Витратомі́р Коріо́ліса — витратомір, у якому вимірювання масової витрати здійснюється на основі прояву сили Коріоліса. Свою назву цей витратомір отримав на честь Гаспара Г. Коріоліса (1792-1843), французького фізика.
Переваги
Витратоміри цього типу визначають масову витрату безпосередньо, а не через вимірювання швидкості чи об'єму. Робота витратоміра Коріоліса не залежать ні від тиску рідини, ні від її температури, ні від її в'язкості і густини. Тому такі датчики є універсальними і не вимагають проведення повторних калібрувань і підналагодження під кожен конкретний тип рідкого середовища. Хоча перші витратоміри працювали тільки з рідинами, наступні конструкції були адаптовані і для роботи з газами.
До інших переваг вимірювання витратоміром Коріоліса слід віднести наступне:
- висока точність (± 0,05%) та повторюваність (± 0,02%) результатів вимірювання;
- можливість використання незалежно від напрямку потоку;
- не потрібні прямолінійні ділянки трубопроводу до і після витратоміра;
- тривалий термін служби і простота обслуговування завдяки відсутності рухомих і зношуваних частин;
- можливість вимірювання витрат середовищ з високою в'язкістю;
- дозволене використання в харчовій і фармацевтичній промисловості.
Недоліки
Основним недоліком витратомірів Коріоліса є їх порівняно висока вартість.
Будова і принцип роботи
Типовий вимірювач витрати складається з однієї або двох вібруючих трубок, зазвичай виготовлених з неіржавної сталі. Для отримання точних результатів вимірювань важливо захищати трубки і місця їх кріплень від механічного та хімічного впливу потоку рідини. Найчастіше трубки мають U-подібну форму, хоча в принципі вони можуть бути і іншої форми. Для газів застосовуються тонші трубки, ніж для рідин. Трубкам надається вібрація від зовнішнього електромеханічного пристрою збудження коливань.
Згідно із законами механіки, одночасний обертальний і поступальний рух тіла супроводжується появою сили інерції Коріоліса. Величина і напрямок прискорення Коріоліса визначається подвоєним векторним добутком відповідних кутової та лінійної швидкостей. Тоді сила Коріоліса пропорційна векторному добутку цих швидкостей і масі рухомого тіла. У витратомірі Коріоліса обертовий рух замінено осцилюючим рухом (вібрацією) вимірювальної труби. У результаті дії інерційних сил, що виникають при цьому викликається затримка у фазі коливань на вході в трубу і їх прискорення у вихідному перерізі. В результаті чого під дією результуючої сили дві частини трубки зміщуються одна відносно одної згідно з циклом вібрацій.
При відсутності в трубці потоку її вібрації на вході і виході збігаються, тобто між ними немає ніякого зсуву фаз. При появі потоку — трубка вигинається пропорційно величині масової витрати, тому між вібраціями її вхідної і вихідної гілок з'являється фазовий зсув, величина якого буде визначатися масовою витратою потоку у трубці.
Джерела
- Метрологія та технологічні вимірювання в хімічній промисловості / Й. І. Стенцель, В. В. Тіщук. — Луганськ: Східноукраїнський держ. ун-т, Сєвєродонецький технологічний ін-т, 2000. Ч.1. — 263 с.
- Дж. Фрайден Современные датчики. Справочник М.: Техносфера, 2005. — 592 с.
- Яцишин С., Польова Г. Витратоміри. Методологічні засади роботи.
- ДСТУ ISO 10790:2009 Вимірювання витрати рідини в закритих трубопроводах. Настанови щодо вибирання, монтажу та застосування коріолісових витратомірів.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vitratomi r Korio lisa vitratomir u yakomu vimiryuvannya masovoyi vitrati zdijsnyuyetsya na osnovi proyavu sili Koriolisa Svoyu nazvu cej vitratomir otrimav na chest Gaspara G Koriolisa 1792 1843 francuzkogo fizika Vitratomir Koriolisa Povedinka vibruyuchih trubok vitratomira pri vidsutnosti potoku cherez nogo Vitratomir u procesi robotiPerevagiVitratomiri cogo tipu viznachayut masovu vitratu bezposeredno a ne cherez vimiryuvannya shvidkosti chi ob yemu Robota vitratomira Koriolisa ne zalezhat ni vid tisku ridini ni vid yiyi temperaturi ni vid yiyi v yazkosti i gustini Tomu taki datchiki ye universalnimi i ne vimagayut provedennya povtornih kalibruvan i pidnalagodzhennya pid kozhen konkretnij tip ridkogo seredovisha Hocha pershi vitratomiri pracyuvali tilki z ridinami nastupni konstrukciyi buli adaptovani i dlya roboti z gazami Do inshih perevag vimiryuvannya vitratomirom Koriolisa slid vidnesti nastupne visoka tochnist 0 05 ta povtoryuvanist 0 02 rezultativ vimiryuvannya mozhlivist vikoristannya nezalezhno vid napryamku potoku ne potribni pryamolinijni dilyanki truboprovodu do i pislya vitratomira trivalij termin sluzhbi i prostota obslugovuvannya zavdyaki vidsutnosti ruhomih i znoshuvanih chastin mozhlivist vimiryuvannya vitrat seredovish z visokoyu v yazkistyu dozvolene vikoristannya v harchovij i farmacevtichnij promislovosti NedolikiOsnovnim nedolikom vitratomiriv Koriolisa ye yih porivnyano visoka vartist Budova i princip robotiTipovij vimiryuvach vitrati skladayetsya z odniyeyi abo dvoh vibruyuchih trubok zazvichaj vigotovlenih z neirzhavnoyi stali Dlya otrimannya tochnih rezultativ vimiryuvan vazhlivo zahishati trubki i miscya yih kriplen vid mehanichnogo ta himichnogo vplivu potoku ridini Najchastishe trubki mayut U podibnu formu hocha v principi voni mozhut buti i inshoyi formi Dlya gaziv zastosovuyutsya tonshi trubki nizh dlya ridin Trubkam nadayetsya vibraciya vid zovnishnogo elektromehanichnogo pristroyu zbudzhennya kolivan Zgidno iz zakonami mehaniki odnochasnij obertalnij i postupalnij ruh tila suprovodzhuyetsya poyavoyu sili inerciyi Koriolisa Velichina i napryamok priskorennya Koriolisa viznachayetsya podvoyenim vektornim dobutkom vidpovidnih kutovoyi ta linijnoyi shvidkostej Todi sila Koriolisa proporcijna vektornomu dobutku cih shvidkostej i masi ruhomogo tila U vitratomiri Koriolisa obertovij ruh zamineno oscilyuyuchim ruhom vibraciyeyu vimiryuvalnoyi trubi U rezultati diyi inercijnih sil sho vinikayut pri comu viklikayetsya zatrimka u fazi kolivan na vhodi v trubu i yih priskorennya u vihidnomu pererizi V rezultati chogo pid diyeyu rezultuyuchoyi sili dvi chastini trubki zmishuyutsya odna vidnosno odnoyi zgidno z ciklom vibracij Pri vidsutnosti v trubci potoku yiyi vibraciyi na vhodi i vihodi zbigayutsya tobto mizh nimi nemaye niyakogo zsuvu faz Pri poyavi potoku trubka viginayetsya proporcijno velichini masovoyi vitrati tomu mizh vibraciyami yiyi vhidnoyi i vihidnoyi gilok z yavlyayetsya fazovij zsuv velichina yakogo bude viznachatisya masovoyu vitratoyu potoku u trubci DzherelaMetrologiya ta tehnologichni vimiryuvannya v himichnij promislovosti J I Stencel V V Tishuk Lugansk Shidnoukrayinskij derzh un t Syevyerodoneckij tehnologichnij in t 2000 Ch 1 263 s ISBN 966 590 229 6 Dzh Frajden Sovremennye datchiki Spravochnik M Tehnosfera 2005 592 s ISBN 5 94836 050 4 Yacishin S Polova G Vitratomiri Metodologichni zasadi roboti DSTU ISO 10790 2009 Vimiryuvannya vitrati ridini v zakritih truboprovodah Nastanovi shodo vibirannya montazhu ta zastosuvannya koriolisovih vitratomiriv