Південна зоря фр L Étoile du sud пригодницький роман з елементами наукової фантастики французького письменника написаний

«Південна зоря» (фр. L’Étoile du sud) — пригодницький роман з елементами наукової фантастики французького письменника , написаний у співавторстві з Жулем Верном. Також відомий під назвою «Країна діамантів». Входить до умовної серії творів «Незвичайні подорожі». Опублікований у 1884 році.

Південна зоря
L’Étoile du sud

Жанр	пригодницький роман
Форма	роман
Автор	Жуль Верн, Андре Лорі
Мова	французька
Написано	1884
Опубліковано	1884
Країна	Франція
Видавництво	П'єр-Жуль Етцель
Ілюстратор	^d
Цикл	Незвичайні подорожі
Попередній твір	«Впертий Керабан»
Наступний твір	«Архіпелаг у полум'ї»
ISBN-10:



Цей твір у Вікісховищі

Публікація

Перша публікація роману — в журналі Етцеля «Magasin d'Éducation et de Récréation» з 1 січня по 15 грудня 1884 року під назвою «Південна зірка. В країні алмазів» (фр. L'Étoile du sud. Le Pays des diamants). В окремому виданні роман (під тим же заголовком) побачив світ 6 листопада 1884 року. Даний роман (з 60 ілюстраціями Леона Бенетта), разом з романом «Архіпелаг у полум'ї», увійшов до дев'ятнадцятого «подвійного» тому «Незвичайних подорожей» — він вийшов 13 листопада 1884 року.

Зміст

Книга розбита на двадцять розділів:

Перший розділ. Ох вже ці французи!
Другий розділ. Вандергартова розсип
Третій розділ. Перша розробка
Четвертий розділ. Звичаї шукачів алмазів
П'ятий розділ. Серйозний досвід
Шостий розділ. Сюрприз
Сьомий розділ. Джон Воткінс розмірковує
Восьмий розділ. «Південна зірка»
Дев'ятий розділ. Збори в дорогу
Десятий розділ. По Трансваалю
Одинадцятий розділ. Змова
Дванадцятий розділ. Зрада
Тринадцятий розділ. Африканські скачки
Чотирнадцятий розділ. Страус, який розмовляє
П'ятнадцятий розділ. Чарівна печера
Шістнадцятий розділ. Повернення
Сімнадцятий розділ. Венеціанське правосуддя
Вісімнадцятий розділ. Копальні нового типу
Дев'ятнадцятий розділ. Статуя командора
Двадцятий розділ. Зникла «Зірка»

Сюжет

Південна Африка, кінець XIX століття, епоха «діамантової лихоманки». Французький інженер Сипрієн Мері просить у місцевого власника алмазних копалень Воткінса, руку його дочки Еліс, але отримує зарозумілу відмову. Зневірившись заробити капітал на копальнях, він створює перший в світі штучний алмаз «Південна зірка» — найбільший алмаз у світі. Однак алмаз незабаром зникає, а підозра падає на слугу Сіпрієна, кафру Матакіта. Матако, боячись розправи з боку англійського суду, втікає углиб Африки, а команда добровольців-мисливців переслідує його. Окрім Сіпрієна, команду складають троє його суперників, кожен з яких мріє одружитися з Еліс. Однак всі вони гинуть: один від лихоманки, інший — під час полювання на слона, третій — заплутується у мережі на птахів. За допомогою своїх вірних помічників — мисливця Фарамона Бартес, кафри Бардіка та китайця Лі - Сіпріену вдається в Кафрарії, в столиці тубільного царя, знайти Матакіта. Незважаючи на протести Сіпрієна, Матакіту заарештовують. Незабаром, цілком випадково, знаходиться й алмаз — у шлунку улюблениці Еліс, страусихи Дада, але при цьому з'ясовується, що алмаз натуральний, а дослідження Мері зазнали невдачі. Виявляється, алмаз знайшов Матакіт й підклав у піч, створену Сіпріеном, щоб утішити свого господаря в його марних спробах створити алмаз штучним шляхом. Власником алмазу за договором є не Мері, а Воткінс. Однак долю закоханих вирішує випадок — колись давно Воткінс, використавши судову помилку, обдурив одного Мері, старого бура Якобуса Вандергаарта і привласнив його копальні собі. Повернувши собі своє майно, Вандергаарт дарує алмаз Сіпрієну й Еліс, як весільний подарунок. Сипрієн та Еліс одружуються та виїжджають до Франції. Доля діаманту закінчується несподівано — через рідкісну «хворобу» він самознищується.

Цікаві факти

В алмазу з роману існував реальний прототип — знайдений у 1869 році алмаз «Зірка Південної Африки» вагою в 83,5 карата. З нього огранили діамант вагою 47,7 карата.

Див. також

Посилання

«Південна зоря» на сайті «Лабораторія фантастики»