Опера́ція «Валькі́рія» (також змова 20 липня) — заколот групи офіцерів і аристократів, котрі зважилися піти на усунення Гітлера. Безпосереднім виконавцем їхніх планів став полковник граф Клаус Шенк фон Штауффенберґ. Основу змови склала Резервна армія, чий штаб був у Берліні.
Операція «Валькірія» | |
Країна | Республіка Польща |
---|---|
Адміністративна одиниця | Кентшин |
Місце розташування | Вольфсшанце |
Дата й час | 20 липня 1944 |
Кількість поранених | 8 |
Кількість загиблих | 4 |
Ціль | Адольф Гітлер |
Операція «Валькірія» у Вікісховищі |
Координати: 54°04′50″ пн. ш. 21°29′47″ сх. д. / 54.08055555558333083° пн. ш. 21.49638888891666966° сх. д.
Метою заколоту було фізичне усунення Гітлера, що його мав здійснити Штауффенберг. Успіх цієї акції повинен був послужити сигналом до зміни політичного режиму. Двічі він відкладав свою акцію, тому що хотів у результаті одного вибуху знищити одночасно Гітлера, Гіммлера і Ґерінга.
Виникнення змови військових
Групи змовників, що планували антинацистський переворот, існували у вермахті та військовій розвідці (абвері) з 1938 року і мали на меті відмову від агресивної зовнішньої політики Німеччини і запобігання майбутній війні, до якої, як вважала більшість змовників, Німеччина не готова. Крім того, багато військових сприйняли як приниження вермахту посилення СС і справу Фріча — Бломберга, що сталася в 1938 році. Змовники планували зміщення Гітлера після віддачі ним наказу про напад на Чехословаччину, створення тимчасового уряду, а згодом проведення демократичних виборів. До ряду невдоволених входили генерал-полковник Людвіг Бек, що подав у відставку з поста начальника штабу сухопутних військ 18 серпня 1938 року на знак незгоди з політикою Гітлера, новий начальник штабу Франц Гальдер, майбутні генерал-фельдмаршали Ервін фон Віцлебен і Вальтер фон Браухіч, генерали Еріх Гепнер і Вальтер фон Брокдорфф-Алефельдт, голова абверу Вільгельм Франц Канаріс, підполковник абверу Ганс Остер, а також міністр фінансів Пруссії Йоганнес Попіц, банкір Яльмар Шахт, колишній бургомістр Лейпцига Карл Герделер і дипломат Ульріх фон Хассель. Герделер регулярно подорожував по Європі, зустрічаючись з відомими політиками, за дорученням Остера один із змовників, , 18 серпня, в розпал кризи, літав у Лондон, щоб попередити британських політиків про агресивні наміри Гітлера. Переворот планувався на останні дні вересня 1938 року, але зранку 28 вересня плани змовників сплутало повідомлення про те, що британський прем'єр-міністр Невілл Чемберлен погодився приїхати в Німеччину і провести переговори з Гітлером, а Велика Британія не оголошуватиме війну Німеччині. Підписана услід за тим Мюнхенська угода зробила основну мету перевороту — запобігання озброєному зіткненню — виконаною.
Плани зміщення Гітлера існували й надалі, проте через нерішучість змовників (в першу чергу, Браухіча і Гальдера) жоден з них не був реалізований. З початком війни військові, особливо на східному фронті, також були вимушені закривати очі на жорстокості відносно мирного населення і військовополонених (діяльність айнзатцгрупп, «указ про комісарів» та ін.), а в деяких випадках — і самостійно проводити ті або інші заходи. З 1941 року група змовників на чолі з полковником Хеннінгом фон Тресковим, племінником фельдмаршала Федора фон Бока, діяла в штабі Групи армій Центр на Східному фронті. Тресков був переконаним супротивником нацистського режиму й послідовно призначав у свій штаб людей, що розділяли його погляди. Серед них були полковник барон Рудольф-Крістоф фон Герсдорф, лейтенант резерву Фабіан фон Шлабрендорф, що став ад'ютантом Трескова, брати Георг і Філіп фон Безелагери. Фон Бок також був невдоволений політикою Гітлера, але відмовлявся від підтримки змови у будь-якій формі. Після поразки в битві під Москвою Браухіч і фон Бок були звільнені, а командиром «Центру» призначений Ганс Гюнтер фон Клюге. У штаб-квартирі «Центру» в Смоленську збереглася група Опору, створена Тресковим. Через Шлабрендорфа вона підтримувала контакти з Беком, Герделером і Остером. Герделер і Тресков також намагалися залучити до змови фон Клюге і вважали, що він знаходиться на їх стороні.
Восени 1942 року був знятий з посади Гальдер, що позбавило змовників зв'язку з Верховним командуванням сухопутних військ. Проте незабаром Остер зміг залучити начальника Загальновійськового управління Верховного командування сухопутних військ і заступника командувача резервною армією генерала Фрідріха Ольбріхта. Резервна армія була боєздатним підрозділом, що призначався, зокрема, для придушення безладів усередині Німеччини. Протягом 1942 року план змови еволюціонував у двоступеневу операцію, що включала вбивство Гітлера силами змовників і захоплення основних комунікацій з придушенням опору СС резервною армією.
Влітку 1943 в ході битви на Курській дузі Червона армія здобула перемогу над німецькими військами. Ця перемога стала переламним моментом Німецько-радянської війни, який визначив весь її подальший перебіг. Стратегічна ініціатива повністю опинилася в руках військ СРСР. Керівники Третього рейху, тим не менш, продовжували бойові дії, сподіваючись на можливий у майбутньому розпад Антигітлерівської коаліції, який дав би їм шанс на перемогу у Другій світовій війні. Однак у листопаді-грудні 1943 під час Тегеранської конференції лідери провідних держав Антигітлерівської коаліції В. Черчілль, Й. Сталін та Ф. Рузвельт домовилися про відновлення Західного фронту у континентальній Європі не пізніше травня 1944. Загроза поразки Німеччини у Другій світовій війні все більше набувала ознак реальності, що стало для змовників стимулом для прискорення підготовки замаху проти Гітлера.
Численні спроби групи Трескова вбити Гітлера не увінчалися успіхом. 13 березня 1943 року під час відвідування Гітлером Смоленська Тресков і його ад'ютант, фон Шлабрендорф, підклали в його літак бомбу, в якій не спрацював вибуховий пристрій. Через вісім днів фон Герсдорф хотів підірвати себе разом з Гітлером на виставці трофейної радянської техніки в цейхгаузі в Берліні, але той передчасно покинув виставку, а фон Герсдорф ледве встиг деактивувати детонатор.
План «Валькірія»
Починаючи з зими 1941—1942 років Ольбрихт працював над планом «Валькірія», розрахованим на випадок надзвичайних ситуацій і внутрішніх безладів. Згідно з цим планом армія резерву підлягала мобілізації у разі масових акцій саботажу, повстань військовополонених та інших аналогічних ситуацій. План був схвалений Гітлером. Пізніше Ольбрихт таємно модернізував план «Валькірія» так, що при спробі перевороту резервна армія стала би знаряддям у руках змовників. Після вбивства Гітлера вона повинна була зайняти ключові об'єкти в Берліні, роззброїти СС і заарештувати нацистське керівництво. Передбачалося, що командувач резервною армією генерал-полковник Фрідріх Фромм приєднається до змови або буде зміщений, і в цьому випадку командування візьме на себе Гьопнер. Фромм був обізнаний про існування змови, але займав вичікувальну позицію. Одночасно з введенням у дію резервної армії начальник служби зв'язку вермахту, що входив у змову, Еріх Фельгібель разом з деякими довіреними підлеглими повинен був забезпечити блокування ряду урядових ліній зв'язку, одночасно підтримуючи ті з них, які використовувалися змовниками.
Герделер виступав за збереження життя Гітлера. Обговорювалися різні варіанти такого сценарію (зокрема взяття Гітлера в заручники або відключення ліній зв'язку та ізоляція Гітлера від зовнішнього світу на час перевороту), але ще навесні 1943 року змовники дійшли висновку, що усі вони недоцільні. Після вбивства Гітлера планувалося сформувати тимчасовий уряд: Бек повинен був стати головою держави (президентом або монархом), Герделер — канцлером, Віцлебен — верховним головнокомандувачем. Завданням нового уряду було укладення миру із західними державами та продовження війни проти СРСР, а також проведення демократичних виборів усередині Німеччини. Герделер і Бек розробили детальніший проект устрою постнацистської Німеччини, що ґрунтувався на їх консервативних монархічних поглядах. Зокрема, вони вважали, що народне представництво слід обмежити (нижня палата парламенту формуватиметься в результаті непрямих виборів, а верхня, до якої увійдуть представники земель, — взагалі без виборів), а главою держави має бути монарх.
У серпні 1943 року Тресков познайомився з підполковником графом Клаусом фон Штауффенбергом, якому судилося стати найвідомішим учасником змови (і безпосереднім виконавцем замаху на Гітлера). Штауффенберг служив у Північній Африці у військах Роммеля, був там важко поранений, мав націоналістично-консервативні погляди. До 1942 року Штауффенберг розчарувався в нацизмі й переконався, що Гітлер веде Німеччину до катастрофи. Проте по релігійним переконанням він спочатку не вважав, що фюрера потрібно вбити. Після Сталінградської битви він вирішив, що залишити Гітлера в живих буде ще більшим злом. Тресков писав Штауффенбергу: «Замах повинен статися будь-якою ціною (фр. coûte que coûte); навіть якщо ми потерпимо невдачу — потрібно діяти. Адже практична сторона справи вже нічого не означає; справа тільки в тому, що німецький опір пішов на рішучий крок перед очима світу й історії. В порівнянні з цим усе інше не має значення».
Спроби замахів першої половини липня
У червні 1944 року Штауффенберґ був призначений начальником штабу армії резерву, який знаходився на Бендлерштрассе в Берліні (так званий Бендлерблок; нині вулиця носить ім'я Штауффенбергштрассе). У цій якості він міг бути присутнім на військових нарадах як у ставці Гітлера «Вольфшанце» в Східній Пруссії, так і в резиденції Бергхоф під Берхтесгаденом. 1 липня йому також було присвоєно звання полковника. В той же час змовники увійшли в контакт з командувачем окупаційними військами у Франції генералом Штюльпнагелем, який повинен був після вбивства Гітлера взяти владу у Франції у свої руки і почати переговори з союзниками. 3 липня генерали Вагнер, Ліндеманн, Штіфф і Фельгібель провели нараду в готелі «Берхтесгаденер Хоф». Зокрема, обговорювався порядок відключення урядових ліній зв'язку Фельгібелем після вибуху.
6 липня Штауффенберг доставив бомбу в Бергхоф, проте замах не відбувся. Штіфф пізніше на допиті показав, що відрадив Штауффенберга від спроби убити Гітлера тоді. За іншими даними, Штіфф повинен був підірвати бомбу сам наступного дня на виставці зброї в замку Клессхайм біля Зальцбурга. 11 липня Штауффенберг був присутній на нараді в Бергхофі з бомбою англійського виробництва, але не активував її. Раніше змовники вирішили, що разом з Гітлером необхідно усунути Герінга, офіційного наступника Гітлера, і Гіммлера, керівника СС, а вони обоє не були присутні на нараді. Увечері Штауффенберг зустрівся з Беком і Ольбріхтом і переконав їх, що наступного разу замах потрібно проводити незалежно від того, чи будуть присутні Герінг і Гіммлер.
15 липня Штауффенберг робив доповідь про стан резервів на нараді в «Вольфшанце». За дві години до початку наради Ольбріхт віддав наказ про початок операції «Валькірія» і висуненні резервної армії у напрямі урядового кварталу на Вільгельмштрассе. Штауффенберг зробив доповідь і вийшов переговорити по телефону з Ольбріхтом. Коли він повернувся, Гітлер вже покинув нараду. Штауффенберг повідомив Ольбріхта про невдачу, і той відмінив наказ і повернув війська до казарм.
Події 20 липня
Замах
20 липня 1944 року близько 7:00 Штауффенберґ разом зі своїм ад'ютантом обер-лейтенантом Вернером фон Хефтеном і генерал-майором Гельмутом Штіффом на кур'єрському літаку Junkers Ju 52 вилетів з аеродрому в Рангсдорфі в ставку Гітлера. В одному портфелі у них були папери для доповіді про створення двох нових дивізій з резервістів, які були потрібні на Східному фронті, а в іншому — два пакети вибухівки і три хімічні детонатори. Для того, щоб бомба вибухнула, потрібно було розбити скляну ампулу, кислота, що знаходилася в ній, за десять хвилин роз'їдала дріт, що вивільняв бойок. Після цього спрацьовував детонатор.
Літак приземлився о 10:15 на аеродромі в Растенбурзі (Східна Пруссія). Штіфф, Штауффенберг і фон Хефтен на машині вирушили в ставку фюрера. Після прибуття Штауффенберг поснідав зі штабними офіцерами й переговорив з декількома військовими. Після 12:00 Кейтель оголосив, що через візит Муссоліні нарада переноситься з 13:00 на 12:30, а доповідь Штауффенберга скорочується. Крім того, нарада була перенесена з підземного бункеру, де вражаюча сила від вибуху була б значно більшою, в дерев'яне казармове приміщення. Перед початком наради Штауффенберг разом з Хефтеном відпросився в приймальню та плоскогубцями розбив ампулу, активувавши детонатор. Один з офіцерів поквапив Штауффенберга, тому той не встиг активувати другу бомбу й фон Хефтен забрав її компоненти з собою.
Коли Штауффенберґ увійшов, він попросив ад'ютанта Кейтеля, фон Фрейєнда, дати йому місце біля столу ближче до Гітлера. Він встав поряд з полковником Брандтом і поставив портфель під стіл за пару метрів від Гітлера, притуливши його до масивної дерев'яної тумби, що підтримувала стіл. Після цього під приводом телефонної розмови Штауффенберг вийшов. Брандт пересів ближче до Гітлера й пересунув портфель, що заважав йому, по іншу сторону тумби, яка тепер захищала Гітлера. Перед від'їздом, поки Штауффенберг шукав машину, він зайшов до Фельгібеля і вони разом побачили вибух. Потім Штауффенберг, будучи впевненим, що Гітлер мертвий, виїхав. Він встиг покинути зону оточення до того, як вона була повністю закрита. На останньому КПП Штауффенберга затримав офіцер, але отримавши від ад'ютанта коменданта підтвердження, дозволив їхати.
Вибух стався о 12:42. З 24 чоловік, що були присутні на нараді, четверо — генерали Шмундт і Кортен, Брандт і стенографіст Бергер — померли, а інші отримали поранення різної ступені тяжкості. Гітлер отримав численні осколкові поранення й опіки ніг та ушкодження барабанних перетинок, був контужений і тимчасово оглухнув, права рука була тимчасово паралізована. У нього було обпалене волосся, а штани розірвало на клапті.
Близько 13:00 Штауффенберг і Хефтен покинули «Вольфшанце». По дорозі на аеродром Хефтен викинув другий пакет вибухівки, який пізніше був виявлений гестапо. О 13:15 літак вилетів у Рангсдорф. Фельгібель відправив своєму начальнику штабу генерал-лейтенанту Фріцу Тілле в Берлін повідомлення: Сталося щось жахливе. Фюрер живий. Імовірно повідомлення було складене так, щоб не розкрилася роль Фельгібеля й одержувачів повідомлення: лінії зв'язку могли прослуховуватися. Одночасно ще один змовник, генерал Едуард Вагнер, повідомив про замах Париж. Потім була організована інформаційна блокада «Вольфшанце». Проте лінії зв'язку, зарезервовані для СС, залишилися незайманими, і вже в цей час міністру пропаганди Геббельсу стало відомо про спробу замаху на Гітлера.
Близько 15:00 Тілле повідомив змовникам у про суперечливі відомості зі ставки фюрера. Тим часом, прилетівши в Рангсдорф, Штауффенберґ подзвонив Ольбріхту і полковнику Хофакеру зі штабу Штюльпнагеля й повідомив їм, що убив Гітлера. Ольбріхт не знав, кому вірити. У цей момент з «Вольфшанце» була знята інформаційна блокада, і вже повним ходом йшло розслідування замаху на Гітлера.
О 16:00 Ольбріхт, здолавши сумніви, все ж віддав наказ про мобілізацію відповідно до плану «Валькірія». Проте генерал-полковник Фромм подзвонив у ставку фельдмаршалові Вільгельму Кейтелю, який завірив його, що з Гітлером все гаразд і запитав, де знаходиться Штауффенберг. Фромм зрозумів, що в «Вольфшанце» вже відомо, куди ведуть сліди, і йому доведеться відповідати за дії своїх підлеглих.
Провал змови
О 16:30 Штауффенберг і Хефтен нарешті прибули в Бендлерблок. Ольбріхт, Квірнхайм і Штауффенберг відразу ж вирушили до генерал-полковника Фромма, який повинен був підписати накази, віддані за планом «Валькірія». Фромм вже знав, що Гітлер живий, він спробував їх заарештувати і сам був посаджений під арешт. У цей момент до військ були відправлені перші накази, які помилково отримала і ставка Гітлера «Вольфшанце». У міській комендатурі Берліна комендант міста генерал-лейтенант Пауль фон Хазе провів оперативну нараду.
О 17:00 командир охоронного батальйону «Großdeutschland» майор Отто-Ернст Ремер, повернувшись з комендатури, поставив завдання перед особовим складом, який відповідно до плану «Валькірія» повинен був оточити урядовий квартал. Незабаром після 17:00 по радіо було передано перше повідомлення про невдалу спробу замаху на Гітлера (наступне повідомлення о 18:28 обійшло весь світ).
Підрозділи піхотної школи в під Берліном були приведені в повну бойову готовність, викладач тактики майор Якоб отримав наказ зі своєю ротою зайняти Будинок радіо. О 17:30 Геббельс оголосив тривогу в навчальному підрозділі 1-ї дивізії Лейбштандарте-СС «Адольф Гітлер», який було приведено у стан підвищеної бойової готовності. Проте міністр пропаганди хотів уникнути збройного конфлікту між СС і частинами вермахту.
Тоді ж о 17:30 у штабі змовників у супроводі чотирьох есесівців з'явився оберфюрер СС, полковник поліції Гумберт Ахамер-Піфрадер. Він заявив, що за особистим дорученням начальника Головного управління імперської безпеки Ернста Кальтенбруннера йому належить з'ясувати у Штауффенберґа причини його поспішного повернення до Берліна зі ставки Гітлера. Замість пояснень Штауффенберг заарештував Ахамер-Піфрадера разом з особами, що супроводжували його, і посадив під замок в одну кімнату до вже заарештованих змовниками генерал-полковника Фромма і генерала Корцфляйша.
Близько 18:00 рота майора Якоба зайняла Будинок радіо, який, проте, продовжував мовлення. Між 18:35 і 19:00 після оточення урядового кварталу майор Ремер попрямував у міністерство пропаганди до Геббельса, якого він повинен був заарештувати. Але у нього виникли сумніви. Близько 19:00 Геббельс попросив зв'язати його з Гітлером і передав трубку майорові Ремеру, щоб той переконався в тому, що фюрер живий. Гітлер наказав Ремеру узяти ситуацію в Берліні під контроль. Після розмови з Гітлером Ремер розгорнув у службовій квартирі Геббельса командний пункт і привернув на свою сторону додаткові підрозділи. Навчальні танкові частини, які вийшли з Крампніцу для підтримки змовників, отримали наказ придушити заколот генералів. О 19:30 з Цоссена в Бендлерблок приїхав генерал-фельдмаршал Віцлебен і відчитав Ольбріхта і Штауффенберга за невпевнені дії та упущені можливості.
Фромму, переведеному в його особистий кабінет, дозволили прийняти трьох офіцерів з його штабу у відсутність охорони. Фромм провів офіцерів через задній вихід і наказав їм привести підмогу. Тим часом частини під командуванням Ремера почали брати гору над вірними змовникам частинами армії резерву. Коли Ольбріхт почав готувати Бендлеблок до оборони, декілька офіцерів на чолі з полковником Францом Гербером зажадали від Ольбріхта пояснень. Після ухильної відповіді Ольбріхта вони повернулися озброєними й заарештували його. Помічник Ольбріхта покликав Штауффенберга й Хефтена, щоб розібратися в ситуації, почалася перестрілка і Штауффенберг був поранений в ліву руку. Протягом десяти хвилин Гербер затримав усіх змовників і звільнив з-під варти Фромма.
Після 22:00 (за іншими джерелами, близько 23:30[44]) Фромм оголосив, що змовники перебувають під арештом. Бек з дозволу Фромма спробував застрелитися, але тільки наніс собі легку рану. Фромм оголосив, що військовий трибунал засудив Штауффенберга, Ольбріхта, Квірнхайма й Хефтена до смерті. Після 24:00 всі четверо були розстріляні у дворі Бендлерблока. Одночасно Бек зробив повторний постріл, знову залишився живий і його за наказом Фромма застрелив один з охоронців. О 00:21 Фромм відправив Гітлеру телеграму, в якій сповіщав, що придушив путч. Розстрілюючи змовників, Фромм, імовірно, прагнув продемонструвати лояльність Гітлеру й одночасно знищити свідків. Отто Скорцені, що прибув пізніше, розпорядився припинити подальші страти.
Одночасно ввечері командуючий військами в окупованій Франції генерал Штюльпнагель віддав наказ про арешт представників СС, СД і гестапо в Парижі. Це виявилася найуспішніша операція 20 липня: до 22:30 без єдиного пострілу було заарештовано 1200 чоловік, включаючи керівника СС у Парижі генерал-майора СС Карла Оберга.
Змовники зібралися в штабі в готелі «Рафаель», а Штюльпнагель вирушив у передмістя Ла-Рош-Гвіон, де знаходився фон Клюге, і безуспішно намагався переконати його перейти на їхню сторону. Об одинадцятій годині до Парижу додзвонився Штауффенберг і повідомив, що в Берліні повстання закінчилося провалом.
Вночі Штюльпнагель отримав повідомлення, що він відсторонений від командування, а вірний Гітлеру адмірал Кранке готовий направити на придушення путчу моряків, і віддав наказ звільнити есесівців. Незабаром у «Рафаелі» почалося спільне братання військових і есесівців з розпиванням шампанського.
Вирішальну роль у провалі зіграв не лише випадок, що врятував Гітлера, але й цілий ряд серйозних прорахунків і половинчастих заходів змовників, а також вичікувальна позиція багатьох з них.
Репресії проти учасників змови
У ніч після змови Гітлер виступив по радіо зі зверненням до нації, обіцяючи жорстоко покарати всіх учасників заколоту. У найближчі тижні гестапо провело детальне розслідування справи. Усі, хто мав хоч щонайменше відношення до головних персонажів подій 20 липня, були заарештовані або допитані. Під час обшуків були виявлені щоденники й листування учасників змови, розкрилися попередні плани перевороту і вбивства фюрера; почалися нові арешти згадуваних там осіб. При цьому не всі мали відношення до справи 20 липня — гестапо часто зводило старі рахунки. Гітлер особисто проінструктував голову Народної судової палати Роланда Фрайслера, що суд має бути швидким, а підсудні мають бути повішені, «як худоба на бійні».
За наказом Гітлера більшість засуджених страчували не на гільйотині, як цивільних злочинців, і не через розстріл, як військових — їх вішали на рояльних струнах, прикріплених до крюка м'ясника на стелі, у в'язниці Плетцензее. На відміну від звичайного повішення, смерть наставала не від перелому шиї при падінні і не від порівняно швидкої асфіксії, а від розтягування шиї та повільного задушення. Гітлер наказав перетворити суд над змовниками і страту на принизливі муки, зняти фільм і сфотографувати. Ці страти знімалися на кіноплівку під світло софітів. Згодом він особисто дивився цей фільм, а також наказував демонструвати його солдатам для підняття бойового духу. За твердженням ад'ютанта Гітлера від Люфтваффе фон Бєлова Гітлер не віддавав наказу вести зйомки і дивився фотографії страчених, які йому приносив ад'ютант від СС Фегеляйн, з небажанням. На відміну від кіноматеріалів про показові судові процеси, зйомки страт не збереглися.
21 липня Тресков наклав на себе руки, імітувавши загибель у бою: він підірвав себе гранатою на польському фронті під Білостоком і був похований як загиблий офіцер на батьківщині (потім його тіло викопали з могили та спалили). Перший процес над Віцлебеном, Гьопнером і ще 6 учасниками змови пройшов 7-8 серпня. 8 серпня усі були повішені. В цілому за вироком Народної палати було засуджено до смерті до 200 чоловік. Вільям Ширер наводить загальні цифри в 4980 страчених і 7000 заарештованих. Відповідно до «старонімецьких» законів про кровну провину (Sippenhaft) репресіям піддалися і родичі змовників: багато хто був заарештований і відправлений до концтаборів, а дітей нацисти під новими прізвищами поміщали в дитячі будинки (більшість репресованих членів сімей змовників пережили війну та змогли возз'єднатися з відібраними дітьми).
Був заарештований генерал-полковник Франц Гальдер, один з небагатьох, кому пощастило пережити (хоча і в концтаборі) закінчення війни й вийти на свободу. Фельдмаршал фон Клюге отруївся 19 серпня під Мецем, побоюючись долі Віцлебена, після того, як Гітлер відкликав його з фронту. У жовтні наклав на себе руки і був урочисто похований Ервін Роммель, командир Штауффенберга в Африці, на якого розраховували змовники, але міра реального зв'язку якого з ними неясна. Ще один фельдмаршал, побічно причетний до змови, Федор фон Бок, уникнув переслідування, але пережив Гітлера тільки на чотири дні: він загинув 4 травня 1945 року, після того, як його машина потрапила під обстріл англійського штурмовика. 30 серпня був повішений Штюльпнагель, який намагався застрелитися, 4 вересня — Лендорф-Штейнорт і Фельгібель. 9 вересня до страти засудили Герделера, проте його страта відкладалася, імовірно через те, що його політична вага і авторитет в очах Заходу могли бути корисними Гіммлеру на випадок ведення мирних переговорів. 2 лютого він був повішений, того ж дня у в'язниці був повішений Йоганнес Попіц.
Наслідком розкриття змови було посилення пильності нацистів щодо вермахту: збройні сили були позбавлені відносної автономії від партії і СС, якою вони користувалися раніше. 24 липня в армії було введено як обов'язкове нацистське вітання замість традиційного віддання честі. Серед 200 страчених був 1 фельдмаршал (Ервін фон Віцлебен), 19 генералів, 26 полковників, 2 посли, 7 дипломатів іншого рівня, 1 міністр, 3 державні секретарі та шеф кримінальної поліції рейху («Крипо», одного з управлінь РСХА) группенфюрер СС/генерал-лейтенант поліції Артур Небе. Нові процеси і страти йшли практично безупинно з серпня по лютий. 3 лютого 1945 року, наступного дня після страти Герделера й Попіца, в будівлю Народного суду під час засідання потрапила американська бомба і балка, що обвалилася зі стелі, вбила Фрайслера. Після загибелі судді процеси припинилися (12 березня був страчений Фрідріх Фромм, чия зрада лише відтермінувала страту). Проте відкриття в березні щоденників Канаріса з подробицями змови в абвері привело його, Остера та ще декількох їхніх товаришів, проти яких раніше не було прямих доказів, на шибеницю; 8 квітня їх страчували в концтаборі Флоссенбюрг, всього за 22 дні до загибелі Гітлера.
Оцінка
Учасники змови 20 липня вважаються в сучасній Німеччині національними героями, які віддали своє життя в ім'я свободи; їх іменами названі вулиці, їм поставлені пам'ятники. У пам'ятні дати, пов'язані із замахом, проходять церемонії за участю вищих осіб держави. У сучасній німецькій історіографії змова 20 липня розглядається як найважливіша подія німецького Опору.
В той же час багато учасників змови не розділяли сучасні ідеали демократії, а представляли традиційний прусський націоналістичний консерватизм і були критичні по відношенню до Веймарської республіки . Так, Штауффенберг у 1933 році підтримав Гітлера і навіть у своїй сім'ї вважався відданим націонал-соціалістом, Бек і Герделер були монархістами, а останній виступав і за збереження довоєнних територіальних надбань.
Герой чи зрадник
У розколотій Німеччині відношення до замаху на Гітлера 20 липня 1944 року було неоднозначним. У Західній Німеччині засоби масової інформації і політики описували учасників змови як героїв. У НДР ця дата взагалі не відзначалася.
У східнонімецькій і радянській історіографії змовники поділялися на «реакційне» («антирадянське») крило під керівництвом колишнього бургомістра Лейпцига Герделера й «патріотичне» на чолі зі Штауффенбергом. Згідно з цією концепцією, перші мали намір після перевороту укласти сепаратний мир із Заходом та продовжити війну з Радянським Союзом, другі ж ставили своєю метою повний мир для Німеччини і нібито встановили контакти з лівими політиками — соціал-демократами — і навіть з керівниками комуністичного підпілля. Але аж до середини 1960-х років багато хто в Німеччині вважав учасників змови не героями, а зрадниками.
У сучасній Німеччині 20 липня оголошено днем трауру по страчених і щорічно супроводжується проведенням урочистих заходів. На місці страти графа фон Штауффенберга і його товаришів проводиться урочисте прийняття присяги військовослужбовцями.
Фільми
- 1955 / Es geschah am 20. Juli (ФРН, реж. Георг Вільгельм Пабст)
- 1955 / Der 20. Juli (ФРН, реж. )
- 1966 / Ohne Kampf kein Sieg (ТВ НДР, реж. )
- 1967 / The Night of the Generals (реж. )
- 1970 / Claus Graf Stauffenberg — Porträt eines Attentäters (ZDF, ТБ ФРН, реж. )
- 1970 Визволення. (СРСР, реж. )
- 1971 / Operation Walküre (WDR, ТБ ФРН, реж. )
- 1990 Заколот проти Гітлера / The Plot to Kill Hitler (ТБ, реж. )
- 2004 / Stauffenberg (ARD, ТБ ФРН, реж. )
- 2004 / Was geschah wirklich am 20. Juli 1944? (, ТБ ФРН, реж. )
- 2004 / Die Stunde der Offiziere (ZDF, ТБ ФРН, реж. )
- 2008 Операція «Валькірія» / Valkyrie (реж. Брайан Сінгер)
- 2009 / Stauffenberg — Die wahre Geschichte (ZDF, ТБ ФРН, реж. )
Примітки
- Hoffmann, P. The history of the German resistance, 1933—1945. P. 87.
- Ширер, У. Взлёт и падение Третьего рейха = The Rise and Fall of the Third Reich — М.: Захаров, 2009. — Т. 1. — С. 514—515.
- Hoffmann, P. The history of the German resistance, 1933—1945. P. 55—57.
- Ширер, У. Взлёт и падение Третьего рейха = The Rise and Fall of the Third Reich — М.: Захаров, 2009. — Т. 1. — С. 521.
- Ширер, У. Взлёт и падение Третьего рейха = The Rise and Fall of the Third Reich — М.: Захаров, 2009. — Т. 1. — С. 560—561.
- Hoffmann, P. The history of the German resistance, 1933—1945. P. 263.
- Hoffmann, P. The history of the German resistance, 1933—1945. P. 265.
- Robert B. Kane Disobedience and conspiracy in the German Army, 1918—1945 — McFarland, 2002. — P. 182. — 259 p. — .
- Hoffmann, P. The history of the German resistance, 1933—1945. P. 271.
- Курт Финкер. Заговор 20 июля 1944 года. Дело полковника Штауффенберга. — М., издательство «Прогресс», 1976, с. 252—253
- Robert B. Kane Disobedience and conspiracy in the German Army, 1918—1945 — McFarland, 2002. — P. 186. — 259 p. — .
- Fest, J. Plotting Hitler's Death: The German Resistance to Hitler 1933—1945. P. 219.
- Ширер, У. Взлёт и падение Третьего рейха. Т. 2. С. 539.
- Hoffmann, P. Stauffenberg: a family history, 1905-1944l — McGill-Queen's Press, 2003. — P. 201. — 424 p. — .
- Ralf Blank, Jorg Echternkamp, Karola Fings, Jurgen Forster, Winfried Heinemann, Tobias Jersak, Armin Nolzen, Christoph Rass Germany and the Second World War Volume IX/I: German Wartime Society 1939—1945: Politicization, Disintegration, and the Struggle for Survival — Oxford University Press, 2008. — Т. 9. — P. 858—859. — 1035 p. — .
- Вишлёв, О. В. Статья «Заговор 20 июля 1944» в БРЭ.
- Wolfgang Benz, Thomas Dunlap A concise history of the Third Reich — University of California Press, 2006. — P. 238—239. — 309 p. — .
- Joachim Fest, Plotting Hitler's Death: The German Resistance to Hitler 1933—1945, 236
- Hoffmann, P. The history of the German resistance, 1933—1945. P. 380.
- Hoffmann, P. The history of the German resistance, 1933—1945. P. 376.
- Ralf Blank, Jorg Echternkamp, Karola Fings, Jurgen Forster, Winfried Heinemann, Tobias Jersak, Armin Nolzen, Christoph Rass Germany and the Second World War Volume IX/I: German Wartime Society 1939—1945: Politicization, Disintegration, and the Struggle for Survival — Oxford University Press, 2008. — Т. 9. — P. 863. — 1035 p. — .
- Hoffmann, P. Stauffenberg: a family history, 1905-1944l — McGill-Queen's Press, 2003. — P. 254. — 424 p. — .
- Ширер, У. Взлёт и падение Третьего рейха. Т. 2. С. 560—561.
- Ширер, У. Взлёт и падение Третьего рейха. Т. 2. С. 561.
- Ширер, У. Взлёт и падение Третьего рейха. Т. 2. С. 562.
- Hoffmann, P. The history of the German resistance, 1933—1945. P. 397.
- Ширер, У. Взлёт и падение Третьего рейха. Т. 2. С. 565.
- Ширер, У. Взлёт и падение Третьего рейха. Т. 2. С. 566.
- Hoffmann, P. The history of the German resistance, 1933—1945. P. 398—399.
- Hoffmann, P. The history of the German resistance, 1933—1945. P. 399.
- Ширер, У. Взлёт и падение Третьего рейха. Т. 2. С. 568.
- Thomsett, M. C. The German Opposition to Hitler: The Resistance, the Underground, and Assassination Plots, 1938—1945. P. 203.
- Ширер, У. Взлёт и падение Третьего рейха. Т. 2. С. 570.
- Hoffmann, P. The history of the German resistance, 1933—1945. P. 401.
- Hoffmann, P. The history of the German resistance, 1933—1945. P. 402.
- Ширер, У. Взлёт и падение Третьего рейха. Т. 2. С. 569.
- Ширер, У. Взлёт и падение Третьего рейха. Т. 2. С. 572.
- Ширер, У. Взлёт и падение Третьего рейха. Т. 2. С. 571.
- Hoffmann, P. The history of the German resistance, 1933—1945. P. 470.
- Ганс Бернд Гизевиус «До горького конца. Записки заговорщика». Сокр. перевод с немецкого. — Смоленск: «Русич», 2001. — С. 612 — 613. — 688 с. — (Мир в войнах);
- http://www.20juli1944.de/zeittafel/walkuere_1.html [ 26 червня 2009 у Wayback Machine.].
- Thomsett, M. C. The German Opposition to Hitler: The Resistance, the Underground, and Assassination Plots, 1938—1945. P. 224.
- Ширер, У. Взлёт и падение Третьего рейха. Т. 2. С. 589.
- Thomsett, M. C. The German Opposition to Hitler: The Resistance, the Underground, and Assassination Plots, 1938—1945. P. 225.
- Ширер, У. Взлёт и падение Третьего рейха. Т. 2. С. 589—590.
- Hoffmann, P. The history of the German resistance, 1933—1945. P. 503.
- Ширер, У. Взлёт и падение Третьего рейха. Т. 2. С. 591.
- Ширер, У. Взлёт и падение Третьего рейха. Т. 2. С. 592.
- Ширер, У. Взлёт и падение Третьего рейха. Т. 2. С. 600.
- Hoffmann, P. The history of the German resistance, 1933—1945. P. 476.
- Hoffmann, P. The history of the German resistance, 1933—1945. P. 477.
- Hoffmann, P. The history of the German resistance, 1933—1945. P. 478.
- Ширер, У. Взлёт и падение Третьего рейха. Т. 2. С. 601.
- Ширер, У. Взлёт и падение Третьего рейха. Т. 2. С. 593.
- Ширер, У. Взлёт и падение Третьего рейха. Т. 2. С. 594.
- Fest, J. Hitler — Houghton Mifflin Harcourt, 2002. — P. 712. — 856 p. — .
- Thomsett, M. C. The German Opposition to Hitler: The Resistance, the Underground, and Assassination Plots, 1938—1945. P. 231.
- Вернер Мазер. Адольф Гитлер. 1998. -X
- Н. фон Белов. Я был адъютантом Гитлера
- Ширер, У. Взлёт и падение Третьего рейха. Т. 2. С. 596.
- Ian Kershaw, Hitler 1936—1945: Nemesis, 693
- Encyclopædia Britannica, 2002. P. 650
- Ширер, У. Взлёт и падение Третьего рейха. Т. 2. С. 598.
- Crawshaw, Steve The German who bombed Hitler: When a plot to kill Hitler failed, 50 years ago, retribution fell swiftly and brutally on the plotters and their families. But a few survived.. The Independent (9 июля 1994). Проверено 1 августа 2010.
- Ширер, У. Взлёт и падение Третьего рейха. Т. 2. С. 597.
- David Nicholls Adolf Hitler: a biographical companion — ABC-CLIO, 2002. — P. 105. — 357 p. — .
- Вильгельм, С. Правительство ФРГ почтило память участников сопротивления нацистскому режиму. Deutsche Welle (20 июля 2009). Проверено 14 июля 2010.
- В Германии почтили память графа фон Штауффенберга. Deutsche Welle (15 ноября 2007). Проверено 14 июля 2010.
- Жолквер, Н. 20 июля 1944-го: была и другая Германия. Deutsche Welle (20 июля 2007). Проверено 14 июля 2010.
- Hoffmann, P. Stauffenberg: a family history, 1905-1944l — McGill-Queen's Press, 2003. — P. 69. — 424 p. — .
- Klemperer, K. von German resistance against Hitler: the search for allies abroad, 1938—1945. P. 19.
- Вишлёв, О. В. Статья «Гёрделер, Карл Фридрих» у БРЭ.
Джерела
- Duffy, James P., Ricci, V. Target Hitler: the plots to kill Adolf Hitler — Greenwood Publishing Group, 1999. — 229 p. — .
- Fest, J. Plotting Hitler's death: the German resistance to Hitler, 1933—1945 — Weidenfeld & Nicolson, 1996. — 419 p. — .
- Hoffmann, P. The history of the German resistance, 1933—1945 — McGill-Queen's Press — MQUP, 1996. — 853 p. — ISBN McGill-Queen's Press — MQUP.
- Kershaw, I. Hitler 1936—1945: Nemesis — W. W. Norton & Company, 2000. — 832 p. — .
- Klemperer, K. von German resistance against Hitler: the search for allies abroad, 1938—1945 — Oxford University Press, 1994. — 512 p. — .
- Thomsett, Michael C. The German Opposition to Hitler: The Resistance, the Underground, and Assassination Plots, 1938—1945 — McFarland, 2007. — 278 p. — .
- Мельников, Д. Е. Заговор 20 июля 1944 года в Германии: легенда и действительность — М.: Изд-во Ин-та международных отношений, 1962. — 302 с.
- Мэнвелл Р., Френкель Г. Июльский заговор — М.: Центрполиграф, 2007. — 268 с. — 5000 экз. — .
- Финкер, К. Заговор 20 июля 1944 года. Дело полковника Штауффенберга — М.: Терра, 2004. — 264 с. — .
- Ширер, У. Взлёт и падение Третьего рейха = The Rise and Fall of the Third Reich — М.: Захаров, 2009. — Т. 2. — С. 517—611. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Opera ciya Valki riya takozh zmova 20 lipnya zakolot grupi oficeriv i aristokrativ kotri zvazhilisya piti na usunennya Gitlera Bezposerednim vikonavcem yihnih planiv stav polkovnik graf Klaus Shenk fon Shtauffenberg Osnovu zmovi sklala Rezervna armiya chij shtab buv u Berlini Operaciya Valkiriya Krayina Respublika PolshaAdministrativna odinicyaKentshinMisce roztashuvannyaVolfsshanceData j chas20 lipnya 1944Kilkist poranenih8Kilkist zagiblih4CilAdolf Gitler Operaciya Valkiriya u Vikishovishi Koordinati 54 04 50 pn sh 21 29 47 sh d 54 08055555558333083 pn sh 21 49638888891666966 sh d 54 08055555558333083 21 49638888891666966 Metoyu zakolotu bulo fizichne usunennya Gitlera sho jogo mav zdijsniti Shtauffenberg Uspih ciyeyi akciyi povinen buv posluzhiti signalom do zmini politichnogo rezhimu Dvichi vin vidkladav svoyu akciyu tomu sho hotiv u rezultati odnogo vibuhu znishiti odnochasno Gitlera Gimmlera i Geringa Viniknennya zmovi vijskovihGrupi zmovnikiv sho planuvali antinacistskij perevorot isnuvali u vermahti ta vijskovij rozvidci abveri z 1938 roku i mali na meti vidmovu vid agresivnoyi zovnishnoyi politiki Nimechchini i zapobigannya majbutnij vijni do yakoyi yak vvazhala bilshist zmovnikiv Nimechchina ne gotova Krim togo bagato vijskovih sprijnyali yak prinizhennya vermahtu posilennya SS i spravu Fricha Blomberga sho stalasya v 1938 roci Zmovniki planuvali zmishennya Gitlera pislya viddachi nim nakazu pro napad na Chehoslovachchinu stvorennya timchasovogo uryadu a zgodom provedennya demokratichnih viboriv Do ryadu nevdovolenih vhodili general polkovnik Lyudvig Bek sho podav u vidstavku z posta nachalnika shtabu suhoputnih vijsk 18 serpnya 1938 roku na znak nezgodi z politikoyu Gitlera novij nachalnik shtabu Franc Galder majbutni general feldmarshali Ervin fon Vicleben i Valter fon Brauhich generali Erih Gepner i Valter fon Brokdorff Alefeldt golova abveru Vilgelm Franc Kanaris pidpolkovnik abveru Gans Oster a takozh ministr finansiv Prussiyi Jogannes Popic bankir Yalmar Shaht kolishnij burgomistr Lejpciga Karl Gerdeler i diplomat Ulrih fon Hassel Gerdeler regulyarno podorozhuvav po Yevropi zustrichayuchis z vidomimi politikami za doruchennyam Ostera odin iz zmovnikiv 18 serpnya v rozpal krizi litav u London shob poperediti britanskih politikiv pro agresivni namiri Gitlera Perevorot planuvavsya na ostanni dni veresnya 1938 roku ale zranku 28 veresnya plani zmovnikiv splutalo povidomlennya pro te sho britanskij prem yer ministr Nevill Chemberlen pogodivsya priyihati v Nimechchinu i provesti peregovori z Gitlerom a Velika Britaniya ne ogoloshuvatime vijnu Nimechchini Pidpisana uslid za tim Myunhenska ugoda zrobila osnovnu metu perevorotu zapobigannya ozbroyenomu zitknennyu vikonanoyu Soldat trimaye shtani u yakih Gitler buv pid chas teroristichnogo aktu Plani zmishennya Gitlera isnuvali j nadali prote cherez nerishuchist zmovnikiv v pershu chergu Brauhicha i Galdera zhoden z nih ne buv realizovanij Z pochatkom vijni vijskovi osoblivo na shidnomu fronti takozh buli vimusheni zakrivati ochi na zhorstokosti vidnosno mirnogo naselennya i vijskovopolonenih diyalnist ajnzatcgrupp ukaz pro komisariv ta in a v deyakih vipadkah i samostijno provoditi ti abo inshi zahodi Z 1941 roku grupa zmovnikiv na choli z polkovnikom Henningom fon Treskovim pleminnikom feldmarshala Fedora fon Boka diyala v shtabi Grupi armij Centr na Shidnomu fronti Treskov buv perekonanim suprotivnikom nacistskogo rezhimu j poslidovno priznachav u svij shtab lyudej sho rozdilyali jogo poglyadi Sered nih buli polkovnik baron Rudolf Kristof fon Gersdorf lejtenant rezervu Fabian fon Shlabrendorf sho stav ad yutantom Treskova brati Georg i Filip fon Bezelageri Fon Bok takozh buv nevdovolenij politikoyu Gitlera ale vidmovlyavsya vid pidtrimki zmovi u bud yakij formi Pislya porazki v bitvi pid Moskvoyu Brauhich i fon Bok buli zvilneni a komandirom Centru priznachenij Gans Gyunter fon Klyuge U shtab kvartiri Centru v Smolensku zbereglasya grupa Oporu stvorena Treskovim Cherez Shlabrendorfa vona pidtrimuvala kontakti z Bekom Gerdelerom i Osterom Gerdeler i Treskov takozh namagalisya zaluchiti do zmovi fon Klyuge i vvazhali sho vin znahoditsya na yih storoni Voseni 1942 roku buv znyatij z posadi Galder sho pozbavilo zmovnikiv zv yazku z Verhovnim komanduvannyam suhoputnih vijsk Prote nezabarom Oster zmig zaluchiti nachalnika Zagalnovijskovogo upravlinnya Verhovnogo komanduvannya suhoputnih vijsk i zastupnika komanduvacha rezervnoyu armiyeyu generala Fridriha Olbrihta Rezervna armiya bula boyezdatnim pidrozdilom sho priznachavsya zokrema dlya pridushennya bezladiv useredini Nimechchini Protyagom 1942 roku plan zmovi evolyucionuvav u dvostupenevu operaciyu sho vklyuchala vbivstvo Gitlera silami zmovnikiv i zahoplennya osnovnih komunikacij z pridushennyam oporu SS rezervnoyu armiyeyu Vlitku 1943 v hodi bitvi na Kurskij duzi Chervona armiya zdobula peremogu nad nimeckimi vijskami Cya peremoga stala perelamnim momentom Nimecko radyanskoyi vijni yakij viznachiv ves yiyi podalshij perebig Strategichna iniciativa povnistyu opinilasya v rukah vijsk SRSR Kerivniki Tretogo rejhu tim ne mensh prodovzhuvali bojovi diyi spodivayuchis na mozhlivij u majbutnomu rozpad Antigitlerivskoyi koaliciyi yakij dav bi yim shans na peremogu u Drugij svitovij vijni Odnak u listopadi grudni 1943 pid chas Tegeranskoyi konferenciyi lideri providnih derzhav Antigitlerivskoyi koaliciyi V Cherchill J Stalin ta F Ruzvelt domovilisya pro vidnovlennya Zahidnogo frontu u kontinentalnij Yevropi ne piznishe travnya 1944 Zagroza porazki Nimechchini u Drugij svitovij vijni vse bilshe nabuvala oznak realnosti sho stalo dlya zmovnikiv stimulom dlya priskorennya pidgotovki zamahu proti Gitlera Chislenni sprobi grupi Treskova vbiti Gitlera ne uvinchalisya uspihom 13 bereznya 1943 roku pid chas vidviduvannya Gitlerom Smolenska Treskov i jogo ad yutant fon Shlabrendorf pidklali v jogo litak bombu v yakij ne spracyuvav vibuhovij pristrij Cherez visim dniv fon Gersdorf hotiv pidirvati sebe razom z Gitlerom na vistavci trofejnoyi radyanskoyi tehniki v cejhgauzi v Berlini ale toj peredchasno pokinuv vistavku a fon Gersdorf ledve vstig deaktivuvati detonator Plan Valkiriya Pochinayuchi z zimi 1941 1942 rokiv Olbriht pracyuvav nad planom Valkiriya rozrahovanim na vipadok nadzvichajnih situacij i vnutrishnih bezladiv Zgidno z cim planom armiya rezervu pidlyagala mobilizaciyi u razi masovih akcij sabotazhu povstan vijskovopolonenih ta inshih analogichnih situacij Plan buv shvalenij Gitlerom Piznishe Olbriht tayemno modernizuvav plan Valkiriya tak sho pri sprobi perevorotu rezervna armiya stala bi znaryaddyam u rukah zmovnikiv Pislya vbivstva Gitlera vona povinna bula zajnyati klyuchovi ob yekti v Berlini rozzbroyiti SS i zaareshtuvati nacistske kerivnictvo Peredbachalosya sho komanduvach rezervnoyu armiyeyu general polkovnik Fridrih Fromm priyednayetsya do zmovi abo bude zmishenij i v comu vipadku komanduvannya vizme na sebe Gopner Fromm buv obiznanij pro isnuvannya zmovi ale zajmav vichikuvalnu poziciyu Odnochasno z vvedennyam u diyu rezervnoyi armiyi nachalnik sluzhbi zv yazku vermahtu sho vhodiv u zmovu Erih Felgibel razom z deyakimi dovirenimi pidleglimi povinen buv zabezpechiti blokuvannya ryadu uryadovih linij zv yazku odnochasno pidtrimuyuchi ti z nih yaki vikoristovuvalisya zmovnikami Gerdeler vistupav za zberezhennya zhittya Gitlera Obgovoryuvalisya rizni varianti takogo scenariyu zokrema vzyattya Gitlera v zaruchniki abo vidklyuchennya linij zv yazku ta izolyaciya Gitlera vid zovnishnogo svitu na chas perevorotu ale she navesni 1943 roku zmovniki dijshli visnovku sho usi voni nedocilni Pislya vbivstva Gitlera planuvalosya sformuvati timchasovij uryad Bek povinen buv stati golovoyu derzhavi prezidentom abo monarhom Gerdeler kanclerom Vicleben verhovnim golovnokomanduvachem Zavdannyam novogo uryadu bulo ukladennya miru iz zahidnimi derzhavami ta prodovzhennya vijni proti SRSR a takozh provedennya demokratichnih viboriv useredini Nimechchini Gerdeler i Bek rozrobili detalnishij proekt ustroyu postnacistskoyi Nimechchini sho gruntuvavsya na yih konservativnih monarhichnih poglyadah Zokrema voni vvazhali sho narodne predstavnictvo slid obmezhiti nizhnya palata parlamentu formuvatimetsya v rezultati nepryamih viboriv a verhnya do yakoyi uvijdut predstavniki zemel vzagali bez viboriv a glavoyu derzhavi maye buti monarh U serpni 1943 roku Treskov poznajomivsya z pidpolkovnikom grafom Klausom fon Shtauffenbergom yakomu sudilosya stati najvidomishim uchasnikom zmovi i bezposerednim vikonavcem zamahu na Gitlera Shtauffenberg sluzhiv u Pivnichnij Africi u vijskah Rommelya buv tam vazhko poranenij mav nacionalistichno konservativni poglyadi Do 1942 roku Shtauffenberg rozcharuvavsya v nacizmi j perekonavsya sho Gitler vede Nimechchinu do katastrofi Prote po religijnim perekonannyam vin spochatku ne vvazhav sho fyurera potribno vbiti Pislya Stalingradskoyi bitvi vin virishiv sho zalishiti Gitlera v zhivih bude she bilshim zlom Treskov pisav Shtauffenbergu Zamah povinen statisya bud yakoyu cinoyu fr coute que coute navit yaksho mi poterpimo nevdachu potribno diyati Adzhe praktichna storona spravi vzhe nichogo ne oznachaye sprava tilki v tomu sho nimeckij opir pishov na rishuchij krok pered ochima svitu j istoriyi V porivnyanni z cim use inshe ne maye znachennya Sprobi zamahiv pershoyi polovini lipnyaShtauffenberg zliva Gitler v centri ta Kejtel 15 lipnya 1944 roku u Volfshance U chervni 1944 roku Shtauffenberg buv priznachenij nachalnikom shtabu armiyi rezervu yakij znahodivsya na Bendlershtrasse v Berlini tak zvanij Bendlerblok nini vulicya nosit im ya Shtauffenbergshtrasse U cij yakosti vin mig buti prisutnim na vijskovih naradah yak u stavci Gitlera Volfshance v Shidnij Prussiyi tak i v rezidenciyi Berghof pid Berhtesgadenom 1 lipnya jomu takozh bulo prisvoyeno zvannya polkovnika V toj zhe chas zmovniki uvijshli v kontakt z komanduvachem okupacijnimi vijskami u Franciyi generalom Shtyulpnagelem yakij povinen buv pislya vbivstva Gitlera vzyati vladu u Franciyi u svoyi ruki i pochati peregovori z soyuznikami 3 lipnya generali Vagner Lindemann Shtiff i Felgibel proveli naradu v goteli Berhtesgadener Hof Zokrema obgovoryuvavsya poryadok vidklyuchennya uryadovih linij zv yazku Felgibelem pislya vibuhu 6 lipnya Shtauffenberg dostaviv bombu v Berghof prote zamah ne vidbuvsya Shtiff piznishe na dopiti pokazav sho vidradiv Shtauffenberga vid sprobi ubiti Gitlera todi Za inshimi danimi Shtiff povinen buv pidirvati bombu sam nastupnogo dnya na vistavci zbroyi v zamku Klesshajm bilya Zalcburga 11 lipnya Shtauffenberg buv prisutnij na naradi v Berghofi z bomboyu anglijskogo virobnictva ale ne aktivuvav yiyi Ranishe zmovniki virishili sho razom z Gitlerom neobhidno usunuti Geringa oficijnogo nastupnika Gitlera i Gimmlera kerivnika SS a voni oboye ne buli prisutni na naradi Uvecheri Shtauffenberg zustrivsya z Bekom i Olbrihtom i perekonav yih sho nastupnogo razu zamah potribno provoditi nezalezhno vid togo chi budut prisutni Gering i Gimmler 15 lipnya Shtauffenberg robiv dopovid pro stan rezerviv na naradi v Volfshance Za dvi godini do pochatku naradi Olbriht viddav nakaz pro pochatok operaciyi Valkiriya i visunenni rezervnoyi armiyi u napryami uryadovogo kvartalu na Vilgelmshtrasse Shtauffenberg zrobiv dopovid i vijshov peregovoriti po telefonu z Olbrihtom Koli vin povernuvsya Gitler vzhe pokinuv naradu Shtauffenberg povidomiv Olbrihta pro nevdachu i toj vidminiv nakaz i povernuv vijska do kazarm Podiyi 20 lipnyaZamah Roztashuvannya uchasnikiv konferenciyi na moment vibuhu 20 lipnya 1944 roku blizko 7 00 Shtauffenberg razom zi svoyim ad yutantom ober lejtenantom Vernerom fon Heftenom i general majorom Gelmutom Shtiffom na kur yerskomu litaku Junkers Ju 52 viletiv z aerodromu v Rangsdorfi v stavku Gitlera V odnomu portfeli u nih buli paperi dlya dopovidi pro stvorennya dvoh novih divizij z rezervistiv yaki buli potribni na Shidnomu fronti a v inshomu dva paketi vibuhivki i tri himichni detonatori Dlya togo shob bomba vibuhnula potribno bulo rozbiti sklyanu ampulu kislota sho znahodilasya v nij za desyat hvilin roz yidala drit sho vivilnyav bojok Pislya cogo spracovuvav detonator Litak prizemlivsya o 10 15 na aerodromi v Rastenburzi Shidna Prussiya Shtiff Shtauffenberg i fon Heften na mashini virushili v stavku fyurera Pislya pributtya Shtauffenberg posnidav zi shtabnimi oficerami j peregovoriv z dekilkoma vijskovimi Pislya 12 00 Kejtel ogolosiv sho cherez vizit Mussolini narada perenositsya z 13 00 na 12 30 a dopovid Shtauffenberga skorochuyetsya Krim togo narada bula perenesena z pidzemnogo bunkeru de vrazhayucha sila vid vibuhu bula b znachno bilshoyu v derev yane kazarmove primishennya Pered pochatkom naradi Shtauffenberg razom z Heftenom vidprosivsya v prijmalnyu ta ploskogubcyami rozbiv ampulu aktivuvavshi detonator Odin z oficeriv pokvapiv Shtauffenberga tomu toj ne vstig aktivuvati drugu bombu j fon Heften zabrav yiyi komponenti z soboyu Koli Shtauffenberg uvijshov vin poprosiv ad yutanta Kejtelya fon Frejyenda dati jomu misce bilya stolu blizhche do Gitlera Vin vstav poryad z polkovnikom Brandtom i postaviv portfel pid stil za paru metriv vid Gitlera pritulivshi jogo do masivnoyi derev yanoyi tumbi sho pidtrimuvala stil Pislya cogo pid privodom telefonnoyi rozmovi Shtauffenberg vijshov Brandt peresiv blizhche do Gitlera j peresunuv portfel sho zavazhav jomu po inshu storonu tumbi yaka teper zahishala Gitlera Pered vid yizdom poki Shtauffenberg shukav mashinu vin zajshov do Felgibelya i voni razom pobachili vibuh Potim Shtauffenberg buduchi vpevnenim sho Gitler mertvij viyihav Vin vstig pokinuti zonu otochennya do togo yak vona bula povnistyu zakrita Na ostannomu KPP Shtauffenberga zatrimav oficer ale otrimavshi vid ad yutanta komendanta pidtverdzhennya dozvoliv yihati Vibuh stavsya o 12 42 Z 24 cholovik sho buli prisutni na naradi chetvero generali Shmundt i Korten Brandt i stenografist Berger pomerli a inshi otrimali poranennya riznoyi stupeni tyazhkosti Gitler otrimav chislenni oskolkovi poranennya j opiki nig ta ushkodzhennya barabannih peretinok buv kontuzhenij i timchasovo ogluhnuv prava ruka bula timchasovo paralizovana U nogo bulo obpalene volossya a shtani rozirvalo na klapti Blizko 13 00 Shtauffenberg i Heften pokinuli Volfshance Po dorozi na aerodrom Heften vikinuv drugij paket vibuhivki yakij piznishe buv viyavlenij gestapo O 13 15 litak viletiv u Rangsdorf Felgibel vidpraviv svoyemu nachalniku shtabu general lejtenantu Fricu Tille v Berlin povidomlennya Stalosya shos zhahlive Fyurer zhivij Imovirno povidomlennya bulo skladene tak shob ne rozkrilasya rol Felgibelya j oderzhuvachiv povidomlennya liniyi zv yazku mogli prosluhovuvatisya Odnochasno she odin zmovnik general Eduard Vagner povidomiv pro zamah Parizh Potim bula organizovana informacijna blokada Volfshance Prote liniyi zv yazku zarezervovani dlya SS zalishilisya nezajmanimi i vzhe v cej chas ministru propagandi Gebbelsu stalo vidomo pro sprobu zamahu na Gitlera Blizko 15 00 Tille povidomiv zmovnikam u pro superechlivi vidomosti zi stavki fyurera Tim chasom priletivshi v Rangsdorf Shtauffenberg podzvoniv Olbrihtu i polkovniku Hofakeru zi shtabu Shtyulpnagelya j povidomiv yim sho ubiv Gitlera Olbriht ne znav komu viriti U cej moment z Volfshance bula znyata informacijna blokada i vzhe povnim hodom jshlo rozsliduvannya zamahu na Gitlera O 16 00 Olbriht zdolavshi sumnivi vse zh viddav nakaz pro mobilizaciyu vidpovidno do planu Valkiriya Prote general polkovnik Fromm podzvoniv u stavku feldmarshalovi Vilgelmu Kejtelyu yakij zaviriv jogo sho z Gitlerom vse garazd i zapitav de znahoditsya Shtauffenberg Fromm zrozumiv sho v Volfshance vzhe vidomo kudi vedut slidi i jomu dovedetsya vidpovidati za diyi svoyih pidleglih Proval zmovi O 16 30 Shtauffenberg i Heften nareshti pribuli v Bendlerblok Olbriht Kvirnhajm i Shtauffenberg vidrazu zh virushili do general polkovnika Fromma yakij povinen buv pidpisati nakazi viddani za planom Valkiriya Fromm vzhe znav sho Gitler zhivij vin sprobuvav yih zaareshtuvati i sam buv posadzhenij pid aresht U cej moment do vijsk buli vidpravleni pershi nakazi yaki pomilkovo otrimala i stavka Gitlera Volfshance U miskij komendaturi Berlina komendant mista general lejtenant Paul fon Haze proviv operativnu naradu O 17 00 komandir ohoronnogo bataljonu Grossdeutschland major Otto Ernst Remer povernuvshis z komendaturi postaviv zavdannya pered osobovim skladom yakij vidpovidno do planu Valkiriya povinen buv otochiti uryadovij kvartal Nezabarom pislya 17 00 po radio bulo peredano pershe povidomlennya pro nevdalu sprobu zamahu na Gitlera nastupne povidomlennya o 18 28 obijshlo ves svit Pidrozdili pihotnoyi shkoli v pid Berlinom buli privedeni v povnu bojovu gotovnist vikladach taktiki major Yakob otrimav nakaz zi svoyeyu rotoyu zajnyati Budinok radio O 17 30 Gebbels ogolosiv trivogu v navchalnomu pidrozdili 1 yi diviziyi Lejbshtandarte SS Adolf Gitler yakij bulo privedeno u stan pidvishenoyi bojovoyi gotovnosti Prote ministr propagandi hotiv uniknuti zbrojnogo konfliktu mizh SS i chastinami vermahtu Todi zh o 17 30 u shtabi zmovnikiv u suprovodi chotiroh esesivciv z yavivsya oberfyurer SS polkovnik policiyi Gumbert Ahamer Pifrader Vin zayaviv sho za osobistim doruchennyam nachalnika Golovnogo upravlinnya imperskoyi bezpeki Ernsta Kaltenbrunnera jomu nalezhit z yasuvati u Shtauffenberga prichini jogo pospishnogo povernennya do Berlina zi stavki Gitlera Zamist poyasnen Shtauffenberg zaareshtuvav Ahamer Pifradera razom z osobami sho suprovodzhuvali jogo i posadiv pid zamok v odnu kimnatu do vzhe zaareshtovanih zmovnikami general polkovnika Fromma i generala Korcflyajsha Blizko 18 00 rota majora Yakoba zajnyala Budinok radio yakij prote prodovzhuvav movlennya Mizh 18 35 i 19 00 pislya otochennya uryadovogo kvartalu major Remer popryamuvav u ministerstvo propagandi do Gebbelsa yakogo vin povinen buv zaareshtuvati Ale u nogo vinikli sumnivi Blizko 19 00 Gebbels poprosiv zv yazati jogo z Gitlerom i peredav trubku majorovi Remeru shob toj perekonavsya v tomu sho fyurer zhivij Gitler nakazav Remeru uzyati situaciyu v Berlini pid kontrol Pislya rozmovi z Gitlerom Remer rozgornuv u sluzhbovij kvartiri Gebbelsa komandnij punkt i privernuv na svoyu storonu dodatkovi pidrozdili Navchalni tankovi chastini yaki vijshli z Krampnicu dlya pidtrimki zmovnikiv otrimali nakaz pridushiti zakolot generaliv O 19 30 z Cossena v Bendlerblok priyihav general feldmarshal Vicleben i vidchitav Olbrihta i Shtauffenberga za nevpevneni diyi ta upusheni mozhlivosti Frommu perevedenomu v jogo osobistij kabinet dozvolili prijnyati troh oficeriv z jogo shtabu u vidsutnist ohoroni Fromm proviv oficeriv cherez zadnij vihid i nakazav yim privesti pidmogu Tim chasom chastini pid komanduvannyam Remera pochali brati goru nad virnimi zmovnikam chastinami armiyi rezervu Koli Olbriht pochav gotuvati Bendleblok do oboroni dekilka oficeriv na choli z polkovnikom Francom Gerberom zazhadali vid Olbrihta poyasnen Pislya uhilnoyi vidpovidi Olbrihta voni povernulisya ozbroyenimi j zaareshtuvali jogo Pomichnik Olbrihta poklikav Shtauffenberga j Heftena shob rozibratisya v situaciyi pochalasya perestrilka i Shtauffenberg buv poranenij v livu ruku Protyagom desyati hvilin Gerber zatrimav usih zmovnikiv i zvilniv z pid varti Fromma Pislya 22 00 za inshimi dzherelami blizko 23 30 44 Fromm ogolosiv sho zmovniki perebuvayut pid areshtom Bek z dozvolu Fromma sprobuvav zastrelitisya ale tilki nanis sobi legku ranu Fromm ogolosiv sho vijskovij tribunal zasudiv Shtauffenberga Olbrihta Kvirnhajma j Heftena do smerti Pislya 24 00 vsi chetvero buli rozstrilyani u dvori Bendlerbloka Odnochasno Bek zrobiv povtornij postril znovu zalishivsya zhivij i jogo za nakazom Fromma zastreliv odin z ohoronciv O 00 21 Fromm vidpraviv Gitleru telegramu v yakij spovishav sho pridushiv putch Rozstrilyuyuchi zmovnikiv Fromm imovirno pragnuv prodemonstruvati loyalnist Gitleru j odnochasno znishiti svidkiv Otto Skorceni sho pribuv piznishe rozporyadivsya pripiniti podalshi strati Odnochasno vvecheri komanduyuchij vijskami v okupovanij Franciyi general Shtyulpnagel viddav nakaz pro aresht predstavnikiv SS SD i gestapo v Parizhi Ce viyavilasya najuspishnisha operaciya 20 lipnya do 22 30 bez yedinogo postrilu bulo zaareshtovano 1200 cholovik vklyuchayuchi kerivnika SS u Parizhi general majora SS Karla Oberga Zmovniki zibralisya v shtabi v goteli Rafael a Shtyulpnagel virushiv u peredmistya La Rosh Gvion de znahodivsya fon Klyuge i bezuspishno namagavsya perekonati jogo perejti na yihnyu storonu Ob odinadcyatij godini do Parizhu dodzvonivsya Shtauffenberg i povidomiv sho v Berlini povstannya zakinchilosya provalom Vnochi Shtyulpnagel otrimav povidomlennya sho vin vidstoronenij vid komanduvannya a virnij Gitleru admiral Kranke gotovij napraviti na pridushennya putchu moryakiv i viddav nakaz zvilniti esesivciv Nezabarom u Rafaeli pochalosya spilne bratannya vijskovih i esesivciv z rozpivannyam shampanskogo Virishalnu rol u provali zigrav ne lishe vipadok sho vryatuvav Gitlera ale j cilij ryad serjoznih prorahunkiv i polovinchastih zahodiv zmovnikiv a takozh vichikuvalna poziciya bagatoh z nih Represiyi proti uchasnikiv zmoviU nich pislya zmovi Gitler vistupiv po radio zi zvernennyam do naciyi obicyayuchi zhorstoko pokarati vsih uchasnikiv zakolotu U najblizhchi tizhni gestapo provelo detalne rozsliduvannya spravi Usi hto mav hoch shonajmenshe vidnoshennya do golovnih personazhiv podij 20 lipnya buli zaareshtovani abo dopitani Pid chas obshukiv buli viyavleni shodenniki j listuvannya uchasnikiv zmovi rozkrilisya poperedni plani perevorotu i vbivstva fyurera pochalisya novi areshti zgaduvanih tam osib Pri comu ne vsi mali vidnoshennya do spravi 20 lipnya gestapo chasto zvodilo stari rahunki Gitler osobisto proinstruktuvav golovu Narodnoyi sudovoyi palati Rolanda Frajslera sho sud maye buti shvidkim a pidsudni mayut buti povisheni yak hudoba na bijni Roland Frajsler golova Za nakazom Gitlera bilshist zasudzhenih strachuvali ne na giljotini yak civilnih zlochinciv i ne cherez rozstril yak vijskovih yih vishali na royalnih strunah prikriplenih do kryuka m yasnika na steli u v yaznici Pletcenzee Na vidminu vid zvichajnogo povishennya smert nastavala ne vid perelomu shiyi pri padinni i ne vid porivnyano shvidkoyi asfiksiyi a vid roztyaguvannya shiyi ta povilnogo zadushennya Gitler nakazav peretvoriti sud nad zmovnikami i stratu na prinizlivi muki znyati film i sfotografuvati Ci strati znimalisya na kinoplivku pid svitlo sofitiv Zgodom vin osobisto divivsya cej film a takozh nakazuvav demonstruvati jogo soldatam dlya pidnyattya bojovogo duhu Za tverdzhennyam ad yutanta Gitlera vid Lyuftvaffe fon Byelova Gitler ne viddavav nakazu vesti zjomki i divivsya fotografiyi strachenih yaki jomu prinosiv ad yutant vid SS Fegelyajn z nebazhannyam Na vidminu vid kinomaterialiv pro pokazovi sudovi procesi zjomki strat ne zbereglisya 21 lipnya Treskov naklav na sebe ruki imituvavshi zagibel u boyu vin pidirvav sebe granatoyu na polskomu fronti pid Bilostokom i buv pohovanij yak zagiblij oficer na batkivshini potim jogo tilo vikopali z mogili ta spalili Pershij proces nad Viclebenom Gopnerom i she 6 uchasnikami zmovi projshov 7 8 serpnya 8 serpnya usi buli povisheni V cilomu za virokom Narodnoyi palati bulo zasudzheno do smerti do 200 cholovik Vilyam Shirer navodit zagalni cifri v 4980 strachenih i 7000 zaareshtovanih Vidpovidno do staronimeckih zakoniv pro krovnu provinu Sippenhaft represiyam piddalisya i rodichi zmovnikiv bagato hto buv zaareshtovanij i vidpravlenij do konctaboriv a ditej nacisti pid novimi prizvishami pomishali v dityachi budinki bilshist represovanih chleniv simej zmovnikiv perezhili vijnu ta zmogli vozz yednatisya z vidibranimi ditmi Buv zaareshtovanij general polkovnik Franc Galder odin z nebagatoh komu poshastilo perezhiti hocha i v konctabori zakinchennya vijni j vijti na svobodu Feldmarshal fon Klyuge otruyivsya 19 serpnya pid Mecem poboyuyuchis doli Viclebena pislya togo yak Gitler vidklikav jogo z frontu U zhovtni naklav na sebe ruki i buv urochisto pohovanij Ervin Rommel komandir Shtauffenberga v Africi na yakogo rozrahovuvali zmovniki ale mira realnogo zv yazku yakogo z nimi neyasna She odin feldmarshal pobichno prichetnij do zmovi Fedor fon Bok uniknuv peresliduvannya ale perezhiv Gitlera tilki na chotiri dni vin zaginuv 4 travnya 1945 roku pislya togo yak jogo mashina potrapila pid obstril anglijskogo shturmovika 30 serpnya buv povishenij Shtyulpnagel yakij namagavsya zastrelitisya 4 veresnya Lendorf Shtejnort i Felgibel 9 veresnya do strati zasudili Gerdelera prote jogo strata vidkladalasya imovirno cherez te sho jogo politichna vaga i avtoritet v ochah Zahodu mogli buti korisnimi Gimmleru na vipadok vedennya mirnih peregovoriv 2 lyutogo vin buv povishenij togo zh dnya u v yaznici buv povishenij Jogannes Popic Naslidkom rozkrittya zmovi bulo posilennya pilnosti nacistiv shodo vermahtu zbrojni sili buli pozbavleni vidnosnoyi avtonomiyi vid partiyi i SS yakoyu voni koristuvalisya ranishe 24 lipnya v armiyi bulo vvedeno yak obov yazkove nacistske vitannya zamist tradicijnogo viddannya chesti Sered 200 strachenih buv 1 feldmarshal Ervin fon Vicleben 19 generaliv 26 polkovnikiv 2 posli 7 diplomativ inshogo rivnya 1 ministr 3 derzhavni sekretari ta shef kriminalnoyi policiyi rejhu Kripo odnogo z upravlin RSHA gruppenfyurer SS general lejtenant policiyi Artur Nebe Novi procesi i strati jshli praktichno bezupinno z serpnya po lyutij 3 lyutogo 1945 roku nastupnogo dnya pislya strati Gerdelera j Popica v budivlyu Narodnogo sudu pid chas zasidannya potrapila amerikanska bomba i balka sho obvalilasya zi steli vbila Frajslera Pislya zagibeli suddi procesi pripinilisya 12 bereznya buv strachenij Fridrih Fromm chiya zrada lishe vidterminuvala stratu Prote vidkrittya v berezni shodennikiv Kanarisa z podrobicyami zmovi v abveri privelo jogo Ostera ta she dekilkoh yihnih tovarishiv proti yakih ranishe ne bulo pryamih dokaziv na shibenicyu 8 kvitnya yih strachuvali v konctabori Flossenbyurg vsogo za 22 dni do zagibeli Gitlera OcinkaMemorialna doshka na misci rozstrilu Shtauffenberga 21 lipnya 2009 roku Uchasniki zmovi 20 lipnya vvazhayutsya v suchasnij Nimechchini nacionalnimi geroyami yaki viddali svoye zhittya v im ya svobodi yih imenami nazvani vulici yim postavleni pam yatniki U pam yatni dati pov yazani iz zamahom prohodyat ceremoniyi za uchastyu vishih osib derzhavi U suchasnij nimeckij istoriografiyi zmova 20 lipnya rozglyadayetsya yak najvazhlivisha podiya nimeckogo Oporu V toj zhe chas bagato uchasnikiv zmovi ne rozdilyali suchasni ideali demokratiyi a predstavlyali tradicijnij prusskij nacionalistichnij konservatizm i buli kritichni po vidnoshennyu do Vejmarskoyi respubliki Tak Shtauffenberg u 1933 roci pidtrimav Gitlera i navit u svoyij sim yi vvazhavsya viddanim nacional socialistom Bek i Gerdeler buli monarhistami a ostannij vistupav i za zberezhennya dovoyennih teritorialnih nadban Geroj chi zradnikMemorialna plita na misci budinku v yakomu meshkav Shtauffenberg u Vuppertali U rozkolotij Nimechchini vidnoshennya do zamahu na Gitlera 20 lipnya 1944 roku bulo neodnoznachnim U Zahidnij Nimechchini zasobi masovoyi informaciyi i politiki opisuvali uchasnikiv zmovi yak geroyiv U NDR cya data vzagali ne vidznachalasya U shidnonimeckij i radyanskij istoriografiyi zmovniki podilyalisya na reakcijne antiradyanske krilo pid kerivnictvom kolishnogo burgomistra Lejpciga Gerdelera j patriotichne na choli zi Shtauffenbergom Zgidno z ciyeyu koncepciyeyu pershi mali namir pislya perevorotu uklasti separatnij mir iz Zahodom ta prodovzhiti vijnu z Radyanskim Soyuzom drugi zh stavili svoyeyu metoyu povnij mir dlya Nimechchini i nibito vstanovili kontakti z livimi politikami social demokratami i navit z kerivnikami komunistichnogo pidpillya Ale azh do seredini 1960 h rokiv bagato hto v Nimechchini vvazhav uchasnikiv zmovi ne geroyami a zradnikami U suchasnij Nimechchini 20 lipnya ogolosheno dnem trauru po strachenih i shorichno suprovodzhuyetsya provedennyam urochistih zahodiv Na misci strati grafa fon Shtauffenberga i jogo tovarishiv provoditsya urochiste prijnyattya prisyagi vijskovosluzhbovcyami Filmi1955 Es geschah am 20 Juli FRN rezh Georg Vilgelm Pabst 1955 Der 20 Juli FRN rezh 1966 Ohne Kampf kein Sieg TV NDR rezh 1967 The Night of the Generals rezh 1970 Claus Graf Stauffenberg Portrat eines Attentaters ZDF TB FRN rezh 1970 Vizvolennya SRSR rezh 1971 Operation Walkure WDR TB FRN rezh 1990 Zakolot proti Gitlera The Plot to Kill Hitler TB rezh 2004 Stauffenberg ARD TB FRN rezh 2004 Was geschah wirklich am 20 Juli 1944 TB FRN rezh 2004 Die Stunde der Offiziere ZDF TB FRN rezh 2008 Operaciya Valkiriya Valkyrie rezh Brajan Singer 2009 Stauffenberg Die wahre Geschichte ZDF TB FRN rezh PrimitkiHoffmann P The history of the German resistance 1933 1945 P 87 Shirer U Vzlyot i padenie Tretego rejha The Rise and Fall of the Third Reich M Zaharov 2009 T 1 S 514 515 Hoffmann P The history of the German resistance 1933 1945 P 55 57 Shirer U Vzlyot i padenie Tretego rejha The Rise and Fall of the Third Reich M Zaharov 2009 T 1 S 521 Shirer U Vzlyot i padenie Tretego rejha The Rise and Fall of the Third Reich M Zaharov 2009 T 1 S 560 561 Hoffmann P The history of the German resistance 1933 1945 P 263 Hoffmann P The history of the German resistance 1933 1945 P 265 Robert B Kane Disobedience and conspiracy in the German Army 1918 1945 McFarland 2002 P 182 259 p ISBN 9780786411047 Hoffmann P The history of the German resistance 1933 1945 P 271 Kurt Finker Zagovor 20 iyulya 1944 goda Delo polkovnika Shtauffenberga M izdatelstvo Progress 1976 s 252 253 Robert B Kane Disobedience and conspiracy in the German Army 1918 1945 McFarland 2002 P 186 259 p ISBN 9780786411047 Fest J Plotting Hitler s Death The German Resistance to Hitler 1933 1945 P 219 Shirer U Vzlyot i padenie Tretego rejha T 2 S 539 Hoffmann P Stauffenberg a family history 1905 1944l McGill Queen s Press 2003 P 201 424 p ISBN 9780773525955 Ralf Blank Jorg Echternkamp Karola Fings Jurgen Forster Winfried Heinemann Tobias Jersak Armin Nolzen Christoph Rass Germany and the Second World War Volume IX I German Wartime Society 1939 1945 Politicization Disintegration and the Struggle for Survival Oxford University Press 2008 T 9 P 858 859 1035 p ISBN 9780199282777 Vishlyov O V Statya Zagovor 20 iyulya 1944 v BRE Wolfgang Benz Thomas Dunlap A concise history of the Third Reich University of California Press 2006 P 238 239 309 p ISBN 9780520234895 Joachim Fest Plotting Hitler s Death The German Resistance to Hitler 1933 1945 236 Hoffmann P The history of the German resistance 1933 1945 P 380 Hoffmann P The history of the German resistance 1933 1945 P 376 Ralf Blank Jorg Echternkamp Karola Fings Jurgen Forster Winfried Heinemann Tobias Jersak Armin Nolzen Christoph Rass Germany and the Second World War Volume IX I German Wartime Society 1939 1945 Politicization Disintegration and the Struggle for Survival Oxford University Press 2008 T 9 P 863 1035 p ISBN 9780199282777 Hoffmann P Stauffenberg a family history 1905 1944l McGill Queen s Press 2003 P 254 424 p ISBN 9780773525955 Shirer U Vzlyot i padenie Tretego rejha T 2 S 560 561 Shirer U Vzlyot i padenie Tretego rejha T 2 S 561 Shirer U Vzlyot i padenie Tretego rejha T 2 S 562 Hoffmann P The history of the German resistance 1933 1945 P 397 Shirer U Vzlyot i padenie Tretego rejha T 2 S 565 Shirer U Vzlyot i padenie Tretego rejha T 2 S 566 Hoffmann P The history of the German resistance 1933 1945 P 398 399 Hoffmann P The history of the German resistance 1933 1945 P 399 Shirer U Vzlyot i padenie Tretego rejha T 2 S 568 Thomsett M C The German Opposition to Hitler The Resistance the Underground and Assassination Plots 1938 1945 P 203 Shirer U Vzlyot i padenie Tretego rejha T 2 S 570 Hoffmann P The history of the German resistance 1933 1945 P 401 Hoffmann P The history of the German resistance 1933 1945 P 402 Shirer U Vzlyot i padenie Tretego rejha T 2 S 569 Shirer U Vzlyot i padenie Tretego rejha T 2 S 572 Shirer U Vzlyot i padenie Tretego rejha T 2 S 571 Hoffmann P The history of the German resistance 1933 1945 P 470 Gans Bernd Gizevius Do gorkogo konca Zapiski zagovorshika Sokr perevod s nemeckogo Smolensk Rusich 2001 S 612 613 688 s Mir v vojnah ISBN 5 8138 0381 5 http www 20juli1944 de zeittafel walkuere 1 html 26 chervnya 2009 u Wayback Machine Thomsett M C The German Opposition to Hitler The Resistance the Underground and Assassination Plots 1938 1945 P 224 Shirer U Vzlyot i padenie Tretego rejha T 2 S 589 Thomsett M C The German Opposition to Hitler The Resistance the Underground and Assassination Plots 1938 1945 P 225 Shirer U Vzlyot i padenie Tretego rejha T 2 S 589 590 Hoffmann P The history of the German resistance 1933 1945 P 503 Shirer U Vzlyot i padenie Tretego rejha T 2 S 591 Shirer U Vzlyot i padenie Tretego rejha T 2 S 592 Shirer U Vzlyot i padenie Tretego rejha T 2 S 600 Hoffmann P The history of the German resistance 1933 1945 P 476 Hoffmann P The history of the German resistance 1933 1945 P 477 Hoffmann P The history of the German resistance 1933 1945 P 478 Shirer U Vzlyot i padenie Tretego rejha T 2 S 601 Shirer U Vzlyot i padenie Tretego rejha T 2 S 593 Shirer U Vzlyot i padenie Tretego rejha T 2 S 594 Fest J Hitler Houghton Mifflin Harcourt 2002 P 712 856 p ISBN 9780156027540 Thomsett M C The German Opposition to Hitler The Resistance the Underground and Assassination Plots 1938 1945 P 231 Verner Mazer Adolf Gitler 1998 ISBN 5 222 004595 X N fon Belov Ya byl adyutantom Gitlera Shirer U Vzlyot i padenie Tretego rejha T 2 S 596 Ian Kershaw Hitler 1936 1945 Nemesis 693 Encyclopaedia Britannica 2002 P 650 Shirer U Vzlyot i padenie Tretego rejha T 2 S 598 Crawshaw Steve The German who bombed Hitler When a plot to kill Hitler failed 50 years ago retribution fell swiftly and brutally on the plotters and their families But a few survived The Independent 9 iyulya 1994 Provereno 1 avgusta 2010 Shirer U Vzlyot i padenie Tretego rejha T 2 S 597 David Nicholls Adolf Hitler a biographical companion ABC CLIO 2002 P 105 357 p ISBN 9780874369656 Vilgelm S Pravitelstvo FRG pochtilo pamyat uchastnikov soprotivleniya nacistskomu rezhimu Deutsche Welle 20 iyulya 2009 Provereno 14 iyulya 2010 V Germanii pochtili pamyat grafa fon Shtauffenberga Deutsche Welle 15 noyabrya 2007 Provereno 14 iyulya 2010 Zholkver N 20 iyulya 1944 go byla i drugaya Germaniya Deutsche Welle 20 iyulya 2007 Provereno 14 iyulya 2010 Hoffmann P Stauffenberg a family history 1905 1944l McGill Queen s Press 2003 P 69 424 p ISBN 9780773525955 Klemperer K von German resistance against Hitler the search for allies abroad 1938 1945 P 19 Vishlyov O V Statya Gyordeler Karl Fridrih u BRE DzherelaDuffy James P Ricci V Target Hitler the plots to kill Adolf Hitler Greenwood Publishing Group 1999 229 p ISBN 9780275940379 Fest J Plotting Hitler s death the German resistance to Hitler 1933 1945 Weidenfeld amp Nicolson 1996 419 p ISBN 9780297817741 Hoffmann P The history of the German resistance 1933 1945 McGill Queen s Press MQUP 1996 853 p ISBN McGill Queen s Press MQUP Kershaw I Hitler 1936 1945 Nemesis W W Norton amp Company 2000 832 p ISBN 0393049949 Klemperer K von German resistance against Hitler the search for allies abroad 1938 1945 Oxford University Press 1994 512 p ISBN 9780198205517 Thomsett Michael C The German Opposition to Hitler The Resistance the Underground and Assassination Plots 1938 1945 McFarland 2007 278 p ISBN 9780786430277 Melnikov D E Zagovor 20 iyulya 1944 goda v Germanii legenda i dejstvitelnost M Izd vo In ta mezhdunarodnyh otnoshenij 1962 302 s Menvell R Frenkel G Iyulskij zagovor M Centrpoligraf 2007 268 s 5000 ekz ISBN 978 5 9524 3062 4 Finker K Zagovor 20 iyulya 1944 goda Delo polkovnika Shtauffenberga M Terra 2004 264 s ISBN 5 275 01068 0 Shirer U Vzlyot i padenie Tretego rejha The Rise and Fall of the Third Reich M Zaharov 2009 T 2 S 517 611 ISBN 978 5 8159 0922 9