Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Султан-Меджид Меджид огли Ефендієв (26 травня 1887, місто Шемаха, тепер Шамахи, Азербайджан — розстріляний 21 квітня 1938, місто Баку, тепер Азербайджан) — радянський діяч, голова Центрального виконавчого комітету Азербайджанської РСР. Член Закавказького крайового комітету ВКП(б), член Бюро ЦК КП(б) Азербайджану. Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) у 1924—1927 роках. Член ЦВК СРСР.
| Ефендієв Султан-Меджид Меджид огли | |
|---|---|
| азерб. Sultan Məcid Əfəndiyev | |
 | |
| Народився | 14 (26) травня 1887 Шемаха, Бакинська губернія, Російська імперія |
| Помер | 21 квітня 1938[1] (50 років) Баку, Азербайджанська РСР, СРСР |
| Країна |  Російська імперія РРФСР Азербайджанська РСР |
| Національність | азербайджанець |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Казанський державний університет і Імператорський Казанський університет |
| Членство | Центральний виконавчий комітет СРСР і Всесоюзне товариство старих більшовиків |
| Партія | ВКП(б) |
| Нагороди |  |
| |
Життєпис
Народився в родині торговця Меджида Ефендієва та був онуком закавказького муфтія. Спочатку навчався в мектебі, але потім батько перевів його в Шемахинське трикласне училище. У 1902 році родина переїхала до Баку, де Султан-Меджид навчався в шестикласному училищі.
Член РСДРП з 1904 року, партійні псевдоніми: Мюфідзаде, Йолдаш, Султан. Займався революційною діяльністю в Бібі-Ейбаті, на промислах Таїрова, Мілова та Мухтарова, а потім на Балаханських промислах Баку. У той же період став одним із організаторів тюркської соціал-демократичної організації «Гуммет», що випускала однойменну газету.
Ефендієв брав участь у загальному страйку бакинських робітників 1904 року. Був одним із делегатів на переговорах із нафтопромисловцями, які відбулися 30 грудня 1904 року в будівлі акціонерного товариства «Електрична сила». Влітку 1906 року був організатором страйку на текстильній фабриці Тагієва в Баку. У роки Першої російської революції Ефендієв виявив себе як публіцист. Багато його статей публікувала щотижнева газета «Текамюль» («Еволюція»), крім того публікувався у щотижневій робітничій газеті «Гудок», яка була органом Спілки нафтопромислових робітників.
У 1907 році заарештований, в 1908 році висланий із Кавказу до міста Казані, де у 1909 році склав екстерном іспити за курс гімназії, отримав атестат зрілості. З 1909 по 1915 рік — студент медичного факультету Казанського університету. Під час навчання, за участь у студентських виступах, деякий час сидів у казанській в'язниці.
Після завершення університету з 1915 року працював лікарем лікарсько-спостережного пункту («холерного бараку») в селищі Васильсурськ Нижньогородської губернії, потім переведений до Владимирівки.
Після Лютневої революції 1917 року — член Бакинської ради робітничих депутатів, член комітету «Гуммет» у Баку.
У квітні 1918 року Ефендієв виїхав до Самарської губернії для лікування. Потім змушений був переїхати до Астрахані, де лікувався на місцевому грязьовому курорті в Тінаках. У серпні 1918 року вступив у так званий «Залізний полк» РСЧА, де займав посади політпрацівника та полкового лікар, брав участь в обороні Астрахані. У тому ж місяці захворів на запалення легенів, лежав у лазареті. Потім брав участь у придушенні двох астраханських повстань проти радянської влади.
У квітні 1919 року відправлений з Астрахані до Москви. Ухвалою Оргбюро ЦК РКП(б) у червні 1919 року призначений заступником голови Центрального Бюро комуністичних організацій народів Сходу при ЦК РКП(б) і одночасно комісаром у справах мусульман Закавказзя при Народному комісаріаті у справах національностей РРФСР. 21 червня 1919 року Центральне Бюро делегувало Ефендієва на нараду щодо вироблення статуту національних секцій РКП(б). Був делегатом Другого з'їзду комуністичних організацій народів Сходу, що відкрився в Москві 22 листопада 1919 року.
У лютому 1920 року за скеруванням ЦК РКП(б) виїхав на Кримський фронт, був у розпорядженні Кримського революційного комітету та Кримського обласного бюро РКП(б). Перебуваючи в Криму, працював на посаді голови комісії по боротьбі з висипним тифом, брав участь у боях біля Перекопа з врангелівцями.
10 травня 1920 року Кримське обласне бюро ЦК РКП(б) скерувало Ефендієва в радянський Азербайджан. Після прибуття, з травня по квітень 1920 року заміняв Д. Буніатзаде на посаді народного комісара освіти Азербайджанської РСР. 8 червня 1920 року вийшов наказ за підписом Ефендієва про перехід всіх приватних навчальних закладів до рук робітничо-селянської влади. У 1920 році обраний депутатом Бакинської ради робітничих, червоноармійських та матроських депутатів від Балахано-Сабунчинського району, був член виконавчого комітету Бакинської міської ради.
У червні 1920 — 1921 року — надзвичайний уповноважений ЦК КП(б) Азербайджану в Гянджинському повіті, комісар Гянджинської губернії.
У травні 1921—1924 роках — народний комісар землеробства Азербайджанської РСР.
У 1924—1927 роках — народний комісар робітничо-селянської інспекції Азербайджанської РСР та голова Центральної контрольної комісії КП(б) Азербайджану.
У 1927 — 15 грудня 1931 року — заступник голови Центрального виконавчого комітету (ЦВК) Азербайджанської РСР.
15 грудня 1931 — червень 1937 року — голова Центрального виконавчого комітету (ЦВК) Азербайджанської РСР.
Одночасно 28 січня 1932 — 1937 року — голова Центрального виконавчого комітету (ЦВК) Закавказької РФСР.
Директор та дійсний член Азербайджанського державного науково-дослідного інституту (АзДНДІ). Був членом Конституційної комісії, створеної Бюро ЦК КП(б) Азербайджану для розробки проекту нової Конституції Азербайджанської РСР. У березні 1937 року Ефендієв відкрив Надзвичайний IX Всеазербайджанський з'їзд Рад, на якому було прийнято нову Конституцію Радянського Азербайджану.
На XXII Бакинській партійній конференції, що відбулася у травні 1937 року, Ефендієва звинуватили у «приховуванні ворогів Радянської влади». У прийнятій за підсумками конференції резолюції було включено пункт про «нещиру поведінку С. М. Ефендієва, Г. Султанова та інших комуністів та про розслідування їхньої справи»». У червні 1937 року на засіданні XIII з'їзду КП(б) Азербайджану звинувачений в антирадянській, контрреволюційній діяльності.
24 червня 1937 року заарештований органами НКВС. 21 квітня 1938 року Військова колегія Верховного суду СРСР засудила Ефендієва до страти, того ж дня вирок було виконано в Баку.
23 листопада 1955 року генеральний прокурор СРСР Роман Руденко відправив до ЦК КПРС записку про реабілітацію Ефендієва. 30 листопада 1955 року члени Президії ЦК КПРС шляхом опитування схвалили пропозицію генерального прокурора СРСР. Згідно з вироком, винесеним 26 квітня 1956 року Військовою колегією Верховного суду СРСР, Ефендієв, як і низка інших керівних партійно-радянських працівників радянського Азербайджану, був необґрунтовано заарештований «за злочинною вказівкою Багірова».
Нагороди
- орден Трудового Червоного Прапора Закавказької РФСР (1932)
Примітки
- Эфендиев Султан Меджид // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Джерела
- Эфендиев Султан-Меджид Меджид оглы (рос.)
- Объединенный пленум ЦК и ЦКК ВКП(б) 29.07.— 9.08.1927 г. Документы и материалы. Книга 2. Москва: РОССПЭН, 2020. (рос.)
- Центральный комитет КПСС, ВКП(б), РКП(б), РСДРП(б). Историко-биографический справочник. Автор-составитель Горячев Ю. Москва: Граница, 2015. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sultan Medzhid Medzhid ogli Efendiyev 26 travnya 1887 18870526 misto Shemaha teper Shamahi Azerbajdzhan rozstrilyanij 21 kvitnya 1938 misto Baku teper Azerbajdzhan radyanskij diyach golova Centralnogo vikonavchogo komitetu Azerbajdzhanskoyi RSR Chlen Zakavkazkogo krajovogo komitetu VKP b chlen Byuro CK KP b Azerbajdzhanu Chlen Centralnoyi kontrolnoyi komisiyi VKP b u 1924 1927 rokah Chlen CVK SRSR Efendiyev Sultan Medzhid Medzhid ogliazerb Sultan Mecid EfendiyevNarodivsya14 26 travnya 1887 Shemaha Bakinska guberniya Rosijska imperiyaPomer21 kvitnya 1938 1938 04 21 1 50 rokiv Baku Azerbajdzhanska RSR SRSRKrayina Rosijska imperiya RRFSR Azerbajdzhanska RSRNacionalnistazerbajdzhanecDiyalnistpolitikAlma materKazanskij derzhavnij universitet i Imperatorskij Kazanskij universitetChlenstvoCentralnij vikonavchij komitet SRSR i Vsesoyuzne tovaristvo starih bilshovikivPartiyaVKP b Nagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Efendiyev ZhittyepisNarodivsya v rodini torgovcya Medzhida Efendiyeva ta buv onukom zakavkazkogo muftiya Spochatku navchavsya v mektebi ale potim batko pereviv jogo v Shemahinske triklasne uchilishe U 1902 roci rodina pereyihala do Baku de Sultan Medzhid navchavsya v shestiklasnomu uchilishi Chlen RSDRP z 1904 roku partijni psevdonimi Myufidzade Joldash Sultan Zajmavsya revolyucijnoyu diyalnistyu v Bibi Ejbati na promislah Tayirova Milova ta Muhtarova a potim na Balahanskih promislah Baku U toj zhe period stav odnim iz organizatoriv tyurkskoyi social demokratichnoyi organizaciyi Gummet sho vipuskala odnojmennu gazetu Efendiyev brav uchast u zagalnomu strajku bakinskih robitnikiv 1904 roku Buv odnim iz delegativ na peregovorah iz naftopromislovcyami yaki vidbulisya 30 grudnya 1904 roku v budivli akcionernogo tovaristva Elektrichna sila Vlitku 1906 roku buv organizatorom strajku na tekstilnij fabrici Tagiyeva v Baku U roki Pershoyi rosijskoyi revolyuciyi Efendiyev viyaviv sebe yak publicist Bagato jogo statej publikuvala shotizhneva gazeta Tekamyul Evolyuciya krim togo publikuvavsya u shotizhnevij robitnichij gazeti Gudok yaka bula organom Spilki naftopromislovih robitnikiv U 1907 roci zaareshtovanij v 1908 roci vislanij iz Kavkazu do mista Kazani de u 1909 roci sklav eksternom ispiti za kurs gimnaziyi otrimav atestat zrilosti Z 1909 po 1915 rik student medichnogo fakultetu Kazanskogo universitetu Pid chas navchannya za uchast u studentskih vistupah deyakij chas sidiv u kazanskij v yaznici Pislya zavershennya universitetu z 1915 roku pracyuvav likarem likarsko sposterezhnogo punktu holernogo baraku v selishi Vasilsursk Nizhnogorodskoyi guberniyi potim perevedenij do Vladimirivki Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku chlen Bakinskoyi radi robitnichih deputativ chlen komitetu Gummet u Baku U kvitni 1918 roku Efendiyev viyihav do Samarskoyi guberniyi dlya likuvannya Potim zmushenij buv pereyihati do Astrahani de likuvavsya na miscevomu gryazovomu kurorti v Tinakah U serpni 1918 roku vstupiv u tak zvanij Zaliznij polk RSChA de zajmav posadi politpracivnika ta polkovogo likar brav uchast v oboroni Astrahani U tomu zh misyaci zahvoriv na zapalennya legeniv lezhav u lazareti Potim brav uchast u pridushenni dvoh astrahanskih povstan proti radyanskoyi vladi U kvitni 1919 roku vidpravlenij z Astrahani do Moskvi Uhvaloyu Orgbyuro CK RKP b u chervni 1919 roku priznachenij zastupnikom golovi Centralnogo Byuro komunistichnih organizacij narodiv Shodu pri CK RKP b i odnochasno komisarom u spravah musulman Zakavkazzya pri Narodnomu komisariati u spravah nacionalnostej RRFSR 21 chervnya 1919 roku Centralne Byuro deleguvalo Efendiyeva na naradu shodo viroblennya statutu nacionalnih sekcij RKP b Buv delegatom Drugogo z yizdu komunistichnih organizacij narodiv Shodu sho vidkrivsya v Moskvi 22 listopada 1919 roku U lyutomu 1920 roku za skeruvannyam CK RKP b viyihav na Krimskij front buv u rozporyadzhenni Krimskogo revolyucijnogo komitetu ta Krimskogo oblasnogo byuro RKP b Perebuvayuchi v Krimu pracyuvav na posadi golovi komisiyi po borotbi z visipnim tifom brav uchast u boyah bilya Perekopa z vrangelivcyami 10 travnya 1920 roku Krimske oblasne byuro CK RKP b skeruvalo Efendiyeva v radyanskij Azerbajdzhan Pislya pributtya z travnya po kviten 1920 roku zaminyav D Buniatzade na posadi narodnogo komisara osviti Azerbajdzhanskoyi RSR 8 chervnya 1920 roku vijshov nakaz za pidpisom Efendiyeva pro perehid vsih privatnih navchalnih zakladiv do ruk robitnicho selyanskoyi vladi U 1920 roci obranij deputatom Bakinskoyi radi robitnichih chervonoarmijskih ta matroskih deputativ vid Balahano Sabunchinskogo rajonu buv chlen vikonavchogo komitetu Bakinskoyi miskoyi radi U chervni 1920 1921 roku nadzvichajnij upovnovazhenij CK KP b Azerbajdzhanu v Gyandzhinskomu poviti komisar Gyandzhinskoyi guberniyi U travni 1921 1924 rokah narodnij komisar zemlerobstva Azerbajdzhanskoyi RSR U 1924 1927 rokah narodnij komisar robitnicho selyanskoyi inspekciyi Azerbajdzhanskoyi RSR ta golova Centralnoyi kontrolnoyi komisiyi KP b Azerbajdzhanu U 1927 15 grudnya 1931 roku zastupnik golovi Centralnogo vikonavchogo komitetu CVK Azerbajdzhanskoyi RSR 15 grudnya 1931 cherven 1937 roku golova Centralnogo vikonavchogo komitetu CVK Azerbajdzhanskoyi RSR Odnochasno 28 sichnya 1932 1937 roku golova Centralnogo vikonavchogo komitetu CVK Zakavkazkoyi RFSR Direktor ta dijsnij chlen Azerbajdzhanskogo derzhavnogo naukovo doslidnogo institutu AzDNDI Buv chlenom Konstitucijnoyi komisiyi stvorenoyi Byuro CK KP b Azerbajdzhanu dlya rozrobki proektu novoyi Konstituciyi Azerbajdzhanskoyi RSR U berezni 1937 roku Efendiyev vidkriv Nadzvichajnij IX Vseazerbajdzhanskij z yizd Rad na yakomu bulo prijnyato novu Konstituciyu Radyanskogo Azerbajdzhanu Na XXII Bakinskij partijnij konferenciyi sho vidbulasya u travni 1937 roku Efendiyeva zvinuvatili u prihovuvanni vorogiv Radyanskoyi vladi U prijnyatij za pidsumkami konferenciyi rezolyuciyi bulo vklyucheno punkt pro neshiru povedinku S M Efendiyeva G Sultanova ta inshih komunistiv ta pro rozsliduvannya yihnoyi spravi U chervni 1937 roku na zasidanni XIII z yizdu KP b Azerbajdzhanu zvinuvachenij v antiradyanskij kontrrevolyucijnij diyalnosti 24 chervnya 1937 roku zaareshtovanij organami NKVS 21 kvitnya 1938 roku Vijskova kolegiya Verhovnogo sudu SRSR zasudila Efendiyeva do strati togo zh dnya virok bulo vikonano v Baku 23 listopada 1955 roku generalnij prokuror SRSR Roman Rudenko vidpraviv do CK KPRS zapisku pro reabilitaciyu Efendiyeva 30 listopada 1955 roku chleni Prezidiyi CK KPRS shlyahom opituvannya shvalili propoziciyu generalnogo prokurora SRSR Zgidno z virokom vinesenim 26 kvitnya 1956 roku Vijskovoyu kolegiyeyu Verhovnogo sudu SRSR Efendiyev yak i nizka inshih kerivnih partijno radyanskih pracivnikiv radyanskogo Azerbajdzhanu buv neobgruntovano zaareshtovanij za zlochinnoyu vkazivkoyu Bagirova Nagorodiorden Trudovogo Chervonogo Prapora Zakavkazkoyi RFSR 1932 PrimitkiEfendiev Sultan Medzhid Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorova 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135DzherelaEfendiev Sultan Medzhid Medzhid ogly ros Obedinennyj plenum CK i CKK VKP b 29 07 9 08 1927 g Dokumenty i materialy Kniga 2 Moskva ROSSPEN 2020 ros Centralnyj komitet KPSS VKP b RKP b RSDRP b Istoriko biograficheskij spravochnik Avtor sostavitel Goryachev Yu Moskva Granica 2015 ros