Монал білогузий | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Lophophorus sclateri Jerdon, 1870 | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Монал білогузий (Lophophorus sclateri) — вид куроподібних птахів родини фазанових. Поширений в Південній Азії.
Вид названо на честь британського зоолога Філіпа Склейтера (1829—1913).
Поширення
Вид є ендеміком східних Гімалаїв. Поширений від штату Аруначал-Прадеш на півночі Індії на схід через північну М'янму та південно-східний Тибет до західної Юньнані (Китай).
Населяє альпійські луки, субальпійські рододендронові чагарники та скелясті урвисті схили від 3000-4200 м, трапляючись аж до краю дубово-рододендронових і хвойних лісів з бамбуковим підліском, азалійним лісом і ділянками ялівцю та кизильнику. Спускається до помірного лісу на висоті 2000-3000 м у жовтні. Там, де його ареал збігається з моналом гімалайським, він зазвичай трапляється на більших висотах, хоча в деяких місцевих звітах описано, що вони зустрічаються разом.
Підвиди
Виділяють три підвиди:
- L. s. arunachalensis (Kumar & Singh, 2004)
- L. s. orientalis (Davison G.W.H., 1974)
- L. s. sclateri (Jerdon, 1870)
Опис
Великий фазан, завдовжки до 68 см. Цей вид, як і всі монали, має добре помітний статевий диморфізм; самець має зелено-фіолетове оперення, шию мідного кольору, чорне горло, що тяжіє до фіолетового, і білий хвіст. Самиця темно-коричневого кольору з білими горлом і кінчиком хвоста.
Спосіб життя
Під час сезону розмноження (навесні) живе поодиноко, але взимку зграйний. Харчується корінням, бульбами, насінням, корою та частинами листя. Мало що відомо про його поведінку при розмноженні. Кладки виявлені у квітні, травні та червні.
Примітки
- BirdLife International (2023). Lophophorus sclateri: інформація на сайті МСОП (версія 2024.1) (англ.) 27 вересня 2024
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Beolens, Bo; Watkins, Michael (2003). Whose Bird? Men and Women Commemorated in the Common Names of Birds. London: Christopher Helm. с. 304.
- DOI – IOC World Bird List. www.worldbirdnames.org. doi:10.14344/ioc.ml.13.1. Процитовано 15 березня 2023.
Посилання
- ARKive — images and movies of the Sclater's Monal (Lophophorus sclateri)
- BirdLife Species Factsheet
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Monal biloguzij Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Kuropodibni Galliformes Rodina Fazanovi Phasianidae Pidrodina Fazanni Phasianinae Rid Monal Lophophorus Vid Monal biloguzij Binomialna nazva Lophophorus sclateri Jerdon 1870 Posilannya Vikishovishe Lophophorus sclateri Vikividi Lophophorus sclateri ITIS 176069 MSOP 22679185 NCBI 228249 Monal biloguzij Lophophorus sclateri vid kuropodibnih ptahiv rodini fazanovih Poshirenij v Pivdennij Aziyi Vid nazvano na chest britanskogo zoologa Filipa Sklejtera 1829 1913 PoshirennyaVid ye endemikom shidnih Gimalayiv Poshirenij vid shtatu Arunachal Pradesh na pivnochi Indiyi na shid cherez pivnichnu M yanmu ta pivdenno shidnij Tibet do zahidnoyi Yunnani Kitaj Naselyaye alpijski luki subalpijski rododendronovi chagarniki ta skelyasti urvisti shili vid 3000 4200 m traplyayuchis azh do krayu dubovo rododendronovih i hvojnih lisiv z bambukovim pidliskom azalijnim lisom i dilyankami yalivcyu ta kizilniku Spuskayetsya do pomirnogo lisu na visoti 2000 3000 m u zhovtni Tam de jogo areal zbigayetsya z monalom gimalajskim vin zazvichaj traplyayetsya na bilshih visotah hocha v deyakih miscevih zvitah opisano sho voni zustrichayutsya razom PidvidiVidilyayut tri pidvidi L s arunachalensis Kumar amp Singh 2004 L s orientalis Davison G W H 1974 L s sclateri Jerdon 1870 OpisVelikij fazan zavdovzhki do 68 sm Cej vid yak i vsi monali maye dobre pomitnij statevij dimorfizm samec maye zeleno fioletove operennya shiyu midnogo koloru chorne gorlo sho tyazhiye do fioletovogo i bilij hvist Samicya temno korichnevogo koloru z bilimi gorlom i kinchikom hvosta Sposib zhittyaPid chas sezonu rozmnozhennya navesni zhive poodinoko ale vzimku zgrajnij Harchuyetsya korinnyam bulbami nasinnyam koroyu ta chastinami listya Malo sho vidomo pro jogo povedinku pri rozmnozhenni Kladki viyavleni u kvitni travni ta chervni PrimitkiBirdLife International 2023 Lophophorus sclateri informaciya na sajti MSOP versiya 2024 1 angl 27 veresnya 2024 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Beolens Bo Watkins Michael 2003 Whose Bird Men and Women Commemorated in the Common Names of Birds London Christopher Helm s 304 DOI IOC World Bird List www worldbirdnames org doi 10 14344 ioc ml 13 1 Procitovano 15 bereznya 2023 PosilannyaARKive images and movies of the Sclater s Monal Lophophorus sclateri BirdLife Species Factsheet Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi