Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Торф яно болотні ліси Суматри ідентифікатор WWF IM0160 індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широко

Торф'яно-болотні ліси Суматри

Торф'яно-болотні ліси Суматри

Торф'яно-болотні ліси Суматри (ідентифікатор WWF: IM0160) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований на Суматрі.

Торф'яно-болотні ліси Суматри
imageЛандшафт Національного парку [en]
Екозона Індомалайя
Біом Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси
Статус збереження критичний/зникаючий
 WWF IM0160
Межі Рівнинні дощові ліси Суматри
Прісноводні заболочені ліси Суматри
[en]
Площа, км² 87 025
Країни Індонезія
Охороняється 6630 км² (8 %)
imageРозташування екорегіону (фіолетовим)

Географія

Екорегіон торф'яно-болотних лісів Суматри простягається приблизно на 1000 км вздовж східного узбережжя острова Суматра, найзахіднішого в групі Великих Зонських островів, а також охоплює низку сусідніх островів, зокрема [en], [de], [en], [en] та [en], що лежать біля північно-східного узбережжя Суматри. Від моря екорегіон відділений вузькою смугою [en], а в глибині острова, в середньому на відстані 75 км від моря, він переходить у рівнинні дощові ліси Суматри та у прісноводні заболочені ліси Суматри.

Торф'яно-болотні ліси екорегіону поширені на погано дренованих низовинах і формувалися протягом століть, а вік деяких з них становить понад 30 тисяч років. Опале листя, гілки, річковий осад та інше органічне сміття затримувалися мангровими заростями у прибережних районах та осідали на кислих глинистих ґрунтах, поступово утворюючи шар заболоченого ґрунту та відсуваючи берегову лінію далі в море. Поганий дренаж та стояча, мілководна вода створюють [en], які сповільнюють розкладання органічної речовини та призводять до накопичення шару торфу завтовшки від 50 см до 20 м. Оскільки опале листя та інші органічні речовини накопичуються в ґрунті, але не розкладаються, ґрунти регіону бідні на поживні речовини та кислі (менше 4 pH).

Клімат

В межах екорегіону домінує вологий екваторіальний клімат (Af за класифікацією кліматів Кеппена). Середня температура тут становить 27-28 °C і залишається стабільною протягом всього року, а середньорічна кількість опадів становить приблизно 2500 мм. Сухий сезон, коли середньорічна кількість опадів становить менше 100 мм, на Суматрі триває менше 3 місяців.

Флора

Рослинний покрив екорегіону представлений [en], подібними до тих, що зустрічаються на Калімантані та на Малайському півострові. Ці ліси діляться на кілька типів залежно від кількості поживних речовин у ґрунті. Краї торфових боліт відносно багаті на поживні речовини, тоді як ґрунти в центральних частинах боліт менш родючі. Висота лісового намету у торф'яно-болотних лісах знижується від центру до країв. У той час, як на Калімантані існує до шести типів торф'яно-болотних лісів, на Суматрі переважають два типи: мішані торф'яно-болотні ліси та бінтангурові ліси.

У мішаних торф'яно-болотних лісах поширені [sv] (Calophyllum grandiflorum), [sv] (Calophyllum costulatum), [en] (Shorea teysmanniana), [en] (Shorea uliginosa), [sv] (Palaquium burckii), [sv] (Tristaniopsis obovata), [sv] (Swintonia glauca), [sv] (Tetramerista glabra), [sv] (Ploiarium alternifolium), [pl] (Maasia glauca), [sv] (Stemonurus secundiflorus), [vi] (Radermachera gigantea), [en] (Parastemon urophyllus) та [en] (Diospyros venosa). Також у цих лісах зустрічаються деякі види пальм, зокрема [en] (Eleiodoxa conferta), [en] (Cyrtostachys renda) та [en] (Livistona saribus).

Бінтангурові ліси поширені далі від річок, у районах, де шар торфу товщий, ніж у мішаних торф'яно-болотних лісах. Дерева тут зазвичай мають меншу висоту і менший діаметр стовбура та ростуть більш щільно. Основу бінтангурових лісів складають [sv] (Calophyllum lowii), голі тетрамерісти (Tetramerista glabra) та різні види [en] (Shorea spp.). На берегах річок, які протікають через торф'яно-болотні ліси, поширені [en] (Koompassia excelsa) та дуріани (Durio spp.), а у внутрішніх частинах лісів — шореї Тейсманна (Shorea teysmanniana), різні види [en] (Palaquium spp.) та [en] (Swintonia spp.).

Фауна

Торф'яно-болотні ліси Суматри вирізняються меншим біорізноманіттям та рівнем ендемізму, ніж дощові ліси, поширені на більшій частині острова. Тим не менш, тут зустрічаються деякі рідкісні великі ссавці, зокрема суматранські слони (Elephas maximus sumatranus), суматранські тигри (Panthera tigris sumatrae), чепрачні тапіри (Tapirus indicus) та суматранські носороги (Dicerorhinus sumatrensis). Ці тварини перебувають на межі зникнення, а їх популяція не перевищує кількох сотень особин.

Торф'яно-болотні ліси регіону є важливим середовищем існування для лісових приматів, таких як [en] (Hylobates lar vestitus), звичайні сіаманги (Symphalangus syndactylus), а також майже ендемічних [en] (Presbytis percura) та [en] (Presbytis bicolor). Серед інших ссавців, поширених в екорегіоні, слід відзначити малайських ведмедів (Helarctos malayanus), борнейських пантер (Neofelis diardi), суматранських котів (Prionailurus planiceps), мармурових кішок (Pardofelis marmorata), суматранських видр (Lutra sumatrana), гладкошерстих видр (Lutrogale perspicillata), азійських видр (Aonyx cinereus), видрових цивет (Cynogale bennettii), бінтуронгів (Arctictis binturong) та малих оленьків (Tragulus kanchil). Також у водоймах регіону зустрічаються гавіалові крокодили (Tomistoma schlegelii) та гребінчасті крокодили (Crocodylus porosus).

Орнітофауна екорегіону включає близько 220 видів птахів. Серед птахів, поширених в заболочених низовинах на сході Суматри, слід відзначити білоголову качку (Asarcornis scutulata), малазійського пінона (Ducula aenea), оливковокрилого вінаго (Treron vernans), яванського марабу (Leptoptilos javanicus), малазійського лелеку (Ciconia stormi), великого орлана-рибалку (Icthyophaga ichthyaetus), [en] (Ketupa ketupu), чорного птаха-носорога (Anthracoceros malayanus), [en] (Psittacula longicauda), рудощокого кравчика (Orthotomus ruficeps), рудохвостого кравчика (Orthotomus sericeus), світлоокого бюльбюля (Pycnonotus simplex), оливковокрилого бюльбюля (Pycnonotus plumosus), жовточереву саїмангу (Anthreptes malacensis) та мангрового джунгляка (Pellorneum rostratum). У [en] мешкає найбільша у світі гніздова популяція білих лелек-танталів (Mycteria cinerea). Ендемічні або майже ендемічні птахи в регіоні відсутні.

Збереження

Більше половини торф'яно-болотних лісів Суматри були знищені, особливо на півдні регіону. Значна частина боліт була осушена, а на їх місці були створені сільськогосподарські угіддя, зокрема кокосові і ананасові плантації. Основною загрозою для збереження природи регіону є вирубка лісів, а також пожежі, які часто спалахують на осушених торф'яниках.

Оцінка 2017 року показала, що 6630 км², або 8 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en] та [fr].

Примітки

  1. Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
  2. Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 30 червня 2024.

Посилання

  • «Sumatran peat swamp forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
  • «Sumatran Peat Swamp Forests» — One Earth.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Torf yano bolotni lisi Sumatri identifikator WWF IM0160 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij na Sumatri Torf yano bolotni lisi Sumatri Landshaft Nacionalnogo parku en Ekozona Indomalajya Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF IM0160 Mezhi Rivninni doshovi lisi Sumatri Prisnovodni zabolocheni lisi Sumatri en Plosha km 87 025 Krayini Indoneziya Ohoronyayetsya 6630 km 8 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim GeografiyaEkoregion torf yano bolotnih lisiv Sumatri prostyagayetsya priblizno na 1000 km vzdovzh shidnogo uzberezhzhya ostrova Sumatra najzahidnishogo v grupi Velikih Zonskih ostroviv a takozh ohoplyuye nizku susidnih ostroviv zokrema en de en en ta en sho lezhat bilya pivnichno shidnogo uzberezhzhya Sumatri Vid morya ekoregion viddilenij vuzkoyu smugoyu en a v glibini ostrova v serednomu na vidstani 75 km vid morya vin perehodit u rivninni doshovi lisi Sumatri ta u prisnovodni zabolocheni lisi Sumatri Torf yano bolotni lisi ekoregionu poshireni na pogano drenovanih nizovinah i formuvalisya protyagom stolit a vik deyakih z nih stanovit ponad 30 tisyach rokiv Opale listya gilki richkovij osad ta inshe organichne smittya zatrimuvalisya mangrovimi zarostyami u priberezhnih rajonah ta osidali na kislih glinistih gruntah postupovo utvoryuyuchi shar zabolochenogo gruntu ta vidsuvayuchi beregovu liniyu dali v more Poganij drenazh ta stoyacha milkovodna voda stvoryuyut en yaki spovilnyuyut rozkladannya organichnoyi rechovini ta prizvodyat do nakopichennya sharu torfu zavtovshki vid 50 sm do 20 m Oskilki opale listya ta inshi organichni rechovini nakopichuyutsya v grunti ale ne rozkladayutsya grunti regionu bidni na pozhivni rechovini ta kisli menshe 4 pH KlimatV mezhah ekoregionu dominuye vologij ekvatorialnij klimat Af za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Serednya temperatura tut stanovit 27 28 C i zalishayetsya stabilnoyu protyagom vsogo roku a serednorichna kilkist opadiv stanovit priblizno 2500 mm Suhij sezon koli serednorichna kilkist opadiv stanovit menshe 100 mm na Sumatri trivaye menshe 3 misyaciv FloraRoslinnij pokriv ekoregionu predstavlenij en podibnimi do tih sho zustrichayutsya na Kalimantani ta na Malajskomu pivostrovi Ci lisi dilyatsya na kilka tipiv zalezhno vid kilkosti pozhivnih rechovin u grunti Krayi torfovih bolit vidnosno bagati na pozhivni rechovini todi yak grunti v centralnih chastinah bolit mensh rodyuchi Visota lisovogo nametu u torf yano bolotnih lisah znizhuyetsya vid centru do krayiv U toj chas yak na Kalimantani isnuye do shesti tipiv torf yano bolotnih lisiv na Sumatri perevazhayut dva tipi mishani torf yano bolotni lisi ta bintangurovi lisi U mishanih torf yano bolotnih lisah poshireni sv Calophyllum grandiflorum sv Calophyllum costulatum en Shorea teysmanniana en Shorea uliginosa sv Palaquium burckii sv Tristaniopsis obovata sv Swintonia glauca sv Tetramerista glabra sv Ploiarium alternifolium pl Maasia glauca sv Stemonurus secundiflorus vi Radermachera gigantea en Parastemon urophyllus ta en Diospyros venosa Takozh u cih lisah zustrichayutsya deyaki vidi palm zokrema en Eleiodoxa conferta en Cyrtostachys renda ta en Livistona saribus Bintangurovi lisi poshireni dali vid richok u rajonah de shar torfu tovshij nizh u mishanih torf yano bolotnih lisah Dereva tut zazvichaj mayut menshu visotu i menshij diametr stovbura ta rostut bilsh shilno Osnovu bintangurovih lisiv skladayut sv Calophyllum lowii goli tetrameristi Tetramerista glabra ta rizni vidi en Shorea spp Na beregah richok yaki protikayut cherez torf yano bolotni lisi poshireni en Koompassia excelsa ta duriani Durio spp a u vnutrishnih chastinah lisiv shoreyi Tejsmanna Shorea teysmanniana rizni vidi en Palaquium spp ta en Swintonia spp FaunaTorf yano bolotni lisi Sumatri viriznyayutsya menshim bioriznomanittyam ta rivnem endemizmu nizh doshovi lisi poshireni na bilshij chastini ostrova Tim ne mensh tut zustrichayutsya deyaki ridkisni veliki ssavci zokrema sumatranski sloni Elephas maximus sumatranus sumatranski tigri Panthera tigris sumatrae cheprachni tapiri Tapirus indicus ta sumatranski nosorogi Dicerorhinus sumatrensis Ci tvarini perebuvayut na mezhi zniknennya a yih populyaciya ne perevishuye kilkoh soten osobin Torf yano bolotni lisi regionu ye vazhlivim seredovishem isnuvannya dlya lisovih primativ takih yak en Hylobates lar vestitus zvichajni siamangi Symphalangus syndactylus a takozh majzhe endemichnih en Presbytis percura ta en Presbytis bicolor Sered inshih ssavciv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti malajskih vedmediv Helarctos malayanus bornejskih panter Neofelis diardi sumatranskih kotiv Prionailurus planiceps marmurovih kishok Pardofelis marmorata sumatranskih vidr Lutra sumatrana gladkosherstih vidr Lutrogale perspicillata azijskih vidr Aonyx cinereus vidrovih civet Cynogale bennettii binturongiv Arctictis binturong ta malih olenkiv Tragulus kanchil Takozh u vodojmah regionu zustrichayutsya gavialovi krokodili Tomistoma schlegelii ta grebinchasti krokodili Crocodylus porosus Ornitofauna ekoregionu vklyuchaye blizko 220 vidiv ptahiv Sered ptahiv poshirenih v zabolochenih nizovinah na shodi Sumatri slid vidznachiti bilogolovu kachku Asarcornis scutulata malazijskogo pinona Ducula aenea olivkovokrilogo vinago Treron vernans yavanskogo marabu Leptoptilos javanicus malazijskogo leleku Ciconia stormi velikogo orlana ribalku Icthyophaga ichthyaetus en Ketupa ketupu chornogo ptaha nosoroga Anthracoceros malayanus en Psittacula longicauda rudoshokogo kravchika Orthotomus ruficeps rudohvostogo kravchika Orthotomus sericeus svitlookogo byulbyulya Pycnonotus simplex olivkovokrilogo byulbyulya Pycnonotus plumosus zhovtocherevu sayimangu Anthreptes malacensis ta mangrovogo dzhunglyaka Pellorneum rostratum U en meshkaye najbilsha u sviti gnizdova populyaciya bilih lelek tantaliv Mycteria cinerea Endemichni abo majzhe endemichni ptahi v regioni vidsutni ZberezhennyaBilshe polovini torf yano bolotnih lisiv Sumatri buli znisheni osoblivo na pivdni regionu Znachna chastina bolit bula osushena a na yih misci buli stvoreni silskogospodarski ugiddya zokrema kokosovi i ananasovi plantaciyi Osnovnoyu zagrozoyu dlya zberezhennya prirodi regionu ye virubka lisiv a takozh pozhezhi yaki chasto spalahuyut na osushenih torf yanikah Ocinka 2017 roku pokazala sho 6630 km abo 8 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en ta fr PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 30 chervnya 2024 Posilannya Sumatran peat swamp forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Sumatran Peat Swamp Forests One Earth

Дата публікації:
Топ