Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Полоз чотирилінійний | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Полоз чотирилінійний | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Elaphe quatuorlineata , 1790 | ||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Coluber quatuorlineatus | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Полоз чотирилінійний (Elaphe quatuorlineata Bonnaterre) — вид змій з роду полоз-елаф (Elaphe) родини полозових (Colubridae). Поширений у Північному і Східному Середземномор'ї, головним чином у степових і лісостепових районах, а також у нижньому поясі гір. Вид занесений до Червоного списку МСОП і Європейського Червоного списку.
Опис
Загальна довжина досягає 200 см. Голова слабко відмежована від шиї. Є 1 великий передочний щиток. Під ним, між третім і четвертим верхньогубними, розташовано підочний. Є 2—3 заочноямкових щитка. Під виличним лежать 1—2 маленьких щитка. Тім'яні щитки своїм передньонижнім, витягнутим кутом торкаються нижнього заочного. Навколо тулуба є 23—27 рядків луски. Луска перших 2—7 рядків на бічній поверхні, починаючи від черева, гладенькі, а спинні — зі слабко вираженими реберцями. На лусках є по 2 апікальні пори. Черевні щитки з боків черева не утворюють ребра. У самців черевних щитків — 187—224, у самок — 205—234. Підхвостових щитків — 56—90 пар. Анальний щиток розділений.
Спина буро-жовтого кольору з поздовжнім рядком великих коричневих, коричнево-бурих або майже чорних плям, витягнутих у поперечній площині, які в деяких місцях зливаються в зигзагоподібну смугу. По 1 рядку дрібніших плям того ж забарвлення проходять з боків тулуба. Такий тип малюнка добре виражений у молодих полозів і майже не помітний на загальному строкатому тлі дорослих змій, оскільки в середині кожної світлої лусочки є невелика темна пляма. Деякі лусочки по краях тіла мають червонувате або помаранчеве забарвлення. У особин номінативного підвиду по верхній стороні тіла проходять 4 поздовжні темно-бурі смуги. Завдяки цього ця змія отримала свою назву. Райдужна оболонка очей чорна. У молодих змій на верхній поверхні голови є характерний малюнок з буро-коричневою дугоподібною смугою поміж передніх країв очей, 2 симетричних плям на задніх краях надочноямковий щитків і 2 широких смужок у тім'яній області. Ці смужки на шиї з'єднуються з першою тулубною плямою. З віком малюнок голови практично втрачається на загальному буро-коричневому або майже чорному фоні. Характерні для дорослих полозів світло-жовті верхньогубні щитки. Черево солом'яно-жовтого кольору, іноді у дрібних розмитих плямах.
Поширення
Ареал охоплює країни Південної Європи: Італія, Словенія, Хорватія, Боснія та Герцоговина, Сербія, Чорногорія, Північна Македонія, Албанія, континентальна Греція, Болгарія, деякі острови Адріатичного та Егейського морів.
Спосіб життя
Полюбляє аридні ландшафти, степи, напівпустелі, рівнині, передгір'я, горбисті ділянка, карстові середземноморські ландшафти. Живе на ділянках кам'янистої і піщаної напівпустелі, на порослих чагарником схилах зі скельними виходами, на лісових галявинах, у розріджених степових і тугайних лісах. Зустрічається на висоті до 1000—2500 м над рівнем моря.
Ховається у норах гризунів, порожнечах у ґрунті, під камінням, дуплах дерев. Період активності починається в середині — другій половині квітня, в більш південних частинах ареалу полози з'являються після зимівлі на 15—20 днів раніше. Активний удень. Активність триває до вересня — жовтня в різних частинах ареалу.
У збудженому стані для полоза типова поведінка, коли він швидко вібрує кінчиком хвоста, який видає характерний тріск при контакті з субстратом і твердими предметами. Агресивний, приймає загрозливу позу, піднімаючи передню третину тулуба. При цьому шийна область сплощується, і полоз робить кидки у бік небезпеки з коротким шипінням.
Харчується великими та середнього розмірів гризунами, птахами та їх яйцями, в рідкісніших випадках — ящірками. Для поїдання пташиних яєць у цього полоза відзначено пристосування в будові , що дозволяє розламувати яєчну шкаралупу в стравоході. Це пристосування отримало назву «яєчна пила».
Це яйцекладна змія. Парування відбувається в квітні — травні. Самки в червні — липні відкладають 4—16 яєць розміром 20—25 х 48—70 мм. Молоді полози з'являються в серпні-вересні, в інших місцях — у вересні — на початку жовтня.
Охоронний статус
Вид занесений до Червоного списку МСОП і Європейського Червоного списку (вид, близький до загрозливого стану). В Європі полоз чотирилінійний охороняється Бернською конвенцією (Резолюція 6).
Систематика
У даний час виділяють 4 підвиди:
- Elaphe quatuorlineata muenteri;
- Elaphe quatuorlineata quatuorlineata;
- Elaphe quatuorlineata scyrensis;
- Elaphe quatuorlineata parensis.
Раніше підвидом полоза чотирилінійного розглядали полоза сарматського.
Примітки
- Arnold E.N. Reptiles and Amphibians of Europe. Princeton University Press. 2003. 388p.
- Куриленко В. Е., Вервес Ю. Г. Земноводные и пресмыкающиеся фауны Украины. Справочник-определитель. — К. : Генеза, 1998. — 208 с. (с. 182—186)
Література
- Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоологический институт РАН, 2004. — 232 с. (с. 152—153). —
- Банников, А. Г.; Даревский, И. С.; Рустамов, А. К. Земноводные и пресмыкающиеся СССР. — М. : Мысль, 1971. — 303 с. (с. 239—241)
- Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / А. Г. Банников, И. С. Даревский, В. Г. Ищенко и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 285—287)
- Arnold E.N. Reptiles and Amphibians of Europe. Princeton University Press. 2003. 388p.
- Bussmann, Michael; Kostyra, Stefan 1996. Ergänzende Mitteilungen zur Herpetofauna des Köycegiz-Beckens (Prov. Mugla, Türkei) mit Hinweis auf ein neues Vorkommen von Elaphe hohenackeri. Salamandra 32 (1): 59-62
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Poloz chotirilinijnij Poloz chotirilinijnij Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Serpentes Rodina Polozovi Colubridae Rid Poloz elaf Vid Poloz chotirilinijnij Binomialna nazva Elaphe quatuorlineata 1790 Sinonimi Coluber quatuorlineatus Posilannya Vikishovishe Elaphe quatuorlineata Vikividi Elaphe quatuorlineata EOL 794900 MSOP 157264 Fossilworks 317848 Poloz chotirilinijnij Elaphe quatuorlineata Bonnaterre vid zmij z rodu poloz elaf Elaphe rodini polozovih Colubridae Poshirenij u Pivnichnomu i Shidnomu Seredzemnomor yi golovnim chinom u stepovih i lisostepovih rajonah a takozh u nizhnomu poyasi gir Vid zanesenij do Chervonogo spisku MSOP i Yevropejskogo Chervonogo spisku OpisZagalna dovzhina dosyagaye 200 sm Golova slabko vidmezhovana vid shiyi Ye 1 velikij peredochnij shitok Pid nim mizh tretim i chetvertim verhnogubnimi roztashovano pidochnij Ye 2 3 zaochnoyamkovih shitka Pid vilichnim lezhat 1 2 malenkih shitka Tim yani shitki svoyim perednonizhnim vityagnutim kutom torkayutsya nizhnogo zaochnogo Navkolo tuluba ye 23 27 ryadkiv luski Luska pershih 2 7 ryadkiv na bichnij poverhni pochinayuchi vid chereva gladenki a spinni zi slabko virazhenimi rebercyami Na luskah ye po 2 apikalni pori Cherevni shitki z bokiv chereva ne utvoryuyut rebra U samciv cherevnih shitkiv 187 224 u samok 205 234 Pidhvostovih shitkiv 56 90 par Analnij shitok rozdilenij Spina buro zhovtogo koloru z pozdovzhnim ryadkom velikih korichnevih korichnevo burih abo majzhe chornih plyam vityagnutih u poperechnij ploshini yaki v deyakih miscyah zlivayutsya v zigzagopodibnu smugu Po 1 ryadku dribnishih plyam togo zh zabarvlennya prohodyat z bokiv tuluba Takij tip malyunka dobre virazhenij u molodih poloziv i majzhe ne pomitnij na zagalnomu strokatomu tli doroslih zmij oskilki v seredini kozhnoyi svitloyi lusochki ye nevelika temna plyama Deyaki lusochki po krayah tila mayut chervonuvate abo pomarancheve zabarvlennya U osobin nominativnogo pidvidu po verhnij storoni tila prohodyat 4 pozdovzhni temno buri smugi Zavdyaki cogo cya zmiya otrimala svoyu nazvu Rajduzhna obolonka ochej chorna U molodih zmij na verhnij poverhni golovi ye harakternij malyunok z buro korichnevoyu dugopodibnoyu smugoyu pomizh perednih krayiv ochej 2 simetrichnih plyam na zadnih krayah nadochnoyamkovij shitkiv i 2 shirokih smuzhok u tim yanij oblasti Ci smuzhki na shiyi z yednuyutsya z pershoyu tulubnoyu plyamoyu Z vikom malyunok golovi praktichno vtrachayetsya na zagalnomu buro korichnevomu abo majzhe chornomu foni Harakterni dlya doroslih poloziv svitlo zhovti verhnogubni shitki Cherevo solom yano zhovtogo koloru inodi u dribnih rozmitih plyamah PoshirennyaAreal ohoplyuye krayini Pivdennoyi Yevropi Italiya Sloveniya Horvatiya Bosniya ta Gercogovina Serbiya Chornogoriya Pivnichna Makedoniya Albaniya kontinentalna Greciya Bolgariya deyaki ostrovi Adriatichnogo ta Egejskogo moriv Sposib zhittyaPolyublyaye aridni landshafti stepi napivpusteli rivnini peredgir ya gorbisti dilyanka karstovi seredzemnomorski landshafti Zhive na dilyankah kam yanistoyi i pishanoyi napivpusteli na poroslih chagarnikom shilah zi skelnimi vihodami na lisovih galyavinah u rozridzhenih stepovih i tugajnih lisah Zustrichayetsya na visoti do 1000 2500 m nad rivnem morya Hovayetsya u norah grizuniv porozhnechah u grunti pid kaminnyam duplah derev Period aktivnosti pochinayetsya v seredini drugij polovini kvitnya v bilsh pivdennih chastinah arealu polozi z yavlyayutsya pislya zimivli na 15 20 dniv ranishe Aktivnij uden Aktivnist trivaye do veresnya zhovtnya v riznih chastinah arealu U zbudzhenomu stani dlya poloza tipova povedinka koli vin shvidko vibruye kinchikom hvosta yakij vidaye harakternij trisk pri kontakti z substratom i tverdimi predmetami Agresivnij prijmaye zagrozlivu pozu pidnimayuchi perednyu tretinu tuluba Pri comu shijna oblast sploshuyetsya i poloz robit kidki u bik nebezpeki z korotkim shipinnyam Harchuyetsya velikimi ta serednogo rozmiriv grizunami ptahami ta yih yajcyami v ridkisnishih vipadkah yashirkami Dlya poyidannya ptashinih yayec u cogo poloza vidznacheno pristosuvannya v budovi sho dozvolyaye rozlamuvati yayechnu shkaralupu v stravohodi Ce pristosuvannya otrimalo nazvu yayechna pila Ce yajcekladna zmiya Paruvannya vidbuvayetsya v kvitni travni Samki v chervni lipni vidkladayut 4 16 yayec rozmirom 20 25 h 48 70 mm Molodi polozi z yavlyayutsya v serpni veresni v inshih miscyah u veresni na pochatku zhovtnya Ohoronnij statusVid zanesenij do Chervonogo spisku MSOP i Yevropejskogo Chervonogo spisku vid blizkij do zagrozlivogo stanu V Yevropi poloz chotirilinijnij ohoronyayetsya Bernskoyu konvenciyeyu Rezolyuciya 6 SistematikaU danij chas vidilyayut 4 pidvidi Elaphe quatuorlineata muenteri Elaphe quatuorlineata quatuorlineata Elaphe quatuorlineata scyrensis Elaphe quatuorlineata parensis Ranishe pidvidom poloza chotirilinijnogo rozglyadali poloza sarmatskogo PrimitkiArnold E N Reptiles and Amphibians of Europe Princeton University Press 2003 388p Kurilenko V E Verves Yu G Zemnovodnye i presmykayushiesya fauny Ukrainy Spravochnik opredelitel K Geneza 1998 208 s s 182 186 LiteraturaAtlas presmykayushihsya Severnoj Evrazii Ananeva N B Orlov N L Darevskij I S i dr SPb Zoologicheskij institut RAN 2004 232 s s 152 153 ISBN 5 98092 007 2 Bannikov A G Darevskij I S Rustamov A K Zemnovodnye i presmykayushiesya SSSR M Mysl 1971 303 s s 239 241 Opredelitel zemnovodnyh i presmykayushihsya fauny SSSR A G Bannikov I S Darevskij V G Ishenko i dr M Prosveshenie 1977 415 s s 285 287 Arnold E N Reptiles and Amphibians of Europe Princeton University Press 2003 388p Bussmann Michael Kostyra Stefan 1996 Erganzende Mitteilungen zur Herpetofauna des Koycegiz Beckens Prov Mugla Turkei mit Hinweis auf ein neues Vorkommen von Elaphe hohenackeri Salamandra 32 1 59 62