Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
R Золотої Риби (HD 29712 або R Doradus) — червоний гігант, змінна зірка в крайньому південному куті сузір’я Золотої Риби, поблизу кордону з сузір’ям Сітки. Відстань від Землі становить 178 світлових років (55 парсек). Маючи однорідний діаметр диска 57±5 мсек, вважається, що це позасонячна зірка з найбільшим видимим розміром, якщо дивитися з Землі.
 Інфрачервоне інтерферометричне зображення зірки | |
| Дані спостереження Епоха J2000.0 | |
|---|---|
| Сузір’я | Золотої Риби |
| Пряме піднесення | 04г 36х 45.59127с |
| Схилення | -62° 04′ 37.7974″ |
| Видима зоряна величина (V) | 4.78 – 6.32 |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | M8III |
| Показник кольору (B−V) | +1.58 |
| Показник кольору (U−B) | +0.86 |
| Тип змінності | |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | +26.1 км/c |
| Власний рух (μ) | Пр.сх.: −69.36 мас/р Схил.: −75.78 мас/р |
| Паралакс (π) | 1831±099 ± 0,89 мас |
| Відстань | 178.13±9.14 св. р. (55±3 пк) |
| Абсолютна зоряна величина (MV) | 1.61 / 1.90 |
| Фізичні характеристики | |
| Маса | 0.7–1.0 M☉ |
| Радіус | 298±21 R☉ |
| Світність | 520 L☉ |
| Ефективна температура | 2,710±70 K |
| Металічність | 0.0 |
| Вік | ~6–14 млрд. років |
| Посилання | |
| SIMBAD | Doradus дані для R Doradus |
Мінливість
Видима зоряна величина R Золотої Риби коливається між 4,8 і 6,3 [2], що означає, що зазвичай її видно неозброєним оком, але в інфрачервоному діапазоні це одна з найяскравіших зірок на небі. З ближньою інфрачервоною величиною J-діапазону −2,65 яскравішими є лише Бетельгейзе та Антарес при −2,9 та −2,73 (відповідно). В інфрачервоному K-діапазоні це іноді найяскравіша зірка на небі, хоча зазвичай Бетельгейзе яскравіша. R Золотої Риби має приблизно таку ж масу, як Сонце, але він у 6500 разів яскравіший
Її класифікують як напіврегулярну змінну зірку типу SRb, що вказує на гіганта з повільними слабо вираженими коливаннями, які часто чергуються між періодичними та нерегулярними змінами яскравості. Деякі дослідження показують, що періоди чергуються між приблизно 175 і 332 днями, а також був визначений період 117,3 дня. Її порівнюють із змінною Mira, коли її варіації є відносно регулярними, хоча її амплітуда лише 1,5 величини менша, ніж змінні Mira. Зірка була визначена як мінлива в 1874 році Бенджаміном Гулдом і отримала позначення змінної зірки R Золотої Риби.
Кутовий діаметр
Кутовий діаметр R Золотої Риби легко виміряти за допомогою інтерферометрії. Його рівномірний діаметр диска, діаметр, якщо інтерпретувати як диск рівномірної яскравості, якщо дивитися на довжені хвиль 125 мкм, становить 57±5 . При розгляді 23 µm і інтерпретації як потемніння країв диска діаметр становить 51.18±2.24 mas.
Кутовий діаметр R Золотої Риби більший, ніж будь-якої іншої виміряної зірки, крім Сонця. Кутовий діаметр наступної за величиною зірки, Бетельгейзе, становить Бетельгейзе Таблиця оцінок кутового діаметра|близько 45 mas.
Властивості
Паралакс Hipparcos R Золотої Риби становить 18.31±0.99 , що відповідає відстані 55±3 пк. Болометрична світність R Золотої Риби, отримана з її болометричного світлового потіку на відстані 55 пк, становить Виміряний , знову припускаючи відстань 55 пк, дає радіус 298±21 R☉. і болометричний потік R Золотої Риби визначають ефективну температуру поверхні 2,710±170 K.
Порівняння його властивостей із теоретичними еволюційними дає вік від 6 до 14 мільярдів років. R Золотої Риби втратила частину своєї маси під час еволюції і наразі має масу 0,7 або 1,0 сонячної. Його початкова маса була 1 або 1,25 маси Сонця. Через збільшену поверхню та малу масу R Золотої Риби має поверхневу гравітацію лише 0,026% від земної. Він знаходиться на асимптотичній гілці гігантів, маючих у своєму ядрі виснажений гелій.
Радіус 298 R☉ означає, що діаметр R Золотої Риби становить 415 мільйонів км (277 a. о.). Якщо його розмістити в центрі Сонячної системи, перигелій Марса знаходитиметься всередині зірки.
R Золотої Риби має прогнозовану екваторіальну прогнозовану швидкість обертання 1±01 . Підраховано, що для обертання навколо своєї осі цій зірці потрібно 575 років.
 |
| R Золотої Риби фігурує майже на західній межі Золотої Риби, поруч із Сітки (карту, як стандарт, потрібно тримати вгору, з південним горизонтом перед глядачем). Подібно до Альфи Сітки, яка затьмарює її, вона знаходиться трохи на південь від лінії між яскравими зірками Канопус і Ахернар, як і вузький астеризм Сітка у формі змія. |
Зовнішні посилання
- Swinburne Astronomy Online; information about R Doradus
- Variáveis Binoculares
- The 3μ spectrum of R Doradus observed with the ISO-SWS
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
R Zolotoyi Ribi HD 29712 abo R Doradus chervonij gigant zminna zirka v krajnomu pivdennomu kuti suzir ya Zolotoyi Ribi poblizu kordonu z suzir yam Sitki Vidstan vid Zemli stanovit 178 svitlovih rokiv 55 parsek Mayuchi odnoridnij diametr diska 57 5 msek vvazhayetsya sho ce pozasonyachna zirka z najbilshim vidimim rozmirom yaksho divitisya z Zemli R Zolotoyi Ribi Infrachervone interferometrichne zobrazhennya zirki Dani sposterezhennya Epoha J2000 0 Suzir ya Zolotoyi Ribi Pryame pidnesennya 04g 36h 45 59127s Shilennya 62 04 37 7974 Vidima zoryana velichina V 4 78 6 32 Harakteristiki Spektralnij klas M8III Pokaznik koloru B V 1 58 Pokaznik koloru U B 0 86 Tip zminnosti Astrometriya Promeneva shvidkist Rv 26 1 km c Vlasnij ruh m Pr sh 69 36 mas r Shil 75 78 mas r Paralaks p 1831 099 0 89 mas Vidstan 178 13 9 14 sv r 55 3 pk Absolyutna zoryana velichina MV 1 61 1 90 Fizichni harakteristiki Masa 0 7 1 0 M Radius 298 21 R Svitnist 520 L Efektivna temperatura 2 710 70 K Metalichnist 0 0 Vik 6 14 mlrd rokiv PosilannyaSIMBADDoradus dani dlya R DoradusMinlivistVidima zoryana velichina R Zolotoyi Ribi kolivayetsya mizh 4 8 i 6 3 2 sho oznachaye sho zazvichaj yiyi vidno neozbroyenim okom ale v infrachervonomu diapazoni ce odna z najyaskravishih zirok na nebi Z blizhnoyu infrachervonoyu velichinoyu J diapazonu 2 65 yaskravishimi ye lishe Betelgejze ta Antares pri 2 9 ta 2 73 vidpovidno V infrachervonomu K diapazoni ce inodi najyaskravisha zirka na nebi hocha zazvichaj Betelgejze yaskravisha R Zolotoyi Ribi maye priblizno taku zh masu yak Sonce ale vin u 6500 raziv yaskravishij Yiyi klasifikuyut yak napivregulyarnu zminnu zirku tipu SRb sho vkazuye na giganta z povilnimi slabo virazhenimi kolivannyami yaki chasto cherguyutsya mizh periodichnimi ta neregulyarnimi zminami yaskravosti Deyaki doslidzhennya pokazuyut sho periodi cherguyutsya mizh priblizno 175 i 332 dnyami a takozh buv viznachenij period 117 3 dnya Yiyi porivnyuyut iz zminnoyu Mira koli yiyi variaciyi ye vidnosno regulyarnimi hocha yiyi amplituda lishe 1 5 velichini mensha nizh zminni Mira Zirka bula viznachena yak minliva v 1874 roci Bendzhaminom Guldom i otrimala poznachennya zminnoyi zirki R Zolotoyi Ribi Kutovij diametrKutovij diametr R Zolotoyi Ribi legko vimiryati za dopomogoyu interferometriyi Jogo rivnomirnij diametr diska diametr yaksho interpretuvati yak disk rivnomirnoyi yaskravosti yaksho divitisya na dovzheni hvil 125 mkm stanovit 57 5 Pri rozglyadi 23 µm i interpretaciyi yak potemninnya krayiv diska diametr stanovit 51 18 2 24 mas Kutovij diametr R Zolotoyi Ribi bilshij nizh bud yakoyi inshoyi vimiryanoyi zirki krim Soncya Kutovij diametr nastupnoyi za velichinoyu zirki Betelgejze stanovit Betelgejze Tablicya ocinok kutovogo diametra blizko 45 mas VlastivostiParalaks Hipparcos R Zolotoyi Ribi stanovit 18 31 0 99 sho vidpovidaye vidstani 55 3 pk Bolometrichna svitnist R Zolotoyi Ribi otrimana z yiyi bolometrichnogo svitlovogo potiku na vidstani 55 pk stanovit Vimiryanij znovu pripuskayuchi vidstan 55 pk daye radius 298 21 R i bolometrichnij potik R Zolotoyi Ribi viznachayut efektivnu temperaturu poverhni 2 710 170 K Porivnyannya jogo vlastivostej iz teoretichnimi evolyucijnimi daye vik vid 6 do 14 milyardiv rokiv R Zolotoyi Ribi vtratila chastinu svoyeyi masi pid chas evolyuciyi i narazi maye masu 0 7 abo 1 0 sonyachnoyi Jogo pochatkova masa bula 1 abo 1 25 masi Soncya Cherez zbilshenu poverhnyu ta malu masu R Zolotoyi Ribi maye poverhnevu gravitaciyu lishe 0 026 vid zemnoyi Vin znahoditsya na asimptotichnij gilci gigantiv mayuchih u svoyemu yadri visnazhenij gelij Radius 298 R oznachaye sho diametr R Zolotoyi Ribi stanovit 415 miljoniv km 277 a o Yaksho jogo rozmistiti v centri Sonyachnoyi sistemi perigelij Marsa znahoditimetsya vseredini zirki R Zolotoyi Ribi maye prognozovanu ekvatorialnu prognozovanu shvidkist obertannya 1 01 Pidrahovano sho dlya obertannya navkolo svoyeyi osi cij zirci potribno 575 rokiv R Zolotoyi Ribi figuruye majzhe na zahidnij mezhi Zolotoyi Ribi poruch iz Sitki kartu yak standart potribno trimati vgoru z pivdennim gorizontom pered glyadachem Podibno do Alfi Sitki yaka zatmaryuye yiyi vona znahoditsya trohi na pivden vid liniyi mizh yaskravimi zirkami Kanopus i Ahernar yak i vuzkij asterizm Sitka u formi zmiya Zovnishni posilannyaSwinburne Astronomy Online information about R Doradus Variaveis Binoculares The 3m spectrum of R Doradus observed with the ISO SWS