Семизяброва акула гостроноса | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Heptranchias perlo (Bonnaterre, 1788) | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Семизяброва акула гостроноса (Heptranchias perlo) — монотипичний вид акул роду Heptranchias родини Багатозяброві акули. Інша назва «попеляста семизяброва акула».
Опис
Загальна довжина сягає 1,3, зазвичай 60-120 см. Голова довга. Морда загострена і вузька. Наділена великими флуоресцентними очима, які дозволяють бачити на глибині. Рот вузький та сильно вигнутий. Має маленькі зазубрені зуби з багатьма вершечками, що допомагає утримувати слизьку здобич. На верхній щелепі зуби менші, ніж на нижній. Загалом на верхній щелепі є 18-22 зубів, на нижній — 10. В наявності 7 пар зябер з кожної сторони, що розташовані в основі грудних плавців, поєднуються на горлі. Тіло струнке, обтічне. Грудні плавці широкі, трикутні, але короткі. Має 1 спинний плавець, що розташований близько до хвостового плавця. В останнього добре розвинена, довга верхня лопать. Нижня лопать доволі маленька. Анальний плавець маленький.
Забарвлення спини коричневе з сірим відтінком, черева — світло-коричневе. Звідси походить друга назва цієї акули. Очі у неї зеленого кольору. На черевних плавцях присутні темні плямочки.
Спосіб життя
Веде напівпелагічний спосіб життя. Тримається від поверхні до 1000 м, проте зазвичай не опускається нижче 500 м. Зустрічається на континентальному шельфі та схилах. Активна вночі. Доволі моторна та агресивна акула. Утворює великі групи, хоча зустрічаються й одинаки. Живиться костистими та дрібними хрящовими рибами, кальмарами, іноді ракоподібними.
Статева зрілість у самців настає при розмірах у 75-85 см, самиць — 90-100 см. Це яйцеживородна акула. Самиця народжує від 9 до 20 акуленят завдовжки 26 см.
Може становити небезпеку для людей, які її потурбують. Не має промислового значення. В деяких країнах використовують задля виготовлення рибного борошна.
Може становити небезпеку для людини.
Розповсюдження
Мешкає у помірних та тропічних водах по обох берегах Атлантичного океану — на півночі Мексиканської затоки, біля Куби, Іспанії, Африки (від Марокко до Намібії), в Середземному морі, також від Венесуели до Аргентини. В Індійському океані представлена окремими ареалами: біля ПАР та Мозамбіку; північного Мадагаскару; південно-західної Індії; західної Австралії. В Тихому океані зустрічається від Нової Зеланді та Австралії; південної Індонезії; Китаю, Тайваня, Корейського півострова та Японії. Інший тихоокеанський ареал цієї акули існує біля берегів Чилі.
Джерела
- Alessandro de Maddalena, Harald Bänsch: Haie im Mittelmeer, Franckh-Kosmos Verlags-GmbH, Stuttgart 2005 ()
- Froese, Rainer and Pauly, Daniel, eds. (2009). «Heptranchias perlo» in FishBase. February 2009 version.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Semizyabrova akula gostronosa Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Hryashovi ribi Chondrichthyes Pidklas Plastinozyabrovi Elasmobranchii Nadryad Akuli Selachimorpha Ryad Bagatozyabropodibni Hexanchiformes Rodina Bagatozyabrovi akuli Hexanchidae Rid Heptranchias Rafinesque 1810 Vid Semizyabrova akula gostronosa Binomialna nazva Heptranchias perlo Bonnaterre 1788 Posilannya Vikishovishe Heptranchias perlo Vikividi Heptranchias perlo EOL 46560146 ITIS 159844 NCBI 212740 Fossilworks 246556 Semizyabrova akula gostronosa Heptranchias perlo monotipichnij vid akul rodu Heptranchias rodini Bagatozyabrovi akuli Insha nazva popelyasta semizyabrova akula OpisZagalna dovzhina syagaye 1 3 zazvichaj 60 120 sm Golova dovga Morda zagostrena i vuzka Nadilena velikimi fluorescentnimi ochima yaki dozvolyayut bachiti na glibini Rot vuzkij ta silno vignutij Maye malenki zazubreni zubi z bagatma vershechkami sho dopomagaye utrimuvati slizku zdobich Na verhnij shelepi zubi menshi nizh na nizhnij Zagalom na verhnij shelepi ye 18 22 zubiv na nizhnij 10 V nayavnosti 7 par zyaber z kozhnoyi storoni sho roztashovani v osnovi grudnih plavciv poyednuyutsya na gorli Tilo strunke obtichne Grudni plavci shiroki trikutni ale korotki Maye 1 spinnij plavec sho roztashovanij blizko do hvostovogo plavcya V ostannogo dobre rozvinena dovga verhnya lopat Nizhnya lopat dovoli malenka Analnij plavec malenkij Zabarvlennya spini korichneve z sirim vidtinkom chereva svitlo korichneve Zvidsi pohodit druga nazva ciyeyi akuli Ochi u neyi zelenogo koloru Na cherevnih plavcyah prisutni temni plyamochki Sposib zhittyaVede napivpelagichnij sposib zhittya Trimayetsya vid poverhni do 1000 m prote zazvichaj ne opuskayetsya nizhche 500 m Zustrichayetsya na kontinentalnomu shelfi ta shilah Aktivna vnochi Dovoli motorna ta agresivna akula Utvoryuye veliki grupi hocha zustrichayutsya j odinaki Zhivitsya kostistimi ta dribnimi hryashovimi ribami kalmarami inodi rakopodibnimi Stateva zrilist u samciv nastaye pri rozmirah u 75 85 sm samic 90 100 sm Ce yajcezhivorodna akula Samicya narodzhuye vid 9 do 20 akulenyat zavdovzhki 26 sm Mozhe stanoviti nebezpeku dlya lyudej yaki yiyi poturbuyut Ne maye promislovogo znachennya V deyakih krayinah vikoristovuyut zadlya vigotovlennya ribnogo boroshna Mozhe stanoviti nebezpeku dlya lyudini RozpovsyudzhennyaMeshkaye u pomirnih ta tropichnih vodah po oboh beregah Atlantichnogo okeanu na pivnochi Meksikanskoyi zatoki bilya Kubi Ispaniyi Afriki vid Marokko do Namibiyi v Seredzemnomu mori takozh vid Venesueli do Argentini V Indijskomu okeani predstavlena okremimi arealami bilya PAR ta Mozambiku pivnichnogo Madagaskaru pivdenno zahidnoyi Indiyi zahidnoyi Avstraliyi V Tihomu okeani zustrichayetsya vid Novoyi Zelandi ta Avstraliyi pivdennoyi Indoneziyi Kitayu Tajvanya Korejskogo pivostrova ta Yaponiyi Inshij tihookeanskij areal ciyeyi akuli isnuye bilya beregiv Chili DzherelaAlessandro de Maddalena Harald Bansch Haie im Mittelmeer Franckh Kosmos Verlags GmbH Stuttgart 2005 ISBN 3 440 10458 3 Froese Rainer and Pauly Daniel eds 2009 Heptranchias perlo in FishBase February 2009 version