Карл Ліберман

Карл Теодор Ліберман (нім. Carl Liebermann; 23 лютого 1842, Берлін — 28 грудня 1914) — німецький хімік-органік, педагог, доктор наук (1865), професор органічної хімії, автор методу отримання алізарину із антрацену.

Карл Теодор Ліберман
нім. Carl Liebermann
Ім'я при народженні	нім. Carl Theodor Liebermann
Народився	23 лютого 1842(1842-02-23)^[1] Берлін, Німецький союз
Помер	28 грудня 1914(1914-12-28)^[1] (72 роки) Берлін, Німецька імперія
Країна	Королівство Пруссія
Діяльність	хімік
Alma mater	HU Berlin Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Заклад	Берлінський технічний університет HU Berlin
Науковий керівник	Роберт Вільгельм Бунзен і Адольф фон Беєр^[2]
Членство	Леопольдина ^d
Батько	^d
Карл Теодор Ліберман у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ліберман.

Біографія

Син заможного єврейського промисловця-текстильника. Двоюрідний брат художника Макса Лібермана.

Освіту здобув в університетах Берліна та Гейдельберга під керівництвом Р. Бунзена, Г. Магнуса й А. Беєра.

Працював у А. Беєра у Королівському технічному інституті в Берліні.

Із 1873 року завідував лабораторією органічної хімії у Берлінській промисловій академії, що згодом була перетворена на Вищу технічну школу; з 1879 року займав також кафедру в Берлінському університеті.

У 1868 році разом з Карлом Гребе синтезував алізарин. Синтез дозволив перейти до промислового виробництва барвників — алізаринових фарб на його основі, а також це призвело до припинення вирощування марени. У 1869 році винайшов спосіб синтезу його з антрацену. Синтез являє собою хлорування або бромування антрацену з подальшим окисленням з утворенням алізарину. Патент Лібермана і Карла Гребе на синтез алізарину з антрацену поданий за день до патенту Вільяма Генрі Перкіна (старшого).

Йому ж належить ряд робіт із алкалоїдами і багатьма органічними фарбами, відома реакція на фенол (Ліберманова реакція) та ін. Велика частина його праць опублікована в «Liebigs Annalen» і в «Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft».

Голова Німецького хімічного товариства (1898). Був членом академій в Геттінгені (1912), Філадельфії та Уппсалі, відзначений почесними докторськими ступенями в Лідсі, в Берліні та в Брауншвейзі. У 1883 році був обраний членом Леопольдини.

У 1914 році обраний почесним професором органічної хімії Берлінського університету.

Примітки

1. Енциклопедія Брокгауз
   d:Track:Q237227
2. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984

Література

• Либерман, Карл // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Посилання

• Liebermann, Carl(нім.)