Dicrurus bracteatus

Дронго волохатий
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Дронгові (Dicruridae) Рід: Дронго (Dicrurus) Вид: Дронго волохатий
Біноміальна назва
Dicrurus bracteatus Gould, 1843
Посилання
Вікісховище: Dicrurus bracteatus Віківиди: Dicrurus bracteatus EOL: 917079 ITIS: 559762 МСОП: 22706996 NCBI: 424881

Дронго волохатий (Dicrurus bracteatus) — вид горобцеподібних птахів родини дронгових (Dicruridae).

Поширення

Вид поширений на сході Індонезії, в Новій Гвінеї, Соломонових островах, на півночі та сході Австралії. Мешкає у тропічних вологих лісах, галерейних лісах, мусонних лісах, мангрових лісах, плантаціях, міських та заміських парках.

Опис

Птах завдовжки 26—32 см, вагою 76—88 г. Це птах з міцною і стрункою зовнішністю, великою округлою головою, конусоподібним і міцним дзьобом, короткими ногами, довгими крилами і довгим хвостом зі збільшеним і злегка роздвоєним кінцем, кінчики якого трохи вивернуті назовні. Оперення глянцево-чорне з фіолетовим відтінком. Пір'я на грудях, шиї та хвості має блакитні кінчики. Дзьоб і ноги чорнуватого кольору, очі малиново-червоні.

Спосіб життя

Трапляється парами або поодинці. Харчується комахами, їх личинками та іншими безхребетними, які знаходяться на землі, в польоті або серед гілок та листя дерев та кущів. Також поїдає дрібних хребетних, зерно, ягоди, нектар. Моногамний птах. Сезон розмноження залишається невідомим для багатьох острівних популяцій; австралійські птахи розмножуються з вересня до початку травня. Чашоподібне гніздо будує серед гілок дерев. У гнізді 2—5 яєць, повністю білих або рожевих, з наявністю рідкісних темно-коричнево-іржавих плям. Яйця інкубуються обидвома батьками близько двадцяти днів.

Підвиди

Виділяють 11 підвидів:

• Dicrurus bracteatus amboinensis Gray, 1861 — поширений на півдні Молуккських островів (Серам, Амбон, та Сапаруа);
• Dicrurus bracteatus buruensis Hartert, 1919 — ендемік острова Буру;
• Dicrurus bracteatus morotensis Vaurie, 1946 — ендемік острова ;
• Dicrurus bracteatus atrocaeruleus Gray, 1861 — поширений на півночі Молуккських островів (Гальмагера, Касірута, ) та на ;
• Dicrurus bracteatus carbonarius Bonaparte, 1850 — в Новій Гвінеї і прилеглих островах;
• Dicrurus bracteatus baileyi Mathews, 1912 — на півночі Австралії;
• Dicrurus bracteatus atrabectus Schodde & , 1999 — на північному сході Австралії;
• Dicrurus bracteatus bracteatus Gould, 1843 — поширений уздовж прибережної смуги східної Австралії від півдня Квінсленда до Нового Південного Уельсу;
• Dicrurus bracteatus laemostictus Sclater, 1877 — острови та Нова Британія;
• Dicrurus bracteatus meeki Rothschild & Hartert, 1877 — Гуадалканал;
• Dicrurus bracteatus longirostris Ramsay, 1882 — Сан-Крістобаль.

Примітки

1. BirdLife International (2017). Dicrurus bracteatus: інформація на сайті МСОП (версія 2020.2) (англ.) 13 жовтня 2020
2. Sclater, P.L. (1893). . Proceedings of the Zoological Society of London: 436-440 [438]. Архів оригіналу за 14 жовтня 2020. Процитовано 13 жовтня 2020.
3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .