Єпископ Никон у миру Микола Федорович Дегтяренко 19 грудня 1884 Глухів Чернігівська губернія 21 серпня 1937 Барабинськ З

Єпископ Никон (у миру Микола Федорович Дегтяренко; 19 грудня 1884, Глухів, Чернігівська губернія — 21 серпня 1937, Барабинськ, Західно-Сибірський край) — єпископ Російської православної церкви, єпископ Красноярський і Єнісейський.

Никон (Дегтяренко)

Єпископ

Єпископ Могильовський

Діяльність:

священник

Народження:

19 грудня 1884
Глухів, Чернігівська губернія, Російська імперія

Смерть:

21 серпня 1937 (52 роки)
Барабінськ, Західно-Сибірський край, РРФСР, СРСР

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дегтяренко.

Біографія

Народився 19 грудня 1884 року в Глухові Чернігівської губернії в селянській родині.

У 1898 році закінчив церковно-парафіяльне училище.

У 1900 році вступив до Казанського Спасо-Преображенського монастиря, де до 1908 року був послушником. Був пострижений у чернецтво з ім'ям Никон.

У 1906 році закінчив учительську семінарію селища Благовіщенський завод Уфімської губернії.

У 1908 році закінчив місіонерські курси в Казані, після чого висвячений в ієромонахи в місті Обдорську Тобольської губернії, був єпархіальним місіонером 7 років.

З 1915 року служив ієромонахом у Богородице-Олексіївському монастирі міста Томська.

За даними слідчої справи 1937 року, в 1916—1917 роки — ігумен в Ардатовському чоловічому монастирі.

В 1920 году уже настоятель в Троїцько-Селижаровському монастирі Тверської губернії.

Приїхав у Москву з Селижаровського монастиря єпископа Варнави з клопотанням про своє переведення в Самарську єпархію. 23 грудня 1921 року був заарештований. 31 грудня відпущений.

У 1922—1924 роки — настоятель Миколо-Пешношського монастиря.

6 грудня 1924 року в Миколо-Пешношському монастирі ієромонах Никон хіротонізований у єпископа Могилевського.

У грудні 1924 році був заарештований. Засуджений до адміністративної висилки до Києва. Висланий до Києва, звідки в березні 1925 році переведений в Москву, де жив без права виїзду. Служив в різних храмах Москви.

19 листопада 1925 року був заарештований у Москві у справі митрополита Петра (Полянського). Никону було пред'явлено обвинувачення в тому, що він «сприяв і приховування монархічної групі церковників і мирян, що ставила своїм завданням використання церкви та церковного апарату для з'єднання воєдино реакційних елементів, вплив на віруючу масу, монархічну агітацію і т. ін.»

Півроку єпископ Никон провів у Бутирській в'язниці, звільнений під підписку про невиїзд, потім знову арештований і висланий в Батум.

З 5 жовтня 1927 року — єпископ Красноярський і Єнісейський.

3 лютого 1928 року сорокачотирирічний єпископ Никон пішов на спокій і проживав у Енисейську.

У 1930 році був заарештований. Засуджений до 5 років концтаборів. Відбував покарання в Маріїнських таборах, з 1932 року — в Бійську, з 1933 року — в Маріїнську. У 1935 році після закінчення терміну покарання йому було призначено ще 3 роки заслання.

Проживав у селищі Новокурупкаевский Барабинского району Новосибірської області.

Заарештований 27 липня 1937 року в засланні за звинуваченням в антирадянській агітації. Засуджений трійкою УНКВС ЗСК 9 серпня 1937 до Вищої міри покарання. Розстріляний 21 серпня 1937 року.

Посилання

Никон (Діхтяренко Микола Федорович) [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // База даних «Новомученики і сповідники Руської Православної Церкви XX століття»
Єпископ Никон (Дегтяренко) [Архівовано 21 листопада 2010 у Wayback Machine.]