Діалекти ерзянської мови (ерз. Эрзянь келень диалект) — сукупність територіальних різновидів ерзянської мови, яким притаманна певна відмінність на фонетичному, граматичному і лексичному рівнях.
Сучасні загальноприйняті класифікації
За фонетико-фонологічним принципом виділяють три діалектних типи:
- прогресивно-асимілятивний;
- регресивно-асимілятивний;
- найпростіший.
За фонетико-морфологічним принципом виділяють п'ять основних діалектів:
- [ru];
- західний;
- північно-західний;
- південно-східний;
- шокшинський.
Основою сучасної ерзянської літературної мови вважається центральний діалект, що поширений у східній частині Республіки Мордовія — на території Атяшевського, Чамзинського і частини Ічалковського районів.
Історія
За припущенням мокшанського лінгвіста Сандора Феоктистоня формування діалектів ерзянської мови завершилося до XVIII ст. Проте перші діалектні зразки лексичних і текстових матеріалів ерзянської мови були зафіксовані ще у XVII столітті, зокрема у працях Ніколааса Вітсена, Філіпа Страленберга, Герарда Міллера, Івана Лепьохіна, Петера Палласа, [ru], Йоганна Фалька, Йоганна Георгі та інших.
Велике значення для розвитку ерзянської діалектології мала фундаментальна праця академіка Шахматова «Мордовський етнографічний збірник», у якій, крім усної народної творчості ерзян, також було уміщено, як додаток, фонетичний та морфологічний нариси до двох говірок тієї місцевості, де було зібрано матеріал.
Першу спробу класифікувати ерзянські діалекти мав професор Макар Євсев'єв. Так, у своїй праці «Основи мордовської граматики» він зумів виділити окремі чотири діалектні групи говорів:
- говори ерзян [ru] Тамбовської губернії;
- говори ерзян Ардатовського повіту Симбірської губернії;
- говори ерзян [ru] і [ru] повітів Нижньогородської губернії;
- говори ерзян Алатирського і [ru] повітів Симбірської губернії.
Першу наукову класифікацію ерзянських діалектів, яка довгий час була чи не єдиною, а нині вважається загальноприйнятою, здійснив академік Дмитро Бубрих, виділивши три діалектних типи за фонетичним принципом. Ту ж ідею підхопив і мордовський мовознавець Микола Циганов, запропонувавши за тим же принципом на основі виділених раніше трьох (найпростіший, прогресивно-асимілятивний і регресивно-асимілятивний) 5 діалектних типів:
- укаючий;
- окаючий;
- укаючо-окаючий;
- акаючий;
- окаючо-укаючий.
Уперше, спираючись не тільки на фонетичні ознаки, але також і на морфологічні особливості з урахуванням територіального аспекту, фіно-угрознавець Дмитро Циганкін запропонував розглядати чотири діалекти: центральний, західний, північно-західний, південно-східний. На основі цієї класифікації Григорій Єрмушкін виділив додатковий (п'ятий) — дракинсько-теньгушевський, який пізніше Олександр Феоктистов назве змішаним (або шокшинським) діалектом.
Характеристика
Діалект | Фонетичні особливості | Морфологічні особливості | Ареал |
---|---|---|---|
Центральний | у першому складі слова вживаються всі голосні (/a/, /o/, /u/, /i/, /e/, а в частині говірок також /ja/). У не перших складах вживаються /a/, /o/, /e/ і, як правило, у цій позиції відсутні голосні /u/, /i/ | у непрямих відмінках однини вживається вказівний (дейктичний) формант -ńt': /val'mava-ńt'/ (через це вікно); у деяких говірках форми однини і множини предмета володіння при власникові першої особи однини розрізняються: /ked'e-m/ (моя рука) — /ked'e-ń/ (мої руки) | поширений на території Атяшевського, Чамзинського і частини Ічалковського районів |
Західний | для фонетичних особливостей характерні процеси прогресивної асиміляції; у першому складі вживаються всі голосні; голосні /u/ та /i/ першого складу обумовлюють оголос не перших складів: /tumu/ (дуб), /tumuva/ (по дубу), /piźimi/ (дощ), /piźimivt'imi/ (без дощу); голосні /o/ і /e/ в не перших складах вживаються у тому випадку, якщо в першому складі виступають такі ж голосні: /komoro/ 'горстка', /meŕems/ 'сказати' | у непрямих відмінках однини вказівного відмінювання імен вживається формант -ńt': /kudusu-ńt'/ (у цьому домі); число предмета володіння має формальне вираження лише при власникові третьої особи однини: /kudu-zu/ (його дім) — /kudu-nzu/ (його дому) | поширений вздовж нижньої течії річки [ru] |
Північно-західний | за характером дії асимілятивних процесів — прогресивно-асимілятивний тип; наявне укання і, подекуди, ікання в деяких говірках: /anduma/ (годування), /vel't'ńisa/ (я закриваю) | побічно-вказівна форма однини іменників має формант -śt': /kudoso-śt'/ (в цьому домі), /kudosto-śt'/ (з цього дому); однина і множина предмета володіння при власникові розрізнюється від усіх трьох осіб однини і множини: /kudo-m/ (мій дім) — /kudo-n/ (мої доми), /kudo-t/ (твій дім) — /kudo-nt/ (твої доми) | поширений в межиріччі Алатир-Меня, а також уздовж нижньої течії річки Алатир. Охоплює території Ардатовського і Великоігнатовського районів Мордовії і сусідніх Алатирського і районів Чувашії |
Південно-західний | характеризується наявністю у фонетичній системі діалекту редукованих голосних | побічно-вказівні форми однини іменника мають суфікс -t: /kudit'/ (цього дому), /kuditi/ (цьому домові); у більшості говірок особисто-присвійні суфікси виступають тільки в твердому варіанті: /väl'it/ (твоє село), /väl'et'/ (твої села) | поширений в межиріччі приток Сури (Великоберезниківський, Дубьонський та частково Кочкуровський райони Мордовії) |
Шокшинський | поширений на північному заході Мордовії, охоплює Теньгушевський район |
Див. також
Примітки
- Эрзянский язык // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2017. — Т. 35. Шервуд — Яя. — 799 с. — . (рос.)
- Феоктистов А. П. .
- Об исследовании диалектов финно-угорских языков методами полевой и ареальной лингвистики. — Научные издания московского венгерского колледжа. — Москва
- «Валанг», 2002. — С. 319.(рос.)
- Диалектное своеобразие эрзянского языка // История и современное состояние мордовских языков. — Мордовский государственный университет имени Н. П. Огарёва, 2019. — С. 10-12.(рос.)
- Н. А. Агафонова. «Мордовский этнографический сборник» А. А. Шахматова как источник изучения эрзянских диалектов // Финно-угорский мир. — 2016. — № 1. — С. 15.(рос.)
- Д. В. Цыганкин, Н. А. Агафонова, И. Н. Рябов. Структура падежных форм прадигмы определенного склонения в эрзянском диалектном ареале // Вестник угроведения. — 2017. — Т. 7, № 4. — С. 86-97. з джерела 14 червня 2020. Процитовано 27 квітня 2020.(рос.)
- Д. В. Бубрих Историческая грамматика эрзянского языка, с. 9, на «Google Books»(рос.)
- Г. И. Ермушкин Ареальные исследования по восточным финно-угорским языкам (эрзя-мордовский язык) на «Google Books»(рос.)
Джерела
- А. П. Феоктистов. Эрзянский язык. — Языки мира: Уральские языки. — Москва : Наука, 1993. — С. 190-208.(рос.)
- Ермушкин, Григорий Иванович. Развитие фонетической системы диалектов эрзя-мордовского языка [ 14 червня 2020 у Wayback Machine.]: автореферат дис. доктора филологических наук: 10.02.07 / Ин-т языкознания.- Москва, 1997.- 53 с.(рос.)
- Полченкова Г. В., Натуральнова Г. А. Типы диалектизмов в лексике эрзянского языка // Огарёв-Online. — 2016. з джерела 14 червня 2020. Процитовано 2 травня 2020.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dialekti erzyanskoyi movi erz Erzyan kelen dialekt sukupnist teritorialnih riznovidiv erzyanskoyi movi yakim pritamanna pevna vidminnist na fonetichnomu gramatichnomu i leksichnomu rivnyah Areal dialektiv erzyanskoyi movi u Mordoviyi E I Centralnij E II Zahidnij E III Pivnichno zahidnij E IV Pivdenno shidnij E V ShokshinskijSuchasni zagalnoprijnyati klasifikaciyiZa fonetiko fonologichnim principom vidilyayut tri dialektnih tipi progresivno asimilyativnij regresivno asimilyativnij najprostishij Za fonetiko morfologichnim principom vidilyayut p yat osnovnih dialektiv ru zahidnij pivnichno zahidnij pivdenno shidnij shokshinskij Osnovoyu suchasnoyi erzyanskoyi literaturnoyi movi vvazhayetsya centralnij dialekt sho poshirenij u shidnij chastini Respubliki Mordoviya na teritoriyi Atyashevskogo Chamzinskogo i chastini Ichalkovskogo rajoniv IstoriyaZa pripushennyam mokshanskogo lingvista Sandora Feoktistonya formuvannya dialektiv erzyanskoyi movi zavershilosya do XVIII st Prote pershi dialektni zrazki leksichnih i tekstovih materialiv erzyanskoyi movi buli zafiksovani she u XVII stolitti zokrema u pracyah Nikolaasa Vitsena Filipa Stralenberga Gerarda Millera Ivana Lepohina Petera Pallasa ru Joganna Falka Joganna Georgi ta inshih Velike znachennya dlya rozvitku erzyanskoyi dialektologiyi mala fundamentalna pracya akademika Shahmatova Mordovskij etnografichnij zbirnik u yakij krim usnoyi narodnoyi tvorchosti erzyan takozh bulo umisheno yak dodatok fonetichnij ta morfologichnij narisi do dvoh govirok tiyeyi miscevosti de bulo zibrano material Pershu sprobu klasifikuvati erzyanski dialekti mav profesor Makar Yevsev yev Tak u svoyij praci Osnovi mordovskoyi gramatiki vin zumiv vidiliti okremi chotiri dialektni grupi govoriv govori erzyan ru Tambovskoyi guberniyi govori erzyan Ardatovskogo povitu Simbirskoyi guberniyi govori erzyan ru i ru povitiv Nizhnogorodskoyi guberniyi govori erzyan Alatirskogo i ru povitiv Simbirskoyi guberniyi Pershu naukovu klasifikaciyu erzyanskih dialektiv yaka dovgij chas bula chi ne yedinoyu a nini vvazhayetsya zagalnoprijnyatoyu zdijsniv akademik Dmitro Bubrih vidilivshi tri dialektnih tipi za fonetichnim principom Tu zh ideyu pidhopiv i mordovskij movoznavec Mikola Ciganov zaproponuvavshi za tim zhe principom na osnovi vidilenih ranishe troh najprostishij progresivno asimilyativnij i regresivno asimilyativnij 5 dialektnih tipiv ukayuchij okayuchij ukayucho okayuchij akayuchij okayucho ukayuchij Upershe spirayuchis ne tilki na fonetichni oznaki ale takozh i na morfologichni osoblivosti z urahuvannyam teritorialnogo aspektu fino ugroznavec Dmitro Cigankin zaproponuvav rozglyadati chotiri dialekti centralnij zahidnij pivnichno zahidnij pivdenno shidnij Na osnovi ciyeyi klasifikaciyi Grigorij Yermushkin vidiliv dodatkovij p yatij drakinsko tengushevskij yakij piznishe Oleksandr Feoktistov nazve zmishanim abo shokshinskim dialektom HarakteristikaDialekt Fonetichni osoblivosti Morfologichni osoblivosti Areal Centralnij u pershomu skladi slova vzhivayutsya vsi golosni a o u i e a v chastini govirok takozh ja U ne pershih skladah vzhivayutsya a o e i yak pravilo u cij poziciyi vidsutni golosni u i u nepryamih vidminkah odnini vzhivayetsya vkazivnij dejktichnij formant nt val mava nt cherez ce vikno u deyakih govirkah formi odnini i mnozhini predmeta volodinnya pri vlasnikovi pershoyi osobi odnini rozriznyayutsya ked e m moya ruka ked e n moyi ruki poshirenij na teritoriyi Atyashevskogo Chamzinskogo i chastini Ichalkovskogo rajoniv Zahidnij dlya fonetichnih osoblivostej harakterni procesi progresivnoyi asimilyaciyi u pershomu skladi vzhivayutsya vsi golosni golosni u ta i pershogo skladu obumovlyuyut ogolos ne pershih skladiv tumu dub tumuva po dubu pizimi dosh pizimivt imi bez doshu golosni o i e v ne pershih skladah vzhivayutsya u tomu vipadku yaksho v pershomu skladi vistupayut taki zh golosni komoro gorstka meŕems skazati u nepryamih vidminkah odnini vkazivnogo vidminyuvannya imen vzhivayetsya formant nt kudusu nt u comu domi chislo predmeta volodinnya maye formalne virazhennya lishe pri vlasnikovi tretoyi osobi odnini kudu zu jogo dim kudu nzu jogo domu poshirenij vzdovzh nizhnoyi techiyi richki ru Pivnichno zahidnij za harakterom diyi asimilyativnih procesiv progresivno asimilyativnij tip nayavne ukannya i podekudi ikannya v deyakih govirkah anduma goduvannya vel t nisa ya zakrivayu pobichno vkazivna forma odnini imennikiv maye formant st kudoso st v comu domi kudosto st z cogo domu odnina i mnozhina predmeta volodinnya pri vlasnikovi rozriznyuyetsya vid usih troh osib odnini i mnozhini kudo m mij dim kudo n moyi domi kudo t tvij dim kudo nt tvoyi domi poshirenij v mezhirichchi Alatir Menya a takozh uzdovzh nizhnoyi techiyi richki Alatir Ohoplyuye teritoriyi Ardatovskogo i Velikoignatovskogo rajoniv Mordoviyi i susidnih Alatirskogo i rajoniv Chuvashiyi Pivdenno zahidnij harakterizuyetsya nayavnistyu u fonetichnij sistemi dialektu redukovanih golosnih pobichno vkazivni formi odnini imennika mayut sufiks t kudit cogo domu kuditi comu domovi u bilshosti govirok osobisto prisvijni sufiksi vistupayut tilki v tverdomu varianti val it tvoye selo val et tvoyi sela poshirenij v mezhirichchi pritok Suri Velikobereznikivskij Dubonskij ta chastkovo Kochkurovskij rajoni Mordoviyi Shokshinskij fonetichni ta morfologichni osoblivosti dialektu zumovleni vplivom mokshanskoyi movi poshirenij na pivnichnomu zahodi Mordoviyi ohoplyuye Tengushevskij rajonDiv takozhDialekti rosijskoyi moviPrimitkiErzyanskij yazyk Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2017 T 35 Shervud Yaya 799 s ISBN 978 5 85270 373 6 ros Feoktistov A P Ob issledovanii dialektov finno ugorskih yazykov metodami polevoj i arealnoj lingvistiki Nauchnye izdaniya moskovskogo vengerskogo kolledzha Moskva Valang 2002 S 319 ros Dialektnoe svoeobrazie erzyanskogo yazyka Istoriya i sovremennoe sostoyanie mordovskih yazykov Mordovskij gosudarstvennyj universitet imeni N P Ogaryova 2019 S 10 12 ros N A Agafonova Mordovskij etnograficheskij sbornik A A Shahmatova kak istochnik izucheniya erzyanskih dialektov Finno ugorskij mir 2016 1 S 15 ros D V Cygankin N A Agafonova I N Ryabov Struktura padezhnyh form pradigmy opredelennogo skloneniya v erzyanskom dialektnom areale Vestnik ugrovedeniya 2017 T 7 4 S 86 97 z dzherela 14 chervnya 2020 Procitovano 27 kvitnya 2020 ros D V Bubrih Istoricheskaya grammatika erzyanskogo yazyka s 9 na Google Books ros G I Ermushkin Arealnye issledovaniya po vostochnym finno ugorskim yazykam erzya mordovskij yazyk na Google Books ros DzherelaA P Feoktistov Erzyanskij yazyk Yazyki mira Uralskie yazyki Moskva Nauka 1993 S 190 208 ros Ermushkin Grigorij Ivanovich Razvitie foneticheskoj sistemy dialektov erzya mordovskogo yazyka 14 chervnya 2020 u Wayback Machine avtoreferat dis doktora filologicheskih nauk 10 02 07 In t yazykoznaniya Moskva 1997 53 s ros Polchenkova G V Naturalnova G A Tipy dialektizmov v leksike erzyanskogo yazyka Ogaryov Online 2016 z dzherela 14 chervnya 2020 Procitovano 2 travnya 2020 ros