Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гессен-Кассельське ландграфство або Гессен-кассель (нім. Landgrafschaft Hessen-Kassel, протягом існуван писалось нім. Hessen-Cassel) — німецьке імперське князівство, що існувало з 1567 по 1866 рік. Гессен-Кассель як окрема держава утворилася в ході поділу Гессенського ландграфства після смерті гессенського володаря — Філіппа I в 1567 році. Його володіння було поділено між синами. Старший син — Вільгельм IV отримав північну частину ландграфства зі столицею в Касселі, що отримало назву Гессен-Кассель
| Гессен-Кассельське ландграфство нім. Landgrafschaft Hessen-Kassel | ||||
| Держава Священної Римської Імперії | ||||
| ||||
|
Герб князівства (1736—1804) | ||||
 | ||||
| Столиця | Кассель | |||
| Мови | німецька | |||
| Релігії | Лютеранство, Кальвінізм (з ) | |||
| Форма правління | Абсолютна монархія | |||
| - 1567—1592 | Вільям IV, ландграф Гессен-Касселя | |||
| - 1730—1751 | Фредерік I, ландграф Гессен-Касселя | |||
| - 1751—1760 | ||||
| - 1760—1785 | ||||
| - 1785—1803 | Вільям IX, ландграф Гессен-Касселя | |||
| Історія | ||||
| - Засновано | 1567 | |||
| - Утворення Курфюрства | 1803 | |||
| Сьогодні є частиною |  Німеччина | |||
| ||||
В 1803 році Гессен-Кассель було перетворено на курфюрство Священної Римської імперії під назвою Гессенське курфюрство або Кургессен. У 1806 році Наполеон позбавив влади курфюрста Вільгельма I та приєднав території Гессен-Касселя до Вестфальського королівства, на чолі котрого перебував брат Наполеона — Жером. Після відновлення Гессенського курфюрства у 1813 році, Вільгельм I започаткував орден Залізного шолому в пам'ять про звільнення Гессен-Касселя від наполеонівських військ. У 1866 році Гессен-Кассель був анексований Пруссією, увійшовши до складу провінції (нім. Hessen-Nassau). В наш час землі колишнього курфюрства складають частину території федеральної землі Гессен.
Історія
Гессен-Кассель у XVII—XVIII ст.
З часів реформації Гессенський дім, попри деякі окремі винятки, дотримувався протестантизму. Дружини ландграфів Філіппа I, Вільгельма V та Моріса походили від чеського короля Їржі з Подєбрад. Після Вільгельма VI, матері правителів Гессен-Касселя походили з роду Вільгельма I Оранського — лідера Нідерландської революції. В 1604 році Гессен-Кассель розширився за рахунок приєднання Гессен-Марбурга, правляча династія котрого обірвалася після смерті ландграфа Людвіга VI. Під час Тридцятирічної війни кальвіністський Гессен-Кассель був послідовним союзником Швеції. Вільгельм V, а після його смерті в 1637 році, його вдова-регентша Амелія Ганауська (онука Вільгельма І Оранського), підтримували Францію та Швецію, постачали війська та підтримували гарнізони, що призвело до окупації Гессен-Касселя імперськими військами. За Вільгельма VI по Вестфальському мирному договору 1648 року були приєднані частина графства Шаумбург і абатство Гершфельд.
За правління Фрідріха I, котрий з 1720 року став королем Швеції, одружившись з Ульрікою Елеонорою, сестрою Карла XII, Гессен-Кассель увійшов у персональну унію зі Швецією, що діяла з 1730 по 1751 рік. В цей час державою керував молодший брат Фрідріха I — принц Вільгельм, який після 1751 року правив під ім'ям Вільгельма VIII до 1760 року. Він захоплювався мистецтвом: зібрана ним колекція картин, не поступалася колекції саксонських правителів, яка пізніше утворить основу Дрезденської картинної галереї.
Гессен-Кассель також увійшов в історію як держава, що займалася здачею в оренду власного війська. Зокрема, протягом XVIII ст. правителі Гессен-Касселя утримували військо, яке складало 7 % від усього населення. Фрідріх II, наступник Вільгельма VIII, надав за грошову субсидію значну військову допомогу своєму племіннику — британському королю Георгу III в боротьбі з північноамериканськими колоніями. В національну пам'ять американців гессенські солдати увійшли як символ німецьких найманців на британській службі. На отриманні за війська кошти Фрідріх II підтримував свій розкішний спосіб життя.
Гессен-Кассель у XIX ст
Під час німецької медіатизації 1803 року Гессен-Кассель було перетворено на Курфюрство Гессен . Тим самим, статус правителя Вільгельма IX підвищився і він став курфюрстом Вільгельмом I.
Як помста за підтримку Пруссії землі Вільгельма I у 1807 році були включені до складу Вестфальського королівства на чолі котрого стояв Жером Бонапарт. Після поразки Наполеона, Вільгельм I зберіг свій титул курфюрста. Після 1813 року Гессен став незалежною державою, а в 1815 році вступив у Німецький союз. У 1817 році Вільгельм I дав країні конституцію. У 1821 році йому спадкував син Вільгельм II, котрий у 1831 році дав нову конституцію та передав управління країною курпринцу (спадкоємцю престолу) як соправителю. В 1847 році курпринц став курфюрстом під ім'ям Фрідріха Вільгельма I. Заворушення, що виникли в Гессен-Касселі у зв'язку з цим, а також революцією 1848 року, тривали до 1850 року і були придушенні за допомоги прусських та австрійських військ, після чого була скасована свобода преси і запровадженні військові суди. В 1852 році була скасована конституція 1831 року з поправками 1848 та 1849 років. З 1854 року як в гессенських, так і німецьких газетах розпочалась агітаційна кампанія за відновлення конституції 1831 року. В 1862 році ця конституція була відновлена з одночасним прийняттям виборчого закону 1849 року. Під час австро-прусської війни Гессен-Кассель був союзником Австрійської імперії. В тому ж році курфюрство зайняли прусські війська, а сам курфюрст був відвезений до Штеттина. Після цього Гессен, разом з Нассау і Франкфуртом, в 1866 році увійшов до складу прусської провінції Гессен-Нассау.
XX століття
Після Листопадової революції 1918 року Гессен-Нассау продовжував лишатися провінцією Пруссії, яка стала називатися «Вільна держава Пруссія» після встановлення республіканської форми правління. Після розгрому Третього Рейху в період 1945—1949 років Гессен-Нассау став частиною американської окупаційної зони. 19 вересня 1945 року разом з Гессен-Дармштадтом увійшов до складу землі Великий Гессен (нім. Gross-Hessen), що була утворена окупаційною адміністрацією. Великий Гессен було перетворено в 1949 році на федеральну землю Гессен у складі ФРН.
Державний устрій
Ландграфи
- 1730—1751: Фрідріх I (король Швеції)
Нотатки
- Після німецької реформи правопису на початку XX століття місто Cassel стало Kassel (у 1926 року), через довгий час після припинення існування самого Гессен-Касселя.
Примітки
- Von Cassel zu Kassel. kassel.de: Der offizielle Internetauftritt der Stadt Kassel (нім.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.
Див. також
Джерела
- Karl E. Demandt: Geschichte des Landes Hessen. Bärenreiter Verlag, Kassel 1972, .
- Philipp Losch: Kurfürst Wilhelm I., Landgraf von Hessen. Ein Fürstenbild aus der Zopfzeit. Elwert, Marburg 1923.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gessen znachennya Gessen Kasselske landgrafstvo abo Gessen kassel nim Landgrafschaft Hessen Kassel protyagom isnuvan pisalos nim Hessen Cassel nimecke imperske knyazivstvo sho isnuvalo z 1567 po 1866 rik Gessen Kassel yak okrema derzhava utvorilasya v hodi podilu Gessenskogo landgrafstva pislya smerti gessenskogo volodarya Filippa I v 1567 roci Jogo volodinnya bulo podileno mizh sinami Starshij sin Vilgelm IV otrimav pivnichnu chastinu landgrafstva zi stoliceyu v Kasseli sho otrimalo nazvu Gessen KasselGessen Kasselske landgrafstvo nim Landgrafschaft Hessen Kassel Derzhava Svyashennoyi Rimskoyi Imperiyi 1567 1803 Gerb knyazivstva 1736 1804 Gessen Kassel istorichni kordoni na kartiHesse Kassel in 1789 Stolicya Kassel Movi nimecka Religiyi Lyuteranstvo Kalvinizm z Forma pravlinnya Absolyutna monarhiya 1567 1592 Vilyam IV landgraf Gessen Kasselya 1730 1751 Frederik I landgraf Gessen Kasselya 1751 1760 1760 1785 1785 1803 Vilyam IX landgraf Gessen Kasselya Istoriya Zasnovano 1567 Utvorennya Kurfyurstva 1803 Sogodni ye chastinoyu Nimechchina Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gessen Kasselske landgrafstvo V 1803 roci Gessen Kassel bulo peretvoreno na kurfyurstvo Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi pid nazvoyu Gessenske kurfyurstvo abo Kurgessen U 1806 roci Napoleon pozbaviv vladi kurfyursta Vilgelma I ta priyednav teritoriyi Gessen Kasselya do Vestfalskogo korolivstva na choli kotrogo perebuvav brat Napoleona Zherom Pislya vidnovlennya Gessenskogo kurfyurstva u 1813 roci Vilgelm I zapochatkuvav orden Zaliznogo sholomu v pam yat pro zvilnennya Gessen Kasselya vid napoleonivskih vijsk U 1866 roci Gessen Kassel buv aneksovanij Prussiyeyu uvijshovshi do skladu provinciyi nim Hessen Nassau V nash chas zemli kolishnogo kurfyurstva skladayut chastinu teritoriyi federalnoyi zemli Gessen IstoriyaGessen Kassel u XVII XVIII st Z chasiv reformaciyi Gessenskij dim popri deyaki okremi vinyatki dotrimuvavsya protestantizmu Druzhini landgrafiv Filippa I Vilgelma V ta Morisa pohodili vid cheskogo korolya Yirzhi z Podyebrad Pislya Vilgelma VI materi praviteliv Gessen Kasselya pohodili z rodu Vilgelma I Oranskogo lidera Niderlandskoyi revolyuciyi V 1604 roci Gessen Kassel rozshirivsya za rahunok priyednannya Gessen Marburga pravlyacha dinastiya kotrogo obirvalasya pislya smerti landgrafa Lyudviga VI Pid chas Tridcyatirichnoyi vijni kalvinistskij Gessen Kassel buv poslidovnim soyuznikom Shveciyi Vilgelm V a pislya jogo smerti v 1637 roci jogo vdova regentsha Ameliya Ganauska onuka Vilgelma I Oranskogo pidtrimuvali Franciyu ta Shveciyu postachali vijska ta pidtrimuvali garnizoni sho prizvelo do okupaciyi Gessen Kasselya imperskimi vijskami Za Vilgelma VI po Vestfalskomu mirnomu dogovoru 1648 roku buli priyednani chastina grafstva Shaumburg i abatstvo Gershfeld Za pravlinnya Fridriha I kotrij z 1720 roku stav korolem Shveciyi odruzhivshis z Ulrikoyu Eleonoroyu sestroyu Karla XII Gessen Kassel uvijshov u personalnu uniyu zi Shveciyeyu sho diyala z 1730 po 1751 rik V cej chas derzhavoyu keruvav molodshij brat Fridriha I princ Vilgelm yakij pislya 1751 roku praviv pid im yam Vilgelma VIII do 1760 roku Vin zahoplyuvavsya mistectvom zibrana nim kolekciya kartin ne postupalasya kolekciyi saksonskih praviteliv yaka piznishe utvorit osnovu Drezdenskoyi kartinnoyi galereyi Gessenskij soldat Gessen Kassel takozh uvijshov v istoriyu yak derzhava sho zajmalasya zdacheyu v orendu vlasnogo vijska Zokrema protyagom XVIII st praviteli Gessen Kasselya utrimuvali vijsko yake skladalo 7 vid usogo naselennya Fridrih II nastupnik Vilgelma VIII nadav za groshovu subsidiyu znachnu vijskovu dopomogu svoyemu pleminniku britanskomu korolyu Georgu III v borotbi z pivnichnoamerikanskimi koloniyami V nacionalnu pam yat amerikanciv gessenski soldati uvijshli yak simvol nimeckih najmanciv na britanskij sluzhbi Na otrimanni za vijska koshti Fridrih II pidtrimuvav svij rozkishnij sposib zhittya Gessen Kassel u XIX st Pid chas nimeckoyi mediatizaciyi 1803 roku Gessen Kassel bulo peretvoreno na Kurfyurstvo Gessen Tim samim status pravitelya Vilgelma IX pidvishivsya i vin stav kurfyurstom Vilgelmom I Yak pomsta za pidtrimku Prussiyi zemli Vilgelma I u 1807 roci buli vklyucheni do skladu Vestfalskogo korolivstva na choli kotrogo stoyav Zherom Bonapart Pislya porazki Napoleona Vilgelm I zberig svij titul kurfyursta Pislya 1813 roku Gessen stav nezalezhnoyu derzhavoyu a v 1815 roci vstupiv u Nimeckij soyuz U 1817 roci Vilgelm I dav krayini konstituciyu U 1821 roci jomu spadkuvav sin Vilgelm II kotrij u 1831 roci dav novu konstituciyu ta peredav upravlinnya krayinoyu kurprincu spadkoyemcyu prestolu yak sopravitelyu V 1847 roci kurprinc stav kurfyurstom pid im yam Fridriha Vilgelma I Zavorushennya sho vinikli v Gessen Kasseli u zv yazku z cim a takozh revolyuciyeyu 1848 roku trivali do 1850 roku i buli pridushenni za dopomogi prusskih ta avstrijskih vijsk pislya chogo bula skasovana svoboda presi i zaprovadzhenni vijskovi sudi V 1852 roci bula skasovana konstituciya 1831 roku z popravkami 1848 ta 1849 rokiv Z 1854 roku yak v gessenskih tak i nimeckih gazetah rozpochalas agitacijna kampaniya za vidnovlennya konstituciyi 1831 roku V 1862 roci cya konstituciya bula vidnovlena z odnochasnim prijnyattyam viborchogo zakonu 1849 roku Pid chas avstro prusskoyi vijni Gessen Kassel buv soyuznikom Avstrijskoyi imperiyi V tomu zh roci kurfyurstvo zajnyali prusski vijska a sam kurfyurst buv vidvezenij do Shtettina Pislya cogo Gessen razom z Nassau i Frankfurtom v 1866 roci uvijshov do skladu prusskoyi provinciyi Gessen Nassau XX stolittya Pislya Listopadovoyi revolyuciyi 1918 roku Gessen Nassau prodovzhuvav lishatisya provinciyeyu Prussiyi yaka stala nazivatisya Vilna derzhava Prussiya pislya vstanovlennya respublikanskoyi formi pravlinnya Pislya rozgromu Tretogo Rejhu v period 1945 1949 rokiv Gessen Nassau stav chastinoyu amerikanskoyi okupacijnoyi zoni 19 veresnya 1945 roku razom z Gessen Darmshtadtom uvijshov do skladu zemli Velikij Gessen nim Gross Hessen sho bula utvorena okupacijnoyu administraciyeyu Velikij Gessen bulo peretvoreno v 1949 roci na federalnu zemlyu Gessen u skladi FRN Derzhavnij ustrijLandgrafi 1730 1751 Fridrih I korol Shveciyi NotatkiPislya nimeckoyi reformi pravopisu na pochatku XX stolittya misto Cassel stalo Kassel u 1926 roku cherez dovgij chas pislya pripinennya isnuvannya samogo Gessen Kasselya PrimitkiVon Cassel zu Kassel kassel de Der offizielle Internetauftritt der Stadt Kassel nim Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2020 Procitovano 9 zhovtnya 2020 Div takozhSvyashenna Rimska imperiyaDzherelaKarl E Demandt Geschichte des Landes Hessen Barenreiter Verlag Kassel 1972 ISBN 3 7618 0404 0 Philipp Losch Kurfurst Wilhelm I Landgraf von Hessen Ein Furstenbild aus der Zopfzeit Elwert Marburg 1923