Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Латиноамериканське право — правова група, яка є складовою частиною романо-германської правової сім'ї та включає в себе національні правові системи держав, розташованих на території Південної та Центральної Америки (Латинська Америка).
Спільність історичної долі латиноамериканських держав, схожість соціально-економічного ладу і політичної структури породили в більшості з них подібні правові інститути. Цим обумовлено і схожість їх правових систем, що дозволяє говорити про латиноамериканське право. Зрозуміло, це не виключає досить суттєвих відхилень права ряду країн Латинської Америки від загальної моделі. Проте існування такої моделі цілком виправдано.
Історія
В історії становлення і розвитку латиноамериканського права виділяють чотири етапи.
Перший етап
Перший етап — доколоніальний (з давніх часів і до початку XVI ст.). Цей період пов'язаний з формуванням правових начал, що заклали основи латиноамериканського права. Більшість індіанських племен упродовж цього часу перебували на різних стадіях первісного ладу. Аймара, ацтеки, кечуа, майя, інки, чибча-муіски та ін. створили ранньокласові держави, більшість із яких мали кастовий, деспотичний лад. Корінне населення Південної Америки в доколоніальний період не знало писаного права. Джерелами права в той період були звичаї і норми, які формувалися в процесі вирішення різноманітних питань жерцями і шаманами Таким чином, до моменту колонізації у цих племен склалося ранньорабовласницьке суспільство, в якому зберігалися пережитки родоплемінних відносин.
Другий етап
Другий етап — колонізація (XVI—XVIII ст.). Розвиток права цього періоду обумовлений завоюванням територій індіанських племен європейськими державами (Іспанією та Португалією) і формування колоніального права. Цей процес супроводжувався знищенням їх правових начал і правових звичаїв. Місце древніх деспотій зайняла іспанська держава. Земля в колоніях офіційно оголошувалася власністю корони, але фактично з XVI ст. переходить у руки колонізаторів-конкістадорів і католицької церкви.
Створювалися нові правові норми для регламентації життя і побуту корінного населення завойованих земель. Тож основним джерелом права цього періоду стає колоніальне право, яке лише незначною мірою сприйняло норми індіанського звичаєвого права. Збірники законів, що діяли на завойованих територіях містило багато запозичень з римського та канонічного права.
Нове законодавство закріплювало феодальну систему поземельної власності і становий поділ суспільства, які передбачали надання уродженим іспанцям і креолам типово феодальних привілеїв (дворянські титули) і встановлювали неповноправність індіанців, негрів і осіб мішаного походження (метисів, мулатів).
Третій етап
Третій етап — Війна за незалежність (1810—1826 рр.). Цей період охоплює Визвольну війну і утворення незалежних латиноамериканських держав. Рух за незалежність, що виникає на початку XIX ст. обумовлений такими факторами: 1) зародження і розвиток у колоніях економічних відносин нового капіталістичного типу; 2) формування національної самосвідомості (поштовхом слугувала боротьба за незалежність США та Французька революція); 3) гостре незадоволення політикою метрополії; 4) поглиблення суперечностей інтересів метрополії і найбільш впливовою політичною силою в колоніях — латифундистами-креолами, а також місцевою буржуазією.
Успішна для колоній Визвольна війна проходила в два етапи — 1810—1815 рр. і 1816—1826 рр., упродовж яких урядові хунти або спеціальні установчі конгреси проголошували незалежність окремих колоній. Документальним закріпленням незалежності були прийняті спеціальні декларацій про незалежність. Затверджувалися перші національні правові документи, які іноді виступали у вигляді тимчасових регламентів або статутів.
У кінцевому результаті на місці колишніх іспанських і португальських колоній виникло 10 незалежних держав: Аргентина, Болівія, Бразилія, Велика Колумбія, Мексика, Парагвай, Перу, Центрально-Американська федерація, Чилі, Уругвай.
Війна за незалежність надала поштовху етнічній інтеграції і формуванню окремих націй (мексиканської, аргентинської, венесуельської тощо), за нею слідували значні соціально-економічні перетворення: у більшості країн була заборонена работоргівля, обмежене або скасоване рабство, скасована подушна подать з індіанців, церковна десятина, були скасовані становий лад, дворянські титули, численні феодальні монополії, відбулася відмова від регламентації виробництва, були задекларовані приватна власність, свобода підприємництва і торгівлі. Практично всі ранні документи латиноамериканського конституціоналізму містили декларації прав людини і громадянина та інші демократичні положення. Але докорінної зміни соціально-економічної і правової структури не відбулося в жодній з новоутворених країн: політичні сили, що стали у влади, зберегли свої основні традиційні привілеї і величезні земельні латифундії.
Четвертий етап
Четвертий етап — після здобуття незалежності (сер. XIX ст. — поч. XXI). Упродовж цього етапу запроваджується романо-германська модель права, що обумовлено історичним впливом європейської колонізації. Відбуваються такі процеси:
1) заміна колоніального права національним, розвиток основних галузей публічного і приватного права, формування антимонопольного законодавства;
2) кодифікація законодавства за романо-германським типом, що сприяла правовій експансії французьких, іспанських, португальських, німецьких та італійських кодексів;
3) проведення земельної реформи (з 60-х років XX ст.), спрямованої на витіснення латифундій і мініфундій;
4) подальші затвердження і практична реалізація демократичних політико-правових інститутів.
Зараз у регіоні спостерігається тенденція переходу до демократичного правління. Чимало латиноамериканських держав є новими демократіями, які виникли після явного або таємного воєнного правління. Через ці причини тут існує очевидна проблема додержання прав людини та небезпека воєнних переворотів.
У XX ст. французький вплив зменшився, законодавець дедалі частіше почав звертатися до інших джерел, особливо до італійського, німецького і швейцарського права, а в окремих випадках — і до англо-американського права. Посилюється також правовий вплив Іспанії. Посилюється також тенденція установи та розвитку державно-правових і суспільно-політичних інститутів національного походження.
Характеристика
На сьогодні правові системи латиноамериканських країн близькі до романської групи континентального права. Однак їх не можна вписати в романо-германський тип правової системи, оскільки конституційне право цих країн формувалося під сильним впливом американського права. Таким чином, латиноамериканське право поєднало в собі дві моделі права — романо-германську (в галузі приватного права) і англо-американську (в галузі публічного права).
На думку ряду дослідників латиноамериканське право можна виділити в окрему правову групу у складі романо-германської правової сім'ї, оскільки воно має свою специфічну спільність і являє собою унікальний сплав національних правових традицій.
У романо-германського типу правової системи латиноамериканське право запозичило таке:
1) основне джерело права — нормативно-правовий акт;
2) поділ права на галузі: цивільне, кримінальне та ін;
3) кодифікацію галузей права;
4) делегована правотворчість (акти урядової влади) як важливе джерело права;
5) розмежування законодавчої компетенції між федерацією та її суб'єктами у федеративних державах;
6) звичай як джерело права другорядного, допоміжного характеру (проте не у всіх країнах його роль однакова);
7) судовий прецедент, який або слабко визнається, або зовсім не визнається як юридичне джерело права.
У англо-американського типу правової системи (зокрема його американської групи) запозичено таке:
1) як конституційний зразок — Конституція США 1787 p. і закріплена в ній республікансько-президентська форма правління;
2) ряд конституційних інститутів США;
3) конституційність закону;
4) принципи побудови і функціонування американської судової системи, особливо Верховного суду.
Таким чином, у сфері публічного права (насамперед конституційного) за основу взята американська система, у сфері приватного права — романська. Однак було б неправильним вважати правові системи цієї групи країн повністю позбавленими національної самобутності, що ігнорують норми-звичаї. Тексти законів враховують особливості національного державно-правового розвитку, сучасне соціально-економічне становище.
Латиноамериканські правові системи прагнуть до інтеграції один з одним. Провідна роль у цьому процесі належить Бразилії, що ратує за створення Латиноамериканської співдружності націй.
Джерела права
У латиноамериканських державах склалася практика і традиція конституційного будівництва. Саме конституції належало і належить чільне місце в системі джерел права. Латиноамериканські конституції, що прийняті і діють в усіх державах, побудовані, як зазначалося, на запозичених правових положеннях і принципах, переважно орієнтованих на Конституцію США. Ці конституції називають ще розгорнутими конституціями, завдяки їх значному обсягу та деталізації правових норм.
У системі законодавства особливе місце займають кодекси, побудовані переважно на основі романо-германських моделей кодифікації. Укладачі цивільних кодексів у більшості держав Латинської Америки зазнали сильного впливу ГК Франції.
Широко поширене делеговане законодавство. Це зумовлено як президентською формою правління, так і існуванням на певних етапах історії цих держав диктаторських режимів, за яких багато функцій, що належали законодавчій владі, переходили до президентів і військових диктаторів.
Судова практика грає допоміжну роль у системі джерел права. Її роль як джерела права в різних національних правових системах держав Латинської Америки різна.
Звичай як джерело латиноамериканського права є допоміжним, другорядним і носить субсидіарний характер. Його роль варіюється від країни до країни.
Доктрина як система різних правових теорій і навчань також є джерелом латиноамериканського права. Більшість правових понять і термінів, а також методів дослідження і тлумачення права, формувалися і модернізувалися в рамках правової доктрини, яка надає певний вплив на законотворчу та правозастосовну діяльність у цих державах.
Загальноправові принципи також є джерелами латиноамериканського права. Такі принципи, як принцип суверенітету, захисту основних прав і свобод, рівності всіх громадян перед законом, що отримали конституційне закріплення, роблять свій вплив як джерело права в різних сферах правового життя цих держав.
Крім вищеназваних джерел, особлива роль у цій системі належить міжнародно-правовим нормам. В умовах інтеграції Латинської Америки з іншими державами світу визнання цього джерела як основного є необхідною умовою.
Примітки
- Саидов А. Х. Сравнительное правоведение (основные правовые системы современности): Учебник / Под ред. В. А. Туманова. — М.: Юристъ, 2003. — 448 с.
- Порівняльне правознавство: підручник [для студ. вищих навч. закладів] / [Погребняк С. П. та ін.]; за заг. ред. О. В. Петришина; М-во освіти і науки, молоді та спорту України ; Нац. ун-т «Юридична акад. України ім. Ярослава Мудрого». — Харків: Право, 2012. — 271 с.
- Бехруз Хашматулла Сравнительное правоведение (к вопросу о его статусе, предмете) // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки / Інститут держави і права ім. Корецького В. М. НАН України. — Київ, 2006. — 508 с.
- Скакун О. Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов / О. Ф. Скакун; МВД Украины. Университет внутренних дел. — Харьков: Консум, 2000. — 704 с.
Джерела
- Саидов А. Х. Сравнительное правоведение (основные правовые системы современности): Учебник / Под ред. В. А. Туманова. — М.: Юристъ, 2003. — 448 с.
- Теория государства и права: Учебник / Авт. кол.: Бабаев В. К., Баранов В. М., Витрук Н. В., Исаков В. Б. и др.; Под ред. В. К. Бабаева. — Москва: Юристъ, 2002. — 592 с. — (Institutiones). —
- Головистикова А. Н., Дмитриев Ю. А. Проблемы теории государства и права: Учебник. — М.: ЭКСМО, 2005. — 649 с.
- Бехруз Хашматулла. Сравнительное правоведение (к вопросу о его статусе, предмете) // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки / Інститут держави і права ім. Корецького В. М. НАН України. — Київ, 2006. — 508 с. — ISBN 1563-3349
- Скакун О. Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов / О. Ф. Скакун; МВД Украины. Университет внутренних дел. — Харьков: Консум, 2000. — 704с. —
- Тихомиров Ю. А. Курс сравнительного правоведения. — М.: НОРМА, 1996. — 432 с. —
- Порівняльне правознавство: підручник [для студ. вищих навч. закладів] / [Погребняк С. П. та ін.]; за заг. ред. О. В. Петришина; М-во освіти і науки, молоді та спорту України ; Нац. ун-т «Юридична акад. України ім. Ярослава Мудрого». — Харків: Право, 2012. — 271 с. —
- Порівняльне правознавство. Правові системи латиноамериканських держав (лекц.)
 | Це незавершена стаття з права. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Latinoamerikanske pravo pravova grupa yaka ye skladovoyu chastinoyu romano germanskoyi pravovoyi sim yi ta vklyuchaye v sebe nacionalni pravovi sistemi derzhav roztashovanih na teritoriyi Pivdennoyi ta Centralnoyi Ameriki Latinska Amerika Spilnist istorichnoyi doli latinoamerikanskih derzhav shozhist socialno ekonomichnogo ladu i politichnoyi strukturi porodili v bilshosti z nih podibni pravovi instituti Cim obumovleno i shozhist yih pravovih sistem sho dozvolyaye govoriti pro latinoamerikanske pravo Zrozumilo ce ne viklyuchaye dosit suttyevih vidhilen prava ryadu krayin Latinskoyi Ameriki vid zagalnoyi modeli Prote isnuvannya takoyi modeli cilkom vipravdano IstoriyaV istoriyi stanovlennya i rozvitku latinoamerikanskogo prava vidilyayut chotiri etapi Pershij etap Pershij etap dokolonialnij z davnih chasiv i do pochatku XVI st Cej period pov yazanij z formuvannyam pravovih nachal sho zaklali osnovi latinoamerikanskogo prava Bilshist indianskih plemen uprodovzh cogo chasu perebuvali na riznih stadiyah pervisnogo ladu Ajmara acteki kechua majya inki chibcha muiski ta in stvorili rannoklasovi derzhavi bilshist iz yakih mali kastovij despotichnij lad Korinne naselennya Pivdennoyi Ameriki v dokolonialnij period ne znalo pisanogo prava Dzherelami prava v toj period buli zvichayi i normi yaki formuvalisya v procesi virishennya riznomanitnih pitan zhercyami i shamanami Takim chinom do momentu kolonizaciyi u cih plemen sklalosya rannorabovlasnicke suspilstvo v yakomu zberigalisya perezhitki rodopleminnih vidnosin Drugij etap Drugij etap kolonizaciya XVI XVIII st Rozvitok prava cogo periodu obumovlenij zavoyuvannyam teritorij indianskih plemen yevropejskimi derzhavami Ispaniyeyu ta Portugaliyeyu i formuvannya kolonialnogo prava Cej proces suprovodzhuvavsya znishennyam yih pravovih nachal i pravovih zvichayiv Misce drevnih despotij zajnyala ispanska derzhava Zemlya v koloniyah oficijno ogoloshuvalasya vlasnistyu koroni ale faktichno z XVI st perehodit u ruki kolonizatoriv konkistadoriv i katolickoyi cerkvi Stvoryuvalisya novi pravovi normi dlya reglamentaciyi zhittya i pobutu korinnogo naselennya zavojovanih zemel Tozh osnovnim dzherelom prava cogo periodu staye kolonialne pravo yake lishe neznachnoyu miroyu sprijnyalo normi indianskogo zvichayevogo prava Zbirniki zakoniv sho diyali na zavojovanih teritoriyah mistilo bagato zapozichen z rimskogo ta kanonichnogo prava Nove zakonodavstvo zakriplyuvalo feodalnu sistemu pozemelnoyi vlasnosti i stanovij podil suspilstva yaki peredbachali nadannya urodzhenim ispancyam i kreolam tipovo feodalnih privileyiv dvoryanski tituli i vstanovlyuvali nepovnopravnist indianciv negriv i osib mishanogo pohodzhennya metisiv mulativ Tretij etap Tretij etap Vijna za nezalezhnist 1810 1826 rr Cej period ohoplyuye Vizvolnu vijnu i utvorennya nezalezhnih latinoamerikanskih derzhav Ruh za nezalezhnist sho vinikaye na pochatku XIX st obumovlenij takimi faktorami 1 zarodzhennya i rozvitok u koloniyah ekonomichnih vidnosin novogo kapitalistichnogo tipu 2 formuvannya nacionalnoyi samosvidomosti poshtovhom sluguvala borotba za nezalezhnist SShA ta Francuzka revolyuciya 3 gostre nezadovolennya politikoyu metropoliyi 4 pogliblennya superechnostej interesiv metropoliyi i najbilsh vplivovoyu politichnoyu siloyu v koloniyah latifundistami kreolami a takozh miscevoyu burzhuaziyeyu Uspishna dlya kolonij Vizvolna vijna prohodila v dva etapi 1810 1815 rr i 1816 1826 rr uprodovzh yakih uryadovi hunti abo specialni ustanovchi kongresi progoloshuvali nezalezhnist okremih kolonij Dokumentalnim zakriplennyam nezalezhnosti buli prijnyati specialni deklaracij pro nezalezhnist Zatverdzhuvalisya pershi nacionalni pravovi dokumenti yaki inodi vistupali u viglyadi timchasovih reglamentiv abo statutiv U kincevomu rezultati na misci kolishnih ispanskih i portugalskih kolonij viniklo 10 nezalezhnih derzhav Argentina Boliviya Braziliya Velika Kolumbiya Meksika Paragvaj Peru Centralno Amerikanska federaciya Chili Urugvaj Vijna za nezalezhnist nadala poshtovhu etnichnij integraciyi i formuvannyu okremih nacij meksikanskoyi argentinskoyi venesuelskoyi tosho za neyu sliduvali znachni socialno ekonomichni peretvorennya u bilshosti krayin bula zaboronena rabotorgivlya obmezhene abo skasovane rabstvo skasovana podushna podat z indianciv cerkovna desyatina buli skasovani stanovij lad dvoryanski tituli chislenni feodalni monopoliyi vidbulasya vidmova vid reglamentaciyi virobnictva buli zadeklarovani privatna vlasnist svoboda pidpriyemnictva i torgivli Praktichno vsi ranni dokumenti latinoamerikanskogo konstitucionalizmu mistili deklaraciyi prav lyudini i gromadyanina ta inshi demokratichni polozhennya Ale dokorinnoyi zmini socialno ekonomichnoyi i pravovoyi strukturi ne vidbulosya v zhodnij z novoutvorenih krayin politichni sili sho stali u vladi zberegli svoyi osnovni tradicijni privileyi i velichezni zemelni latifundiyi Chetvertij etap Chetvertij etap pislya zdobuttya nezalezhnosti ser XIX st poch XXI Uprodovzh cogo etapu zaprovadzhuyetsya romano germanska model prava sho obumovleno istorichnim vplivom yevropejskoyi kolonizaciyi Vidbuvayutsya taki procesi 1 zamina kolonialnogo prava nacionalnim rozvitok osnovnih galuzej publichnogo i privatnogo prava formuvannya antimonopolnogo zakonodavstva 2 kodifikaciya zakonodavstva za romano germanskim tipom sho spriyala pravovij ekspansiyi francuzkih ispanskih portugalskih nimeckih ta italijskih kodeksiv 3 provedennya zemelnoyi reformi z 60 h rokiv XX st spryamovanoyi na vitisnennya latifundij i minifundij 4 podalshi zatverdzhennya i praktichna realizaciya demokratichnih politiko pravovih institutiv Zaraz u regioni sposterigayetsya tendenciya perehodu do demokratichnogo pravlinnya Chimalo latinoamerikanskih derzhav ye novimi demokratiyami yaki vinikli pislya yavnogo abo tayemnogo voyennogo pravlinnya Cherez ci prichini tut isnuye ochevidna problema doderzhannya prav lyudini ta nebezpeka voyennih perevorotiv U XX st francuzkij vpliv zmenshivsya zakonodavec dedali chastishe pochav zvertatisya do inshih dzherel osoblivo do italijskogo nimeckogo i shvejcarskogo prava a v okremih vipadkah i do anglo amerikanskogo prava Posilyuyetsya takozh pravovij vpliv Ispaniyi Posilyuyetsya takozh tendenciya ustanovi ta rozvitku derzhavno pravovih i suspilno politichnih institutiv nacionalnogo pohodzhennya HarakteristikaNa sogodni pravovi sistemi latinoamerikanskih krayin blizki do romanskoyi grupi kontinentalnogo prava Odnak yih ne mozhna vpisati v romano germanskij tip pravovoyi sistemi oskilki konstitucijne pravo cih krayin formuvalosya pid silnim vplivom amerikanskogo prava Takim chinom latinoamerikanske pravo poyednalo v sobi dvi modeli prava romano germansku v galuzi privatnogo prava i anglo amerikansku v galuzi publichnogo prava Na dumku ryadu doslidnikiv latinoamerikanske pravo mozhna vidiliti v okremu pravovu grupu u skladi romano germanskoyi pravovoyi sim yi oskilki vono maye svoyu specifichnu spilnist i yavlyaye soboyu unikalnij splav nacionalnih pravovih tradicij U romano germanskogo tipu pravovoyi sistemi latinoamerikanske pravo zapozichilo take 1 osnovne dzherelo prava normativno pravovij akt 2 podil prava na galuzi civilne kriminalne ta in 3 kodifikaciyu galuzej prava 4 delegovana pravotvorchist akti uryadovoyi vladi yak vazhlive dzherelo prava 5 rozmezhuvannya zakonodavchoyi kompetenciyi mizh federaciyeyu ta yiyi sub yektami u federativnih derzhavah 6 zvichaj yak dzherelo prava drugoryadnogo dopomizhnogo harakteru prote ne u vsih krayinah jogo rol odnakova 7 sudovij precedent yakij abo slabko viznayetsya abo zovsim ne viznayetsya yak yuridichne dzherelo prava U anglo amerikanskogo tipu pravovoyi sistemi zokrema jogo amerikanskoyi grupi zapozicheno take 1 yak konstitucijnij zrazok Konstituciya SShA 1787 p i zakriplena v nij respublikansko prezidentska forma pravlinnya 2 ryad konstitucijnih institutiv SShA 3 konstitucijnist zakonu 4 principi pobudovi i funkcionuvannya amerikanskoyi sudovoyi sistemi osoblivo Verhovnogo sudu Takim chinom u sferi publichnogo prava nasampered konstitucijnogo za osnovu vzyata amerikanska sistema u sferi privatnogo prava romanska Odnak bulo b nepravilnim vvazhati pravovi sistemi ciyeyi grupi krayin povnistyu pozbavlenimi nacionalnoyi samobutnosti sho ignoruyut normi zvichayi Teksti zakoniv vrahovuyut osoblivosti nacionalnogo derzhavno pravovogo rozvitku suchasne socialno ekonomichne stanovishe Latinoamerikanski pravovi sistemi pragnut do integraciyi odin z odnim Providna rol u comu procesi nalezhit Braziliyi sho ratuye za stvorennya Latinoamerikanskoyi spivdruzhnosti nacij Dzherela pravaU latinoamerikanskih derzhavah sklalasya praktika i tradiciya konstitucijnogo budivnictva Same konstituciyi nalezhalo i nalezhit chilne misce v sistemi dzherel prava Latinoamerikanski konstituciyi sho prijnyati i diyut v usih derzhavah pobudovani yak zaznachalosya na zapozichenih pravovih polozhennyah i principah perevazhno oriyentovanih na Konstituciyu SShA Ci konstituciyi nazivayut she rozgornutimi konstituciyami zavdyaki yih znachnomu obsyagu ta detalizaciyi pravovih norm U sistemi zakonodavstva osoblive misce zajmayut kodeksi pobudovani perevazhno na osnovi romano germanskih modelej kodifikaciyi Ukladachi civilnih kodeksiv u bilshosti derzhav Latinskoyi Ameriki zaznali silnogo vplivu GK Franciyi Shiroko poshirene delegovane zakonodavstvo Ce zumovleno yak prezidentskoyu formoyu pravlinnya tak i isnuvannyam na pevnih etapah istoriyi cih derzhav diktatorskih rezhimiv za yakih bagato funkcij sho nalezhali zakonodavchij vladi perehodili do prezidentiv i vijskovih diktatoriv Sudova praktika graye dopomizhnu rol u sistemi dzherel prava Yiyi rol yak dzherela prava v riznih nacionalnih pravovih sistemah derzhav Latinskoyi Ameriki rizna Zvichaj yak dzherelo latinoamerikanskogo prava ye dopomizhnim drugoryadnim i nosit subsidiarnij harakter Jogo rol variyuyetsya vid krayini do krayini Doktrina yak sistema riznih pravovih teorij i navchan takozh ye dzherelom latinoamerikanskogo prava Bilshist pravovih ponyat i terminiv a takozh metodiv doslidzhennya i tlumachennya prava formuvalisya i modernizuvalisya v ramkah pravovoyi doktrini yaka nadaye pevnij vpliv na zakonotvorchu ta pravozastosovnu diyalnist u cih derzhavah Zagalnopravovi principi takozh ye dzherelami latinoamerikanskogo prava Taki principi yak princip suverenitetu zahistu osnovnih prav i svobod rivnosti vsih gromadyan pered zakonom sho otrimali konstitucijne zakriplennya roblyat svij vpliv yak dzherelo prava v riznih sferah pravovogo zhittya cih derzhav Krim vishenazvanih dzherel osobliva rol u cij sistemi nalezhit mizhnarodno pravovim normam V umovah integraciyi Latinskoyi Ameriki z inshimi derzhavami svitu viznannya cogo dzherela yak osnovnogo ye neobhidnoyu umovoyu PrimitkiSaidov A H Sravnitelnoe pravovedenie osnovnye pravovye sistemy sovremennosti Uchebnik Pod red V A Tumanova M Yurist 2003 448 s Porivnyalne pravoznavstvo pidruchnik dlya stud vishih navch zakladiv Pogrebnyak S P ta in za zag red O V Petrishina M vo osviti i nauki molodi ta sportu Ukrayini Nac un t Yuridichna akad Ukrayini im Yaroslava Mudrogo Harkiv Pravo 2012 271 s Behruz Hashmatulla Sravnitelnoe pravovedenie k voprosu o ego statuse predmete Derzhava i pravo Zbirnik naukovih prac Yuridichni i politichni nauki Institut derzhavi i prava im Koreckogo V M NAN Ukrayini Kiyiv 2006 508 s Skakun O F Teoriya gosudarstva i prava Uchebnik dlya vuzov O F Skakun MVD Ukrainy Universitet vnutrennih del Harkov Konsum 2000 704 s DzherelaSaidov A H Sravnitelnoe pravovedenie osnovnye pravovye sistemy sovremennosti Uchebnik Pod red V A Tumanova M Yurist 2003 448 s ISBN 5 7975 0334 4 Teoriya gosudarstva i prava Uchebnik Avt kol Babaev V K Baranov V M Vitruk N V Isakov V B i dr Pod red V K Babaeva Moskva Yurist 2002 592 s Institutiones ISBN 5 7975 0239 9 Golovistikova A N Dmitriev Yu A Problemy teorii gosudarstva i prava Uchebnik M EKSMO 2005 649 s Behruz Hashmatulla Sravnitelnoe pravovedenie k voprosu o ego statuse predmete Derzhava i pravo Zbirnik naukovih prac Yuridichni i politichni nauki Institut derzhavi i prava im Koreckogo V M NAN Ukrayini Kiyiv 2006 508 s ISBN 1563 3349 Skakun O F Teoriya gosudarstva i prava Uchebnik dlya vuzov O F Skakun MVD Ukrainy Universitet vnutrennih del Harkov Konsum 2000 704s ISBN 966 7124 76 2 Tihomirov Yu A Kurs sravnitelnogo pravovedeniya M NORMA 1996 432 s ISBN 5 89123 042 9 Porivnyalne pravoznavstvo pidruchnik dlya stud vishih navch zakladiv Pogrebnyak S P ta in za zag red O V Petrishina M vo osviti i nauki molodi ta sportu Ukrayini Nac un t Yuridichna akad Ukrayini im Yaroslava Mudrogo Harkiv Pravo 2012 271 s ISBN 978 966 458 228 2 Porivnyalne pravoznavstvo Pravovi sistemi latinoamerikanskih derzhav lekc Ce nezavershena stattya z prava Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij