Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Ко́рда Альбе́рто (14 вересня 1928 Гавана, Куба — 25 травня 2001, Париж, Франція) — відомий фотограф, який прославився завдяки фотографії Ернесто Че Гевари «Героїчний партизан» у другій половині XX століття.
| Альберто Корда | ||||
|---|---|---|---|---|
| ісп. Alberto Korda | ||||
 | ||||
| При народженні | Альберто Діас Гутьерес | |||
| Народження | 14 вересня 1928 Гавана, Куба | |||
| Смерть | 25 травня 2001 (72 роки) | |||
| Париж, Франція (інфаркт міокарда) | ||||
| Країна |  Куба | |||
| Жанр | фотографія | |||
| Діяльність | фотограф, фешн-фотограф, фотокореспондент, унаочнювач | |||
| Твори | Героїчний партизан | |||
| Роботи в колекції | d, Музей Вікторії та Альберта і Національний музей образотворчого мистецтва[1] | |||
| Автограф |  | |||
| | ||||
 Альберто Корда у Вікісховищі | ||||
Біографія
Альберто Корда народився на території Куби 14 вересня 1928 року. Повне ім'я — Альберто Діас Гутьерес, але найчастіше його називали саме Альберто Корда.
З вісімнадцяти років почав вивчати принципи торгівлі в коледжі. Через деякий час продовжив навчання в діловій академії у Гавані.
Коли Альберто виповнилося 28 років, він відкрив власну студію і працював у ній щодня. Через кілька років він влаштувався на роботу репортером у популярну на той час щоденну кубинську газету «Revolucion».
Псевдонім узяв на честь знаменитих угорських режисерів — Олександра і Золтана. Саме професія фотографа і принесла популярність Гутьєресу 5 березня 1960 року, коли він зробив фотографію Че Гевари, що стала згодом справжнім всесвітнім ідолом заколоту, революції і пробудження. До цього моменту Альберто ніколи не отримував жодних винагород за зняті зображення через те, що Фідель Кастро не прийняв Бернської конвенції.
У 2000 році знаменитий фотограф виграв велику судову справу у представників компанії «Smirnoff», які використовували зняте ним зображення в рекламних цілях. На доказ своєї правоти, він спростував всі претензії компанії і обґрунтовував своє твердження наступним чином:
 | «Я представляю собою прихильника ідеалів великого Че Гевари і радий за тих людей, які поширюють лише хороші чутки про нього, його справедливості і сутності його існування, але я категорично проти використання зображення Че Гевари в рекламних цілях, особливо якщо мова йде про продаж алкоголю або інших продуктів, які тим чи іншим способом паплюжать його особистість». |  |
В результаті, Альберто виграв в суді 50 000 доларів, які відразу ж пожертвував для місцевої системи з охорони здоров'я. Наостанок, професійний фотограф додав, що Че Гевара вчинив би так само в будь-якій подібній ситуації, захищаючи свої права, інтереси суспільства та ідеали.
Варто зауважити, що перед цією справою ще в 1999 році Альберто дозволив використання свого фото церквам, мета яких — хоча б трохи збільшити дохід на потреби.
У віці 40 років, Альберто стає особистим фотографом Фіделя Кастро.
З 1968 по 1978 рр. він сконцентрувався на підводній фотографії аж до японської виставки 1978 року, що викликала міжнародне зацікавлення до його робіт. Також він епізодично з'являвся в пролозі фільму Віма Вендерса «Клуб Буена Віста», але не був згаданий в титрах.
Корда помер в результаті інфаркту в Парижі в 2001 році під час своєї виставки. Похований на кладовищі Колон в Гавані.
У 2005 році, через чотири роки після смерті, Альберто Корда став головним героєм в повнометражному документальному фільмі «Kordavision».
Історія фотографії
5 березня 1960 року Альберто Корда (він же Альберто Діас Гутьерес), репортер щоденної кубинської газети Revolución, приїхав за завданням редакції на траурний мітинг. Мітинг проходив в пам'ять про жертви теракту — напередодні в порту Гавани вибухнуло вантажне судно «La Coubre» і загинуло більше 100 чоловік. Серед присутніх фотограф побачив команданте Ернесто Че Гевару — він стояв на сцені мовчки, в задньому ряду. Виступав Фідель Кастро, неподалік від нього розташувалися відомі політики і громадські діячі, а Че Гевару глядачам було практично не видно. Але в якийсь момент революціонер зробив крок вперед, і Корда встиг тричі клацнути затвором — причому, разом з Че Геварою в кадр потрапили інші люди. Пізніше фотограф назвав цю серію знімків Guerrillero Heroico («Героїчний партизан»), а все «непотрібне» обрізав, залишивши на фото лише портрет команданте. Не дивлячись на те що редактори місцевої кубинської газети відхилили це фото, сам автор вважав знімок вдалим і роздрукував його для себе. Популярність фотографія отримала не відразу, а через сім років завдяки італійському видавцеві Джанджакомо Фельтрінеллі. Він гостював у Корда і помітив портрет революціонера. Фотографія сподобалася італійцеві, і йому без питань зробили кілька копій. Через деякий час помирає Ернесто Че Гевара. Ось тут і стали в пригоді копії фотографій. Були зроблені плакати і тим самим портрет революціонера став символом свободи для багатьох італійських студентів і робітників того часу. Італійський видавець зміг заробити на портреті Че Гевари, водночас сам автор фотографії, Альберто Корда, грошей не отримав.
Виставки
Учасник понад 50 персональних виставок, в тому числі в Гельсінкі, 1962 р .; в «Gallería H. Diafragma Canon», Мілан, 1985 р .; в Galería Servando Cabrera, Гавана, 1986 р .; в «Roy Boyd Gallery», Чикаго, в 2000 р.
Нагороди
- Нагороджений «Palma de Plata» в 1959 р.
- Названий кращим фотографом року гаванським «Revolución Journal» в 1960—1963 рр.
- Лауреат 5-ї Міжнародної премії підводної фотографії «Maurizio Sana», Італія в 1979 р.
- Нагороджений Відзнакою національної культури Міністерством культури Куби в 1994 р.
- Нагороджений премією «Olorum Cubano» Кубинського фонду фотографії в 1998 р.
- Лауреат Першої премії «Foto Histórica» журналу «Revolución y Cultura», 10 національний салон фотографії 26 липня, Куба, в 1980 р.
Посилання
- Символ революции — стаття в журналі Foto&Video.
- Історія фотографії [ 27 червня 2017 у Wayback Machine.]
- https://www.bellasartes.gob.ar/
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2017 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami gruden 2017 Ko rda Albe rto 14 veresnya 1928 19280914 Gavana Kuba 25 travnya 2001 Parizh Franciya vidomij fotograf yakij proslavivsya zavdyaki fotografiyi Ernesto Che Gevari Geroyichnij partizan u drugij polovini XX stolittya Alberto Kordaisp Alberto KordaPri narodzhenni Alberto Dias GuteresNarodzhennya 14 veresnya 1928 1928 09 14 Gavana KubaSmert 25 travnya 2001 2001 05 25 72 roki Parizh Franciya infarkt miokarda Krayina KubaZhanr fotografiyaDiyalnist fotograf feshn fotograf fotokorespondent unaochnyuvachTvori Geroyichnij partizanRoboti v kolekciyi d Muzej Viktoriyi ta Alberta i Nacionalnij muzej obrazotvorchogo mistectva 1 Avtograf Alberto Korda u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Korda BiografiyaAlberto Korda narodivsya na teritoriyi Kubi 14 veresnya 1928 roku Povne im ya Alberto Dias Guteres ale najchastishe jogo nazivali same Alberto Korda Z visimnadcyati rokiv pochav vivchati principi torgivli v koledzhi Cherez deyakij chas prodovzhiv navchannya v dilovij akademiyi u Gavani Koli Alberto vipovnilosya 28 rokiv vin vidkriv vlasnu studiyu i pracyuvav u nij shodnya Cherez kilka rokiv vin vlashtuvavsya na robotu reporterom u populyarnu na toj chas shodennu kubinsku gazetu Revolucion Psevdonim uzyav na chest znamenitih ugorskih rezhiseriv Oleksandra i Zoltana Same profesiya fotografa i prinesla populyarnist Gutyeresu 5 bereznya 1960 roku koli vin zrobiv fotografiyu Che Gevari sho stala zgodom spravzhnim vsesvitnim idolom zakolotu revolyuciyi i probudzhennya Do cogo momentu Alberto nikoli ne otrimuvav zhodnih vinagorod za znyati zobrazhennya cherez te sho Fidel Kastro ne prijnyav Bernskoyi konvenciyi U 2000 roci znamenitij fotograf vigrav veliku sudovu spravu u predstavnikiv kompaniyi Smirnoff yaki vikoristovuvali znyate nim zobrazhennya v reklamnih cilyah Na dokaz svoyeyi pravoti vin sprostuvav vsi pretenziyi kompaniyi i obgruntovuvav svoye tverdzhennya nastupnim chinom Ya predstavlyayu soboyu prihilnika idealiv velikogo Che Gevari i radij za tih lyudej yaki poshiryuyut lishe horoshi chutki pro nogo jogo spravedlivosti i sutnosti jogo isnuvannya ale ya kategorichno proti vikoristannya zobrazhennya Che Gevari v reklamnih cilyah osoblivo yaksho mova jde pro prodazh alkogolyu abo inshih produktiv yaki tim chi inshim sposobom paplyuzhat jogo osobistist V rezultati Alberto vigrav v sudi 50 000 dolariv yaki vidrazu zh pozhertvuvav dlya miscevoyi sistemi z ohoroni zdorov ya Naostanok profesijnij fotograf dodav sho Che Gevara vchiniv bi tak samo v bud yakij podibnij situaciyi zahishayuchi svoyi prava interesi suspilstva ta ideali Varto zauvazhiti sho pered ciyeyu spravoyu she v 1999 roci Alberto dozvoliv vikoristannya svogo foto cerkvam meta yakih hocha b trohi zbilshiti dohid na potrebi U vici 40 rokiv Alberto staye osobistim fotografom Fidelya Kastro Z 1968 po 1978 rr vin skoncentruvavsya na pidvodnij fotografiyi azh do yaponskoyi vistavki 1978 roku sho viklikala mizhnarodne zacikavlennya do jogo robit Takozh vin epizodichno z yavlyavsya v prolozi filmu Vima Vendersa Klub Buena Vista ale ne buv zgadanij v titrah Korda pomer v rezultati infarktu v Parizhi v 2001 roci pid chas svoyeyi vistavki Pohovanij na kladovishi Kolon v Gavani U 2005 roci cherez chotiri roki pislya smerti Alberto Korda stav golovnim geroyem v povnometrazhnomu dokumentalnomu filmi Kordavision Istoriya fotografiyi5 bereznya 1960 roku Alberto Korda vin zhe Alberto Dias Guteres reporter shodennoyi kubinskoyi gazeti Revolucion priyihav za zavdannyam redakciyi na traurnij miting Miting prohodiv v pam yat pro zhertvi teraktu naperedodni v portu Gavani vibuhnulo vantazhne sudno La Coubre i zaginulo bilshe 100 cholovik Sered prisutnih fotograf pobachiv komandante Ernesto Che Gevaru vin stoyav na sceni movchki v zadnomu ryadu Vistupav Fidel Kastro nepodalik vid nogo roztashuvalisya vidomi politiki i gromadski diyachi a Che Gevaru glyadacham bulo praktichno ne vidno Ale v yakijs moment revolyucioner zrobiv krok vpered i Korda vstig trichi klacnuti zatvorom prichomu razom z Che Gevaroyu v kadr potrapili inshi lyudi Piznishe fotograf nazvav cyu seriyu znimkiv Guerrillero Heroico Geroyichnij partizan a vse nepotribne obrizav zalishivshi na foto lishe portret komandante Ne divlyachis na te sho redaktori miscevoyi kubinskoyi gazeti vidhilili ce foto sam avtor vvazhav znimok vdalim i rozdrukuvav jogo dlya sebe Populyarnist fotografiya otrimala ne vidrazu a cherez sim rokiv zavdyaki italijskomu vidavcevi Dzhandzhakomo Feltrinelli Vin gostyuvav u Korda i pomitiv portret revolyucionera Fotografiya spodobalasya italijcevi i jomu bez pitan zrobili kilka kopij Cherez deyakij chas pomiraye Ernesto Che Gevara Os tut i stali v prigodi kopiyi fotografij Buli zrobleni plakati i tim samim portret revolyucionera stav simvolom svobodi dlya bagatoh italijskih studentiv i robitnikiv togo chasu Italijskij vidavec zmig zarobiti na portreti Che Gevari vodnochas sam avtor fotografiyi Alberto Korda groshej ne otrimav VistavkiUchasnik ponad 50 personalnih vistavok v tomu chisli v Gelsinki 1962 r v Galleria H Diafragma Canon Milan 1985 r v Galeria Servando Cabrera Gavana 1986 r v Roy Boyd Gallery Chikago v 2000 r NagorodiNagorodzhenij Palma de Plata v 1959 r Nazvanij krashim fotografom roku gavanskim Revolucion Journal v 1960 1963 rr Laureat 5 yi Mizhnarodnoyi premiyi pidvodnoyi fotografiyi Maurizio Sana Italiya v 1979 r Nagorodzhenij Vidznakoyu nacionalnoyi kulturi Ministerstvom kulturi Kubi v 1994 r Nagorodzhenij premiyeyu Olorum Cubano Kubinskogo fondu fotografiyi v 1998 r Laureat Pershoyi premiyi Foto Historica zhurnalu Revolucion y Cultura 10 nacionalnij salon fotografiyi 26 lipnya Kuba v 1980 r PosilannyaSimvol revolyucii stattya v zhurnali Foto amp Video Istoriya fotografiyi 27 chervnya 2017 u Wayback Machine https www bellasartes gob ar