Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Метохія (серб. Метохија / Metohija, алб. Rrafshi i Dukagjinit) — історична та географічна область на Балканах на заході Косова. Контролюється частково визнаною Республікою Косово. Відповідно до юрисдикції Сербії знаходиться на її території і входить до складу Автономного краю Косово і Метохія (назва якого часто вживається в скороченому вигляді — Космет).
Назва
У приблизному перекладі з сербської мови «Метохія» означає «монастирська земля» і походить від грец. μετοχή- церковний наділ. В албанській мові ця сама територія відома під назвою алб. Rrafshi i Dukagjinit, тобто «рівнина Дукаджіна» або "рівнина князя Лека Дукаджині — середньовічного персонажа, який згідно з легендами вперше об'єднав у 1468 р. Метохію і прилеглі албанські області на захід від нинішньої кордону краю і тринадцять років аж до своєї смерті обороняв ці землі від османів.
Албанська традиція відкидає назву Метохія, асоціюючи її з перебуванням з XIV століття до 1767 тут, у місті Печ, престолу Сербської православної церкви, яка в середньовічний період відіграла велику роль у піднесенні сербської національної самосвідомості. Більшість європейських мов звичайно не вдаються в тонкощі і називають територію Автономного краю Косово і Метохія скорочено — «Косово». Сербська ж традиція наполягає на подвійному позначенні краю, що, на думку сербів, підкреслює їхнє історичне право на цю землю.
Історія
Зі середньовічних часів Метохія перебувала під владою Османської імперії. У 1912 р. в результаті Першої Балканської війни цей край було приєднано до Чорногорії. Через три роки, в 1915, під час Першої світової війни чорногорські війська зазнали поразки від Австро-Угорщини, проте вже в 1918 р. австрійці були, у свою чергу, витіснені армією Сербії. Надалі Чорногорія (разом з Метохією) стала частиною Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 — Югославії). У 1941 р. Метохію було захоплено фашистською Італією і об'єднано з контрольованою нею Албанією. Після падіння у 1943 р. фашистського режиму в Римі Метохію було окуповано військами Третього рейху. Численні повстанські групи сербських націоналістів-четників і прокомуністичних югославських партизанів до 1944 звільнили територію Метохії від загарбників.
29 вересня 1943 р. вийшов перший офіційний документ, що містить назву «Метохія» — це протокол Другого засідання Антифашистського віча народного визволення Югославії (АВНОЮ); там говорилося про створення автономного краю «Космет» (скор. Косово-Метохія). У 1945 р. цей край було прийнято до складу Демократичної Федеративної Югославії (надалі ФНРЮ та СФРЮ) на правах автономної області Косово і Метохія (сербохорв. Аутономна Покрајина Косово и Метохија), перетвореної в 1963 р. на однойменний автономний край (серб. Аутономна покрајина Косово и Метохија). З часу утворення Космет слово «Метохія» стало складовою частиною його офіційної назви, але у листопаді 1968 одним з результатів албанських націоналістичних виступів і періоду політичної нестабільності стала зміна назви краю, замість «Косово і Метохія» він почав іменуватися просто «Косово». У 1990 р. слово «Метохія» було офіційно повернуто — Автономний край Косово і Метохія (1990-1999).
З червня 1999 р. край Косово і Метохія знаходиться під протекторатом 16-тисячного контингенту військ НАТО і адміністрації ООН (Тимчасова адміністрація ООН в Косово)(KFOR). Територію Метохії поділено на окупаційні зони MNTF-S (південь, Туреччина) під командуванням бригадного генерала Угура Тарчин (тур. Uğur Tarçin) і MNTF-W (захід, Італія) під командуванням бригадного генерала Антоніо Венчі (італ. Antonio Venci). У Резолюції РБ ООН 1244, інших міжнародних документах, так само як і в документах нинішньої влади краю вживається виключно назва «Косово», хоча й досі відсутній хоч який би то юридичний акт про вилучення другої половини назви краю.
Географія і населення
Територія Космет (Косова в широкому сенсі) це майже рівносторонній паралелограм, розділений на дві рівнини — із заходу Метохія, уздовж річки Белі Дрім, зі сходу власне Косово (див. Косово Поле), уздовж річки Ситниця, що тече з північного заходу на південний схід по горбистій височині. У найбільш широкому місці Метохія займає 23 кілометри, а її довжина близько 60 кілометрів. Площа території краю 3340 км ². Середня висота території Метохії над рівнем моря близько 550 метрів. Її оточують гори — Копаонік на півночі і північному заході, Проклетіє на заході, на південному заході, Шар-Планина на півдні і південному сході і Дрениця на сході й північному сході.
В адміністративному відношенні в Метохії знаходяться три з семи районів Космету — Призренський, Джяковицький і Печський. Основні міста Метохії — Призрен (165 тис. чол.), Джяковиця (94 тис. чол.), Печ (93 тис. чол.), (26 тис. чол.) й . Населення Метохії у 2002 р. становило 790 272 особи або приблизно 40% населення всього Космету. Етнічно його на 90-94% складають албанці, є невеликі громади сербів, турків і циган, а також ряду албанізованих нацменшин — в основному, в містах.
Див. також
Примітки
- Jens Reuter, Die Albaner in Jugoslawien, München 1982, , стр. 43
- [[https://web.archive.org/web/20080218042716/http://www.nato.int/kfor/docu/pr/2007/04/pr070404.htm Архівовано 18 лютого 2008 у Wayback Machine.] Информация из раздела KFOR на официальном сайте НАТО]
Ресурси Інтернету
- Подробное описание Косово и Метохии современного путешественника(рос.)
- (рос.)
- А. Шестаков. Геноцид сербского населения Косова и Метохии: 1941—1945(рос.)
- А. Скворцов. Алексей Скворцов. Косово и Метохия: можно ли защищать права человека посредством насилия?(рос.)
- С. Шерман. Косово: история войны(рос.)
- Официальный сайт епархии Рашко-Призренской и Косово-Метохийской Сербской Православной Церкви(серб.)
- (рос.)
- (серб.)
- Портал Туристического департамента Министерства торговли и промышленности Косова(алб.)
- Официальный сайт Парламента Косова(алб.)(серб.)(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Metohiya znachennya Metohiya serb Metohiјa Metohija alb Rrafshi i Dukagjinit istorichna ta geografichna oblast na Balkanah na zahodi Kosova Kontrolyuyetsya chastkovo viznanoyu Respublikoyu Kosovo Vidpovidno do yurisdikciyi Serbiyi znahoditsya na yiyi teritoriyi i vhodit do skladu Avtonomnogo krayu Kosovo i Metohiya nazva yakogo chasto vzhivayetsya v skorochenomu viglyadi Kosmet Mapa Kosova i MetohiyiNazvaU pribliznomu perekladi z serbskoyi movi Metohiya oznachaye monastirska zemlya i pohodit vid grec metoxh cerkovnij nadil V albanskij movi cya sama teritoriya vidoma pid nazvoyu alb Rrafshi i Dukagjinit tobto rivnina Dukadzhina abo rivnina knyazya Leka Dukadzhini serednovichnogo personazha yakij zgidno z legendami vpershe ob yednav u 1468 r Metohiyu i prilegli albanski oblasti na zahid vid ninishnoyi kordonu krayu i trinadcyat rokiv azh do svoyeyi smerti oboronyav ci zemli vid osmaniv Albanska tradiciya vidkidaye nazvu Metohiya asociyuyuchi yiyi z perebuvannyam z XIV stolittya do 1767 tut u misti Pech prestolu Serbskoyi pravoslavnoyi cerkvi yaka v serednovichnij period vidigrala veliku rol u pidnesenni serbskoyi nacionalnoyi samosvidomosti Bilshist yevropejskih mov zvichajno ne vdayutsya v tonkoshi i nazivayut teritoriyu Avtonomnogo krayu Kosovo i Metohiya skorocheno Kosovo Serbska zh tradiciya napolyagaye na podvijnomu poznachenni krayu sho na dumku serbiv pidkreslyuye yihnye istorichne pravo na cyu zemlyu IstoriyaZi serednovichnih chasiv Metohiya perebuvala pid vladoyu Osmanskoyi imperiyi U 1912 r v rezultati Pershoyi Balkanskoyi vijni cej kraj bulo priyednano do Chornogoriyi Cherez tri roki v 1915 pid chas Pershoyi svitovoyi vijni chornogorski vijska zaznali porazki vid Avstro Ugorshini prote vzhe v 1918 r avstrijci buli u svoyu chergu vitisneni armiyeyu Serbiyi Nadali Chornogoriya razom z Metohiyeyu stala chastinoyu Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv z 1929 Yugoslaviyi U 1941 r Metohiyu bulo zahopleno fashistskoyu Italiyeyu i ob yednano z kontrolovanoyu neyu Albaniyeyu Pislya padinnya u 1943 r fashistskogo rezhimu v Rimi Metohiyu bulo okupovano vijskami Tretogo rejhu Chislenni povstanski grupi serbskih nacionalistiv chetnikiv i prokomunistichnih yugoslavskih partizaniv do 1944 zvilnili teritoriyu Metohiyi vid zagarbnikiv 29 veresnya 1943 r vijshov pershij oficijnij dokument sho mistit nazvu Metohiya ce protokol Drugogo zasidannya Antifashistskogo vicha narodnogo vizvolennya Yugoslaviyi AVNOYu tam govorilosya pro stvorennya avtonomnogo krayu Kosmet skor Kosovo Metohiya U 1945 r cej kraj bulo prijnyato do skladu Demokratichnoyi Federativnoyi Yugoslaviyi nadali FNRYu ta SFRYu na pravah avtonomnoyi oblasti Kosovo i Metohiya serbohorv Autonomna Pokraјina Kosovo i Metohiјa peretvorenoyi v 1963 r na odnojmennij avtonomnij kraj serb Autonomna pokraјina Kosovo i Metohiјa Z chasu utvorennya Kosmet slovo Metohiya stalo skladovoyu chastinoyu jogo oficijnoyi nazvi ale u listopadi 1968 odnim z rezultativ albanskih nacionalistichnih vistupiv i periodu politichnoyi nestabilnosti stala zmina nazvi krayu zamist Kosovo i Metohiya vin pochav imenuvatisya prosto Kosovo U 1990 r slovo Metohiya bulo oficijno povernuto Avtonomnij kraj Kosovo i Metohiya 1990 1999 Serbskij kvartal mista Prizren Z chervnya 1999 r kraj Kosovo i Metohiya znahoditsya pid protektoratom 16 tisyachnogo kontingentu vijsk NATO i administraciyi OON Timchasova administraciya OON v Kosovo KFOR Teritoriyu Metohiyi podileno na okupacijni zoni MNTF S pivden Turechchina pid komanduvannyam brigadnogo generala Ugura Tarchin tur Ugur Tarcin i MNTF W zahid Italiya pid komanduvannyam brigadnogo generala Antonio Venchi ital Antonio Venci U Rezolyuciyi RB OON 1244 inshih mizhnarodnih dokumentah tak samo yak i v dokumentah ninishnoyi vladi krayu vzhivayetsya viklyuchno nazva Kosovo hocha j dosi vidsutnij hoch yakij bi to yuridichnij akt pro viluchennya drugoyi polovini nazvi krayu Geografiya i naselennyaTeritoriya Kosmet Kosova v shirokomu sensi ce majzhe rivnostoronnij paralelogram rozdilenij na dvi rivnini iz zahodu Metohiya uzdovzh richki Beli Drim zi shodu vlasne Kosovo div Kosovo Pole uzdovzh richki Sitnicya sho teche z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid po gorbistij visochini U najbilsh shirokomu misci Metohiya zajmaye 23 kilometri a yiyi dovzhina blizko 60 kilometriv Plosha teritoriyi krayu 3340 km Serednya visota teritoriyi Metohiyi nad rivnem morya blizko 550 metriv Yiyi otochuyut gori Kopaonik na pivnochi i pivnichnomu zahodi Prokletiye na zahodi na pivdennomu zahodi Shar Planina na pivdni i pivdennomu shodi i Drenicya na shodi j pivnichnomu shodi V administrativnomu vidnoshenni v Metohiyi znahodyatsya tri z semi rajoniv Kosmetu Prizrenskij Dzhyakovickij i Pechskij Osnovni mista Metohiyi Prizren 165 tis chol Dzhyakovicya 94 tis chol Pech 93 tis chol 26 tis chol j Naselennya Metohiyi u 2002 r stanovilo 790 272 osobi abo priblizno 40 naselennya vsogo Kosmetu Etnichno jogo na 90 94 skladayut albanci ye neveliki gromadi serbiv turkiv i cigan a takozh ryadu albanizovanih nacmenshin v osnovnomu v mistah Div takozhIstorichni oblasti Balkanskogo pivostrova Kosovo i Metohiya Pechka BanyaPrimitkiJens Reuter Die Albaner in Jugoslawien Munchen 1982 ISBN 3 486 51281 1 str 43 https web archive org web 20080218042716 http www nato int kfor docu pr 2007 04 pr070404 htm Arhivovano18 lyutogo 2008 u Wayback Machine Informaciya iz razdela KFOR na oficialnom sajte NATO Resursi InternetuPodrobnoe opisanie Kosovo i Metohii sovremennogo puteshestvennika ros ros A Shestakov Genocid serbskogo naseleniya Kosova i Metohii 1941 1945 ros A Skvorcov Aleksej Skvorcov Kosovo i Metohiya mozhno li zashishat prava cheloveka posredstvom nasiliya ros S Sherman Kosovo istoriya vojny ros Oficialnyj sajt eparhii Rashko Prizrenskoj i Kosovo Metohijskoj Serbskoj Pravoslavnoj Cerkvi serb ros serb Portal Turisticheskogo departamenta Ministerstva torgovli i promyshlennosti Kosova alb Oficialnyj sajt Parlamenta Kosova alb serb angl