Та́ро, також часто називають колоказія їстівна, колоказія стародавня, кокоямс, дашин (Colocásia esculénta) — багаторічна рослина, вид роду () родини кліщинцеві (Araceae).
Таро | |
---|---|
Загальний вид рослини, Ботанічний сад в Мауї | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Порядок: | Частухоцвіті (Alismatales) |
Родина: | Кліщинцеві (Araceae) |
Рід: | |
Вид: | Таро (C. esculenta) |
Біноміальна назва | |
Colocasia esculenta | |
Синоніми | |
Популярна харчова рослина Африки, Південно-Східної Азії та інших тропічних регіонів.
Назва «таро» — таїтянська форма яванської назви рослини.
Ботанічний опис
Fitch в журналі Curtis's Botanical Magazine, тому 120, 1894 р. |
Багаторічна трав'яниста рослина.
Коренева система мичкувата, утворює великі підземні бульби діаметром 6–8 см і масою до 4 кг, з безліччю бруньок, частина з яких починає рости й утворює вторинні, більш дрібні бульби. М'якуш бульб у різних сортів може бути білою або забарвленою у кремовий, жовтий, помаранчевий, рожевий чи червоний колір.
Листя великі, серцеподібні або стрілоподібні, довжиною до 1 м і шириною до 50 см, утворюють прикореневу розетку, на довгих, жолобчастих біля основи ніжках до 2 метрів завдовжки.
Квіткові пагони розвиваються з верхівки бруньки бульби. Суцвіття — качан із зеленувато-жовтим покривалом. Верхні його квітки чоловічі, середні — рудиментарні, стерильні, нижні — жіночі.
Плоди — дрібні червоні ягоди з недорозвиненим насінням.
Є безліч різновидів таро, що відрізняються за формою та забарвленням листя, будовою суцвіть. Виведено безліч сортів таро, що відрізняються за формою та будовою бульб, їхнім розміром та кількістю, змістом тих чи інших сполук, смаковими якостями.
Поширення у таро принаймні чотирьох хромосомних рас із числом хромосом у соматичних клітинах 28, 42, 36 і 48 говорить про генетичні неоднорідності рослин, об'єднаних під цією назвою.
Поширення
Найбільш імовірне місце походження таро — Південна Азія. До Китаю воно проникло в I ст. н. е. і поширилося по островах Тихого океану.
Розведення цієї рослини найбільш успішне на Гаваях та Таїті. Безліч культурних форм рослини існує там і зараз.
Таро — стародавня культура Індії та Єгипту. Її розводять вже понад 2000 років. З рукописів Плінія відомо, що вже у його часи таро використовували в їжу єгиптяни. Пізніше воно з'явилося у тропічній Західній Африці, звідки африканські раби вивезли його до Вест-Індії, а потім таро проникло і на Американський континент. Останнім часом його розводять у тропічній та субтропічній зоні. У дикому вигляді ця рослина не зустрічається.
Вміст поживних сполук
Бульби таро |
Бульби таро містять 18 — 20 % дрібнозернистого крохмалю, 0,5 % цукру та понад 3 % білка. У диких видів та деяких культурних бульби та листя містять Рафіду щавлевокислого кальцію, які викликають печіння в роті й розпадаються при варінні.
Використання
Бульби таро практично неїстівні у сирому вигляді, оскільки викликають сильну печію у роті. Використовуються, зазвичай, у вареному та смаженому вигляді, також з таро роблять різноманітну випічку. Молоде листя та молоді вибілені пагони відварюють та використовують у їжу, подібно до спаржі.
Бульби також використовують для виробництва борошна та спирту і як корм для домашніх тварин.
У Полінезії та Африці з бульб роблять тісто «ну» за допомогою ферментації.
Бульби використовуються у лікарських цілях.
Існує кілька культурних різновидів. Варіант з дрібними бульбами має назву «Еддо» (eddoe).
Культивація
Розмножують таро дрібними вторинними бульбами масою 40–50 грамів. Рослина вологолюбна, багато сортів можуть витримувати тривале затоплення.
Період вегетації залежить від сорту та становить 8–15 місяців. Термін початку збирання визначають за пожовтінням та опаданням листя, зазвичай до цього часу зеленими залишаються один або два листки.
У тропічних умовах викопані бульби можуть зберігатися у невеликих купах під навісами протягом 1–1,5 місяці, для більш тривалого зберігання їх розміщують у спеціальні сховища.
Таро в Японії
У Японії рослину таро називають «сатоїмо» (яп. 里 芋) — «сільська картопля». Вторинні бульби («дітей» та «онуків»), які відбруньковуються від батьківської бульби «сатоїмо», називають «імоноко» (яп. 芋 の 子, «діти картоплі»). Сатоїмо було поширене у Південно-Східній Азії з кінця періоду Дзьомон, як основний харч у регіоні до розповсюдження рису. Бульби «сатоїмо» часто варять, але іноді натирають та їдять сирим, або готують на пару. Стебло, дзуїкі (яп. 芋 茎), може також бути приготоване різними способами, у залежності від сорту «сатоїмо».
Примітки
- Жуковский П. М. Культурные растения и их сородичи. — Издание 3-е, перераб. и доп. — Л. : Колос, 1971. — С. 266–267.
- Див. посилання на GRIN
- Мир культурных растений. Справочник. — М. : Мысль, 1994. — С. 78–79.
Див. також
Посилання
- Таро // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Таро[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Taro Ta ro takozh chasto nazivayut kolokaziya yistivna kolokaziya starodavnya kokoyams dashin Colocasia esculenta bagatorichna roslina vid rodu rodini klishincevi Araceae Taro Zagalnij vid roslini Botanichnij sad v Mauyi Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Poryadok Chastuhocviti Alismatales Rodina Klishincevi Araceae Rid Vid Taro C esculenta Binomialna nazva Colocasia esculenta Sinonimi Arum colocasia L Arum esculentum L basionym Arum peltatum Caladium esculentum L Vent Colocasia antiquorum Schott Colocasia antiquorum var esculenta L Schott Colocasia antiquorum var euchlora K Koch amp Schott ex Engl Colodium esculentum Vent Colodium colocasia L Populyarna harchova roslina Afriki Pivdenno Shidnoyi Aziyi ta inshih tropichnih regioniv Nazva taro tayityanska forma yavanskoyi nazvi roslini Botanichnij opisFitch v zhurnali Curtis s Botanical Magazine tomu 120 1894 r Bagatorichna trav yanista roslina Koreneva sistema michkuvata utvoryuye veliki pidzemni bulbi diametrom 6 8 sm i masoyu do 4 kg z bezlichchyu brunok chastina z yakih pochinaye rosti j utvoryuye vtorinni bilsh dribni bulbi M yakush bulb u riznih sortiv mozhe buti biloyu abo zabarvlenoyu u kremovij zhovtij pomaranchevij rozhevij chi chervonij kolir Listya veliki sercepodibni abo strilopodibni dovzhinoyu do 1 m i shirinoyu do 50 sm utvoryuyut prikorenevu rozetku na dovgih zholobchastih bilya osnovi nizhkah do 2 metriv zavdovzhki Kvitkovi pagoni rozvivayutsya z verhivki brunki bulbi Sucvittya kachan iz zelenuvato zhovtim pokrivalom Verhni jogo kvitki cholovichi seredni rudimentarni sterilni nizhni zhinochi Plodi dribni chervoni yagodi z nedorozvinenim nasinnyam Ye bezlich riznovidiv taro sho vidriznyayutsya za formoyu ta zabarvlennyam listya budovoyu sucvit Vivedeno bezlich sortiv taro sho vidriznyayutsya za formoyu ta budovoyu bulb yihnim rozmirom ta kilkistyu zmistom tih chi inshih spoluk smakovimi yakostyami Poshirennya u taro prinajmni chotiroh hromosomnih ras iz chislom hromosom u somatichnih klitinah 28 42 36 i 48 govorit pro genetichni neodnoridnosti roslin ob yednanih pid ciyeyu nazvoyu PoshirennyaNajbilsh imovirne misce pohodzhennya taro Pivdenna Aziya Do Kitayu vono proniklo v I st n e i poshirilosya po ostrovah Tihogo okeanu Rozvedennya ciyeyi roslini najbilsh uspishne na Gavayah ta Tayiti Bezlich kulturnih form roslini isnuye tam i zaraz Taro starodavnya kultura Indiyi ta Yegiptu Yiyi rozvodyat vzhe ponad 2000 rokiv Z rukopisiv Pliniya vidomo sho vzhe u jogo chasi taro vikoristovuvali v yizhu yegiptyani Piznishe vono z yavilosya u tropichnij Zahidnij Africi zvidki afrikanski rabi vivezli jogo do Vest Indiyi a potim taro proniklo i na Amerikanskij kontinent Ostannim chasom jogo rozvodyat u tropichnij ta subtropichnij zoni U dikomu viglyadi cya roslina ne zustrichayetsya Vmist pozhivnih spolukBulbi taro Bulbi taro mistyat 18 20 dribnozernistogo krohmalyu 0 5 cukru ta ponad 3 bilka U dikih vidiv ta deyakih kulturnih bulbi ta listya mistyat Rafidu shavlevokislogo kalciyu yaki viklikayut pechinnya v roti j rozpadayutsya pri varinni VikoristannyaBulbi taro praktichno neyistivni u siromu viglyadi oskilki viklikayut silnu pechiyu u roti Vikoristovuyutsya zazvichaj u varenomu ta smazhenomu viglyadi takozh z taro roblyat riznomanitnu vipichku Molode listya ta molodi vibileni pagoni vidvaryuyut ta vikoristovuyut u yizhu podibno do sparzhi Bulbi takozh vikoristovuyut dlya virobnictva boroshna ta spirtu i yak korm dlya domashnih tvarin U Polineziyi ta Africi z bulb roblyat tisto nu za dopomogoyu fermentaciyi Bulbi vikoristovuyutsya u likarskih cilyah Vikopanij yaponskij korin satoyimo stebla obrizayutsya pered posadkoyu bulb 1 Zalishok stebla vid batkivskoyi bulbi abo bulbocibulini simeni satoyimo 2 Batkivska bulba abo bulbocibulina satoyimo 3 Zalishok stebla vid vtorinnoyi bulbi satoyimo 4 Vtorinna dityacha bulba satoyimo 5 Tretye pokolinnya vnuchata bulba satoyimo Isnuye kilka kulturnih riznovidiv Variant z dribnimi bulbami maye nazvu Eddo eddoe KultivaciyaRozmnozhuyut taro dribnimi vtorinnimi bulbami masoyu 40 50 gramiv Roslina vologolyubna bagato sortiv mozhut vitrimuvati trivale zatoplennya Period vegetaciyi zalezhit vid sortu ta stanovit 8 15 misyaciv Termin pochatku zbirannya viznachayut za pozhovtinnyam ta opadannyam listya zazvichaj do cogo chasu zelenimi zalishayutsya odin abo dva listki U tropichnih umovah vikopani bulbi mozhut zberigatisya u nevelikih kupah pid navisami protyagom 1 1 5 misyaci dlya bilsh trivalogo zberigannya yih rozmishuyut u specialni shovisha Taro v YaponiyiU Yaponiyi roslinu taro nazivayut satoyimo yap 里 芋 silska kartoplya Vtorinni bulbi ditej ta onukiv yaki vidbrunkovuyutsya vid batkivskoyi bulbi satoyimo nazivayut imonoko yap 芋 の 子 diti kartopli Satoyimo bulo poshirene u Pivdenno Shidnij Aziyi z kincya periodu Dzomon yak osnovnij harch u regioni do rozpovsyudzhennya risu Bulbi satoyimo chasto varyat ale inodi natirayut ta yidyat sirim abo gotuyut na paru Steblo dzuyiki yap 芋 茎 mozhe takozh buti prigotovane riznimi sposobami u zalezhnosti vid sortu satoyimo PrimitkiZhukovskij P M Kulturnye rasteniya i ih sorodichi Izdanie 3 e pererab i dop L Kolos 1971 S 266 267 Div posilannya na GRIN Mir kulturnyh rastenij Spravochnik M Mysl 1994 S 78 79 Div takozhKokoyamPosilannyaTaro Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Taro nedostupne posilannya z lipnya 2019