Карл Теодор Ліберман (нім. Carl Liebermann; 23 лютого 1842, Берлін — 28 грудня 1914) — німецький хімік-органік, педагог, доктор наук (1865), професор органічної хімії, автор методу отримання алізарину із антрацену.
Карл Теодор Ліберман | |
---|---|
нім. Carl Liebermann | |
Ім'я при народженні | нім. Carl Theodor Liebermann |
Народився | 23 лютого 1842[1] Берлін, Німецький союз |
Помер | 28 грудня 1914[1] (72 роки) Берлін, Німецька імперія |
Країна | Королівство Пруссія |
Діяльність | хімік |
Alma mater | HU Berlin Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла |
Заклад | Берлінський технічний університет HU Berlin |
Науковий керівник | Роберт Вільгельм Бунзен і Адольф фон Беєр[2] |
Членство | Леопольдина d |
Батько | d |
Карл Теодор Ліберман у Вікісховищі |
Біографія
Син заможного єврейського промисловця-текстильника. Двоюрідний брат художника Макса Лібермана.
Освіту здобув в університетах Берліна та Гейдельберга під керівництвом Р. Бунзена, Г. Магнуса й А. Беєра.
Працював у А. Беєра у Королівському технічному інституті в Берліні.
Із 1873 року завідував лабораторією органічної хімії у Берлінській промисловій академії, що згодом була перетворена на Вищу технічну школу; з 1879 року займав також кафедру в Берлінському університеті.
У 1868 році разом з Карлом Гребе синтезував алізарин. Синтез дозволив перейти до промислового виробництва барвників — алізаринових фарб на його основі, а також це призвело до припинення вирощування марени. У 1869 році винайшов спосіб синтезу його з антрацену. Синтез являє собою хлорування або бромування антрацену з подальшим окисленням з утворенням алізарину. Патент Лібермана і Карла Гребе на синтез алізарину з антрацену поданий за день до патенту Вільяма Генрі Перкіна (старшого).
Йому ж належить ряд робіт із алкалоїдами і багатьма органічними фарбами, відома реакція на фенол (Ліберманова реакція) та ін. Велика частина його праць опублікована в «Liebigs Annalen» і в «Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft».
Голова Німецького хімічного товариства (1898). Був членом академій в Геттінгені (1912), Філадельфії та Уппсалі, відзначений почесними докторськими ступенями в Лідсі, в Берліні та в Брауншвейзі. У 1883 році був обраний членом Леопольдини.
У 1914 році обраний почесним професором органічної хімії Берлінського університету.
Примітки
- Енциклопедія Брокгауз
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
Література
- Либерман, Карл // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
- Liebermann, Carl(нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karl Teodor Liberman nim Carl Liebermann 23 lyutogo 1842 Berlin 28 grudnya 1914 nimeckij himik organik pedagog doktor nauk 1865 profesor organichnoyi himiyi avtor metodu otrimannya alizarinu iz antracenu Karl Teodor Libermannim Carl LiebermannIm ya pri narodzhenninim Carl Theodor LiebermannNarodivsya23 lyutogo 1842 1842 02 23 1 Berlin Nimeckij soyuzPomer28 grudnya 1914 1914 12 28 1 72 roki Berlin Nimecka imperiyaKrayina Korolivstvo PrussiyaDiyalnisthimikAlma materHU Berlin Gajdelberzkij universitet Ruprehta KarlaZakladBerlinskij tehnichnij universitet HU BerlinNaukovij kerivnikRobert Vilgelm Bunzen i Adolf fon Beyer 2 ChlenstvoLeopoldina dBatkod Karl Teodor Liberman u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Liberman BiografiyaSin zamozhnogo yevrejskogo promislovcya tekstilnika Dvoyuridnij brat hudozhnika Maksa Libermana Osvitu zdobuv v universitetah Berlina ta Gejdelberga pid kerivnictvom R Bunzena G Magnusa j A Beyera Pracyuvav u A Beyera u Korolivskomu tehnichnomu instituti v Berlini Iz 1873 roku zaviduvav laboratoriyeyu organichnoyi himiyi u Berlinskij promislovij akademiyi sho zgodom bula peretvorena na Vishu tehnichnu shkolu z 1879 roku zajmav takozh kafedru v Berlinskomu universiteti U 1868 roci razom z Karlom Grebe sintezuvav alizarin Sintez dozvoliv perejti do promislovogo virobnictva barvnikiv alizarinovih farb na jogo osnovi a takozh ce prizvelo do pripinennya viroshuvannya mareni U 1869 roci vinajshov sposib sintezu jogo z antracenu Sintez yavlyaye soboyu hloruvannya abo bromuvannya antracenu z podalshim okislennyam z utvorennyam alizarinu Patent Libermana i Karla Grebe na sintez alizarinu z antracenu podanij za den do patentu Vilyama Genri Perkina starshogo Jomu zh nalezhit ryad robit iz alkaloyidami i bagatma organichnimi farbami vidoma reakciya na fenol Libermanova reakciya ta in Velika chastina jogo prac opublikovana v Liebigs Annalen i v Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft Golova Nimeckogo himichnogo tovaristva 1898 Buv chlenom akademij v Gettingeni 1912 Filadelfiyi ta Uppsali vidznachenij pochesnimi doktorskimi stupenyami v Lidsi v Berlini ta v Braunshvejzi U 1883 roci buv obranij chlenom Leopoldini U 1914 roci obranij pochesnim profesorom organichnoyi himiyi Berlinskogo universitetu PrimitkiEnciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984LiteraturaLiberman Karl Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref PosilannyaLiebermann Carl nim