Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гу йва річка в Україні у межах Козятинського району Вінницької області та Бердичівського Андрушівського і Житомирського

Гуйва (річка)

Гуйва (річка)

Гу́йва — річка в Україні, у межах Козятинського району Вінницької області та Бердичівського, Андрушівського і Житомирського районів Житомирської області. Права притока Тетерева (басейн Дніпра).

Гуйва
image
Міст через Гуйву в районі Житомира, смт Гуйва
image
49°43′13″ пн. ш. 28°47′57″ сх. д. / 49.72030000002777683° пн. ш. 28.79940000002777722° сх. д. / 49.72030000002777683; 28.79940000002777722
Витік на захід від м. Козятина
• координати 49°43′13″ пн. ш. 28°47′57″ сх. д. / 49.72030000002777683° пн. ш. 28.79940000002777722° сх. д. / 49.72030000002777683; 28.79940000002777722
Гирло Тетерів
• координати 50°13′53″ пн. ш. 28°36′37″ сх. д. / 50.23160000002777537° пн. ш. 28.61050000002777693° сх. д. / 50.23160000002777537; 28.61050000002777693
Басейн басейн Тетерева
Країни: image Україна
Вінницька область
Житомирська область
Регіон Вінницька область
Житомирська область
Довжина 97 км
Площа басейну: 1 505 км²
Притоки: Закіянка, Гульва, Лебединець, Безіменна, , (праві); Сингаївка, Пустоха, Боярка, Коденка (ліві)
image Медіафайли у Вікісховищі


У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гуйва.

Довжина Гуйви 97 км. Площа басейну 1 505 км². Похил річки 0,9 м/км. Річкова долина на значному протязі V-подібна, завширшки до 2 км. Заплава у верхів'ї заболочена. Річище звивисте, завширшки до 20 м, завглибшки пересічно 1,2 м. Стік зарегульовано ставками. Споруджено . Використовується на технічне водопостачання, зрошення, рибництво.

Бере початок у селі Садки. Тече спочатку на північний схід, у середній течії на північ, у нижній течії (від м. Андрушівки) — на північний захід. Впадає до Тетерева навпроти південно-західної околиці Житомира/

Морфологічні параметри русла та характерні параметри витрат

Витрати води річки протягом 2016 року у с. Городківка змінювалися від 0,017 м³/с до 1,59 м³/с. При цьому, ширина річки змінювалася від 3,8 до 12,4 м; рівень води над нулем графіка – від 58 до 130 см, поперечний переріз (площа водотоку) – від 0,45 до 8,97 м²; середня глибина водотоку – 0,12-0,72 м; максимальна глибина – 0,17-0,92 м. Середня висота водозбору річки у Городківці – 250 м над рівнем моря, у Пісках – 240 м.

Середньорічні витрати води річки в Городківці (площа водозбору 312 км²) за період 1940-2016 рр. змінювалася від 0,36 (1951 р.) до 1,95 м³/с (1982 р.) і в середньому становили 0,6 м³/с. У Пісках (площа водозбору 1150 км²) показники річних витрат води значно виші й за 1937-1977 рр. змінювалися від 1,1 (1954 р.) до 6,57 (1940 р.) при середній річній витраті 2,94 м³/с.

Річний об'єм стоку річки Гуйва у Городківці змінювався від 11,4 млн. м³ (1951 р.) до 61,5 млн. м³ (1982 р.) при середньому багаторічному 19,65 млн. м³; у Пісках відповідно від 34,68 млн. м³ (1954 р.) до 207,2 млн. м³ (1940 р.) при середньому багаторічному 92,87 млн. м³.

Середній річний модуль стоку води з верхньої площі басейну Гуйви у Городківці змінювався від 1,15 л/с км² (1951 р.) до 6,25 л/с км² (1982 р.) при середньому багаторічному 3,06 л/с км². У Пісках ці параметри нижчі й відповідно становили: 0,76 л/с км² (1954 р.), 5,21 л/с км² (1970 р.), 2,22 л/с км². Шар стоку води за рік у Городківці змінювався від 36 мм (1951 р.) до 197 мм (1982 р.) при середньому багаторічному 96,5 мм; у Пісках відповідно: 24 мм (1854 р.), 142 мм (1940 р.), 67,4 мм.

Стік Гуйви за фазами водного режиму для Городківки за 1939-1976 рр. має наступний розподіл: зимова межень 22,4 % стоку, весняна повінь - 50,3 %, літня межень – 13,0 %, осінь – 14,2 % при середній річній витраті – 0,68 м³/с. За період 1977-2010 рр. стік у цьому пункті відповідно розподіляється: 23,0 %, 40,0 %, 20,3 % та 16,6 % при зростанні середньої річної витрати до 0,92 м³/с. Після повного врегулювання стоку зменшилася частка стоку у весняну повінь з 52-55 % до 40% та зросли витрати у літню межень з 13 до 20 % і восени з 14 до 16 %.

Водний стік Гуйви за фазами водного режиму для Пісків за 1937-1976 рр. є таким: за період зимової межені 22,2 % стоку, весняної повені - 54,9 %, літної межені – 11,7 %, осені – 12,1 % при середній річній витраті 2,94 м³/с.

Найбільший середньорічний змив ґрунтів з території басейну спостерігається в травні (220 г/с), червні (140 г/с), липні (50 г/с), найменший – у жовтні (0,4 г/с). За роки досліджень максимальний змив ґрунтів в басейні Гуйви складав 820 г/с.

Середня мутність води річки Гуйва змінювалася від 0,94 г/м³ до 42 г/м³, максимальна – до 300 г/м³. Мутність води різко зростає при проходженні дощових паводків. Найменша мутність води спостерігається зимою та в період літньої межені.

Забір і використання води в басейні Гуйви з 1999 по 2015 рр. змінювалося від 2,965 млн. м³ на рік у 2000 р. до 12,35 млн. м³ у 2009 р. В окремі роки загальний водозабір становив: 1999 р. – 4,465 млн. м³; 2001 – 4,533 млн. м³; 2004 – 3,698 млн. м³; 2005 – 3,059 млн. м³;  2006 – 5,588 млн. м³; 2008 – 6,482 млн. м³; 2012 – 11,87 млн. м³; 2014 – 11,94 млн. м³; 2015 р. – 4,464 млн. м³ . 65-33 % забраної води використовували у комунальному господарстві, до 40 % - у промисловості, 10-23 % - у сільському господарстві, частково – у риборозведенні.

Основні підприємства забруднювачі води басейну Гуйви: БУ № 3 Житомирської КЕЧ району, смт Озерне; військова частина В/ч А-2038 смт Озерне; ДП „Коростишівський спирткомбінат”, дільниця № . Андрушівка. Щороку у басейн Гуйви скидалося від 1,339 (2000 р.) до 10, 14 (2011) млн. м3 зворотних вод.

Сольовий склад та мінералізація води

Мінералізація води у річці Гуйва (м. Житомир) змінювалась від 279,8 мг/дм³ (28.03.2010 р.) до 780,7 мг/дм³ (10.02.1971 р.) при усередненому значенні 497,75 мг/дм³ (табл. 1).


Таблиця 1. Статистичні характеристики кількісної і якісної мінливості хімічного складу природної води річки Гуйва

Показники Середнє значення Станд. похибка Станд. відхил. Мінім. значення Макс. значення Рівень надійності (95%)
р. Гуйва – м. Житомир, 134 аналізи води
НСО3-, мг/дм³ 282,62 4,83 55,93 168,00 430,00 9,55
Cl,- мг/дм³ 43,17 1,26 14,64 6,70 87,60 2,50
SO42-, мг/дм³ 41,88 1,76 20,43 7,30 130,50 4,49
СО32-, мг/дм³ 0,51 0,17 1,86 0 15,00 0,34
Ca2+, мг/дм³ 76,56 1,17 13,51 46,90 112,00 2,31
Mg2+, мг/дм³ 19,57 0,67 7,85 3,60 44,50 1,34
Na+, мг/дм³ 30,66 1,15 13,37 3,20 91,80 2,26
K+, мг/дм³ 4,76 0,22 1,94 2,30 12,00 0,44
М., мг/дм³ 497,75 8,75 101,35 279,80 782,20 17,31
рН, од. 7,59 0,05 0,57 6,40 8,70 0,10
Відсотковий уміст інгредієнтів
СО32-,  %-екв 0,22 0,08 0,91 0 8,30 0,15
НСО3-, %-екв 69,14 0,51 5,88 52,11 90,78 1,00
Cl,- , %-екв 18,00 0,42 4,82 5,11 29,94 0,82
SO42-,  %-екв 12,64 0,38 4,45 3,23 27,50 0,76
Ca2+,  %-екв 57,51 0,57 6,64 42,15 73,49 1,13
Mg2+,  %-екв 23,55 0,53 6,17 4,06 39,90 1,05
Na+,  %-екв 17,87 0,52 6,03 3,46 43,65 1,03
K+,  %-екв 1,06 0,08 1,02 0 4,87 0,17

Концентрація переважаючого гідрокарбонату змінювалася від 168,0 мг/дм³ (28.03.2010 р.) до 430 мг/дм³ (17.11.1997 р.) при середньому значенні 282,6 мг/дм³, що складає 69,1 % від суми аніонів (табл. 1).

Уміст переважаючого катіону кальцію змінювався від 46,9 мг/дм³ (28.03.2010 р.) до 112,0 (10.11.1969 р.) при середньому 76,56 мг/дм³, що складає в середньому 57,51 % від суми катіонів (табл. 1).

Концентрація сульфатів у воді Гуйви змінювалася від 7,3 мг/дм³ (19.07.1946 р.) до 130,0 мг/дм³ (10.02.1971 р.), при середньоарифметичному значенні – 41,88 мг/дм³ (1 категорія якості).

Амплітуда коливання концентрації хлору у воді річки змінювалась від 6,7 мг/дм³ (19.07.1946 р.) до 87,6 мг/дм³ (31.05.1977 р.) при середньоарифметичному значенні – 43,17 мг/дм³ (табл. 1). Середнє значення відповідає 3 категорії якості води за сольовим складом. У жодній із проаналізованих проб води не виявлено перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення за хлоридами (300 мг/дм³).

Уміст магнію у воді річки змінювався від 3,6 мг/дм³ (18.08.1970 р.) до 44,5 мг/дм³ (10.02.1971 р.) при середньоарифметичному значенні 19,57 мг/дм³ (табл. 1). Зафіксовано 5 значень (з 134) концентрації магнію вищих за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (40 мг/дм³), що складає лише 3,6 % від усієї вибірки.

Уміст натрію у воді Гуйви змінювався від 3,2 мг/дм³ (19.07.1946р.) до 71,8 мг/дм³ (19.12.1977 р.) при середньому значенні – 30,66 мг/дм³ (табл. 1). У жодній з проаналізованих проб води уміст натрію не перевищував ГДК для водойм рибогосподарського призначення (120 мг/дм³). Слід зазначити, що до 1997 р. у воді Гуйви натрій визначали спільно з калієм.

Калій у воді Гуйви почали визначати окремо від натрію з 1974 р. Його концентрація у вибірці з 79 значень змінювалася від 2,3 мг/дм³ (12.02.1974 р.) до 12,0 мг/дм³ (8.09.2015 р.) при середньому значенні 4,76 мг/дм³.

Узагальнені результати зміни середньоарифметичної мінералізації й концентрації головних іонів у воді Гуйви за окремі коротші періоди досліджень приведено у табл. 2. Аналіз даних свідчить про стабільність загальної мінералізації протягом 1967-2015 рр. Проте в 1946-1948 рр. вона була значно нижчою. Значення у окремі відрізки часу змінювалися від 331,08 мг/дм³ за 1946-1948 рр. до 517,68 мг/дм³ за 2011-2015 рр. Різниця між найбільшою та найменшою мінералізацією за ці періоди досліджень становила 186,6 мг/дм³ або 56,36 % і може бути охарактеризована як дуже значна.


Таблиця 2. Середньоарифметичний уміст головних іонів і мінералізації води р. Гуйва – м. Житомир за різні більш короткі періоди спостережень, мг/дм³

Інгредієнти 1946- 1948 1967- 1970 1971- 1977 1997- 2000 2001- 2010 2011- 2015
СО3- - 0 0,94 0,78 0,13 0,33
НСОз- 220,87 288,09 279,72 299,14 276,77 284,58
SO42- 16,13 43,18 42,94 38,67 41,35 47,26
СІ- 13,80 39,59 46,18 40,96 42,99 49,36
Са2+ 61,50 83,10 76,26 74,03 76,04 76,19
Mg2+ 12,47 12,88 19,15 25,22 19,90 22,36
Na+ + K+ 6,27 37,80 35,37 25,48 26,46 31,33
К+ - - 3,93 4,61 5,98
Заг. мін. 331,03 505,08 500,48 508,22 488,24 517,68
Жорсткість, мг-екв/дм3 4,1 5,22 5,39 5,78 5,44 5,65
рН, од. - 6,62 7,53 7,84 7,71 7,92

За іонним складом вода річки належала до гідрокарбонатного класу, кальцієвої групи, другого типу, другої категорії якості, що відповідає співвідношенню: HCO3- ≤ Ca2++Mg2+≤ HCO3-+SO42+.

За забрудненням компонентами сольового складу хлором і сульфатами вода Гуйви належала до 3 та 1 категорії якості відповідно.

Відмічено поступове зростання у хімічному складі води річки сульфатів (протягом усього періоду досліджень) та хлоридів (до 2010 р.). За забрудненням сульфатами вода Гуйви у всі роки досліджень належала до 1 категорії якості (к. я.), а за забрудненням хлоридами  у 1946-1948 рр. – до 1 к. я., у 1967-2015 рр. – до 3 к.я.

За  загальною мінералізацією вода річки в 1946-1948, 2001-2010 рр. належала до 1 к.я., у 1967-1977, 1997-2000, 2011-2015 рр. – до 2 к.я.

Якість води за еколого-санітарними показниками

Уміст зважених часток у воді Гуйви коливався від 2,6 мг/дм³ (16.10.1968 р.) до 145,6 (25.08.1976 р.) мг/дм³ (табл. 3), що відповідало 1-7 к. я., тобто вода змінювалася в діапазоні від чистої до дуже брудної. Слід зазначити, що лише в 3 побах з 127 уміст зважених часток вищий за 7 к. я. (100 мг/дм³), що складає 2,3 % усієї вибірки. Найвищі показники забруднення води зваженими частками, що перевищували встановлені ГДК для водойм рибогосподарського призначення в 3-7 раз і більше. припадають на період 1967-1976 р.

Таблиця 3. Статистичні характеристики кількісної і якісної мінливості трофо-сапробіологічних показників у воді річки Гуйви

Показники Середнє значення Станд. похибка Станд. відхил. Мінім. значення Макс. значення Рівень надійності (95%)
t води при відборі проб 12,02 0,71 8,23 0 27,2 1,41
Жорсткість, мг-екв/дм3 5,80 0,16 1,82 3,35 14,58 0,31
рН, од 7,59 0,05 0,57 6,40 8,70 0,10
СО2 7,08 0,33 3,68 0 15,80 0,66
Si 3,64 0,14 1,37 1,1 8,0 0,27
N-NO2- 0,053 0,007 0,081 0 0,500 0,014
N-NO3- 1,903 0,311 3,281 0 22,43 0,617
N-NH4+ 0,651 0,062 0,707 0,02 4,73 0,122
Фосфати 0,124 0,013 0,132 0 0,710 0,026
Р, загальний 0,189 0,018 0,153 0,012 0,780 0,037
О2,мг/дм3 9,82 0,22 2,54 0,70 16,90 0,44
О2, % насичення 87,01 1,78 20,35 37,72 166,00 3,53
Кольоровість, град 31,98 1,31 13,62 7,80 90,00 2,60
Прозорість, см 23,93 0,56 4,58 3,6 34 1,13
Зважені речовини 20,46 1,96 22,00 1,80 145,90 3,89
Запах, бали 1,56 0,22 2,02 0 5 0,44
ПО, мгО/дм3 9,39 0,50 4,65 2,60 28,80 1,00
БО, мгО/дм3 27,97 1,36 10,54 8,40 60,80 2,72
БСК5, мгО2/дм3 5,45 0,35 3,98 0,48 26,50 0,69
ХСК, мгО2/дм3 22,26 1,39 6,67 14,00 34,00 2,89
Витрата води, м3/с 2,42 0,51 3,22 0,30 13,80 1,04
V, м/с 0,25 0,02 0,11 0,10 0,49 0,04
ІЗВ, од 2,61 0,18 2,00 0,40 13,28 0,35

За усередненою реакцією водного середовища (рН = 7,59) вода Гуйви належить до слабо лужної, а граничні рівні за час досліджень змінювалися від 6,40 (14.09.1968 р.) до 8,7 (20.05.1997 р.). Полігон розподілу значень величини рН (їх 124) свідчить, що 25,8 % проб води (32 значення вибірки) мали рН у межах  7,7-8,0 (2 к.я), 19,35 % (24 значення) - 8,0-8,3 (3-4 к.я), 15,3 % (19 значень) - 7,4-7,7 (1-2 к.я), 12,9 % (16 значень)- 6,5-6,8 (3-4 к.я), 11,29 % (14 значень) - 6,8-7,1 (1-2 к.я), що в сумі складає 84,64 %.

ГДК рН для водойм рибогосподарського, господарсько-побутового, питного призначення 6,5-8,5.  Поріг ГДК перевищено лише в 4 пробах води річки, що складає лише 3,22 %.

За фазами водного режиму величина рН у воді р. Гуйва – м. Житомир не мала значних відхилень, але найменшою була у літню повінь (7,47, 1 к.я.), найвищою – весняну повінь (7,68 од., 2 к. я.).

Уміст кисню у воді річки коливався від 0,74 (15.07.2001 р.) до 16,90 (15.01.2004 р.) мгО2/дм3 при середньому значенні 9,82 мг/дм3. За цим показником вода у різні періоди досліджень належала як до дуже чистої, так і дуже брудної.

При цьому, 2 проби з 131 або 1,52 % мали вміст кисню нижчий ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (≤4 мг/дм3), а 9 проб або 6,87 % - менше ГДК для водойм рибогосподарського призначення (менше 6 мгО2/дм3).

Насичення води річки киснем змінювалося від 7,7 до 166 % при середньому значенні 87 %.


Таблиця 4. Середній уміст трофо-сапробіологічних показників у воді річки Гуйви за певні періоди спостережень, мг/дм3

Інгредієнти 1946-1948 1967-1970 1971-1977 1997-2000 2001-2010 2011-2015
t води при відборі проб 14,57 16,28 12,60 11,96 8,62 12,62
Жорсткість,

мг-екв/дм3

4,10 5,22 5,39 5,78 5,44 5,65
рН, од - 6,62 7,58 7,84 7,71 7,92
СО2 - 8,11 7,53 6,99 6,30 6,98
Si - 3,90 3,64 3,34 3,69 3,63
N-NO2- 0,001 0,124 0,042 0,042 0,035 0,050
N-NO3- 0,08 0,170 0,409 1,792 3,300 2,593
N-NH4+ - 1,023 0,866 0,550 0,400 0,465
Фосфати - 0,179 0,112 0,069 0,169 0,108
Р, загальний - 0,232 0,155 0,141 0,235 0,166
О2,мг/дм3 - 8,72 9,13 9,73 9,24 10,04
О2, % насичення - 83,33 81,27 86,30 82,74 91,17
Кольоровість, град - 49,30 37,76 26,32 25,00 23,44
Прозорість, см - 12,50 18,00 23,67 24,52 24,77
Зважені речовини - 31,35 29,22 12,31 17,03 14,21
Запах, бали - 4,53 3,28 0,65 - -
ПО, мгО/дм3 - 11,56 11,69 8,17 5,27 4,05
БО, мгО/дм3 - - - 18,18 30,36 30,94
БСК5, мгО2/дм3 - 7,03 5,17 6,31 4,96 4,23
ХСК, мгО2/дм3 - - - 14,96 26,36 25,33
Витрата води, м3/с - 0,92 2,97 - - -
ІЗВ, од - 3,93 2,51 2,29 2,44 2,10

Перманганатна окиснюва­ність у воді Гуйви змінювалася від 2,6 (8.11.2014 р.) до 28,8 (12.08.1975 р.) при середній 9,39 мгО2/дм3, що відповідає дуже широкому діапазону  1-7 категорії якості, тобто дуже чисті – дуже брудні органічними речовинами: за середнім значенням – слабко забруднені легко окиснюваними органічними речовинами а також, частково, гумусними сполуками. За фазами водного режиму найбільшим забруднення води було в літню межень (5 к.я.), а найчистішим – у весняну повінь (4 к.я.). В часі, забруднення вод легко окиснюваними органічними речовинами, найвищим було в 1971-1977 рр. (5 к.я.) і надалі знижувалося до 4,05 мгО2/дм3 у 2011-2015 рр. (табл. 4, 2 к.я.).

Біхроматна окиснюваність води річки змінювалася від 14,0 мгО2/дм3 (17.11.1997 р.) до 60,8 (19.08.2015 р.) при середній 27,97 мгО2/дм3, що відповідає дуже широкому діапазону 2-7, тобто чисті – дуже брудні як легко, так і важко окиснюваними органічними речовинами: за середньоарифметичним значенням – слабко забруднені як легко, так і важко окиснюваними органічними речовинами [39]. За фазами водного режиму найвище забруднення води Гуйви як легко, так і важко окиснюваними органічними речовинами було в зимову межень (5 к.я.), найнижчим – весняну повінь (4 к.я.), у часі забруднення вод річки цими органічними речовинами - зростає.

Біохімічне споживання кисню протягом 5 діб (оцінювання вмісту органічних речовин) у воді Гуйви змінювалося від 0,48 (30.09.1969 р.) до 26,5 (31.05.1977 р.) мгО2/дм3 (рис. 3.13, табл. 3), що відповідало 1-7 категорії якості. При цьому, в 71,8 % проб води БСК5 перевищувало ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (3 мгО/дм3). За фазами водного режиму найвищий уміст органічних речовин у воді річки був восени, найнижчим – в зимову межень, але за екологічним нормативом вода у всі фази водногорежиму належала до 5 к.я. За середніми значеннями БСК5 в кортші періоди досліджень вода річки в 1967-1970 рр. належала до 6 к.я., у всі інші періоди – до 5 к.я. (табл. 4).

Концентрація амонійного азоту у воді Гуйви змінювалася від 0,02 (2.03.1977 р.) до 4,73 (1.07.1975 р.) при середньому значенні 0,651 мгN/дм3 (табл. 3, 5 к.я.). В 61,4 % проб концентрація амонію перевищувала ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,39 мгN/дм3). За фазами водного режиму найвищий уміст амонійного азоту у воді Гуйви відмічали восени, найнижчий – в зимову межень (табл. 3). але вода за цим показником у всі фази водного режиму належала до 5 к.я. – помірно забруднена. За середніми концентраціями амонійного азоту вода Гуйви у 1967-1970 рр. належала до 6 к.я., у 1971-1977, 1997-1999 рр. – до 5, у 2001-2015 рр. – до 4 к.я.

Уміст нітритного азоту коливався від 0 (6,72 % проб) до 0,5  (19.11.1969 р.) при середньому значенні 0,053 мгN/дм3. При цьому, в 62,7 % проб води уміст нітритного азоту перевищував ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,002 мгN/дм3), а 8,95 % проб відповідали стану дуже брудні (уміст більше 0,1 мгN/дм3). За фазами водного режиму найвищою концентрація нітритного азоту була восени (6 к.я.), найнижчою – в зимову межень (5 к.я.). За коротші відрізки часу концентрація нітритного азоту була найвищою у воді р. Гуйви в 1967-1970 рр. і належала до 7 к.я., у 1971-1977, 1997-2015 рр. – до 5 к.я. (табл. 4).

Концентрація нітратного азоту змінювалася від 0 (7,2 % проб) до 22,43 (25.03.2003 р.) (рис. 3.14) при середній 1,903 мгN/дм3, що відповідає 6 к.я. В 21,6 % проб води уміст нітратного азоту перевищував рівень 7 к. я. (2,5 мгN/дм3, вода дуже брудна). У двох пробах із 111 уміст нітратного азоту у воді Гуйви перевищував ГДК для водойм питного призначення за (ДСанПіН 2.2.4-171-10). За фазами водного режиму концентрація N-NO3- найвищою була у весняну повінь (7 к. я.), найнижчою – в зимову межень (6 к. я). За середніми значеннями вмісту нітратного азоту вода Гуйви у 1997-2000 рр. належала до 6 к.я, 2001-2015 рр. – до 7 дуже брудної, у1946-1950 та 1967-1970 рр. – до 1, у 1971-1977 рр. – до 3 к.я. (табл. 4).

Концентрація мінерального фосфору у воді Гуйви змінювалася від 0 (14.09.1968 р.) до 0,71 (18.09.2005 р.) при середній 0,124 мгР/дм3. В 11,76 % проб води уміст фосфатів перевищував рівень 7 к. я. (0,3 мгР/дм3, вода дуже брудна). За фазами водного режиму концентрація фосфатів у воді річки найвища восени (5 к. я.), найнижча – влітку (4 к. я.). За середніми концентраціями мінерального фосфору вода Гуйви в 1967-1970, 1997-2015 рр. належала до 5 к.я., у 1971-1977 рр. – до 4 к.я.

Уміст загального розчинного фосфору у воді Гуйви змінювався від 0,012 (7.07.1999 р.) до 0,84 мг/дм3 (15.10.1968 р.) при середньому значенні 0,188 мг/дм3. За фазами водного режиму найвищий уміст загального розчиненого фосфору фіксували восени (0,229 мг/дм3), а найнижчий – у літню межень (0,154 мг/дм3).

Оцінювання якості води за специфічними речовинами токсичної дії [1]

Уміст нафтопродуктів у воді Гуйви змінювався від 0 (10,85 % проб вибірки) до 1,68 (26.04.1998 р.) при середньому значенні 0,126 мг/дм3 (табл. 5).


Таблиця 5. Кількісна й якісна мінливість специфічних показників токсичної дії у воді р. Гуйви

Показ-ники Середнє

значення

Станд.

похибка

Станд.

відхилення

Мінім.

значення

Макс.

значення

Рівень

надійності

(95%)

НП 0,126 0,015 0,173 0 1,680 0,030
Феноли 0,0052 0,0008 0,0010 0 0,006 0,0017
СПАР 0,0135 0,002 0,013 0 0,040 0,0033
Fe, заг 0,281 0,031 0,308 0 2,010 0,061
Cu2+ 0,0045 0,0007 0,0062 0 0,0272 0,0013
Zn2+ 0,0284 0,0083 0,0757 0 0,664 0,0165
Cd 0,0042 0,0025 0,0089 0 0,0320 0,0013
Cr6+ 0,0049 0,0004 0,0034 0 0,0167 0,0009
Mn2+ 0,0360 0,0027 0,0237 0 0,1250 0,055
Ni2+ 0,0036 0,0010 0,0057 0 0,031 0,0021
Pb2+ 0,0149 0,0030 0,0109 0 0,029 0,0066
F 0,2650 0,0125 0,0561 0,18 0,45 0,0263
ІЗВ 2,61 0,18 2,00 0,40 13,28 0,35

За період досліджень 59,14 % проб води перевищували ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,05 мг/дм3), 42,6 % - ГДК водойм для питного призначення (0,1 мг/дм3), 3,9 % - ГДК для водойм господарсько-побутового використання (0,3 мг/дм3). Найзабрудненішою за фазами водного режиму вода Гуйви була у весняну повінь (5 к. я.), найчистішою – восени (4 к. я., табл. 6). Крім того, у всі фази водного режиму уміст нафтопродуктів у воді  річки перевищував ГДК для водойм рибогосподарського й питного (крім осені) призначення. Загалом забруднення води Гуйви нафтопродуктами в Житомирі є стійким та високим.

За середнім умістом вода Гуйви найзабрудненішою нафтопродуктами була у 1971-1977 рр. (0,2235 мг/дм3, табл. 7) і належала до 6 к. я. (брудна), у 1967-1970, 1997-2000 рр. – до 5 к. я., у 2001-2015 рр. - до 3 к. я.

Таблиця 6. Мінливість специфічних показників токсичної дії у воді р. Гуйви – м. Житомир за фазами водного режиму

Показ-ники Зимова межень Весняна повінь Літня межень Осінь ДСанПіН

2.2.4-171-10

НП 0,1163 0,1478 0,1373 0,0948 ≤ 0,1
Феноли 0,0070 0,0055 0,0030 0,0050 ≤ 0,001
СПАР 0,0108 0,0143 0,0106 0,0163 ≤ 0,5
Fe, заг 0,197 0,339 0,173 0,343 ≤ 0,2
Cu2+ 0,0045 0,050 0,0038 0,0044 ≤ 1,0
Zn2+ 0,0301 0,0221 0,0578 0,0119 ≤ 1,0
Cd 0,0002 0,0020 0,0162 0,0019
Cr6+ 0,0046 0,0052 0,0061 0,0041
Mn2+ 0,0462 0,0365 0,0285 0,0314 ≤ 0,05
Ni2+ 0,0043 0,0028 0,0019 0,0057 ≤ 0,02
Pb2+ 0,0020 0,0152 0,0093 0,0194 ≤ 0,01
F 0,237 0,284 0,255 0,256 ≤ 0,7
ІЗВ 2,46 2,65 2,46 2,77

СПАР. Забруднення вод Гуйви СПАР змінювалося від 0 (18.04.2004 р.) до 0,04 (19.04.2004 р.) мг/дм3. При цьому, в жодній з проб не виявлено перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,2 мг/дм3). За фазами водного режиму найзабрудненішою СПАР вода Гуйви була восени (3 к. я.), найчистішою – у зимову межень (3 к. я., табл. 6). Вода Гуйви за середньоарифметичними значеннями СПАР (табл. 7) у всі періоди досліджень належала до 3 к. я.

Феноли. Уміст фенолів у воді Гуйви змінювався від 0 (15,5 % проб) до 0,060 мг/дм3 (14.02.2000 р.), що перевищувало ГДК для водойм рибогосподарського призначення у 60 разів. У 76,2 % проб води уміст фенолів перевищував ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,001 мг/дм3). Забруднення води річки фенолами можна оцінити як стійке й високе. За фазами водного режиму найзабрудненішою фенолами вода Гуйви була у зимову межень (6 к. я.), найчистішою – у літню межень (5 к. я., табл. 6).

Середні значення концентрації фенолів найвищими були у 1967-1970 рр. і вода річки належала до 6 к. я., у 1971-1977, 1997-2000 рр. – до 5, у 2001-2015 рр.  – до 6 к. я.

Таблиця 7. Середньоарифметичний уміст специфічних речовин токсичної дії у воді р. Гуйва за різні періоди досліджень, мг/дм3

Інгредієнти 1946-1948 1967-1970 1971-1977 1997-2000 2001-2010 2011-2015
НП - 0,1630 0,2235 0,1847 0,0363 0,0375
Феноли - 0,0080 0,0024 0,0028 0,0079 0,0055
СПАР - - - 0,0150 0,0117 0,0167
F - 0,298 0,257 0,210 0,250 0,250
Fe, заг 0,15 0,79 0,395 0,290 0,198 0,136
Cu2+ - 0,0019 0,0010 0,0088 0,0036 0,0056
Zn2+ - 0,0024 0,0059 0,0787 0,0204 0,0140
Cd - - - 0,0001 0,00018 0,0087
Cr6+ - - - 0,0038 0,0058 0,0046
Mn2+ - 0,0444 0,0332 0,0423 0,0350 0,0312
Ni2+ - - - 0,0046 0,0041 0,0014
Pb2+ - - - 0,007 0,0071 0,0240
ІЗВ - 3,93 2,51 2,29 2,44 2,10

Уміст фторидів у воді Гуйви змінювався від 0,18 (13.12.1999 р.) до 0,45 (20.04.1967 р.) мг/дм3 при середньоарифметичному значенні 0,265 мг/дм3, що відповідає 5 категорії якості. В жодній з проб води уміст фторидів не перевищував ГДК для питної води (0,7 мг/дм3). За середньоарифметичними показниками вмісту фторидів вода річки у всі періоди досліджень та у всі фази водного режиму належала до 5 категорії якості.

Важкі метали. Залізо. Уміст загального заліза у воді Гуйви високий і змінюється у значних межах від 0 (20.02.1972 р., 13.06.1972 р.) до 2,01 (17.11.1997 р., 6 к. я.) мг/дм3 при середньому значенні 0,281 мг/дм3 (4 категорія якості – слабко забруднена). У 69,8 % проб води уміст заліза перевищував ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,1 мг/дм3), у 48,0 % проб – ГДК для водойм питного водопостачання (0,2) і в 31,2 % проб – ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (0,3 мг/дм3). За фазами водного режиму найвище забруднення води Гуйви загальним залізом було восени (0,343 мг/дм3), найнижчим – у літню межень (0,173 мг/дм3, табл. 6), але ці концентрації належать до 4 категорії якості. За середньоарифметичним умістом заліза (табл. 7) вода річки у 1967-1970 р. належала до 5 к.я., у всі пізніші періоди досліджень та в 1946-1950 рр. – до 4 к. я. – слабо забруднена.

Цинк. Концентрації цинку у воді річки змінювались від 0 (4.05.1968 р.) до 0,664 (7.07.1997 р.) при серередньому значенні 0,028 мг/дм3 (4.к. я., табл. 5). При цьому, 54,4 % проб води мали уміст цинку, що перевищує ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,01 мг/дм3), а 30,9 % проб – перевищували граничну межу 3 категорії екологічної оцінки, тобто слабо забруднені – брудні. В жодній з проб не виявлено концентрації цинку (як і міді), що перевищувала ГДК для водойм господарсько-побутового й питного призначення (1,0 мг/дм3). За фазами водного режиму уміст цинку був найбільшим у літню межень (0,0578 мг/дм3, 5 к. я.), найнижчим – восени (0,0119 мг/дм3, 2 к. я.). За середніми значеннями вмісту цинку (табл. 7) воду характеризували у 1967-1977 рр. як дуже чисту (перша к. я.), у 1997-1999 рр. – помірно забруднена (5 к. я.) у 2001-2010 рр. – 4 к.я., у 2011-2015 рр. – 2 к. я.

Мідь. Уміст міді у воді Гуйви коливався в межах від 0 (14,1 % проб) до 0,0272 (12.06.1997 р.) при середньому значенні 0,0045 мг/дм3. У 72,9 % проб води уміст міді перевищував ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,001 мг/дм3). За фазами водного режиму найвище забруднення води Гуйви  міддю було у весняну повінь (0,0050 мг/дм3), найнижчим – у літню межень (0,0038 мг/дм3, табл. 6), але ці концентрації належать до 4 категорії якості. Середні значення вмісту міді у воді свідчать про слабку забрудненість у 1997-2015 рр. (4 к. я.) та досить чисті (3 к. я.) у 1967-1970 рр. й чисті (2 к. я.) – у 1971-1977 рр. (табл. 7).

Нікель. Уміст нікелю у воді річки змінювався від 0 (20.04.2001 р., 15.04.2007 р., 16.04.2009 р., 25.07.2012 р.) до 0,031 (10.10.2002 р.) при середньому значенні 0,0036 мг/дм3 (2 к. я.). За фазами водного режиму найвище забруднення води Гуйви нікелем було восени (0,0057 мг/дм3, 4 к. я.), найнижчим – у літню межень (0,0019 мг/дм3, 2 к. я., табл. 6). За середніми значеннями концентрації нікелю, воду у 1997-2000, 2001-2015 рр. – відносили до 2 к. я. (табл. 7).

Марганець. Уміст марганцю у воді Гуйви змінювався від 0 (24.05.1968 р., 20.09.1971 р.) до 0,125 (10.09.1969 р.) при середньому значенні 0,0331 мг/дм3 (3 к. я.). Лише 8,0 % проб води мали уміст марганцю нижчий за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,01 мг/дм3), а 21,3 % проб – вищий за ГДК для води питного призначення [18]. За усіма фазами водного режиму та всіма коротшими періодами досліджень вода річки Гуйва належала до 3 к. я.

Значно рідше досліджували воду Гуйви на уміст свинцю та кадмію. Уміст свинцю у воді змінювався від 0 (25.03.2003 р.) до 0,029 (8.11.2014 р.) при середньому значенні 0,0137 мг/дм3 (5 к.я.).

Концентрація кадмію коливалася від 0 (25.03.2003 р.) до 0,003 (25.03.2014 р.) при середньому значенні 0,0014 мг/дм3 (5 к.я.).

Концентрація шестивалентного хрому змінювалася від 0 (10.10.1998 р.) до 0,017 (6.04.2006 р.) при середньоарифметичному значенні 0,005 мг/дм3. 95 % проб води річки мали концентрацію хрому шестивалентного вищу за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (0,001 мг/дм3). Загалом забруднення води Гуйви хромом шестивалентним є характерним і високим.

Розрахунок  індексу забруднення води (ІЗВ) проводиться за обмеженим числом інгредієнтів. Визначається середньоарифметичне значення результатів хімічних аналізів по кожному з таких показників: азот амонійний, азот нітритний, нафтопродукти, феноли,  розчинений кисень, біохімічне споживання кисню. Знайдене середньоарифметичне значення кожного з показників порівнюється з гранично допустимими концентраціями. При цьому у випадку розчиненого кисню величина гранично допустимої концентрації поділяється на знайдене середньоарифметичне значення концентрації кисню, тоді як для інших показників це робиться навпаки.

В окремих пробах води р. Гуйва ІЗВ змінювався від 0,40 (6.08.2002 р.) до 13,28 (18.03.2009 р.), при середньоарифметичному значенні – 2,61 (4 категорія якості, табл. 8).

Загальна оцінка води Гуйви за всією множиною екологічних показників (за так званою функцією міри R, табл. 3.10) свідчить, що вода у 1967-2016 рр. належала до 4 категорії – задовільної  якості.

Таблиця 8. Загальне оцінювання якості води р. Гуйва за всією множиною екологічних показників

Категорії

якості води

Кількість показників категорії та загальна оцінка якості води
1967-70 1971-77 1997-99 2001-10 2011-15
1 5 5 2 3 1
2 1 1 2 2 6
3 6 4 8 8 5
4 0 4 3 5 5
5 4 5 5 2 3
6 3 1 2 3 2
7 2 1 1 1 1
Загальна оцінка R 77/21=3,67 73/21=3,48 86/23 = 3,74 86/23=3,74 83/23=3,57
Категорія якості 4 4 4 4 4

З приведеної таблиці 8 видно, що кількість показників відмінної якості води річки з роками зменшується, натомість зростає кількість показників, що характеризують забруднення.

За більшістю методів іригаційної оцінки та умістом токсичних гіпотетичних солей вода р. Гуйва – м. Житомир є придатною для зрошення усіх типів ґрунтів і не вимагає поліпшення хімічного складу перед поливом.

Вода річки дуже сильно забруднена нітритним азотом, брудна – слабо забруднена азотом аміаку, фосфатами, фенолами, органічними речовинами, брудна за прозорістю, слабо забруднена за нафтопродуктами, міддю, залізом, свинцем, кадмієм.

Притоки


На Гуйві розташовані селище Андрушівка..

image
Сімейство білих лебедів на річці Гуйва

Примітка

  1. . Архів оригіналу за 1 грудня 2017.

Література

  • «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
  • Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
  • Hujwa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 205. (пол.)
  • Лозовіцький П.С., Молочко А.М. Формування стоку та екологічний стан води річки Гуйва // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-соціальні науки. 2018. Вип. 2 (38). – С. 21-26.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gu jva richka v Ukrayini u mezhah Kozyatinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti ta Berdichivskogo Andrushivskogo i Zhitomirskogo rajoniv Zhitomirskoyi oblasti Prava pritoka Tetereva basejn Dnipra GujvaMist cherez Gujvu v rajoni Zhitomira smt Gujva49 43 13 pn sh 28 47 57 sh d 49 72030000002777683 pn sh 28 79940000002777722 sh d 49 72030000002777683 28 79940000002777722Vitik na zahid vid m Kozyatina koordinati 49 43 13 pn sh 28 47 57 sh d 49 72030000002777683 pn sh 28 79940000002777722 sh d 49 72030000002777683 28 79940000002777722Girlo Teteriv koordinati 50 13 53 pn sh 28 36 37 sh d 50 23160000002777537 pn sh 28 61050000002777693 sh d 50 23160000002777537 28 61050000002777693Basejn basejn TeterevaKrayini Ukrayina Vinnicka oblast Zhitomirska oblastRegion Vinnicka oblast Zhitomirska oblastDovzhina 97 kmPlosha basejnu 1 505 km Pritoki Zakiyanka Gulva Lebedinec Bezimenna pravi Singayivka Pustoha Boyarka Kodenka livi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gujva Dovzhina Gujvi 97 km Plosha basejnu 1 505 km Pohil richki 0 9 m km Richkova dolina na znachnomu protyazi V podibna zavshirshki do 2 km Zaplava u verhiv yi zabolochena Richishe zviviste zavshirshki do 20 m zavglibshki peresichno 1 2 m Stik zaregulovano stavkami Sporudzheno Vikoristovuyetsya na tehnichne vodopostachannya zroshennya ribnictvo Bere pochatok u seli Sadki Teche spochatku na pivnichnij shid u serednij techiyi na pivnich u nizhnij techiyi vid m Andrushivki na pivnichnij zahid Vpadaye do Tetereva navproti pivdenno zahidnoyi okolici Zhitomira Morfologichni parametri rusla ta harakterni parametri vitratVitrati vodi richki protyagom 2016 roku u s Gorodkivka zminyuvalisya vid 0 017 m s do 1 59 m s Pri comu shirina richki zminyuvalasya vid 3 8 do 12 4 m riven vodi nad nulem grafika vid 58 do 130 sm poperechnij pereriz plosha vodotoku vid 0 45 do 8 97 m serednya glibina vodotoku 0 12 0 72 m maksimalna glibina 0 17 0 92 m Serednya visota vodozboru richki u Gorodkivci 250 m nad rivnem morya u Piskah 240 m Serednorichni vitrati vodi richki v Gorodkivci plosha vodozboru 312 km za period 1940 2016 rr zminyuvalasya vid 0 36 1951 r do 1 95 m s 1982 r i v serednomu stanovili 0 6 m s U Piskah plosha vodozboru 1150 km pokazniki richnih vitrat vodi znachno vishi j za 1937 1977 rr zminyuvalisya vid 1 1 1954 r do 6 57 1940 r pri serednij richnij vitrati 2 94 m s Richnij ob yem stoku richki Gujva u Gorodkivci zminyuvavsya vid 11 4 mln m 1951 r do 61 5 mln m 1982 r pri serednomu bagatorichnomu 19 65 mln m u Piskah vidpovidno vid 34 68 mln m 1954 r do 207 2 mln m 1940 r pri serednomu bagatorichnomu 92 87 mln m Serednij richnij modul stoku vodi z verhnoyi ploshi basejnu Gujvi u Gorodkivci zminyuvavsya vid 1 15 l s km 1951 r do 6 25 l s km 1982 r pri serednomu bagatorichnomu 3 06 l s km U Piskah ci parametri nizhchi j vidpovidno stanovili 0 76 l s km 1954 r 5 21 l s km 1970 r 2 22 l s km Shar stoku vodi za rik u Gorodkivci zminyuvavsya vid 36 mm 1951 r do 197 mm 1982 r pri serednomu bagatorichnomu 96 5 mm u Piskah vidpovidno 24 mm 1854 r 142 mm 1940 r 67 4 mm Stik Gujvi za fazami vodnogo rezhimu dlya Gorodkivki za 1939 1976 rr maye nastupnij rozpodil zimova mezhen 22 4 stoku vesnyana povin 50 3 litnya mezhen 13 0 osin 14 2 pri serednij richnij vitrati 0 68 m s Za period 1977 2010 rr stik u comu punkti vidpovidno rozpodilyayetsya 23 0 40 0 20 3 ta 16 6 pri zrostanni serednoyi richnoyi vitrati do 0 92 m s Pislya povnogo vregulyuvannya stoku zmenshilasya chastka stoku u vesnyanu povin z 52 55 do 40 ta zrosli vitrati u litnyu mezhen z 13 do 20 i voseni z 14 do 16 Vodnij stik Gujvi za fazami vodnogo rezhimu dlya Piskiv za 1937 1976 rr ye takim za period zimovoyi mezheni 22 2 stoku vesnyanoyi poveni 54 9 litnoyi mezheni 11 7 oseni 12 1 pri serednij richnij vitrati 2 94 m s Najbilshij serednorichnij zmiv gruntiv z teritoriyi basejnu sposterigayetsya v travni 220 g s chervni 140 g s lipni 50 g s najmenshij u zhovtni 0 4 g s Za roki doslidzhen maksimalnij zmiv gruntiv v basejni Gujvi skladav 820 g s Serednya mutnist vodi richki Gujva zminyuvalasya vid 0 94 g m do 42 g m maksimalna do 300 g m Mutnist vodi rizko zrostaye pri prohodzhenni doshovih pavodkiv Najmensha mutnist vodi sposterigayetsya zimoyu ta v period litnoyi mezheni Zabir i vikoristannya vodi v basejni Gujvi z 1999 po 2015 rr zminyuvalosya vid 2 965 mln m na rik u 2000 r do 12 35 mln m u 2009 r V okremi roki zagalnij vodozabir stanoviv 1999 r 4 465 mln m 2001 4 533 mln m 2004 3 698 mln m 2005 3 059 mln m 2006 5 588 mln m 2008 6 482 mln m 2012 11 87 mln m 2014 11 94 mln m 2015 r 4 464 mln m 65 33 zabranoyi vodi vikoristovuvali u komunalnomu gospodarstvi do 40 u promislovosti 10 23 u silskomu gospodarstvi chastkovo u riborozvedenni Osnovni pidpriyemstva zabrudnyuvachi vodi basejnu Gujvi BU 3 Zhitomirskoyi KECh rajonu smt Ozerne vijskova chastina V ch A 2038 smt Ozerne DP Korostishivskij spirtkombinat dilnicya Andrushivka Shoroku u basejn Gujvi skidalosya vid 1 339 2000 r do 10 14 2011 mln m3 zvorotnih vod Solovij sklad ta mineralizaciya vodiMineralizaciya vodi u richci Gujva m Zhitomir zminyuvalas vid 279 8 mg dm 28 03 2010 r do 780 7 mg dm 10 02 1971 r pri userednenomu znachenni 497 75 mg dm tabl 1 Tablicya 1 Statistichni harakteristiki kilkisnoyi i yakisnoyi minlivosti himichnogo skladu prirodnoyi vodi richki Gujva Pokazniki Serednye znachennya Stand pohibka Stand vidhil Minim znachennya Maks znachennya Riven nadijnosti 95 r Gujva m Zhitomir 134 analizi vodi NSO3 mg dm 282 62 4 83 55 93 168 00 430 00 9 55 Cl mg dm 43 17 1 26 14 64 6 70 87 60 2 50 SO42 mg dm 41 88 1 76 20 43 7 30 130 50 4 49 SO32 mg dm 0 51 0 17 1 86 0 15 00 0 34 Ca2 mg dm 76 56 1 17 13 51 46 90 112 00 2 31 Mg2 mg dm 19 57 0 67 7 85 3 60 44 50 1 34 Na mg dm 30 66 1 15 13 37 3 20 91 80 2 26 K mg dm 4 76 0 22 1 94 2 30 12 00 0 44 M mg dm 497 75 8 75 101 35 279 80 782 20 17 31 rN od 7 59 0 05 0 57 6 40 8 70 0 10 Vidsotkovij umist ingrediyentiv SO32 ekv 0 22 0 08 0 91 0 8 30 0 15 NSO3 ekv 69 14 0 51 5 88 52 11 90 78 1 00 Cl ekv 18 00 0 42 4 82 5 11 29 94 0 82 SO42 ekv 12 64 0 38 4 45 3 23 27 50 0 76 Ca2 ekv 57 51 0 57 6 64 42 15 73 49 1 13 Mg2 ekv 23 55 0 53 6 17 4 06 39 90 1 05 Na ekv 17 87 0 52 6 03 3 46 43 65 1 03 K ekv 1 06 0 08 1 02 0 4 87 0 17 Koncentraciya perevazhayuchogo gidrokarbonatu zminyuvalasya vid 168 0 mg dm 28 03 2010 r do 430 mg dm 17 11 1997 r pri serednomu znachenni 282 6 mg dm sho skladaye 69 1 vid sumi anioniv tabl 1 Umist perevazhayuchogo kationu kalciyu zminyuvavsya vid 46 9 mg dm 28 03 2010 r do 112 0 10 11 1969 r pri serednomu 76 56 mg dm sho skladaye v serednomu 57 51 vid sumi kationiv tabl 1 Koncentraciya sulfativ u vodi Gujvi zminyuvalasya vid 7 3 mg dm 19 07 1946 r do 130 0 mg dm 10 02 1971 r pri serednoarifmetichnomu znachenni 41 88 mg dm 1 kategoriya yakosti Amplituda kolivannya koncentraciyi hloru u vodi richki zminyuvalas vid 6 7 mg dm 19 07 1946 r do 87 6 mg dm 31 05 1977 r pri serednoarifmetichnomu znachenni 43 17 mg dm tabl 1 Serednye znachennya vidpovidaye 3 kategoriyi yakosti vodi za solovim skladom U zhodnij iz proanalizovanih prob vodi ne viyavleno perevishennya GDK dlya vodojm ribogospodarskogo priznachennya za hloridami 300 mg dm Umist magniyu u vodi richki zminyuvavsya vid 3 6 mg dm 18 08 1970 r do 44 5 mg dm 10 02 1971 r pri serednoarifmetichnomu znachenni 19 57 mg dm tabl 1 Zafiksovano 5 znachen z 134 koncentraciyi magniyu vishih za GDK dlya vodojm ribogospodarskogo priznachennya 40 mg dm sho skladaye lishe 3 6 vid usiyeyi vibirki Umist natriyu u vodi Gujvi zminyuvavsya vid 3 2 mg dm 19 07 1946r do 71 8 mg dm 19 12 1977 r pri serednomu znachenni 30 66 mg dm tabl 1 U zhodnij z proanalizovanih prob vodi umist natriyu ne perevishuvav GDK dlya vodojm ribogospodarskogo priznachennya 120 mg dm Slid zaznachiti sho do 1997 r u vodi Gujvi natrij viznachali spilno z kaliyem Kalij u vodi Gujvi pochali viznachati okremo vid natriyu z 1974 r Jogo koncentraciya u vibirci z 79 znachen zminyuvalasya vid 2 3 mg dm 12 02 1974 r do 12 0 mg dm 8 09 2015 r pri serednomu znachenni 4 76 mg dm Uzagalneni rezultati zmini serednoarifmetichnoyi mineralizaciyi j koncentraciyi golovnih ioniv u vodi Gujvi za okremi korotshi periodi doslidzhen privedeno u tabl 2 Analiz danih svidchit pro stabilnist zagalnoyi mineralizaciyi protyagom 1967 2015 rr Prote v 1946 1948 rr vona bula znachno nizhchoyu Znachennya u okremi vidrizki chasu zminyuvalisya vid 331 08 mg dm za 1946 1948 rr do 517 68 mg dm za 2011 2015 rr Riznicya mizh najbilshoyu ta najmenshoyu mineralizaciyeyu za ci periodi doslidzhen stanovila 186 6 mg dm abo 56 36 i mozhe buti oharakterizovana yak duzhe znachna Tablicya 2 Serednoarifmetichnij umist golovnih ioniv i mineralizaciyi vodi r Gujva m Zhitomir za rizni bilsh korotki periodi sposterezhen mg dm Ingrediyenti 1946 1948 1967 1970 1971 1977 1997 2000 2001 2010 2011 2015 SO3 0 0 94 0 78 0 13 0 33 NSOz 220 87 288 09 279 72 299 14 276 77 284 58 SO42 16 13 43 18 42 94 38 67 41 35 47 26 SI 13 80 39 59 46 18 40 96 42 99 49 36 Sa2 61 50 83 10 76 26 74 03 76 04 76 19 Mg2 12 47 12 88 19 15 25 22 19 90 22 36 Na K 6 27 37 80 35 37 25 48 26 46 31 33 K 3 93 4 61 5 98 Zag min 331 03 505 08 500 48 508 22 488 24 517 68 Zhorstkist mg ekv dm3 4 1 5 22 5 39 5 78 5 44 5 65 rN od 6 62 7 53 7 84 7 71 7 92 Za ionnim skladom voda richki nalezhala do gidrokarbonatnogo klasu kalciyevoyi grupi drugogo tipu drugoyi kategoriyi yakosti sho vidpovidaye spivvidnoshennyu HCO3 Ca2 Mg2 HCO3 SO42 Za zabrudnennyam komponentami solovogo skladu hlorom i sulfatami voda Gujvi nalezhala do 3 ta 1 kategoriyi yakosti vidpovidno Vidmicheno postupove zrostannya u himichnomu skladi vodi richki sulfativ protyagom usogo periodu doslidzhen ta hloridiv do 2010 r Za zabrudnennyam sulfatami voda Gujvi u vsi roki doslidzhen nalezhala do 1 kategoriyi yakosti k ya a za zabrudnennyam hloridami u 1946 1948 rr do 1 k ya u 1967 2015 rr do 3 k ya Za zagalnoyu mineralizaciyeyu voda richki v 1946 1948 2001 2010 rr nalezhala do 1 k ya u 1967 1977 1997 2000 2011 2015 rr do 2 k ya Yakist vodi za ekologo sanitarnimi pokaznikamiUmist zvazhenih chastok u vodi Gujvi kolivavsya vid 2 6 mg dm 16 10 1968 r do 145 6 25 08 1976 r mg dm tabl 3 sho vidpovidalo 1 7 k ya tobto voda zminyuvalasya v diapazoni vid chistoyi do duzhe brudnoyi Slid zaznachiti sho lishe v 3 pobah z 127 umist zvazhenih chastok vishij za 7 k ya 100 mg dm sho skladaye 2 3 usiyeyi vibirki Najvishi pokazniki zabrudnennya vodi zvazhenimi chastkami sho perevishuvali vstanovleni GDK dlya vodojm ribogospodarskogo priznachennya v 3 7 raz i bilshe pripadayut na period 1967 1976 r Tablicya 3 Statistichni harakteristiki kilkisnoyi i yakisnoyi minlivosti trofo saprobiologichnih pokaznikiv u vodi richki Gujvi Pokazniki Serednye znachennya Stand pohibka Stand vidhil Minim znachennya Maks znachennya Riven nadijnosti 95 t vodi pri vidbori prob 12 02 0 71 8 23 0 27 2 1 41 Zhorstkist mg ekv dm3 5 80 0 16 1 82 3 35 14 58 0 31 rN od 7 59 0 05 0 57 6 40 8 70 0 10 SO2 7 08 0 33 3 68 0 15 80 0 66 Si 3 64 0 14 1 37 1 1 8 0 0 27 N NO2 0 053 0 007 0 081 0 0 500 0 014 N NO3 1 903 0 311 3 281 0 22 43 0 617 N NH4 0 651 0 062 0 707 0 02 4 73 0 122 Fosfati 0 124 0 013 0 132 0 0 710 0 026 R zagalnij 0 189 0 018 0 153 0 012 0 780 0 037 O2 mg dm3 9 82 0 22 2 54 0 70 16 90 0 44 O2 nasichennya 87 01 1 78 20 35 37 72 166 00 3 53 Kolorovist grad 31 98 1 31 13 62 7 80 90 00 2 60 Prozorist sm 23 93 0 56 4 58 3 6 34 1 13 Zvazheni rechovini 20 46 1 96 22 00 1 80 145 90 3 89 Zapah bali 1 56 0 22 2 02 0 5 0 44 PO mgO dm3 9 39 0 50 4 65 2 60 28 80 1 00 BO mgO dm3 27 97 1 36 10 54 8 40 60 80 2 72 BSK5 mgO2 dm3 5 45 0 35 3 98 0 48 26 50 0 69 HSK mgO2 dm3 22 26 1 39 6 67 14 00 34 00 2 89 Vitrata vodi m3 s 2 42 0 51 3 22 0 30 13 80 1 04 V m s 0 25 0 02 0 11 0 10 0 49 0 04 IZV od 2 61 0 18 2 00 0 40 13 28 0 35 Za userednenoyu reakciyeyu vodnogo seredovisha rN 7 59 voda Gujvi nalezhit do slabo luzhnoyi a granichni rivni za chas doslidzhen zminyuvalisya vid 6 40 14 09 1968 r do 8 7 20 05 1997 r Poligon rozpodilu znachen velichini rN yih 124 svidchit sho 25 8 prob vodi 32 znachennya vibirki mali rN u mezhah 7 7 8 0 2 k ya 19 35 24 znachennya 8 0 8 3 3 4 k ya 15 3 19 znachen 7 4 7 7 1 2 k ya 12 9 16 znachen 6 5 6 8 3 4 k ya 11 29 14 znachen 6 8 7 1 1 2 k ya sho v sumi skladaye 84 64 GDK rN dlya vodojm ribogospodarskogo gospodarsko pobutovogo pitnogo priznachennya 6 5 8 5 Porig GDK perevisheno lishe v 4 probah vodi richki sho skladaye lishe 3 22 Za fazami vodnogo rezhimu velichina rN u vodi r Gujva m Zhitomir ne mala znachnih vidhilen ale najmenshoyu bula u litnyu povin 7 47 1 k ya najvishoyu vesnyanu povin 7 68 od 2 k ya Umist kisnyu u vodi richki kolivavsya vid 0 74 15 07 2001 r do 16 90 15 01 2004 r mgO2 dm3 pri serednomu znachenni 9 82 mg dm3 Za cim pokaznikom voda u rizni periodi doslidzhen nalezhala yak do duzhe chistoyi tak i duzhe brudnoyi Pri comu 2 probi z 131 abo 1 52 mali vmist kisnyu nizhchij GDK dlya vodojm gospodarsko pobutovogo priznachennya 4 mg dm3 a 9 prob abo 6 87 menshe GDK dlya vodojm ribogospodarskogo priznachennya menshe 6 mgO2 dm3 Nasichennya vodi richki kisnem zminyuvalosya vid 7 7 do 166 pri serednomu znachenni 87 Tablicya 4 Serednij umist trofo saprobiologichnih pokaznikiv u vodi richki Gujvi za pevni periodi sposterezhen mg dm3 Ingrediyenti 1946 1948 1967 1970 1971 1977 1997 2000 2001 2010 2011 2015 t vodi pri vidbori prob 14 57 16 28 12 60 11 96 8 62 12 62 Zhorstkist mg ekv dm3 4 10 5 22 5 39 5 78 5 44 5 65 rN od 6 62 7 58 7 84 7 71 7 92 SO2 8 11 7 53 6 99 6 30 6 98 Si 3 90 3 64 3 34 3 69 3 63 N NO2 0 001 0 124 0 042 0 042 0 035 0 050 N NO3 0 08 0 170 0 409 1 792 3 300 2 593 N NH4 1 023 0 866 0 550 0 400 0 465 Fosfati 0 179 0 112 0 069 0 169 0 108 R zagalnij 0 232 0 155 0 141 0 235 0 166 O2 mg dm3 8 72 9 13 9 73 9 24 10 04 O2 nasichennya 83 33 81 27 86 30 82 74 91 17 Kolorovist grad 49 30 37 76 26 32 25 00 23 44 Prozorist sm 12 50 18 00 23 67 24 52 24 77 Zvazheni rechovini 31 35 29 22 12 31 17 03 14 21 Zapah bali 4 53 3 28 0 65 PO mgO dm3 11 56 11 69 8 17 5 27 4 05 BO mgO dm3 18 18 30 36 30 94 BSK5 mgO2 dm3 7 03 5 17 6 31 4 96 4 23 HSK mgO2 dm3 14 96 26 36 25 33 Vitrata vodi m3 s 0 92 2 97 IZV od 3 93 2 51 2 29 2 44 2 10 Permanganatna okisnyuva nist u vodi Gujvi zminyuvalasya vid 2 6 8 11 2014 r do 28 8 12 08 1975 r pri serednij 9 39 mgO2 dm3 sho vidpovidaye duzhe shirokomu diapazonu 1 7 kategoriyi yakosti tobto duzhe chisti duzhe brudni organichnimi rechovinami za serednim znachennyam slabko zabrudneni legko okisnyuvanimi organichnimi rechovinami a takozh chastkovo gumusnimi spolukami Za fazami vodnogo rezhimu najbilshim zabrudnennya vodi bulo v litnyu mezhen 5 k ya a najchistishim u vesnyanu povin 4 k ya V chasi zabrudnennya vod legko okisnyuvanimi organichnimi rechovinami najvishim bulo v 1971 1977 rr 5 k ya i nadali znizhuvalosya do 4 05 mgO2 dm3 u 2011 2015 rr tabl 4 2 k ya Bihromatna okisnyuvanist vodi richki zminyuvalasya vid 14 0 mgO2 dm3 17 11 1997 r do 60 8 19 08 2015 r pri serednij 27 97 mgO2 dm3 sho vidpovidaye duzhe shirokomu diapazonu 2 7 tobto chisti duzhe brudni yak legko tak i vazhko okisnyuvanimi organichnimi rechovinami za serednoarifmetichnim znachennyam slabko zabrudneni yak legko tak i vazhko okisnyuvanimi organichnimi rechovinami 39 Za fazami vodnogo rezhimu najvishe zabrudnennya vodi Gujvi yak legko tak i vazhko okisnyuvanimi organichnimi rechovinami bulo v zimovu mezhen 5 k ya najnizhchim vesnyanu povin 4 k ya u chasi zabrudnennya vod richki cimi organichnimi rechovinami zrostaye Biohimichne spozhivannya kisnyu protyagom 5 dib ocinyuvannya vmistu organichnih rechovin u vodi Gujvi zminyuvalosya vid 0 48 30 09 1969 r do 26 5 31 05 1977 r mgO2 dm3 ris 3 13 tabl 3 sho vidpovidalo 1 7 kategoriyi yakosti Pri comu v 71 8 prob vodi BSK5 perevishuvalo GDK dlya vodojm gospodarsko pobutovogo priznachennya 3 mgO dm3 Za fazami vodnogo rezhimu najvishij umist organichnih rechovin u vodi richki buv voseni najnizhchim v zimovu mezhen ale za ekologichnim normativom voda u vsi fazi vodnogorezhimu nalezhala do 5 k ya Za serednimi znachennyami BSK5 v kortshi periodi doslidzhen voda richki v 1967 1970 rr nalezhala do 6 k ya u vsi inshi periodi do 5 k ya tabl 4 Koncentraciya amonijnogo azotu u vodi Gujvi zminyuvalasya vid 0 02 2 03 1977 r do 4 73 1 07 1975 r pri serednomu znachenni 0 651 mgN dm3 tabl 3 5 k ya V 61 4 prob koncentraciya amoniyu perevishuvala GDK dlya vodojm ribogospodarskogo priznachennya 0 39 mgN dm3 Za fazami vodnogo rezhimu najvishij umist amonijnogo azotu u vodi Gujvi vidmichali voseni najnizhchij v zimovu mezhen tabl 3 ale voda za cim pokaznikom u vsi fazi vodnogo rezhimu nalezhala do 5 k ya pomirno zabrudnena Za serednimi koncentraciyami amonijnogo azotu voda Gujvi u 1967 1970 rr nalezhala do 6 k ya u 1971 1977 1997 1999 rr do 5 u 2001 2015 rr do 4 k ya Umist nitritnogo azotu kolivavsya vid 0 6 72 prob do 0 5 19 11 1969 r pri serednomu znachenni 0 053 mgN dm3 Pri comu v 62 7 prob vodi umist nitritnogo azotu perevishuvav GDK dlya vodojm ribogospodarskogo priznachennya 0 002 mgN dm3 a 8 95 prob vidpovidali stanu duzhe brudni umist bilshe 0 1 mgN dm3 Za fazami vodnogo rezhimu najvishoyu koncentraciya nitritnogo azotu bula voseni 6 k ya najnizhchoyu v zimovu mezhen 5 k ya Za korotshi vidrizki chasu koncentraciya nitritnogo azotu bula najvishoyu u vodi r Gujvi v 1967 1970 rr i nalezhala do 7 k ya u 1971 1977 1997 2015 rr do 5 k ya tabl 4 Koncentraciya nitratnogo azotu zminyuvalasya vid 0 7 2 prob do 22 43 25 03 2003 r ris 3 14 pri serednij 1 903 mgN dm3 sho vidpovidaye 6 k ya V 21 6 prob vodi umist nitratnogo azotu perevishuvav riven 7 k ya 2 5 mgN dm3 voda duzhe brudna U dvoh probah iz 111 umist nitratnogo azotu u vodi Gujvi perevishuvav GDK dlya vodojm pitnogo priznachennya za DSanPiN 2 2 4 171 10 Za fazami vodnogo rezhimu koncentraciya N NO3 najvishoyu bula u vesnyanu povin 7 k ya najnizhchoyu v zimovu mezhen 6 k ya Za serednimi znachennyami vmistu nitratnogo azotu voda Gujvi u 1997 2000 rr nalezhala do 6 k ya 2001 2015 rr do 7 duzhe brudnoyi u1946 1950 ta 1967 1970 rr do 1 u 1971 1977 rr do 3 k ya tabl 4 Koncentraciya mineralnogo fosforu u vodi Gujvi zminyuvalasya vid 0 14 09 1968 r do 0 71 18 09 2005 r pri serednij 0 124 mgR dm3 V 11 76 prob vodi umist fosfativ perevishuvav riven 7 k ya 0 3 mgR dm3 voda duzhe brudna Za fazami vodnogo rezhimu koncentraciya fosfativ u vodi richki najvisha voseni 5 k ya najnizhcha vlitku 4 k ya Za serednimi koncentraciyami mineralnogo fosforu voda Gujvi v 1967 1970 1997 2015 rr nalezhala do 5 k ya u 1971 1977 rr do 4 k ya Umist zagalnogo rozchinnogo fosforu u vodi Gujvi zminyuvavsya vid 0 012 7 07 1999 r do 0 84 mg dm3 15 10 1968 r pri serednomu znachenni 0 188 mg dm3 Za fazami vodnogo rezhimu najvishij umist zagalnogo rozchinenogo fosforu fiksuvali voseni 0 229 mg dm3 a najnizhchij u litnyu mezhen 0 154 mg dm3 Ocinyuvannya yakosti vodi za specifichnimi rechovinami toksichnoyi diyi 1 Umist naftoproduktiv u vodi Gujvi zminyuvavsya vid 0 10 85 prob vibirki do 1 68 26 04 1998 r pri serednomu znachenni 0 126 mg dm3 tabl 5 Tablicya 5 Kilkisna j yakisna minlivist specifichnih pokaznikiv toksichnoyi diyi u vodi r Gujvi Pokaz niki Serednye znachennya Stand pohibka Stand vidhilennya Minim znachennya Maks znachennya Riven nadijnosti 95 NP 0 126 0 015 0 173 0 1 680 0 030 Fenoli 0 0052 0 0008 0 0010 0 0 006 0 0017 SPAR 0 0135 0 002 0 013 0 0 040 0 0033 Fe zag 0 281 0 031 0 308 0 2 010 0 061 Cu2 0 0045 0 0007 0 0062 0 0 0272 0 0013 Zn2 0 0284 0 0083 0 0757 0 0 664 0 0165 Cd 0 0042 0 0025 0 0089 0 0 0320 0 0013 Cr6 0 0049 0 0004 0 0034 0 0 0167 0 0009 Mn2 0 0360 0 0027 0 0237 0 0 1250 0 055 Ni2 0 0036 0 0010 0 0057 0 0 031 0 0021 Pb2 0 0149 0 0030 0 0109 0 0 029 0 0066 F 0 2650 0 0125 0 0561 0 18 0 45 0 0263 IZV 2 61 0 18 2 00 0 40 13 28 0 35 Za period doslidzhen 59 14 prob vodi perevishuvali GDK dlya vodojm ribogospodarskogo priznachennya 0 05 mg dm3 42 6 GDK vodojm dlya pitnogo priznachennya 0 1 mg dm3 3 9 GDK dlya vodojm gospodarsko pobutovogo vikoristannya 0 3 mg dm3 Najzabrudnenishoyu za fazami vodnogo rezhimu voda Gujvi bula u vesnyanu povin 5 k ya najchistishoyu voseni 4 k ya tabl 6 Krim togo u vsi fazi vodnogo rezhimu umist naftoproduktiv u vodi richki perevishuvav GDK dlya vodojm ribogospodarskogo j pitnogo krim oseni priznachennya Zagalom zabrudnennya vodi Gujvi naftoproduktami v Zhitomiri ye stijkim ta visokim Za serednim umistom voda Gujvi najzabrudnenishoyu naftoproduktami bula u 1971 1977 rr 0 2235 mg dm3 tabl 7 i nalezhala do 6 k ya brudna u 1967 1970 1997 2000 rr do 5 k ya u 2001 2015 rr do 3 k ya Tablicya 6 Minlivist specifichnih pokaznikiv toksichnoyi diyi u vodi r Gujvi m Zhitomir za fazami vodnogo rezhimu Pokaz niki Zimova mezhen Vesnyana povin Litnya mezhen Osin DSanPiN 2 2 4 171 10 NP 0 1163 0 1478 0 1373 0 0948 0 1 Fenoli 0 0070 0 0055 0 0030 0 0050 0 001 SPAR 0 0108 0 0143 0 0106 0 0163 0 5 Fe zag 0 197 0 339 0 173 0 343 0 2 Cu2 0 0045 0 050 0 0038 0 0044 1 0 Zn2 0 0301 0 0221 0 0578 0 0119 1 0 Cd 0 0002 0 0020 0 0162 0 0019 Cr6 0 0046 0 0052 0 0061 0 0041 Mn2 0 0462 0 0365 0 0285 0 0314 0 05 Ni2 0 0043 0 0028 0 0019 0 0057 0 02 Pb2 0 0020 0 0152 0 0093 0 0194 0 01 F 0 237 0 284 0 255 0 256 0 7 IZV 2 46 2 65 2 46 2 77 SPAR Zabrudnennya vod Gujvi SPAR zminyuvalosya vid 0 18 04 2004 r do 0 04 19 04 2004 r mg dm3 Pri comu v zhodnij z prob ne viyavleno perevishennya GDK dlya vodojm ribogospodarskogo priznachennya 0 2 mg dm3 Za fazami vodnogo rezhimu najzabrudnenishoyu SPAR voda Gujvi bula voseni 3 k ya najchistishoyu u zimovu mezhen 3 k ya tabl 6 Voda Gujvi za serednoarifmetichnimi znachennyami SPAR tabl 7 u vsi periodi doslidzhen nalezhala do 3 k ya Fenoli Umist fenoliv u vodi Gujvi zminyuvavsya vid 0 15 5 prob do 0 060 mg dm3 14 02 2000 r sho perevishuvalo GDK dlya vodojm ribogospodarskogo priznachennya u 60 raziv U 76 2 prob vodi umist fenoliv perevishuvav GDK dlya vodojm ribogospodarskogo priznachennya 0 001 mg dm3 Zabrudnennya vodi richki fenolami mozhna ociniti yak stijke j visoke Za fazami vodnogo rezhimu najzabrudnenishoyu fenolami voda Gujvi bula u zimovu mezhen 6 k ya najchistishoyu u litnyu mezhen 5 k ya tabl 6 Seredni znachennya koncentraciyi fenoliv najvishimi buli u 1967 1970 rr i voda richki nalezhala do 6 k ya u 1971 1977 1997 2000 rr do 5 u 2001 2015 rr do 6 k ya Tablicya 7 Serednoarifmetichnij umist specifichnih rechovin toksichnoyi diyi u vodi r Gujva za rizni periodi doslidzhen mg dm3 Ingrediyenti 1946 1948 1967 1970 1971 1977 1997 2000 2001 2010 2011 2015 NP 0 1630 0 2235 0 1847 0 0363 0 0375 Fenoli 0 0080 0 0024 0 0028 0 0079 0 0055 SPAR 0 0150 0 0117 0 0167 F 0 298 0 257 0 210 0 250 0 250 Fe zag 0 15 0 79 0 395 0 290 0 198 0 136 Cu2 0 0019 0 0010 0 0088 0 0036 0 0056 Zn2 0 0024 0 0059 0 0787 0 0204 0 0140 Cd 0 0001 0 00018 0 0087 Cr6 0 0038 0 0058 0 0046 Mn2 0 0444 0 0332 0 0423 0 0350 0 0312 Ni2 0 0046 0 0041 0 0014 Pb2 0 007 0 0071 0 0240 IZV 3 93 2 51 2 29 2 44 2 10 Umist ftoridiv u vodi Gujvi zminyuvavsya vid 0 18 13 12 1999 r do 0 45 20 04 1967 r mg dm3 pri serednoarifmetichnomu znachenni 0 265 mg dm3 sho vidpovidaye 5 kategoriyi yakosti V zhodnij z prob vodi umist ftoridiv ne perevishuvav GDK dlya pitnoyi vodi 0 7 mg dm3 Za serednoarifmetichnimi pokaznikami vmistu ftoridiv voda richki u vsi periodi doslidzhen ta u vsi fazi vodnogo rezhimu nalezhala do 5 kategoriyi yakosti Vazhki metali Zalizo Umist zagalnogo zaliza u vodi Gujvi visokij i zminyuyetsya u znachnih mezhah vid 0 20 02 1972 r 13 06 1972 r do 2 01 17 11 1997 r 6 k ya mg dm3 pri serednomu znachenni 0 281 mg dm3 4 kategoriya yakosti slabko zabrudnena U 69 8 prob vodi umist zaliza perevishuvav GDK dlya vodojm ribogospodarskogo priznachennya 0 1 mg dm3 u 48 0 prob GDK dlya vodojm pitnogo vodopostachannya 0 2 i v 31 2 prob GDK dlya vodojm gospodarsko pobutovogo priznachennya 0 3 mg dm3 Za fazami vodnogo rezhimu najvishe zabrudnennya vodi Gujvi zagalnim zalizom bulo voseni 0 343 mg dm3 najnizhchim u litnyu mezhen 0 173 mg dm3 tabl 6 ale ci koncentraciyi nalezhat do 4 kategoriyi yakosti Za serednoarifmetichnim umistom zaliza tabl 7 voda richki u 1967 1970 r nalezhala do 5 k ya u vsi piznishi periodi doslidzhen ta v 1946 1950 rr do 4 k ya slabo zabrudnena Cink Koncentraciyi cinku u vodi richki zminyuvalis vid 0 4 05 1968 r do 0 664 7 07 1997 r pri sererednomu znachenni 0 028 mg dm3 4 k ya tabl 5 Pri comu 54 4 prob vodi mali umist cinku sho perevishuye GDK dlya vodojm ribogospodarskogo priznachennya 0 01 mg dm3 a 30 9 prob perevishuvali granichnu mezhu 3 kategoriyi ekologichnoyi ocinki tobto slabo zabrudneni brudni V zhodnij z prob ne viyavleno koncentraciyi cinku yak i midi sho perevishuvala GDK dlya vodojm gospodarsko pobutovogo j pitnogo priznachennya 1 0 mg dm3 Za fazami vodnogo rezhimu umist cinku buv najbilshim u litnyu mezhen 0 0578 mg dm3 5 k ya najnizhchim voseni 0 0119 mg dm3 2 k ya Za serednimi znachennyami vmistu cinku tabl 7 vodu harakterizuvali u 1967 1977 rr yak duzhe chistu persha k ya u 1997 1999 rr pomirno zabrudnena 5 k ya u 2001 2010 rr 4 k ya u 2011 2015 rr 2 k ya Mid Umist midi u vodi Gujvi kolivavsya v mezhah vid 0 14 1 prob do 0 0272 12 06 1997 r pri serednomu znachenni 0 0045 mg dm3 U 72 9 prob vodi umist midi perevishuvav GDK dlya vodojm ribogospodarskogo priznachennya 0 001 mg dm3 Za fazami vodnogo rezhimu najvishe zabrudnennya vodi Gujvi middyu bulo u vesnyanu povin 0 0050 mg dm3 najnizhchim u litnyu mezhen 0 0038 mg dm3 tabl 6 ale ci koncentraciyi nalezhat do 4 kategoriyi yakosti Seredni znachennya vmistu midi u vodi svidchat pro slabku zabrudnenist u 1997 2015 rr 4 k ya ta dosit chisti 3 k ya u 1967 1970 rr j chisti 2 k ya u 1971 1977 rr tabl 7 Nikel Umist nikelyu u vodi richki zminyuvavsya vid 0 20 04 2001 r 15 04 2007 r 16 04 2009 r 25 07 2012 r do 0 031 10 10 2002 r pri serednomu znachenni 0 0036 mg dm3 2 k ya Za fazami vodnogo rezhimu najvishe zabrudnennya vodi Gujvi nikelem bulo voseni 0 0057 mg dm3 4 k ya najnizhchim u litnyu mezhen 0 0019 mg dm3 2 k ya tabl 6 Za serednimi znachennyami koncentraciyi nikelyu vodu u 1997 2000 2001 2015 rr vidnosili do 2 k ya tabl 7 Marganec Umist margancyu u vodi Gujvi zminyuvavsya vid 0 24 05 1968 r 20 09 1971 r do 0 125 10 09 1969 r pri serednomu znachenni 0 0331 mg dm3 3 k ya Lishe 8 0 prob vodi mali umist margancyu nizhchij za GDK dlya vodojm ribogospodarskogo priznachennya 0 01 mg dm3 a 21 3 prob vishij za GDK dlya vodi pitnogo priznachennya 18 Za usima fazami vodnogo rezhimu ta vsima korotshimi periodami doslidzhen voda richki Gujva nalezhala do 3 k ya Znachno ridshe doslidzhuvali vodu Gujvi na umist svincyu ta kadmiyu Umist svincyu u vodi zminyuvavsya vid 0 25 03 2003 r do 0 029 8 11 2014 r pri serednomu znachenni 0 0137 mg dm3 5 k ya Koncentraciya kadmiyu kolivalasya vid 0 25 03 2003 r do 0 003 25 03 2014 r pri serednomu znachenni 0 0014 mg dm3 5 k ya Koncentraciya shestivalentnogo hromu zminyuvalasya vid 0 10 10 1998 r do 0 017 6 04 2006 r pri serednoarifmetichnomu znachenni 0 005 mg dm3 95 prob vodi richki mali koncentraciyu hromu shestivalentnogo vishu za GDK dlya vodojm ribogospodarskogo priznachennya 0 001 mg dm3 Zagalom zabrudnennya vodi Gujvi hromom shestivalentnim ye harakternim i visokim Rozrahunok indeksu zabrudnennya vodi IZV provoditsya za obmezhenim chislom ingrediyentiv Viznachayetsya serednoarifmetichne znachennya rezultativ himichnih analiziv po kozhnomu z takih pokaznikiv azot amonijnij azot nitritnij naftoprodukti fenoli rozchinenij kisen biohimichne spozhivannya kisnyu Znajdene serednoarifmetichne znachennya kozhnogo z pokaznikiv porivnyuyetsya z granichno dopustimimi koncentraciyami Pri comu u vipadku rozchinenogo kisnyu velichina granichno dopustimoyi koncentraciyi podilyayetsya na znajdene serednoarifmetichne znachennya koncentraciyi kisnyu todi yak dlya inshih pokaznikiv ce robitsya navpaki V okremih probah vodi r Gujva IZV zminyuvavsya vid 0 40 6 08 2002 r do 13 28 18 03 2009 r pri serednoarifmetichnomu znachenni 2 61 4 kategoriya yakosti tabl 8 Zagalna ocinka vodi Gujvi za vsiyeyu mnozhinoyu ekologichnih pokaznikiv za tak zvanoyu funkciyeyu miri R tabl 3 10 svidchit sho voda u 1967 2016 rr nalezhala do 4 kategoriyi zadovilnoyi yakosti Tablicya 8 Zagalne ocinyuvannya yakosti vodi r Gujva za vsiyeyu mnozhinoyu ekologichnih pokaznikiv Kategoriyi yakosti vodi Kilkist pokaznikiv kategoriyi ta zagalna ocinka yakosti vodi 1967 70 1971 77 1997 99 2001 10 2011 15 1 5 5 2 3 1 2 1 1 2 2 6 3 6 4 8 8 5 4 0 4 3 5 5 5 4 5 5 2 3 6 3 1 2 3 2 7 2 1 1 1 1 Zagalna ocinka R 77 21 3 67 73 21 3 48 86 23 3 74 86 23 3 74 83 23 3 57 Kategoriya yakosti 4 4 4 4 4 Z privedenoyi tablici 8 vidno sho kilkist pokaznikiv vidminnoyi yakosti vodi richki z rokami zmenshuyetsya natomist zrostaye kilkist pokaznikiv sho harakterizuyut zabrudnennya Za bilshistyu metodiv irigacijnoyi ocinki ta umistom toksichnih gipotetichnih solej voda r Gujva m Zhitomir ye pridatnoyu dlya zroshennya usih tipiv gruntiv i ne vimagaye polipshennya himichnogo skladu pered polivom Voda richki duzhe silno zabrudnena nitritnim azotom brudna slabo zabrudnena azotom amiaku fosfatami fenolami organichnimi rechovinami brudna za prozoristyu slabo zabrudnena za naftoproduktami middyu zalizom svincem kadmiyem PritokiZakiyanka Gulva Lebedinec Bezimenna pravi Singayivka Pustoha Boyarka Kodenka livi Na Gujvi roztashovani selishe Andrushivka Simejstvo bilih lebediv na richci GujvaPrimitka Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Literatura Katalog richok Ukrayini Vidavnictvo AN URSR Kiyiv 1957 Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 Hujwa Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 205 pol Lozovickij P S Molochko A M Formuvannya stoku ta ekologichnij stan vodi richki Gujva Visnik Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Vijskovo socialni nauki 2018 Vip 2 38 S 21 26 PosilannyaPortal Geografiya

Дата публікації:
Топ