Битва при Морбіані — морська битва між римським флотом під командуванням Децима Юнія Брута і флотом галльського племені венетів, що відбулося в 56 році до н. е. близько затоки Морбіан.
Битва при Морбіані | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Галльська війна | |||||||
Координати: 47°30′00″ пн. ш. 2°52′00″ зх. д. / 47.500000000028° пн. ш. 2.866666666694° зх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Римська республіка | Венети (кельтське плем'я) | ||||||
Командувачі | |||||||
Децим Юній Брут Альбін | |||||||
Військові сили | |||||||
100 суден | 220 суден | ||||||
Втрати | |||||||
10 суден | 200 суден |
Передісторія
В 57 року до н. е. Цезар відправив VII Клавдіїв легіон під командуванням Публія Красса для підкорення приморських племен венетів, венеллів, осисмів, куріосолітів, есубіїв, аулерків і редонів. До кінця року всі ці племена були підпорядковані владі Риму
Публій Красс з VII легіоном залишився зимувати в Арморикі в країні Андів. Через нестачу провіанту Публій Красс відправив командирів кінноти і військових трибунів до сусідніх племен для вилучення хліба. Однак, плем'я венетів затримало двох римських посланників. Їх приклад наслідували й інші племена. Через послів венети схилили все приморське населення проти римлян.
Цезар, дізнавшись про це, наказав будувати військові кораблі на Лігері і набирати команди. На початку 56 року до н. е. Цезар, який до цього перебував в Італії, прибув до військ. Щоб запобігти розростанню галльського повстання, він вирішив розділити свою армію і розподілити її по всій Галлії.
Тит Лабієн з кіннотою був посланий в країну треверів, що живуть у Рейну, з дорученням побувати у ремів та інших белгів, а також відкинути германців в разі їх переходу через річку. Публій Красс з 12 когортами й кіннотою був посланий в Аквітанію, щоб запобігти посилці додаткових військ галлів. Квінт Титурій Сабін з 3 легіонами був посланий в країну венеллів, куріосолітів і лексовіїв, щоб роз'єднати їх бойові сили. Децим Юній Брут Альбін (претор 44 року до н. е.) був призначений командиром флоту і галльських кораблів. Цезар наказав Бруту якомога швидше напасти на венетів, а сам пішов на них зі своєю сухопутною армією.
Венети під час підготовки до війни зміцнили міста, звезли в них провіант і стягнули в одне місце (близько затоки Морбіан) якомога більше кораблів. Також для спільного ведення війни вони уклали союз з племенами осисмів, лексовіїв, намне, амбіліатів, Морін, діаблінтів і менапіїв, а допоміжні війська були взяті з Британії.
Міста венетів розташовувалися зазвичай на кінці коси або на мисі, внаслідок чого захоплення міста не приносило Цезарю бажаного результату, так як під час облоги венети рятувалися втечею на кораблях. Тому Цезар, який захопив протягом літа кілька міст, вирішив чекати свого флоту.
Сили сторін
Флот венетів налічував близько 220 суден. За описом Юлія Цезаря кораблі будувалися і споряджалися наступним чином: їх кіль був більш плоским, щоб легше справлятися з мілинами відливами; ніс і корма були цілком зроблені з дуба, щоб переносити удари хвиль і пошкодження; ребра корабля були внизу пов'язані балками в фут (30 см) товщиною і скріплені цвяхами в палець завтовшки; якоря зміцнювалися не канатами, а залізними ланцюгами; замість вітрил на кораблях була груба або тонка дублена шкіра, щоб витримувати сильні бурі і рвучкі вітри. У порівнянні з римськими кораблями суди венетів були більш міцними (їх не можна було пробити носом), а також перевершували по висоті, внаслідок чого їх незручно було захоплювати баграми.
Флот Брута налічував приблизно 100 гребних судів. Перевагами римських кораблів були швидкість ходу і незалежність від вітру.
Хід битви
Як тільки флот Брута, який вийшов з гирла Лігера, досяг розташування військ Цезаря, 220 галльських кораблів вийшли з гавані в затоці Морбіан і стали проти римлян. Для боротьби з більш міцними і високими судами римляни використовували спеціальні серпи, прикріплені до жердин, якими вони притягували і розривали канати, які утримували реї галльських кораблів. Після чого два або три римських корабля оточували одне судно і брали його на абордаж. Венети, не знайшовши протидії цьому засобу, вирішили врятуватися втечею. Однак, римлянам пощастило, на морі встановився штиль. Внаслідок цієї випадковості римським військам вдалося поодинці захопити більшість кораблів венетів.
Наслідки
Ця битва поклала край війні з венетами. Уцілілі здалися Цезарю. Однак він не виявив до них милосердя. Керівники були страчені, інші продані в рабство.
Примітки
- Цезар. Записки про Галльську війну, II, 34: текст латинською
- Цезар. Записки про Галльську війну, III, 14: текст латинською
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pri Morbiani morska bitva mizh rimskim flotom pid komanduvannyam Decima Yuniya Bruta i flotom gallskogo plemeni venetiv sho vidbulosya v 56 roci do n e blizko zatoki Morbian Bitva pri Morbiani Gallska vijna Koordinati 47 30 00 pn sh 2 52 00 zh d 47 500000000028 pn sh 2 866666666694 zh d 47 500000000028 2 866666666694 Data 56 do n e Misce Zatoka Morbian Rezultat peremoga Rimu Storoni Rimska respublika Veneti keltske plem ya Komanduvachi Decim Yunij Brut Albin Vijskovi sili 100 suden 220 suden Vtrati 10 suden 200 sudenPeredistoriyaV 57 roku do n e Cezar vidpraviv VII Klavdiyiv legion pid komanduvannyam Publiya Krassa dlya pidkorennya primorskih plemen venetiv venelliv osismiv kuriosolitiv esubiyiv aulerkiv i redoniv Do kincya roku vsi ci plemena buli pidporyadkovani vladi Rimu Publij Krass z VII legionom zalishivsya zimuvati v Armoriki v krayini Andiv Cherez nestachu proviantu Publij Krass vidpraviv komandiriv kinnoti i vijskovih tribuniv do susidnih plemen dlya viluchennya hliba Odnak plem ya venetiv zatrimalo dvoh rimskih poslannikiv Yih priklad nasliduvali j inshi plemena Cherez posliv veneti shilili vse primorske naselennya proti rimlyan Cezar diznavshis pro ce nakazav buduvati vijskovi korabli na Ligeri i nabirati komandi Na pochatku 56 roku do n e Cezar yakij do cogo perebuvav v Italiyi pribuv do vijsk Shob zapobigti rozrostannyu gallskogo povstannya vin virishiv rozdiliti svoyu armiyu i rozpodiliti yiyi po vsij Galliyi Tit Labiyen z kinnotoyu buv poslanij v krayinu treveriv sho zhivut u Rejnu z doruchennyam pobuvati u remiv ta inshih belgiv a takozh vidkinuti germanciv v razi yih perehodu cherez richku Publij Krass z 12 kogortami j kinnotoyu buv poslanij v Akvitaniyu shob zapobigti posilci dodatkovih vijsk galliv Kvint Titurij Sabin z 3 legionami buv poslanij v krayinu venelliv kuriosolitiv i leksoviyiv shob roz yednati yih bojovi sili Decim Yunij Brut Albin pretor 44 roku do n e buv priznachenij komandirom flotu i gallskih korabliv Cezar nakazav Brutu yakomoga shvidshe napasti na venetiv a sam pishov na nih zi svoyeyu suhoputnoyu armiyeyu Veneti pid chas pidgotovki do vijni zmicnili mista zvezli v nih proviant i styagnuli v odne misce blizko zatoki Morbian yakomoga bilshe korabliv Takozh dlya spilnogo vedennya vijni voni uklali soyuz z plemenami osismiv leksoviyiv namne ambiliativ Morin diablintiv i menapiyiv a dopomizhni vijska buli vzyati z Britaniyi Mista venetiv roztashovuvalisya zazvichaj na kinci kosi abo na misi vnaslidok chogo zahoplennya mista ne prinosilo Cezaryu bazhanogo rezultatu tak yak pid chas oblogi veneti ryatuvalisya vtecheyu na korablyah Tomu Cezar yakij zahopiv protyagom lita kilka mist virishiv chekati svogo flotu Sili storinFlot venetiv nalichuvav blizko 220 suden Za opisom Yuliya Cezarya korabli buduvalisya i sporyadzhalisya nastupnim chinom yih kil buv bilsh ploskim shob legshe spravlyatisya z milinami vidlivami nis i korma buli cilkom zrobleni z duba shob perenositi udari hvil i poshkodzhennya rebra korablya buli vnizu pov yazani balkami v fut 30 sm tovshinoyu i skripleni cvyahami v palec zavtovshki yakorya zmicnyuvalisya ne kanatami a zaliznimi lancyugami zamist vitril na korablyah bula gruba abo tonka dublena shkira shob vitrimuvati silni buri i rvuchki vitri U porivnyanni z rimskimi korablyami sudi venetiv buli bilsh micnimi yih ne mozhna bulo probiti nosom a takozh perevershuvali po visoti vnaslidok chogo yih nezruchno bulo zahoplyuvati bagrami Flot Bruta nalichuvav priblizno 100 grebnih sudiv Perevagami rimskih korabliv buli shvidkist hodu i nezalezhnist vid vitru Hid bitviYak tilki flot Bruta yakij vijshov z girla Ligera dosyag roztashuvannya vijsk Cezarya 220 gallskih korabliv vijshli z gavani v zatoci Morbian i stali proti rimlyan Dlya borotbi z bilsh micnimi i visokimi sudami rimlyani vikoristovuvali specialni serpi prikripleni do zherdin yakimi voni prityaguvali i rozrivali kanati yaki utrimuvali reyi gallskih korabliv Pislya chogo dva abo tri rimskih korablya otochuvali odne sudno i brali jogo na abordazh Veneti ne znajshovshi protidiyi comu zasobu virishili vryatuvatisya vtecheyu Odnak rimlyanam poshastilo na mori vstanovivsya shtil Vnaslidok ciyeyi vipadkovosti rimskim vijskam vdalosya poodinci zahopiti bilshist korabliv venetiv NaslidkiCya bitva poklala kraj vijni z venetami Ucilili zdalisya Cezaryu Odnak vin ne viyaviv do nih miloserdya Kerivniki buli stracheni inshi prodani v rabstvo PrimitkiCezar Zapiski pro Gallsku vijnu II 34 tekst latinskoyu Cezar Zapiski pro Gallsku vijnu III 14 tekst latinskoyu