Ні́жиловичі — село Макарівської селищної громади Бучанського району Київської області. Розташоване за 12 км від центру громади та за 61 км від обласного центру. Найближча залізнична станція — Буян, 8 км. Площа населеного пункту становить 438 га, кількість дворів — 528. Населення становить — 657 осіб.
село Ніжиловичі | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Будинок ліснитцва Браницьких. Нині музей О. Підсухи | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Київська область | ||||
Район | Бучанський район | ||||
Громада | Макарівська селищна громада | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1415 | ||||
Населення | 846 | ||||
Площа | 0,329 км² | ||||
Густота населення | 2571,43 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 08021 | ||||
Телефонний код | +380 4578 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°29′21″ пн. ш. 29°37′40″ сх. д. / 50.48917° пн. ш. 29.62778° сх. д.Координати: 50°29′21″ пн. ш. 29°37′40″ сх. д. / 50.48917° пн. ш. 29.62778° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 179 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 08021, Київська обл., Бучанський р-н, с.Ніжиловичі, вул. Першотравнева, 4 | ||||
Карта | |||||
Ніжиловичі | |||||
Ніжиловичі | |||||
Мапа | |||||
Ніжиловичі у Вікісховищі |
Географія
Історія
У с. Ніжиловичі проходять дві найдавніші лінії Змієвих валів. Вони зводились протягом кількох сотень років. Чому виникла назва Змієві вали? Це народна назва, яка ґрунтується на легендах. Слов'яни використовували для будівництва валів працю військовополонених. Вчені підрахували, що кожного року на будівництві валів працювало 3750 осіб. Позаду лінії валів через кожні 6-8 км розташовувалися укріплення або городища оптимально круглого планування. Одне із таких поселень існувало і на території с. Ніжиловичі. Щоправда, його залишки були зруйновані забудовою сучасного села. Той факт, що воно існувало, підтверджує й могильник поблизу села, який було досліджено в 1990 р. Курганні поховання у с. Ніжиловичі датуються Х-ХІ ст.
Серед похованих у Ніжиловицькому могильнику знаходилися воїни. Підтвердженням цього є знахідка бойової сокири при одному із захоронених. Коли і ким засноване село Ніжиловичі достовірно невідомо. Усна традиція пов'язує виникнення села з втікачами із солдатчини. Перше поселення було на Селянській вулиці. Є різні версії щодо назви села. Перша — село знаходиться «Ниже валов», які проходять поза селом. Друга назва походить від того, що на місці села було «не жилое место», тобто топке. Проте свою назву село отримало від того, що було розміщене між Радомишльським і Київським повітами — Межиловичі. З часом людям стало зручніше називати його — Ніжиловичі.
Під назвою Межелковичі село вперше згадується, за твердженням Лаврентія Похилевича, в 1415 році як володіння митрополита. В запису про грошові і медові данини Київської Софійської митрополичої вотчини від 1415 р. чи пізніше читаємо: «А се Софійські люди дань дають на свято пречистої Богоматері: на ім'я Істобчани та Ніжиловці 2 колоди меду… у Ніжиловичох постолпщина…». Джерела відмічають також, що жителі села часто потерпали від нападів мешканців прилеглих Воронина (Макарів) і Андріївки.
У Литовський період (XV—XVI ст.) Ніжиловичі входили до Київського повіту, кордон якого проходив майже за селом. Після приєднання регіону до Росії (1795 р.) село було подароване Голіцину, який одразу ж продав його Браницькому.
Пізніше село і його жителі належали багатій графині Олександрі Василівні Браницькій, яка після смерті чоловіка успадкувала все багатство.
Жило населення бідно, займалося землеробством і скотарством. Селяни виконували різні роботи в лісі, рубали, розчищали, обробляли дерева. За роботу одержували мізерну плату. У селі були лісопильні. Для керування лісорозробками було організоване лісництво.
У 1796 р. на місці старої церкви була побудована нова на ім'я Архангела Михаїла, яка в роки боротьби з релігією була розібрана, а з її матеріалу побудоване приміщення старої школи.
У 1887 р. в селі була відкрита церковно-приходська школа. Вчителями були дяки та попи. Дітей навчалося небагато, адже селяни не мали коштів для навчання.
У жовтні 1919 р. в Ніжиловичах створені органи радянської влади — ревком і комнезам, які майже не діяли через те, що навкруги діяли повстанські загони Орлика, Мордалевича, Струка та ін. Для боротьби з ними стягувались червоноармійські війська.
Коли почалась у селі колективізація, селяни, звісно, чинили їй опір. Проте у 1924 р. активістам вдалося створити колгоспи «Більшовик» і «Нове життя». В період з 1929 р. по 1937 р. було заарештовано 12 людей, які не хотіли входити до колгоспу.
У 1941 р. розпочалася Німецько-радянська війна. На захист Батьківщини пішло 385 жителів села. Окупувавши село, нацистські загарбники займалися пограбуванням населення, 260 осіб вивезли на каторгу до Німеччини. За роки війни було знищено 96 цивільних громадян с. Ніжиловичі.
У роки Німецько-радянської війни на території села діяла підпільна організація «Іскра», членами якої були Микола Євдокимович Зубченко, Дмитро Коваленко, Порфирій Терещук, їх закатували та повісили гестапівці в Чехословаччині. Ганну Сопленко, яка була дуже активним учасником «Іскри», розстріляли у 1943 р. в Бабиному Яру. Хлопчика Колоса Миколу за зв'язок з партизанами прив'язали до коня і закатували.
У 1943 р. йшли жорстокі бої по лінії Ніжиловичі — Комарівка — Борівка — Шнурів Ліс — Лисиця.
У листопаді 1943 р. село було визволене Радянською армією. Почалося відродження села. Зрання селяни трудились на колгоспних ланах, не отримуючи нічого за свою працю. У 1943 р. відкрито клуб на 127 місць.
У 1945 р. війна закінчилась. 150 ніжиловичан були нагороджені орденами та медалями. 174 односельці загинули та пропали безвісти на фронтах.
В «Історії міст і сіл Української РСР» про Ніжиловичі початку 1970-х було подано таку інформацію:
Ніжиловичі - село, центр сільської Ради, розташоване за 12 км від районного центру та за 8 км від залізничної станції Буян. Населення - 1442 чоловіка. В Ніжиловичах - центральна садиба колгоспу «Поліський», за яким закріплено 2500 га землі, у т. ч. 1200 га орної. Основний напрям господарства - тваринницький та зерновий. Допоміжні галузі: садівництво, городництво. В Ніжиловичах - лісництво Тетерівського лісгоспзагу, яке має 7,5 тис. га лісу. Лісництво проводить щорічно посадки лісокультур на площі 100-110 га. У селі - середня школа, клуб, бібліотека..
У 1972 р. збудовано нову двоповерхову школу.
У 1986 р. селянами разом з будівельниками із Чернівців було побудовано 80 будинків для переселенців із зони відчуження після Чорнобильської аварії.
Сьогодення
В селі є фельдшерсько-акушерський пункт.
У 1998 р. колгосп реорганізовано в КСП «Поліське», а у 2000 р. — в ТОВ «Полісся».
Селяни пам'ятають своїх героїв. У центрі села стоїть пам'ятник — братська могила. На сільському кладовищі — могила громадян, які були розстріляні в роки війни. Зведено хрест «Жертвам голодомору».
За останні роки в селі побудовано гараж, лазню, готель, побуткомбінат, 34 житлових будинки, їдальню.
Нині в Ніжиловичах з об'єктів адміністрування та соціальної інфраструктури діють сільрада, школа І-ІІІ ступенів, пункт зв'язку, клуб, магазин.
У селі встановлені погруддя Леніну (перед сільрадою) та обеліск зі скульптурою на честь вояків Червоної Армії, загиблих під час німецько-радянської війни.
На теренах Ніжиловицької сільської ради знаходиться ландшафтний заказник місцевого значення Цезарівський. Заказник є одним з найбільш заболочених серед природоохоронних об'єктів Київщини. У систему Жаб'ячих боліт входять великі озера Зубареве, Моховате, Гронне та ряд менших.
На західній околиці села, в напрямку до лісу в Ніжиловичах знаходяться залишки двох паралельно розташованих на віддалі 100 – 150 метрів Змійових валів.
Комплекс декорацій
Біля села розташований комплекс декорацій, де проходили кінозйомки.
Відомі люди
- Артеменко Андрій Корнійович — учасник партизанського загону Василя Порика, що діяв у Франції в роки Другої Світової війни.
- Артеменко Віктор Семенович — заслужений будівельник України.
- Бикоріз Іван Петрович — старший лейтенант, визволяв Севастополь у роки Німецько-радянської війни, учасник боїв за «Сапун гору», нагороджений трьома орденами ВВВ.
- Захарченко Кирило Наумович — учасник оборони Москви, у бій пішов прямо з параду з нагоди 24-ї річниці Жовтня. Нагороджений орденом ВВВ, орденом Червоної Зірки, медаллю «За відвагу».
- Ламах Аліна Миколаївна (1925—2020) — українська художниця тканин.
- Підсуха Олександр Миколайович — український поет. Народився в селі 16 жовтня 1918 року. У радянський повоєнний час вчителька З. А. Шевченко організувала музей Підсухи, де зберігаються численні книги з автографами П. Тичини, О. Гончара, М. Рильского, А. Головко, В. Сосюри, О. Вишні та інших видатних письменників, які відвідували Ніжиловичі.
- Пікулик Микола Іванович — підводник, який трагічно загинув при виконанні службового обов'язку, посмертно нагороджений орденом.
- Семененко Григорій Іванович — старший сержант, учасник трьох воєн: у Польщі (1939 р.), Фінляндії (1940 р.), Другої Світової війни (1941—1945 рр.), учасник бойових дій під Сталінградом. Нагороджений орденом Слави III ступеня, двома медалями «За відвагу».
Див. також
Примітки
- Букет Є. Історія кожного поселення — сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 3 лютого. — № 5 (10705). — С. 4-5.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Галерея
- Ніжиловицька ЗОШ І-ІІІ ступенів
- Сільський клуб
- Стела на честь полеглих у ДСВ
- Ландшафтний заказник місцевого значення «Цезарівський»
- Змієві вали в лісі поблизу Ніжиловичів
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ніжиловичі |
- Ащенко Н. В., Букет Є. В., Нетреба Д. С. та ін.; Упоряд. Букет Є. В. Нариси з історії Макарівського району: До 15-ї річниці Незалежності України. — Київ: «Логос», 2006. — С. 348—355.
- (Інформація) про Ніжиловичі на Сайті Макарівської РДА
- Букет Є. Історія кожного поселення — сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 3 лютого. — № 5 (10705). — С. 4-5.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ni zhilovichi selo Makarivskoyi selishnoyi gromadi Buchanskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Roztashovane za 12 km vid centru gromadi ta za 61 km vid oblasnogo centru Najblizhcha zaliznichna stanciya Buyan 8 km Plosha naselenogo punktu stanovit 438 ga kilkist dvoriv 528 Naselennya stanovit 657 osib selo NizhilovichiGerb PraporBudinok lisnitcva Branickih Nini muzej O PidsuhiBudinok lisnitcva Branickih Nini muzej O PidsuhiKrayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastRajon Buchanskij rajonGromada Makarivska selishna gromadaOsnovni daniZasnovane 1415Naselennya 846Plosha 0 329 km Gustota naselennya 2571 43 osib km Poshtovij indeks 08021Telefonnij kod 380 4578Geografichni daniGeografichni koordinati 50 29 21 pn sh 29 37 40 sh d 50 48917 pn sh 29 62778 sh d 50 48917 29 62778 Koordinati 50 29 21 pn sh 29 37 40 sh d 50 48917 pn sh 29 62778 sh d 50 48917 29 62778Serednya visota nad rivnem morya 179 mMisceva vladaAdresa radi 08021 Kiyivska obl Buchanskij r n s Nizhilovichi vul Pershotravneva 4KartaNizhilovichiNizhilovichiMapa Nizhilovichi u VikishovishiGeografiyaCherez selo teche richka Gulva prava pritoka Kodri IstoriyaU s Nizhilovichi prohodyat dvi najdavnishi liniyi Zmiyevih valiv Voni zvodilis protyagom kilkoh soten rokiv Chomu vinikla nazva Zmiyevi vali Ce narodna nazva yaka gruntuyetsya na legendah Slov yani vikoristovuvali dlya budivnictva valiv pracyu vijskovopolonenih Vcheni pidrahuvali sho kozhnogo roku na budivnictvi valiv pracyuvalo 3750 osib Pozadu liniyi valiv cherez kozhni 6 8 km roztashovuvalisya ukriplennya abo gorodisha optimalno kruglogo planuvannya Odne iz takih poselen isnuvalo i na teritoriyi s Nizhilovichi Shopravda jogo zalishki buli zrujnovani zabudovoyu suchasnogo sela Toj fakt sho vono isnuvalo pidtverdzhuye j mogilnik poblizu sela yakij bulo doslidzheno v 1990 r Kurganni pohovannya u s Nizhilovichi datuyutsya H HI st Sered pohovanih u Nizhilovickomu mogilniku znahodilisya voyini Pidtverdzhennyam cogo ye znahidka bojovoyi sokiri pri odnomu iz zahoronenih Koli i kim zasnovane selo Nizhilovichi dostovirno nevidomo Usna tradiciya pov yazuye viniknennya sela z vtikachami iz soldatchini Pershe poselennya bulo na Selyanskij vulici Ye rizni versiyi shodo nazvi sela Persha selo znahoditsya Nizhe valov yaki prohodyat poza selom Druga nazva pohodit vid togo sho na misci sela bulo ne zhiloe mesto tobto topke Prote svoyu nazvu selo otrimalo vid togo sho bulo rozmishene mizh Radomishlskim i Kiyivskim povitami Mezhilovichi Z chasom lyudyam stalo zruchnishe nazivati jogo Nizhilovichi Pid nazvoyu Mezhelkovichi selo vpershe zgaduyetsya za tverdzhennyam Lavrentiya Pohilevicha v 1415 roci yak volodinnya mitropolita V zapisu pro groshovi i medovi danini Kiyivskoyi Sofijskoyi mitropolichoyi votchini vid 1415 r chi piznishe chitayemo A se Sofijski lyudi dan dayut na svyato prechistoyi Bogomateri na im ya Istobchani ta Nizhilovci 2 kolodi medu u Nizhilovichoh postolpshina Dzherela vidmichayut takozh sho zhiteli sela chasto poterpali vid napadiv meshkanciv prileglih Voronina Makariv i Andriyivki U Litovskij period XV XVI st Nizhilovichi vhodili do Kiyivskogo povitu kordon yakogo prohodiv majzhe za selom Pislya priyednannya regionu do Rosiyi 1795 r selo bulo podarovane Golicinu yakij odrazu zh prodav jogo Branickomu Piznishe selo i jogo zhiteli nalezhali bagatij grafini Oleksandri Vasilivni Branickij yaka pislya smerti cholovika uspadkuvala vse bagatstvo Zhilo naselennya bidno zajmalosya zemlerobstvom i skotarstvom Selyani vikonuvali rizni roboti v lisi rubali rozchishali obroblyali dereva Za robotu oderzhuvali mizernu platu U seli buli lisopilni Dlya keruvannya lisorozrobkami bulo organizovane lisnictvo U 1796 r na misci staroyi cerkvi bula pobudovana nova na im ya Arhangela Mihayila yaka v roki borotbi z religiyeyu bula rozibrana a z yiyi materialu pobudovane primishennya staroyi shkoli U 1887 r v seli bula vidkrita cerkovno prihodska shkola Vchitelyami buli dyaki ta popi Ditej navchalosya nebagato adzhe selyani ne mali koshtiv dlya navchannya U zhovtni 1919 r v Nizhilovichah stvoreni organi radyanskoyi vladi revkom i komnezam yaki majzhe ne diyali cherez te sho navkrugi diyali povstanski zagoni Orlika Mordalevicha Struka ta in Dlya borotbi z nimi styaguvalis chervonoarmijski vijska Koli pochalas u seli kolektivizaciya selyani zvisno chinili yij opir Prote u 1924 r aktivistam vdalosya stvoriti kolgospi Bilshovik i Nove zhittya V period z 1929 r po 1937 r bulo zaareshtovano 12 lyudej yaki ne hotili vhoditi do kolgospu U 1941 r rozpochalasya Nimecko radyanska vijna Na zahist Batkivshini pishlo 385 zhiteliv sela Okupuvavshi selo nacistski zagarbniki zajmalisya pograbuvannyam naselennya 260 osib vivezli na katorgu do Nimechchini Za roki vijni bulo znisheno 96 civilnih gromadyan s Nizhilovichi U roki Nimecko radyanskoyi vijni na teritoriyi sela diyala pidpilna organizaciya Iskra chlenami yakoyi buli Mikola Yevdokimovich Zubchenko Dmitro Kovalenko Porfirij Tereshuk yih zakatuvali ta povisili gestapivci v Chehoslovachchini Gannu Soplenko yaka bula duzhe aktivnim uchasnikom Iskri rozstrilyali u 1943 r v Babinomu Yaru Hlopchika Kolosa Mikolu za zv yazok z partizanami priv yazali do konya i zakatuvali U 1943 r jshli zhorstoki boyi po liniyi Nizhilovichi Komarivka Borivka Shnuriv Lis Lisicya U listopadi 1943 r selo bulo vizvolene Radyanskoyu armiyeyu Pochalosya vidrodzhennya sela Zrannya selyani trudilis na kolgospnih lanah ne otrimuyuchi nichogo za svoyu pracyu U 1943 r vidkrito klub na 127 misc U 1945 r vijna zakinchilas 150 nizhilovichan buli nagorodzheni ordenami ta medalyami 174 odnoselci zaginuli ta propali bezvisti na frontah V Istoriyi mist i sil Ukrayinskoyi RSR pro Nizhilovichi pochatku 1970 h bulo podano taku informaciyu Nizhilovichi selo centr silskoyi Radi roztashovane za 12 km vid rajonnogo centru ta za 8 km vid zaliznichnoyi stanciyi Buyan Naselennya 1442 cholovika V Nizhilovichah centralna sadiba kolgospu Poliskij za yakim zakripleno 2500 ga zemli u t ch 1200 ga ornoyi Osnovnij napryam gospodarstva tvarinnickij ta zernovij Dopomizhni galuzi sadivnictvo gorodnictvo V Nizhilovichah lisnictvo Teterivskogo lisgospzagu yake maye 7 5 tis ga lisu Lisnictvo provodit shorichno posadki lisokultur na ploshi 100 110 ga U seli serednya shkola klub biblioteka U 1972 r zbudovano novu dvopoverhovu shkolu U 1986 r selyanami razom z budivelnikami iz Chernivciv bulo pobudovano 80 budinkiv dlya pereselenciv iz zoni vidchuzhennya pislya Chornobilskoyi avariyi SogodennyaV seli ye feldshersko akusherskij punkt U 1998 r kolgosp reorganizovano v KSP Poliske a u 2000 r v TOV Polissya Selyani pam yatayut svoyih geroyiv U centri sela stoyit pam yatnik bratska mogila Na silskomu kladovishi mogila gromadyan yaki buli rozstrilyani v roki vijni Zvedeno hrest Zhertvam golodomoru Za ostanni roki v seli pobudovano garazh laznyu gotel pobutkombinat 34 zhitlovih budinki yidalnyu Nini v Nizhilovichah z ob yektiv administruvannya ta socialnoyi infrastrukturi diyut silrada shkola I III stupeniv punkt zv yazku klub magazin U seli vstanovleni pogruddya Leninu pered silradoyu ta obelisk zi skulpturoyu na chest voyakiv Chervonoyi Armiyi zagiblih pid chas nimecko radyanskoyi vijni Na terenah Nizhilovickoyi silskoyi radi znahoditsya landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Cezarivskij Zakaznik ye odnim z najbilsh zabolochenih sered prirodoohoronnih ob yektiv Kiyivshini U sistemu Zhab yachih bolit vhodyat veliki ozera Zubareve Mohovate Gronne ta ryad menshih Na zahidnij okolici sela v napryamku do lisu v Nizhilovichah znahodyatsya zalishki dvoh paralelno roztashovanih na viddali 100 150 metriv Zmijovih valiv Kompleks dekoracijBilya sela roztashovanij kompleks dekoracij de prohodili kinozjomki Vidomi lyudiArtemenko Andrij Kornijovich uchasnik partizanskogo zagonu Vasilya Porika sho diyav u Franciyi v roki Drugoyi Svitovoyi vijni Artemenko Viktor Semenovich zasluzhenij budivelnik Ukrayini Bikoriz Ivan Petrovich starshij lejtenant vizvolyav Sevastopol u roki Nimecko radyanskoyi vijni uchasnik boyiv za Sapun goru nagorodzhenij troma ordenami VVV Zaharchenko Kirilo Naumovich uchasnik oboroni Moskvi u bij pishov pryamo z paradu z nagodi 24 yi richnici Zhovtnya Nagorodzhenij ordenom VVV ordenom Chervonoyi Zirki medallyu Za vidvagu Lamah Alina Mikolayivna 1925 2020 ukrayinska hudozhnicya tkanin Pidsuha Oleksandr Mikolajovich ukrayinskij poet Narodivsya v seli 16 zhovtnya 1918 roku U radyanskij povoyennij chas vchitelka Z A Shevchenko organizuvala muzej Pidsuhi de zberigayutsya chislenni knigi z avtografami P Tichini O Gonchara M Rilskogo A Golovko V Sosyuri O Vishni ta inshih vidatnih pismennikiv yaki vidviduvali Nizhilovichi Pikulik Mikola Ivanovich pidvodnik yakij tragichno zaginuv pri vikonanni sluzhbovogo obov yazku posmertno nagorodzhenij ordenom Semenenko Grigorij Ivanovich starshij serzhant uchasnik troh voyen u Polshi 1939 r Finlyandiyi 1940 r Drugoyi Svitovoyi vijni 1941 1945 rr uchasnik bojovih dij pid Stalingradom Nagorodzhenij ordenom Slavi III stupenya dvoma medalyami Za vidvagu Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast PrimitkiBuket Ye Istoriya kozhnogo poselennya syagaye korenyami u glib stolit Makarivski visti 2012 3 lyutogo 5 10705 S 4 5 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim GalereyaNizhilovicka ZOSh I III stupeniv Silskij klub Stela na chest poleglih u DSV Landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Cezarivskij Zmiyevi vali v lisi poblizu NizhilovichivDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu NizhilovichiAshenko N V Buket Ye V Netreba D S ta in Uporyad Buket Ye V Narisi z istoriyi Makarivskogo rajonu Do 15 yi richnici Nezalezhnosti Ukrayini Kiyiv Logos 2006 S 348 355 Informaciya pro Nizhilovichi na Sajti Makarivskoyi RDA Buket Ye Istoriya kozhnogo poselennya syagaye korenyami u glib stolit Makarivski visti 2012 3 lyutogo 5 10705 S 4 5