Кайман Шнайдера | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Кайман Шнайдера | ||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Paleosuchus trigonatus , 1801 | ||||||||||||||||||||
Поширення каймана Шнайдера | ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
Crocodilus trigonatus | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Кайман Шнайдера (Paleosuchus trigonatus) — представник роду Гладколобий кайман родини Алігаторові. Інша назва «гладкогрудий кайман».
Опис
Загальна довжина досягає 0,7—2,6 м. Голова має трохи трикутну форму. Звідси походить латинська назва цього каймана. Кістяні пластини на спині і хвості більш товсті і більше великі. Плаский хвіст малорухомий, довший, ніж у каймана Кюв'є. Також є товстий шар кістяних щитків з боків. Відсутні кістяні дуги, які є у більшості кайманів. Забарвлення буре або темно—буре з білими та коричневими смугами на хвості. Райдужина очей коричнева із зеленуватим відтінком.
Спосіб життя
Полюбляє прісноводні водойми з швидкою течією у тропічних лісах, мілину. Втім може віддалятися від води й проводять багато часу у норах, здійснювати подорожі від нори до нори й до водойми, коли годується. Зустрічається на висотах до 1300 м над рівнем моря. Активний вночі. При русі по суходолу високо піднімає голову.
Молоді особини харчуються сухопутними безхребетними, дорослі каймани полюють на змій, великих гризунів, рибу. Полюють, як поблизу води, так і в лісі на своїй ділянці, який може становити кілька кілометрів.
Поза сезоном розмноження веде одиночний спосіб життя на своїй досить великій території. Напередодні сезону дощів самиця споруджує кубло. Статева зрілість самиці наступає при довжині 1,3 м, самця — 1,4 м — це відбувається у віці років 10-20. Кубло цього каймана часто розташовується поблизу термітників. Розмір кладки коливається від 10 до 20 яєць. Через 115 днів з'являються кайманчики. Новонароджені потрапляють у воду, яку приносять річки, що розливаються. Незабаром молодь розбігається по навколишньої території, яку охороняють дорослі особини.
Природними ворогами кайманів є великі хижаки, зокрема ягуари.
Стосунки з людиною
Завдяки товстим кістяним наростам шкіра кайманів визнана непридатною для промислового використання, тому ці тварини не є предметом полювання. У Гаяні кайманів виловлюють на продаж, але істотної шкоди для популяції ці заходи не завдають. Серйознішу небезпеку для виду несе забруднення навколишнього середовища. Популяція оцінюється у 1 млн особин.
Розповсюдження
Мешкає у Південній Америці: Болівія, Бразилія, Колумбія, Еквадор, Французька Гвіана, Гаяна, Перу, Суринам, Венесуела.
Джерела
- Wermuth,H. & Fuchs,K. 1978. Bestimmen von Krokodilen und ihrer Häute. Gustav Fischer Verlag, Stuttgart — New York
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
- Magnusson W E 1992. Paleosuchus. Catalogue of American Amphibians and Reptiles 553 1992: 1-4
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kajman Shnajdera Kajman Shnajdera Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Zauropsidi Sauropsida Nadryad Krokodilopodibni Crocodylomorpha Ryad Krokodilovi Crocodilia Rodina Aligatorovi Alligatoridae Rid Gladkolobij kajman Vid Kajman Shnajdera Binomialna nazva Paleosuchus trigonatus 1801 Poshirennya kajmana Shnajdera Sinonimi Crocodilus trigonatus Posilannya Vikishovishe Paleosuchus trigonatus Vikividi Paleosuchus trigonatus EOL 791225 ITIS 551815 MSOP 46588 NCBI 38658 Fossilworks 190759 Kajman Shnajdera Paleosuchus trigonatus predstavnik rodu Gladkolobij kajman rodini Aligatorovi Insha nazva gladkogrudij kajman OpisZagalna dovzhina dosyagaye 0 7 2 6 m Golova maye trohi trikutnu formu Zvidsi pohodit latinska nazva cogo kajmana Kistyani plastini na spini i hvosti bilsh tovsti i bilshe veliki Plaskij hvist maloruhomij dovshij nizh u kajmana Kyuv ye Takozh ye tovstij shar kistyanih shitkiv z bokiv Vidsutni kistyani dugi yaki ye u bilshosti kajmaniv Zabarvlennya bure abo temno bure z bilimi ta korichnevimi smugami na hvosti Rajduzhina ochej korichneva iz zelenuvatim vidtinkom Sposib zhittyaPolyublyaye prisnovodni vodojmi z shvidkoyu techiyeyu u tropichnih lisah milinu Vtim mozhe viddalyatisya vid vodi j provodyat bagato chasu u norah zdijsnyuvati podorozhi vid nori do nori j do vodojmi koli goduyetsya Zustrichayetsya na visotah do 1300 m nad rivnem morya Aktivnij vnochi Pri rusi po suhodolu visoko pidnimaye golovu Molodi osobini harchuyutsya suhoputnimi bezhrebetnimi dorosli kajmani polyuyut na zmij velikih grizuniv ribu Polyuyut yak poblizu vodi tak i v lisi na svoyij dilyanci yakij mozhe stanoviti kilka kilometriv Poza sezonom rozmnozhennya vede odinochnij sposib zhittya na svoyij dosit velikij teritoriyi Naperedodni sezonu doshiv samicya sporudzhuye kublo Stateva zrilist samici nastupaye pri dovzhini 1 3 m samcya 1 4 m ce vidbuvayetsya u vici rokiv 10 20 Kublo cogo kajmana chasto roztashovuyetsya poblizu termitnikiv Rozmir kladki kolivayetsya vid 10 do 20 yayec Cherez 115 dniv z yavlyayutsya kajmanchiki Novonarodzheni potraplyayut u vodu yaku prinosyat richki sho rozlivayutsya Nezabarom molod rozbigayetsya po navkolishnoyi teritoriyi yaku ohoronyayut dorosli osobini Prirodnimi vorogami kajmaniv ye veliki hizhaki zokrema yaguari Stosunki z lyudinoyuZavdyaki tovstim kistyanim narostam shkira kajmaniv viznana nepridatnoyu dlya promislovogo vikoristannya tomu ci tvarini ne ye predmetom polyuvannya U Gayani kajmaniv vilovlyuyut na prodazh ale istotnoyi shkodi dlya populyaciyi ci zahodi ne zavdayut Serjoznishu nebezpeku dlya vidu nese zabrudnennya navkolishnogo seredovisha Populyaciya ocinyuyetsya u 1 mln osobin RozpovsyudzhennyaMeshkaye u Pivdennij Americi Boliviya Braziliya Kolumbiya Ekvador Francuzka Gviana Gayana Peru Surinam Venesuela DzherelaWermuth H amp Fuchs K 1978 Bestimmen von Krokodilen und ihrer Haute Gustav Fischer Verlag Stuttgart New York Slovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002 Magnusson W E 1992 Paleosuchus Catalogue of American Amphibians and Reptiles 553 1992 1 4