Одо Фелікс Казімєж Буйвід (пол. Odo Feliks Kazimierz Bujwid; 30 листопада 1857, Вільно, Російська імперія — 25 грудня 1942, Краків, Польща) — польський вчений-медик. Відомий як піонер польської бактеріології та один із перших дослідників вакцин в Польщі. Есперантист.
Одо Буйвід | |
---|---|
Народився | 30 листопада 1857[1] Вільнюс, Російська імперія[1] |
Помер | 26 грудня 1942[1][2] (85 років) Краків, Третій Райх[3] |
Поховання | Раковицький цвинтар |
Країна | Російська імперія Польська Республіка |
Діяльність | есперантист, біолог, мікробіолог |
Alma mater | d (14 січня 1886) |
Галузь | бактеріологія |
Заклад | Ягеллонський університет |
Членство | d |
Військове звання | полковник[4] |
Батько | d |
У шлюбі з | Казимира Буйвідова[1] |
Діти | d d |
Нагороди | |
Одо Буйвід у Вікісховищі |
Біографія
Одо Буйвід народився 30 листопада 1857 року у Вільно в сім'ї службовця. Там він провів дитинство. Згодом разом із сім'єю переїхав до Варшави. У віці 15 років залишився сиротою з двома молодшими сестрами. Щоб прогодувати сестер й заробити на прожиття, Буйвід давав приватні уроки. Відвідував 3-тю Варшавську гімназію, але не закінчив її. Склавши іспит на атестат зрілості, в 1879 році він вступив на медичний факультет Варшавського університету.
Наукова діяльність
Під час навчання виявляв інтерес до гістології, тому й почав займатися дослідженням мокротиння людини. У 1885 році поїхав до Берліна, де навчався у Роберта Коха, котрий трьома роками раніше відкрив збудників туберкульозу. Через рік повернувся до Варшави і заснував першу в Польщі бактеріологічну лабораторію. 14 січня 1886 року Ото Буйвід закінчив медичний факультет і отримав диплом.
У 1886 році поїхав до Парижа, де вивчав методи створення вакцини проти сказу в Луї Пастера. Повернувшись на Батьківщину, Одо Буйвід відкрив перший польський центр вакцинації з використанням методу Пастера. Читав курси з бактеріології серед лікарів. У 1887 році опублікував свої лекції в книзі, яка стала першим польським підручником з бактеріології. Працював також в бактеріологічних лабораторіях Санкт-Петербурга та Одеси.
У 1893 році переїхав до Кракова, де очолив кафедру гігієни в Ягеллонському університеті. Незабаром там же організував діяльність другої польської пастерівської станції, де продовжив дослідження туберкульозу. Він першим в Польщі отримав протидифтерійну сироватку, налагодив її виробництво у Варшаві та Кракові. Пізніше почав виробляти й інші сироватки. Викладав в університеті курси гігієни та бактеріології.
У 1896 році Одо Буйвід був обраний членом ради Кракова, сприяв створенню систем водопостачання і каналізації в місті. У 1897—1907 роках він був директором Інституту харчових досліджень в Кракові. У 1899 році він став професором гігієни і бактеріології. У 1904—1905 навчальному році став деканом медичного факультету Ягеллонського університету. У 1920 році завершив роботу в Ягеллонському університеті і вийшов на пенсію. Незважаючи на це, продовжував брати участь в наукових конференціях.
Буйвід опублікував близько 400 наукових праць, з них близько 200 — з бактеріології.
У 1932 році померла його дружина, після чого він почав писати мемуари. Після початку Другої світової війни його сім'я зазнала репресій, а самого Буйвіда періодично допитували. Він помер 25 грудня 1942 року в Кракові.
Есперанто-діяльність
Одо Буйвід підтримував дружні відносини з творцем есперанто Людвіком Заменгофом. На 8-му Всесвітньому конгресі есперантистів у Кракові в 1912 році він О.Буйвід обраний головою оргкомітету. У 1922 році на 1-му з'їзді польських есперантистів його було обрано президентом Національної федерації есперанто. У 1924 році О. Буйвід об'єднав представників різних есперантистських рухів Польщі. Він також був редактором польського періодичного друкованого видання <i>Pola Esperantisto</i>. Був обраний почесним членом Всесвітньої асоціації лікарів-есперантистів.
Примітки
- Gorecka H., Korĵenkov A. Nia diligenta kolegaro: Biografioj de 200 eminentaj esperantistoj — Litova Esperanto-Asocio, Sezonoj, 2018. — 500 екз.
- надгробок
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118947117 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- https://dnidziedzictwa.pl/newsy/kamienica-bujwidow-w-krakowie/
Література
- Katarzyna Talaga, Małgorzata Bulanda. Odo Bujwid — An Eminent Polish Bacteriologist and professor at the Jagiellonian University // Folia Med Cracov. 2014; 54 (4): 15-20
- Буйвид, Оскар // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bujvid Odo Feliks Kazimyezh Bujvid pol Odo Feliks Kazimierz Bujwid 30 listopada 1857 Vilno Rosijska imperiya 25 grudnya 1942 Krakiv Polsha polskij vchenij medik Vidomij yak pioner polskoyi bakteriologiyi ta odin iz pershih doslidnikiv vakcin v Polshi Esperantist Odo BujvidNarodivsya30 listopada 1857 1857 11 30 1 Vilnyus Rosijska imperiya 1 Pomer26 grudnya 1942 1942 12 26 1 2 85 rokiv Krakiv Tretij Rajh 3 PohovannyaRakovickij cvintarKrayina Rosijska imperiya Polska RespublikaDiyalnistesperantist biolog mikrobiologAlma materd 14 sichnya 1886 GaluzbakteriologiyaZakladYagellonskij universitetChlenstvodVijskove zvannyapolkovnik 4 BatkodU shlyubi zKazimira Bujvidova 1 Ditid dNagorodid Odo Bujvid u VikishovishiBiografiyaOdo Bujvid narodivsya 30 listopada 1857 roku u Vilno v sim yi sluzhbovcya Tam vin proviv ditinstvo Zgodom razom iz sim yeyu pereyihav do Varshavi U vici 15 rokiv zalishivsya sirotoyu z dvoma molodshimi sestrami Shob progoduvati sester j zarobiti na prozhittya Bujvid davav privatni uroki Vidviduvav 3 tyu Varshavsku gimnaziyu ale ne zakinchiv yiyi Sklavshi ispit na atestat zrilosti v 1879 roci vin vstupiv na medichnij fakultet Varshavskogo universitetu Naukova diyalnist Pid chas navchannya viyavlyav interes do gistologiyi tomu j pochav zajmatisya doslidzhennyam mokrotinnya lyudini U 1885 roci poyihav do Berlina de navchavsya u Roberta Koha kotrij troma rokami ranishe vidkriv zbudnikiv tuberkulozu Cherez rik povernuvsya do Varshavi i zasnuvav pershu v Polshi bakteriologichnu laboratoriyu 14 sichnya 1886 roku Oto Bujvid zakinchiv medichnij fakultet i otrimav diplom U 1886 roci poyihav do Parizha de vivchav metodi stvorennya vakcini proti skazu v Luyi Pastera Povernuvshis na Batkivshinu Odo Bujvid vidkriv pershij polskij centr vakcinaciyi z vikoristannyam metodu Pastera Chitav kursi z bakteriologiyi sered likariv U 1887 roci opublikuvav svoyi lekciyi v knizi yaka stala pershim polskim pidruchnikom z bakteriologiyi Pracyuvav takozh v bakteriologichnih laboratoriyah Sankt Peterburga ta Odesi U 1893 roci pereyihav do Krakova de ocholiv kafedru gigiyeni v Yagellonskomu universiteti Nezabarom tam zhe organizuvav diyalnist drugoyi polskoyi pasterivskoyi stanciyi de prodovzhiv doslidzhennya tuberkulozu Vin pershim v Polshi otrimav protidifterijnu sirovatku nalagodiv yiyi virobnictvo u Varshavi ta Krakovi Piznishe pochav viroblyati j inshi sirovatki Vikladav v universiteti kursi gigiyeni ta bakteriologiyi U 1896 roci Odo Bujvid buv obranij chlenom radi Krakova spriyav stvorennyu sistem vodopostachannya i kanalizaciyi v misti U 1897 1907 rokah vin buv direktorom Institutu harchovih doslidzhen v Krakovi U 1899 roci vin stav profesorom gigiyeni i bakteriologiyi U 1904 1905 navchalnomu roci stav dekanom medichnogo fakultetu Yagellonskogo universitetu U 1920 roci zavershiv robotu v Yagellonskomu universiteti i vijshov na pensiyu Nezvazhayuchi na ce prodovzhuvav brati uchast v naukovih konferenciyah Bujvid opublikuvav blizko 400 naukovih prac z nih blizko 200 z bakteriologiyi U 1932 roci pomerla jogo druzhina pislya chogo vin pochav pisati memuari Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni jogo sim ya zaznala represij a samogo Bujvida periodichno dopituvali Vin pomer 25 grudnya 1942 roku v Krakovi Esperanto diyalnist Odo Bujvid pidtrimuvav druzhni vidnosini z tvorcem esperanto Lyudvikom Zamengofom Na 8 mu Vsesvitnomu kongresi esperantistiv u Krakovi v 1912 roci vin O Bujvid obranij golovoyu orgkomitetu U 1922 roci na 1 mu z yizdi polskih esperantistiv jogo bulo obrano prezidentom Nacionalnoyi federaciyi esperanto U 1924 roci O Bujvid ob yednav predstavnikiv riznih esperantistskih ruhiv Polshi Vin takozh buv redaktorom polskogo periodichnogo drukovanogo vidannya lt i gt Pola Esperantisto lt i gt Buv obranij pochesnim chlenom Vsesvitnoyi asociaciyi likariv esperantistiv PrimitkiGorecka H Korĵenkov A Nia diligenta kolegaro Biografioj de 200 eminentaj esperantistoj Litova Esperanto Asocio Sezonoj 2018 500 ekz d Track Q15052619d Track Q12348696d Track Q4049337d Track Q12351828d Track Q50605011 nadgrobok d Track Q203443 Deutsche Nationalbibliothek Record 118947117 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 https dnidziedzictwa pl newsy kamienica bujwidow w krakowie LiteraturaKatarzyna Talaga Malgorzata Bulanda Odo Bujwid An Eminent Polish Bacteriologist and professor at the Jagiellonian University Folia Med Cracov 2014 54 4 15 20 Bujvid Oskar Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij