Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Буди́нок Міла́ (кат. Casa Milà, читається Ка́за Міла́), відомий також під назвою Ла Педре́ра або Ла Падре́ра (кат. La Pedrera — «кар'єр»), — житловий будинок, побудований каталонським архітектором Антоніо Гауді в 1906–1910 (будівництво офіційно закінчилося в 1912). Розташований за адресою пр. Ґрасія, 92 у районі Барселони Ашямпла.
| Будинок Міла | |
|---|---|
|
| |
| 41°23′43″ пн. ш. 2°09′42″ сх. д. / 41.39527777780577367° пн. ш. 2.1616666666944777° сх. д.Координати: 41°23′43″ пн. ш. 2°09′42″ сх. д. / 41.39527777780577367° пн. ш. 2.1616666666944777° сх. д. | |
| Країна |  Іспанія[1][2][3] |
| Розташування | d |
| Тип | d[3] |
| Поверхів | 8 |
| Площа | 0,2 га |
| Матеріал | камінь, цегла, кераміка і ковке залізо |
| Стиль | каталонський модернізм |
| Архітектор | Антоніо Гауді |
  Будинок Міла Будинок Міла (Іспанія) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
Власники
Будинок Міла був побудований для Розер Сегімон та її чоловіка Пере Міла. Розер Сегімон була багатою вдовою Хосепа Гвардіоли, індіанця або американця, колишнього колоніста, який повернувся з Південної Америки, розбагатівши на кавовій плантації в Гватемалі. Її другий чоловік, Пере Міла, був розробником, відомим своїм яскравим способом життя.
Будівельний процес
У 1905 році Міла і Сегімон одружилися, і 9 червня Розер Сегімон купив будинок з садом площею 1835 квадратних метрів, розташований на Paseo de Gracia, 92. У вересні вони доручили Гауді побудувати для них новий будинок. Планували проживати на першому поверсі та здавати в оренду інші квартири. 2 лютого 1906 проект був представлений міській раді Барселони. Почалися роботи зі знесення раніше існуючого будинку замість його модернізації, як у випадку з Будинком Бальо.
Будівництво Каса Міла не було закінчено повністю через суперечки з інвестором. Попри це будівля повсюдно вважається найкращим витвором Гауді, в якому він повністю реалізував плоди свого досвіду.
Квартира на сьомому поверсі будівлі оформлена в стилі 20-х років XX століття і разом з горищним поверхом і терасою на даху доступна для відвідувачів. На інших поверхах розміщуються офіси, деякі квартири як і раніше займають жителі.
Під час громадянської війни в Іспанії, у будинку розмістилось керівництво Соціалістичної Об'єднаної партії Каталонії, чий генеральний секретар, Хуан Коморера і Солер розташовувався на першому поверсі.
У 1984 році будинок став першою із споруд XX століття, яка була включена до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Особливості будівлі
Будівля Міла, як задумав Гауді, мала бути відповіддю на брак цікавих будинків у місті. Будівля має вигляд потужного скелястого блоку; жителі Барселони назвали її Ля-Педрера, що означає «Каменярня».
У цьому проєкті Гауді не використовував, або використовував мінімально, прямі лінії. Тому фасад будівлі нагадує схвильоване море. Виглядає важко і монументально, хоч зведений з тонких вапнякових плит. Балкони прикрашають унікальні ковані з заліза балюстради у формі дикої гущавини. Прикрасами головного фасаду є також спеціально розміщені птахи, які мають створювати враження таких, що готуються до відльоту. Всередині будівлі видно, яке значення Гауді надавав деталям; кожна стеля має власну гіпсову форму. Заслуговують уваги також численні мозаїки. На даху архітектор створив димарі, що формою нагадують дим. Проєкт цієї будівлі Гауді став новаторським для свого часу. У будинку продумана система природної вентиляції, що дозволяє відмовитися від кондиціонерів. Міжкімнатні перегородки в кожній з квартир будинку можна переміщати на свій розсуд, є підземний гараж. Будівля являє собою залізобетонну конструкцію з тримальними колонами без тримальних і опорних стін. Усі вікна кімнат виходять на вулицю або у внутрішній двір кварталу, а вікна господарських приміщень і кімнат прислуги виходять в три внутрішніх дворики.
Патіо
Значним нововведенням Гауді стало об'єднання традиційних світових шахт в 2 широких внутрішніх двора-патіо, що мають незвичайну звивисту, «органічну» конфігурацію. Поверхи організовані навколо патіо для оптимальної вентиляції і максимального доступу денного світла. Фасади будівлі, які виходять в патіо, покриті поліхромним розписом, в основному з рослинними мотивами. Квітковий декор і навіяні міфологічними мотивами фрески також прикрашають стелі і стіни двох вхідних вестибюлів і головних сходів.
Тераса даху
Хвилястий по контурах дах слідує ритму головного фасаду, з чергуванням різних елементів: виходів сходових кліток, вентиляційних і димових труб. Відкриті для вільної інтерпретації та використані символізму форми цих елементів не є навмисними, незважаючи на свою примхливість, а відповідають їх утилітарній функції. Багато з них викладені мозаїкою тренкадіс з фрагментів битої кераміки, гальки, мармуру і скла.
Мансарда
Мансарда є одним з найцікавіших конструктивних рішень в архітектурі Гауді. Цей зал, колись призначений для прання і розвішування білизни, спирається на 270 арок в формі ланцюгової лінії, складених з пласкої цегли. У ньому розмістилася постійна експозиція, присвячена життю і творчості майстра: творіння Гауді представлені тут макетами та кресленнями, ескізами та чернетками, фотографіями та документальними фільмами. Виставка дозволяє ознайомитися з найбільш характерними рисами роботи майстра.
Квартира-музей
Одна з квартир четвертого поверху дозволяє здійснити подорож у часі і перейнятися атмосферою барселонської буржуазії XX століття, майстерно відтвореною за допомогою домашнього начиння тієї епохи. Тут можна ознайомитися з первісним плануванням і справжніми орнаментальними деталями, виконаними за ескізами Гауді (такими як дверні та віконні ручки, двері і покриття підлог). Відвідування квартири супроводжується показом документального фільму про стрімке перетворення і модернізацію міста в першій чверті XX століття.
Кафе
Кафе являє собою поєднання стилю модерн і самобутності типових старовинних таверн-«фондас». Сюди можна зайти прямо з вулиці, щоб випити чашечку кави, пообідати або посидіти за келихом вина.
Виставковий зал
У бельетажі будівлі, де знаходилася квартира домовласників — панів Міла, — тепер розміщується виставковий зал площею 1300 кв.м., в якому організовуються тимчасові експозиції. В цьому залі варто звернути увагу на колони з висіченими на них написами і скульптурними декоративними мотивами.
Галерея
-
![image]()
Будинок Міла -
![image]()
Тераса -
![image]()
Арки -
![image]()
Внутрішнє подвір'я
Примітки
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- https://www.iconichouses.org/houses
- archINFORM — 1994.
- [Route of Modernism]. rutadelmodernisme.com. Institut Municipal del Paisatge Urbà i la Qualitat de Vida (IMPUiQV), Ajuntament de Barcelona. 23 жовтня 2011. Архів оригіналу за 31 жовтня 2006. Процитовано 27 листопада 2011.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Будинок Міла |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Budi nok Mila kat Casa Mila chitayetsya Ka za Mila vidomij takozh pid nazvoyu La Pedre ra abo La Padre ra kat La Pedrera kar yer zhitlovij budinok pobudovanij katalonskim arhitektorom Antonio Gaudi v 1906 1910 budivnictvo oficijno zakinchilosya v 1912 Roztashovanij za adresoyu pr Grasiya 92 u rajoni Barseloni Ashyampla Budinok Mila41 23 43 pn sh 2 09 42 sh d 41 39527777780577367 pn sh 2 1616666666944777 sh d 41 39527777780577367 2 1616666666944777 Koordinati 41 23 43 pn sh 2 09 42 sh d 41 39527777780577367 pn sh 2 1616666666944777 sh d 41 39527777780577367 2 1616666666944777Krayina Ispaniya 1 2 3 Roztashuvannya dTip d 3 Poverhiv 8Plosha 0 2 gaMaterial kamin cegla keramika i kovke zalizoStil katalonskij modernizmArhitektor Antonio GaudiBudinok MilaBudinok Mila Ispaniya Mediafajli u Vikishovishi Budinok MilaIstoriyaVlasniki Budinok Mila buv pobudovanij dlya Rozer Segimon ta yiyi cholovika Pere Mila Rozer Segimon bula bagatoyu vdovoyu Hosepa Gvardioli indiancya abo amerikancya kolishnogo kolonista yakij povernuvsya z Pivdennoyi Ameriki rozbagativshi na kavovij plantaciyi v Gvatemali Yiyi drugij cholovik Pere Mila buv rozrobnikom vidomim svoyim yaskravim sposobom zhittya Budivelnij proces U 1905 roci Mila i Segimon odruzhilisya i 9 chervnya Rozer Segimon kupiv budinok z sadom plosheyu 1835 kvadratnih metriv roztashovanij na Paseo de Gracia 92 U veresni voni doruchili Gaudi pobuduvati dlya nih novij budinok Planuvali prozhivati na pershomu poversi ta zdavati v orendu inshi kvartiri 2 lyutogo 1906 proekt buv predstavlenij miskij radi Barseloni Pochalisya roboti zi znesennya ranishe isnuyuchogo budinku zamist jogo modernizaciyi yak u vipadku z Budinkom Balo Budivnictvo Kasa Mila ne bulo zakincheno povnistyu cherez superechki z investorom Popri ce budivlya povsyudno vvazhayetsya najkrashim vitvorom Gaudi v yakomu vin povnistyu realizuvav plodi svogo dosvidu Kvartira na somomu poversi budivli oformlena v stili 20 h rokiv XX stolittya i razom z gorishnim poverhom i terasoyu na dahu dostupna dlya vidviduvachiv Na inshih poverhah rozmishuyutsya ofisi deyaki kvartiri yak i ranishe zajmayut zhiteli Pid chas gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi u budinku rozmistilos kerivnictvo Socialistichnoyi Ob yednanoyi partiyi Kataloniyi chij generalnij sekretar Huan Komorera i Soler roztashovuvavsya na pershomu poversi U 1984 roci budinok stav pershoyu iz sporud XX stolittya yaka bula vklyuchena do Spisku Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Osoblivosti budivliBudivlya Mila yak zadumav Gaudi mala buti vidpoviddyu na brak cikavih budinkiv u misti Budivlya maye viglyad potuzhnogo skelyastogo bloku zhiteli Barseloni nazvali yiyi Lya Pedrera sho oznachaye Kamenyarnya U comu proyekti Gaudi ne vikoristovuvav abo vikoristovuvav minimalno pryami liniyi Tomu fasad budivli nagaduye shvilovane more Viglyadaye vazhko i monumentalno hoch zvedenij z tonkih vapnyakovih plit Balkoni prikrashayut unikalni kovani z zaliza balyustradi u formi dikoyi gushavini Prikrasami golovnogo fasadu ye takozh specialno rozmisheni ptahi yaki mayut stvoryuvati vrazhennya takih sho gotuyutsya do vidlotu Vseredini budivli vidno yake znachennya Gaudi nadavav detalyam kozhna stelya maye vlasnu gipsovu formu Zaslugovuyut uvagi takozh chislenni mozayiki Na dahu arhitektor stvoriv dimari sho formoyu nagaduyut dim Proyekt ciyeyi budivli Gaudi stav novatorskim dlya svogo chasu U budinku produmana sistema prirodnoyi ventilyaciyi sho dozvolyaye vidmovitisya vid kondicioneriv Mizhkimnatni peregorodki v kozhnij z kvartir budinku mozhna peremishati na svij rozsud ye pidzemnij garazh Budivlya yavlyaye soboyu zalizobetonnu konstrukciyu z trimalnimi kolonami bez trimalnih i opornih stin Usi vikna kimnat vihodyat na vulicyu abo u vnutrishnij dvir kvartalu a vikna gospodarskih primishen i kimnat prislugi vihodyat v tri vnutrishnih dvoriki Patio Znachnim novovvedennyam Gaudi stalo ob yednannya tradicijnih svitovih shaht v 2 shirokih vnutrishnih dvora patio sho mayut nezvichajnu zvivistu organichnu konfiguraciyu Poverhi organizovani navkolo patio dlya optimalnoyi ventilyaciyi i maksimalnogo dostupu dennogo svitla Fasadi budivli yaki vihodyat v patio pokriti polihromnim rozpisom v osnovnomu z roslinnimi motivami Kvitkovij dekor i naviyani mifologichnimi motivami freski takozh prikrashayut steli i stini dvoh vhidnih vestibyuliv i golovnih shodiv Terasa dahu Hvilyastij po konturah dah sliduye ritmu golovnogo fasadu z cherguvannyam riznih elementiv vihodiv shodovih klitok ventilyacijnih i dimovih trub Vidkriti dlya vilnoyi interpretaciyi ta vikoristani simvolizmu formi cih elementiv ne ye navmisnimi nezvazhayuchi na svoyu primhlivist a vidpovidayut yih utilitarnij funkciyi Bagato z nih vikladeni mozayikoyu trenkadis z fragmentiv bitoyi keramiki galki marmuru i skla Mansarda Mansarda ye odnim z najcikavishih konstruktivnih rishen v arhitekturi Gaudi Cej zal kolis priznachenij dlya prannya i rozvishuvannya bilizni spirayetsya na 270 arok v formi lancyugovoyi liniyi skladenih z plaskoyi cegli U nomu rozmistilasya postijna ekspoziciya prisvyachena zhittyu i tvorchosti majstra tvorinnya Gaudi predstavleni tut maketami ta kreslennyami eskizami ta chernetkami fotografiyami ta dokumentalnimi filmami Vistavka dozvolyaye oznajomitisya z najbilsh harakternimi risami roboti majstra Kvartira muzej Odna z kvartir chetvertogo poverhu dozvolyaye zdijsniti podorozh u chasi i perejnyatisya atmosferoyu barselonskoyi burzhuaziyi XX stolittya majsterno vidtvorenoyu za dopomogoyu domashnogo nachinnya tiyeyi epohi Tut mozhna oznajomitisya z pervisnim planuvannyam i spravzhnimi ornamentalnimi detalyami vikonanimi za eskizami Gaudi takimi yak dverni ta vikonni ruchki dveri i pokrittya pidlog Vidviduvannya kvartiri suprovodzhuyetsya pokazom dokumentalnogo filmu pro strimke peretvorennya i modernizaciyu mista v pershij chverti XX stolittya Kafe Kafe yavlyaye soboyu poyednannya stilyu modern i samobutnosti tipovih starovinnih tavern fondas Syudi mozhna zajti pryamo z vulici shob vipiti chashechku kavi poobidati abo posiditi za kelihom vina Vistavkovij zal U beletazhi budivli de znahodilasya kvartira domovlasnikiv paniv Mila teper rozmishuyetsya vistavkovij zal plosheyu 1300 kv m v yakomu organizovuyutsya timchasovi ekspoziciyi V comu zali varto zvernuti uvagu na koloni z visichenimi na nih napisami i skulpturnimi dekorativnimi motivami GalereyaBudinok Mila Terasa Arki Vnutrishnye podvir yaPrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 https www iconichouses org houses archINFORM 1994 d Track Q265049 Route of Modernism rutadelmodernisme com Institut Municipal del Paisatge Urba i la Qualitat de Vida IMPUiQV Ajuntament de Barcelona 23 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2006 Procitovano 27 listopada 2011 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Budinok Mila Portal Kataloniya