Будинок по вулиці Загорівській, 16

Будинок по вулиці Багговутівській, 16 (відомий також як садиба Багговута) — житловий будинок у Шевченківському районі міста Києва, на вулиці Загорівській. Зведений наприкінці XIX століття, має статус пам'ятки архітектури місцевого значення. Є зразком особнякової забудови Лук'янівки і Татарки.

Будинок по вулиці Загорівській, 16
50°28′13″ пн. ш. 30°28′39″ сх. д. / 50.47027777780555624° пн. ш. 30.47750000002777782° сх. д. / 50.47027777780555624; 30.47750000002777782Координати: 50°28′13″ пн. ш. 30°28′39″ сх. д. / 50.47027777780555624° пн. ш. 30.47750000002777782° сх. д. / 50.47027777780555624; 30.47750000002777782
Тип	особняк і пам'ятка архітектури^[d]
Статус спадщини	пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Київ
Архітектурний стиль	історизм
Будівництво	XIX ст.
Стан	напівзруйнований
Адреса	вул. Багговутівська, 16
Будинок по вулиці Загорівській, 16 (Київ)
Будинок по вулиці Загорівській, 16 у Вікісховищі

Зовнішні зображення
	Будинок № 16 у 1978—1979 роках
	Будмайданчик ЖК «Symbol» у 4-му кварталі 2020 року. На задньому плані — будинок № 16
	Всередині будинку (2019 рік)
	тильний фасад (2019 рік)

Історія

Будинок зведений наприкінці XIX століття. За поширеною легендою належав або Леонтію Багговуту, першопоселенцю вулиці, чиїм ім'ям названо вулицю, або генералу Олександру Багговуту. Втім, в історичних джерелах немає жодного підтвердження, що будинком володіла особа на прізвище Багговут. За дореволюційною нумерацією будинок мав № 12. Станом на 1899 рік, за даними адресної книги «Весь Київ» ним та сусіднім будинком № 10 володіла Протозанова Єфросинія Яківна. У 1901 році ці два будинки перейшли у власність до Івана Івановича Орлова, який не пізніше 1905 року продав будинок № 12 Олександрі В'ячеславівні Ковтун (або Ковшун), удові ротмістра. До 1917 року власники будинку неодноразово змінювалися.

Станом на початок XXI століття будинок перебував у комунальній власності та поступово руйнувався. У березні 2014 року його, та закинутий сусідній будинок № 16-б придбала компанія «РТ Девелопмент», а 2015 року Київська міська рада передала даному підприємству і відповідну земельну ділянку «для обслуговування та експлуатації адміністративних будівель на вул. Багговутівській, 16» (рішення № 432/1297 від 21 квітня 2015 року). У січні 2018 року будинок отримав охоронний договір, за яким власник будинку зобов'язався провести його реставрацію та відновлення. За даними експертизи, проведеної «УкрНДІПроектРеставрація», будинок станом на 2018 рік перебував у вкрай незадовільному стані, перекриття і дах частково зруйновані, велика імовірність руйнування стін будинку. Проект реставрації розробило бюро «КТК Буд».

У 2018 році компанія «РТ Девелопмент» отримала містобудівні умови та обмеження на дану ділянку, а в 2019 році цільове призначення ділянки в орендному договорі змінили на «обслуговування та експлуатацію багатофункціонального комплексу». В листопаді 2020 року ДАБІ видала дозвіл на будівництво біля старовинного особняка 24-поверхового житлового комплексу. Київські активісти з охорони культурної спадщини, зокрема, громадська діячка Олена Терещенко-Єскіна, вважають, що замість реставрації особняка забудовник може його знести.

У жовтні 2023 року Прокуратура міста Києва в судовому порядку зажадала від суб'єкта господарювання привести до належного стану цей будинок, який має статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини.

Опис

Одноповерховий цегляний будинок, розташований на червоній лінії забудови. Асиметричний десятивіконний фасад вирішений у стилі історизму з елементами модерну, розчленований вертикально рустованими пілястрами, завершується карнизом із дентикулами. Характерною особливістю будинку є віконні сандрики у вигляді рустованих архівольтів із замковими каменями. Головний вхід розташований праворуч від центральної осі та підкреслений невисоким аттиком. Портал входу також декорований рустованим архівольтом, над входом, в аттику — кругла люкарна. Первісно будинок був нетинькований та нефарбований.

Галерея

• Вікна будинку
• Вхідний портал

Примітки

1. . kmb.ua. «Київміськбуд». Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 23 квітня 2021.
2. Малаков, 2017, с. 52.
3. Весь Киев, 1899, с. 111.
4. Весь Киев, 1901.
5. Весь Киев, 1905.
6. . kmb.ua. «Київміськбуд». Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 23 квітня 2021.
7. Ирина Гинжул (6 грудня 2018). . kiev.segodnya.ua. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 23 квітня 2021.
8. . gdevkievezhithorosho.com. 15 грудня 2020. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 23 квітня 2021.
9. . lun.ua. ЛУН. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 23 квітня 2021.
10. . lun.ua. ЛУН. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 23 квітня 2021.
11. Олена Терещенко (10 лютого 2017). . kiev.pravda.com.ua. Українська правда: Київ. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 23 квітня 2021.
12. . gazeta.ua. 10 жовтня 2018. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 23 квітня 2021.
13. . 3m2.ua. 10 квітня 2017. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 23 квітня 2021.
14. Прокуратура в судовому порядку вимагає привести в належний стан напівзруйновану садибу Леонтія Багговута в Києві
15. . renovationmap.org. Мапа реновацій. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 23 квітня 2021.

Джерела

• Малаков Д. В. Лук'янівка, Татарка. — Либідь, 2017. — 80 с. — (Твій Київ) — .
• Весь Киев: адресная и справочная книга на 1899 год / издатели: М. А. Родоминский и А. А. Рогозинский; составитель Давидов Д. Я. — К. : Типография Петра Барскаго, Крещатик, соб. дом., № 40, 1899. — 390 с. (рос.)
• Список усадьб города Киева и его предместий // Весь Киев: адресная и справочная книга на 1901 год / издатель: М. Л. Радомский. — К. : Типография Петра Барскаго, Крещатик, соб. дом., № 40, 1901. — 416 с. (рос.)
• Список усадьб города Киева и его предместий // Весь Киев: адресная и справочная книга на 1905 год / издание С. М. Богуславского. — К. : Типография «Печатное дело в Киеве», Трехсвятительская ул. д., № 5, 1905. — 590 с. (рос.)

Посилання

• . renovationmap.org. Мапа реновацій. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 23 квітня 2021.