Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дзюньїтіро Танідзакі (яп. 谷崎潤一郎, варіанти написання імені українською: Дзюн'ітіро Танідзакі, Джюн'ічіро Танідзакі, Джюн'їчіро Танідзакі, 24 липня 1886 — 30 липня 1965) — японський письменник і драматург, вважається одним з найвидатніших японських письменників ХХ сторіччя. Його прозові й драматичні твори дістали високу оцінку критиків як у Японії, так і в усьому світі. Сім разів номінований на Нобелівську премію (1958 – 1964 роки). Член Імператорської Академії мистецтв (1923), лауреат премії «Асахі» (1948), кавалер Ордена культури (1949), заслужений діяч культури Японії (1952). Перший японський письменник, обраний почесним членом Академії мистецтв і літератури США (1964).
| Дзюньїтіро Танідзакі | ||||
|---|---|---|---|---|
| 谷崎潤一郎 | ||||
 | ||||
| Народився | 24 липня 1886 d, Префектура Токіо[d], Японія | |||
| Помер | 30 липня 1965 (79 років) Атамі, Префектура Шідзуока, Японія ·інфаркт міокарда | |||
| Країна |  Японія Японська імперія | |||
| Діяльність | Письменник, драматург, есеїст | |||
| Alma mater | Токійський університет | |||
| Мова творів | Японська | |||
| Роки активності | 1909 – 1965 | |||
| Magnum opus | d, d, d, Татуювання[d] і d | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Нагороди | Член Імператорської Академії мистецтв (1923), кавалер Ордена культури (1949) , заслужений діяч культури Японії (1952). Перший японський письменник, обраний почесним членом Академії мистецтв і літератури США (1964). | |||
| Премії | Літературна премія «Асахі» (1948). Сім разів номінований на Нобелівську премію (1958 – 1964 роки). | |||
| | ||||
 Дзюн'ітіро Танідзакі у Вікісховищі | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Танідзакі звертався до найрізноманітніших стилів і засобів вираження — від бентежних описів сексуальності та руйнівної еротичної одержимості до виписаних у найтонших подробицях сцен родинного життя в часи бурхливих змін японського суспільства, незмінно зберігаючи вишуканість і нешаблонність письма. Володів надзвичайно широкою палітрою мовних засобів — від виразів «високого стилю» і китайської поезії до жаргонізмів і діалектів. Так, твори «чистої літератури», де розкриття тем чуттєвості та звичаїв описуваних часів подається на найвищому рівні художнього стилю і форми, принесли Танідзакі славу «великого майстра красного письменства» і прозвання «Великий Танідзакі». Червоною ниткою крізь художні твори та есе проходить тема пошуків культурної ідентичності в перетині традицій Японії та Заходу. Разом із тим, він написав чимало розважальних творів, причому не лише історичні романи, казки й легенди в традиціях усної творчості, а й детективи і трилери з нальотом чорного гумору; в цьому жанрі він був одним з перших у Японії.
Біографія
Народився в районі Ніхомбасі міста Токіо в заможній сім’ї. Проте після смерті діда, засновника сімейного підприємства, родина швидко збідніла, а землетрус 1894 р. зруйнував будинок, де минуло дитинство Дзюньїтіро. Це змусило його переїхати в інший район і знайти підробіток. З 1908 був студентом філологічного факультету Токійського університету, але покинув навчання в 1911 р.
Літературну творчість Танідзакі розпочав у 1909 р. одноактною п’єсою «Уродини», а відомості набув починаючи з оповідання «Татуювання» (1910). У цьому оповіданні прозвучали мотиви еротики та садомазохізму, до яких він неодноразово звертався згодом, особливо в ранній творчості («Підлітки», «Таємниця», «Чорт»). Його перші літературні проби були схвально оцінені Кафу Наґаї, а невдовзі Танідзакі набув популярності, бо його твори з ретельно проробленими сюжетами контрастували з переважним на той час у японській літературі натуралізмом і егобелетристикою як однією з його течій. С. Судзукі висловлює думку, що ранні твори Танідзакі мають елементи жанру «еро-ґуро-нансенсу» (еротика, гротеск, нісенітниця), що набув популярності пізніше, в 20–30-х роках.
У наступні 15 років Танідзакі цікавили новітні звичаї, вестернізація Японії, він експериментував також у детективному жанрі. У 1922 р. письменник переїздить у Йокогаму, де жили численні іноземці, оселяється у будинку західного зразка й веде богемне життя. Це теж позначилося на деяких творах цього періоду.
Деякий час Танідзакі захоплювався кінематографією, у 1917 опублікував статтю «Сучасність і майбутнє живих картин», де пропонував відійти від наслідування театру та звернутися до сучасних і суто кінематографічних реалістичності й композиції кадру, а також припинити практику виконання жіночих ролей чоловіками. У 20-х роках написав кілька сценаріїв.
Після Великого кантоського землетрусу (1923), що знищив будинок у Йокогамі, письменник переїздить у Кіото. Руйнація Токіо позначилася на літературних пристрастях Танідзакі: він значною мірою втрачає захоплення західною культурою й модернізацією та звертається до традицій, особливо регіону Кансай (Осака, Кобе та Кіото). В Кіото Танідзакі починає писати набагато інтенсивніше й у найближчі кілька років створює визнані шедеври, найперше, романи з сучасного життя «Кохання дурня», «Покручений хрест», «На любов і смак», де розкриваються трагікомічні сторони класової та культурної ідентичності та сексуальної одержимості. У 1928 виходить «Чорне біле», останній роман у стилі «міського модернізму» й у детективному жанрі.
Визнання дістали й романи на історичну тему — «Історія Сюнкін», «Таємниця правителя Мусасі» тощо. Роман «Ліани Йосіно» цього ж періоду цікавий алюзіями до театрів «Бунраку» й «Кабукі» разом із суто європейським прийомом «роман у романі». В ці ж роки Танідзакі пише спрямоване на виховання читацької культури есе «Як читати літературу» (згодом до його ініціативи долучилися Ясунарі Кавабата і Юкіо Місіма) та програмне есе «Славослов’я тіням», присвячене співіснуванню в Японії традиційної і запозиченої з Заходу культур — темі, що проходить крізь його численні художні твори.
Повернення до традицій знаменувалося в Танідзакі, зокрема, перекладом сучасною японською мовою середньовічного роману «Повість про Ґендзі». Редакцію 40-х років письменник поліпшував майже до останніх днів життя, впродовж 20 років.
На початку 40-х років Танідзакі створює найбільший за обсягом роман — «Дрібний сніг», де змальовує в подробицях життя чотирьох сестер із заможної родини. «Вестернізовані» жінки з Осаки ведуть космополітичне життя з західними друзями й сусідами, притаманні героям попередніх творів Танідзакі кризи культурної ідентичності їм чужі. Проте під час війни вони змушені спостерігати занепад звичного стилю життя. Цей роман публікувався з продовженнями в часописі «Тюо Корон», але в 1943 р. видавець припинив публікацію через острах репресій за брак патріотизму та воєнного духу.
У першому повоєнному романі, «Мати орудника Сіґемото», Танідзакі впровадив нову для себе тему сексуальності в похилому віці. Далі він розкривав цю тему в романі «Ключ», де старий професор підживлює власний ослаблий статевий потяг тим, що намагається організувати зраду жінки, а також у романі «Щоденник причинного старого», де головний герой, літній автор щоденника, пережив удар через надмір статевого збудження.
Дзюньїтіро Танідзакі помер від серцевого нападу 30 липня 1865 року, похований у храмі Хон-еньїн у Кіото.
По його смерті видавництво «Тюо коронся» заснувало літературну премію імені Танідзакі, якою щороку відзначаються найкращі прозові та драматичні твори професійних письменників.
Українські переклади та дослідження
В Україні творчість Танідзакі досліджувала Юлія Кузьменко (Навчально-науковий інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедра мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії). У 2015 р. вона захистила дисертацію на звання кандидата філологічних наук на тему «Традиція та модерн у творчості Танідзакі Джюн’ічіро», у 2016 – 2018 рр. написала низку статей і зробила кілька доповідей на конференціях із різних аспектів творчості Танідзакі та літературної течії «Тамбі-ха».
В перекладі українською Дзюньїтіро Танідзакі був уперше представлений оповіданням «Таємниця» в перекладі Ю. Кузьменко в Хрестоматії з японської літератури (том 3, 2011).
У 2024 р. вийшов друком у перекладі Ігоря Дубінського роман «Чорне біле» (видавництво «Астролябія»). Романи «На любов і смак» і «Покручений хрест», а також есе «Славослов’я тіням» в його ж перекладі опубліковані частково у блозі перекладача й плануються до випуску тим же видавництвом.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Mehlin, Hans (1 квітня 2020). Nomination%20archive%20-%20%20%20. NobelPrize.org (амер.). Процитовано 17 квітня 2024.
- Boscaro, Adriana; Hood Chambers, Anthony; Chambers, Anthony, ред. (1999). A Tanizaki Feast. Ann Arbor, MI: U OF M CENTER FOR JAPANESE STUDIES. ISBN .
- Bernardi, Joanne R. (1998). Boscaro, Adriana; Chambers, Anthony Hood (ред.). The Literary Link: Tanizaki and the Pure Film Movement. A Tanizaki Feast. University of Michigan Press. с. 75—92. doi:10.3998/mpub.18566.11. ISBN .
- Кузьменко Юлія Сергіївна – Навчально-науковий інститут філології. philology.knu.ua. Процитовано 17 квітня 2024.
- З японської Archives. Just Translate It UA (укр.). Процитовано 17 квітня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzyunyitiro Tanidzaki yap 谷崎潤一郎 varianti napisannya imeni ukrayinskoyu Dzyun itiro Tanidzaki Dzhyun ichiro Tanidzaki Dzhyun yichiro Tanidzaki 24 lipnya 1886 30 lipnya 1965 yaponskij pismennik i dramaturg vvazhayetsya odnim z najvidatnishih yaponskih pismennikiv HH storichchya Jogo prozovi j dramatichni tvori distali visoku ocinku kritikiv yak u Yaponiyi tak i v usomu sviti Sim raziv nominovanij na Nobelivsku premiyu 1958 1964 roki Chlen Imperatorskoyi Akademiyi mistectv 1923 laureat premiyi Asahi 1948 kavaler Ordena kulturi 1949 zasluzhenij diyach kulturi Yaponiyi 1952 Pershij yaponskij pismennik obranij pochesnim chlenom Akademiyi mistectv i literaturi SShA 1964 Dzyunyitiro Tanidzaki谷崎潤一郎Narodivsya24 lipnya 1886 1886 07 24 d Prefektura Tokio d YaponiyaPomer30 lipnya 1965 1965 07 30 79 rokiv Atami Prefektura Shidzuoka Yaponiya infarkt miokardaKrayina Yaponiya Yaponska imperiyaDiyalnistPismennik dramaturg eseyistAlma materTokijskij universitetMova tvorivYaponskaRoki aktivnosti1909 1965Magnum opusd d d Tatuyuvannya d i dU shlyubi zdNagorodiChlen Imperatorskoyi Akademiyi mistectv 1923 kavaler Ordena kulturi 1949 zasluzhenij diyach kulturi Yaponiyi 1952 Pershij yaponskij pismennik obranij pochesnim chlenom Akademiyi mistectv i literaturi SShA 1964 PremiyiLiteraturna premiya Asahi 1948 Sim raziv nominovanij na Nobelivsku premiyu 1958 1964 roki Dzyun itiro Tanidzaki u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah Tanidzaki zvertavsya do najriznomanitnishih stiliv i zasobiv virazhennya vid bentezhnih opisiv seksualnosti ta rujnivnoyi erotichnoyi oderzhimosti do vipisanih u najtonshih podrobicyah scen rodinnogo zhittya v chasi burhlivih zmin yaponskogo suspilstva nezminno zberigayuchi vishukanist i neshablonnist pisma Volodiv nadzvichajno shirokoyu palitroyu movnih zasobiv vid viraziv visokogo stilyu i kitajskoyi poeziyi do zhargonizmiv i dialektiv Tak tvori chistoyi literaturi de rozkrittya tem chuttyevosti ta zvichayiv opisuvanih chasiv podayetsya na najvishomu rivni hudozhnogo stilyu i formi prinesli Tanidzaki slavu velikogo majstra krasnogo pismenstva i prozvannya Velikij Tanidzaki Chervonoyu nitkoyu kriz hudozhni tvori ta ese prohodit tema poshukiv kulturnoyi identichnosti v peretini tradicij Yaponiyi ta Zahodu Razom iz tim vin napisav chimalo rozvazhalnih tvoriv prichomu ne lishe istorichni romani kazki j legendi v tradiciyah usnoyi tvorchosti a j detektivi i trileri z nalotom chornogo gumoru v comu zhanri vin buv odnim z pershih u Yaponiyi BiografiyaNarodivsya v rajoni Nihombasi mista Tokio v zamozhnij sim yi Prote pislya smerti dida zasnovnika simejnogo pidpriyemstva rodina shvidko zbidnila a zemletrus 1894 r zrujnuvav budinok de minulo ditinstvo Dzyunyitiro Ce zmusilo jogo pereyihati v inshij rajon i znajti pidrobitok Z 1908 buv studentom filologichnogo fakultetu Tokijskogo universitetu ale pokinuv navchannya v 1911 r Literaturnu tvorchist Tanidzaki rozpochav u 1909 r odnoaktnoyu p yesoyu Urodini a vidomosti nabuv pochinayuchi z opovidannya Tatuyuvannya 1910 U comu opovidanni prozvuchali motivi erotiki ta sadomazohizmu do yakih vin neodnorazovo zvertavsya zgodom osoblivo v rannij tvorchosti Pidlitki Tayemnicya Chort Jogo pershi literaturni probi buli shvalno ocineni Kafu Nagayi a nevdovzi Tanidzaki nabuv populyarnosti bo jogo tvori z retelno proroblenimi syuzhetami kontrastuvali z perevazhnim na toj chas u yaponskij literaturi naturalizmom i egobeletristikoyu yak odniyeyu z jogo techij S Sudzuki vislovlyuye dumku sho ranni tvori Tanidzaki mayut elementi zhanru ero guro nansensu erotika grotesk nisenitnicya sho nabuv populyarnosti piznishe v 20 30 h rokah U nastupni 15 rokiv Tanidzaki cikavili novitni zvichayi vesternizaciya Yaponiyi vin eksperimentuvav takozh u detektivnomu zhanri U 1922 r pismennik pereyizdit u Jokogamu de zhili chislenni inozemci oselyayetsya u budinku zahidnogo zrazka j vede bogemne zhittya Ce tezh poznachilosya na deyakih tvorah cogo periodu Deyakij chas Tanidzaki zahoplyuvavsya kinematografiyeyu u 1917 opublikuvav stattyu Suchasnist i majbutnye zhivih kartin de proponuvav vidijti vid nasliduvannya teatru ta zvernutisya do suchasnih i suto kinematografichnih realistichnosti j kompoziciyi kadru a takozh pripiniti praktiku vikonannya zhinochih rolej cholovikami U 20 h rokah napisav kilka scenariyiv Pislya Velikogo kantoskogo zemletrusu 1923 sho znishiv budinok u Jokogami pismennik pereyizdit u Kioto Rujnaciya Tokio poznachilasya na literaturnih pristrastyah Tanidzaki vin znachnoyu miroyu vtrachaye zahoplennya zahidnoyu kulturoyu j modernizaciyeyu ta zvertayetsya do tradicij osoblivo regionu Kansaj Osaka Kobe ta Kioto V Kioto Tanidzaki pochinaye pisati nabagato intensivnishe j u najblizhchi kilka rokiv stvoryuye viznani shedevri najpershe romani z suchasnogo zhittya Kohannya durnya Pokruchenij hrest Na lyubov i smak de rozkrivayutsya tragikomichni storoni klasovoyi ta kulturnoyi identichnosti ta seksualnoyi oderzhimosti U 1928 vihodit Chorne bile ostannij roman u stili miskogo modernizmu j u detektivnomu zhanri Viznannya distali j romani na istorichnu temu Istoriya Syunkin Tayemnicya pravitelya Musasi tosho Roman Liani Josino cogo zh periodu cikavij alyuziyami do teatriv Bunraku j Kabuki razom iz suto yevropejskim prijomom roman u romani V ci zh roki Tanidzaki pishe spryamovane na vihovannya chitackoyi kulturi ese Yak chitati literaturu zgodom do jogo iniciativi doluchilisya Yasunari Kavabata i Yukio Misima ta programne ese Slavoslov ya tinyam prisvyachene spivisnuvannyu v Yaponiyi tradicijnoyi i zapozichenoyi z Zahodu kultur temi sho prohodit kriz jogo chislenni hudozhni tvori Povernennya do tradicij znamenuvalosya v Tanidzaki zokrema perekladom suchasnoyu yaponskoyu movoyu serednovichnogo romanu Povist pro Gendzi Redakciyu 40 h rokiv pismennik polipshuvav majzhe do ostannih dniv zhittya vprodovzh 20 rokiv Na pochatku 40 h rokiv Tanidzaki stvoryuye najbilshij za obsyagom roman Dribnij snig de zmalovuye v podrobicyah zhittya chotiroh sester iz zamozhnoyi rodini Vesternizovani zhinki z Osaki vedut kosmopolitichne zhittya z zahidnimi druzyami j susidami pritamanni geroyam poperednih tvoriv Tanidzaki krizi kulturnoyi identichnosti yim chuzhi Prote pid chas vijni voni zmusheni sposterigati zanepad zvichnogo stilyu zhittya Cej roman publikuvavsya z prodovzhennyami v chasopisi Tyuo Koron ale v 1943 r vidavec pripiniv publikaciyu cherez ostrah represij za brak patriotizmu ta voyennogo duhu U pershomu povoyennomu romani Mati orudnika Sigemoto Tanidzaki vprovadiv novu dlya sebe temu seksualnosti v pohilomu vici Dali vin rozkrivav cyu temu v romani Klyuch de starij profesor pidzhivlyuye vlasnij oslablij statevij potyag tim sho namagayetsya organizuvati zradu zhinki a takozh u romani Shodennik prichinnogo starogo de golovnij geroj litnij avtor shodennika perezhiv udar cherez nadmir statevogo zbudzhennya Dzyunyitiro Tanidzaki pomer vid sercevogo napadu 30 lipnya 1865 roku pohovanij u hrami Hon enyin u Kioto Po jogo smerti vidavnictvo Tyuo koronsya zasnuvalo literaturnu premiyu imeni Tanidzaki yakoyu shoroku vidznachayutsya najkrashi prozovi ta dramatichni tvori profesijnih pismennikiv Ukrayinski perekladi ta doslidzhennyaV Ukrayini tvorchist Tanidzaki doslidzhuvala Yuliya Kuzmenko Navchalno naukovij institut filologiyi Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka kafedra mov i literatur Dalekogo Shodu ta Pivdenno Shidnoyi Aziyi U 2015 r vona zahistila disertaciyu na zvannya kandidata filologichnih nauk na temu Tradiciya ta modern u tvorchosti Tanidzaki Dzhyun ichiro u 2016 2018 rr napisala nizku statej i zrobila kilka dopovidej na konferenciyah iz riznih aspektiv tvorchosti Tanidzaki ta literaturnoyi techiyi Tambi ha V perekladi ukrayinskoyu Dzyunyitiro Tanidzaki buv upershe predstavlenij opovidannyam Tayemnicya v perekladi Yu Kuzmenko v Hrestomatiyi z yaponskoyi literaturi tom 3 2011 U 2024 r vijshov drukom u perekladi Igorya Dubinskogo roman Chorne bile vidavnictvo Astrolyabiya Romani Na lyubov i smak i Pokruchenij hrest a takozh ese Slavoslov ya tinyam v jogo zh perekladi opublikovani chastkovo u blozi perekladacha j planuyutsya do vipusku tim zhe vidavnictvom PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Mehlin Hans 1 kvitnya 2020 Nomination 20archive 20 20 20 20 NobelPrize org amer Procitovano 17 kvitnya 2024 Boscaro Adriana Hood Chambers Anthony Chambers Anthony red 1999 A Tanizaki Feast Ann Arbor MI U OF M CENTER FOR JAPANESE STUDIES ISBN 978 0 939512 90 4 Bernardi Joanne R 1998 Boscaro Adriana Chambers Anthony Hood red The Literary Link Tanizaki and the Pure Film Movement A Tanizaki Feast University of Michigan Press s 75 92 doi 10 3998 mpub 18566 11 ISBN 978 0 939512 90 4 Kuzmenko Yuliya Sergiyivna Navchalno naukovij institut filologiyi philology knu ua Procitovano 17 kvitnya 2024 Z yaponskoyi Archives Just Translate It UA ukr Procitovano 17 kvitnya 2024