Антитеза

Антитеза (протиставлення) — багатозначний термін, що залежно від контексту може означати:

• У логіці — судження, яке суперечить тезі. Антитеза є необхідною складовою частиною непрямого доведення.
• У філософії Гегеля — один зі ступенів визначення думки, заперечення тези.
• У літературі — стилістична фігура, протиставлення контрастних явищ, образів і понять. В основі антитези часто лежать антоніми. Наприклад: «Згинь старе із мріями — йди нове з героями» (Павло Тичина). Антитеза вживається в ліриці, художній публіцистиці, поширена як ораторський прийом.

Наприклад: Так, тут це все було: і жага до вбивства, і жага до любові. (Chr. Wolf, «Kasandra»).

Література

• Антитеза // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

• Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — С. 48.
• Антитеза // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 38. — .
• Антитетика [ 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 39. — 1000 екз.