Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фе дір Іва нович Толбу хін 4 16 червня 1894 18940616 17 жовтня 1949 радянський воєначальник Маршал Радянського Союзу з 1

Федір Толбухін

Федір Толбухін

Фе́дір Іва́нович Толбу́хін (4 (16) червня 1894(18940616) — 17 жовтня 1949) — радянський воєначальник, Маршал Радянського Союзу (з 1944 р.), Герой Радянського Союзу (1965, посмертно), Герой Народної Республіки Болгарія, Народний Герой Югославії, кавалер ордену «Перемога».

Федір Іванович Толбухін
рос. Фёдор Ива́нович Толбу́хин
image
Народження4 (16) червня 1894(1894-06-16)
image Російська імперія
Смерть17 жовтня 1949(1949-10-17) (55 років)
image Москва, СРСР
цукровий діабет
ПохованняНекрополь біля Кремлівської стіни
Країнаimage СРСР
Приналежністьimage Радянська армія
Рід військпіхота
ОсвітаВійськова академія імені М. В. Фрунзе (1934)
Роки служби1914–1968
ПартіяКПРС
Званняimage Маршал Радянського Союзу
Командуванняimage СРСР
Командувач 4-м та 3-м Українськими, Південним фронтами,
командувач 57-ю та 68-ю арміями
Війни / битвиПерша світова війна
Друга світова війна
Нагороди
image
image
image image image image
image image image image
image image
image
Медаль «За оборону Севастополя»
image
Медаль «За оборону Сталінграда»
image
Медаль «За оборону Кавказу»
 image
image
Медаль «За взяття Будапешта»
image
Медаль «За взяття Відня»
image
Медаль «За визволення Белграда»
 image
image
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
 image

Нагороди Російської імперії

image
Орден Святої Анни 3 ступеня
image
Орден Святого Станіслава 3 ступеня

Нагороди інших країн

image
image
Великий офіцер ордена Почесного легіону
image
Кавалер воєнного хреста 1939—1945 з пальмовою гилкою (Франція)
image Толбухін Федір Іванович у Вікісховищі

Під час Другої світової війни — командувач військами Південного, 3-го і 4-го Українських фронтів, які брали участь у визволенні України, Молдови, Румунії, Болгарії, Югославії, Угорщини і Австрії від нацистських загарбників.

Біографія

Ранні роки і початок військової кар'єри

Народився 16 червня 1894 року в селі Андроники Ярославській губернії, нині Ярославський район (Ярославська область), в багатодітній заможній селянській родині. За версією рідних, родове прізвище було Хольнови, але в 1815—1825, коли один з Хольнових був бургомістром у поміщика, той дав йому дворянське прізвище Толбухін — можливо для того, щоб відрізнити його від інших Хольнових. Толбухін — прізвище друга цього поміщика, ярославського дворянина.

Закінчив церковнопарафіяльну школу і Давидковську земську школу. Після смерті батька був разом з іншими дітьми узятий на виховання його братами, петербурзькими купцями. 1912 року закінчив Петербурзьке комерційне училище і працював бухгалтером в Санкт-Петербурзі.

З початком Першої світової війни призваний до армії, служив солдатом-мотоциклістом, потім був направлений на навчання в школу прапорщиків. 1915 року відправлений на фронт. Командував ротою, батальйоном на Південно-Західному фронті і за бойові заслуги був нагороджений орденами Святої Анни і Святого Станіслава. Після Лютневої революції був обраний головою полкового комітету. Закінчив війну в чині штабс-капітана, в 1918 році був демобілізований.

Незабаром вступив до Червоної армії. З серпня 1918 року служив в військовому комісаріаті. В 1919 році закінчив школу штабної служби і брав участь у Громадянській війні, будучи молодшим помічником начальника штабу стрілецької дивізії з оперативної роботи на Північному та Західному фронтах. Тоді ж одружився, шлюб з Катериною Іванівною протривав рік, залишилася дочка Тетяна (у шлюбі Врублевська).

У 1921 році брав участь у придушенні Кронштадтського повстання, а потім у військових діях проти Фінської армії у Карелії. Був нагороджений орденом Червоного Прапора (1922).

Міжвоєнний період

1923 року одружився в Новгороді з Тамарою Євгенівною Бобильовою, вона була з дворян. Дітей у цьому шлюбі не було.

Закінчив курси удосконалення вищого комскладу в 1927 і в 1930 році. В 1934 році закінчив Військову академію імені Фрунзе. Займав посади начальника штабу стрілецької дивізії, з червня 1934 року — начальника штабу стрілецького корпусу. З вересня 1937 року — командир стрілецької дивізії. У липні 1938 — серпні 1941 років Ф. І. Толбухін — начальник штабу Закавказького військового округу. У червні 1940 йому було присвоєно військове звання генерал-майор.

Друга світова війна

Початковий період

На початку війни з Німеччиною Толбухін був начальником штабу Закавказького (серпень — грудень 1941) і Кавказького фронтів (грудень 1941 — січень 1942).

В січні — березні 1942 року займав посаду начальника штабу Кримського фронту, брав участь у розробці та проведенні Керченсько-Феодосійської десантної операції. У березні 1942 року знятий із посади представником Ставки Л. З. Мехлісом.

Незважаючи на початковий успіх, операція закінчилася великою поразкою: три радянські армії були оточені і розгромлені; загальні втрати становили понад 300 тисяч чоловік, включаючи близько 170 тисяч полонених, а також була втрачена значна кількість важкого озброєння. Поразка десанту важко відбилося на долі Севастополя, який перебував в облозі, і полегшило вермахту літній наступ на Кавказ.

Корінний перелом

У травні — липні 1942 року був заступником командувача військами Сталінградського військового округу.

З липня 1942 року командував 57-ю армією на Сталінградському фронті. Під час Сталінградської битви армія обороняла південні підступи Сталінграда. Толбухін проявив себе вмілим полководцем. У вересні 1942 року контрударами зупинив ворога на Сарпинських озерах. Під час операції «Уран» 57-а армія брала участь в оточенні і розгромі німецьких військ під Сталінградом. Саме танкові частини армії Толбухіна замкнули кільце оточення над армією Паулюса. За Сталінград 28 січня 1943 року генерал-лейтенант Федір Іванович Толбухін був нагороджений орденом Суворова 1-го ступеня.

З лютого 1943 року — командувач військами 68-ї армії на Північно-Західному фронті. Брав участь у Староруській операції в березні 1943 року. Наступ закінчився провалом з великими втратами з радянського боку.

З березня 1943 року Толбухін командував військами Південного (з 20 жовтня — 4-го Українського) фронту. Генерал-полковник Толбухін провів Міуську операцію (липень — серпень 1943) в результаті якої противнику не вдалося перекинути свої війська в район Курської битви. Ця операція зіграла важливу роль в битві на Курській дузі.

21 вересня 1943 року йому присвоєне звання «генерал армії». В серпні — листопаді 1943 року він успішно провів операції в результаті яких від нацистських загарбників був визволений Донбас та Мелітополь.

Війська фронту прорвали заздалегідь підготовлений рубіж оборони по річці Молочна, просунулися на 320 кілометрів, відрізали війська противника в Криму і зайняли плацдарми для його подальшого штурму.

1944—1945 роки

У ході Нікопольсько-Криворізької операції його війська вибили німців з плацдарму, форсували Дніпро і визволили Нікополь (лютий 1944).

Під час Кримської операції (квітень — травень 1944) його війська прорвалися до Криму з півночі, і спільно з Приморською армією розгромили німців і визволили Крим. Німці втратили понад 100 тисяч солдатів убитими і полоненими.

З травня 1944 року командує військами 3-го Українського фронту. У серпні 1944 року брав участь у проведенні Яссько-Кишинівської операції, в результаті якої війська 3-го Українського фронту спільно з військами 2-го Українського фронту (командувач Р. Я. Малиновський) розгромили групу армій «Південна Україна», повністю визволили територію Молдови і частину Румунії. Безповоротні втрати вермахту склали понад 300 тисяч солдатів та офіцерів. Румунія була виведена з війни на боці нацистської Німеччини, і вступила до антигітлерівської коаліції.

12 вересня 1944 року Толбухіну було присвоєне звання Маршал Радянського Союзу. У жовтні 1944 успішно провів Белградську операцію, його війська визволили східні райони Югославії, і її столицю Белград. Потім його війська форсували Дунай і розгромили 2-у угорську армію.

Під час Будапештської операції його війська, спільно з військами 2-го Українського фронту, з важкими боями захопили Будапешт (грудень 1944 — лютий 1945).

У березні 1945 провів Балатонську оборонну операцію — останню велику операцію Червоної Армії проти німецьких військ під час Другої світової війни. Війська фронту відбили останній великий наступ вермахту у Другій світовій війні. Противник зазнав великих втрат і відступив.

Війну закінчив розгромом групи армій «Південь», завершивши визволення Угорщини і звільнивши більшу частину Австрії (березень — квітень 1945). 13 квітня 1945 року його війська визволили столицю Австрії Відень (Віденська операція).

За успішне проведення військових операцій Толбухіна нагороджено вищим полководницьким орденом «Перемога».

Післявоєнний період

Після війни маршал Толбухін — головнокомандувач Південною групою військ на території Румунії та Болгарії, створеної для ймовірних військових дій на Балканах (розформована в лютому 1947). З січня 1947 року — командувач військами Закавказького військового округу. Депутат Верховної Ради СРСР II скликання (1946—1949).

Помер 17 жовтня 1949 року в Москві від цукрового діабету. Був кремований, урна з прахом похована в Кремлівській стіні на Червоній площі.

7 травня 1965 року маршалові Толбухіну Федору Івановичу посмертно присвоєне звання Герой Радянського Союзу.

Оцінки товаришів по службі

Федір Іванович Толбухін, за моїми тодішніми уявленнями, був уже літнім, тобто у віці близько 50 років. Високого зросту, огрядний, з великими, але приємними рисами обличчя, він справляв враження дуже доброї людини. Згодом я мав можливість остаточно переконатися в цій, як і в іншій вельми характерній для Толбухіна якості — його зовнішній незворушності та спокої. Мені не пригадається жодного випадку, коли б він розлютився. І не дивно, тому що Федір Іванович відверто висловлював свою антипатію до надмірно гарячих людей.

Від самого початку своїх дій щодо прикриття Сталінграда з півдня і до переходу в наступ 20 листопада 1942 року, 57-а армія без шуму, поспіху, продумано та організовано вела оборонні та поодинокі наступальні бої та операції. Ми називали її армією порядку та організованості і любили її командування за виключно уважне і бережливе ставлення до людей, до воїнів, хоч би в якому званні вони були.

У роки війни особливо яскраво виявилися такі якості Толбухіна, як бездоганне виконання службового обов'язку, особиста мужність, полководницький талант, душевне ставлення до підлеглих. Після війни Ф. І. Толбухін, займаючи відповідальні пости і будучи дуже хворим, продовжував успішно виконувати свої обов'язки. Ніколи не забуду, як Федір, лежачи на лікарняному ліжку, буквально за кілька хвилин до своєї смерті, запевняв, що завтра він вийде на роботу.

Нагороди

Російська імперія

СРСР

Іноземні нагороди

Джерела та література

Посилання

  • ТОЛБУХИН
  • Маршал Советского Союза Федор Толбухин
  • Толбухин Федор Иванович
  • Толбухин Федор Иванович
  • Фёдор Иванович Толбухин

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Fe dir Iva novich Tolbu hin 4 16 chervnya 1894 18940616 17 zhovtnya 1949 radyanskij voyenachalnik Marshal Radyanskogo Soyuzu z 1944 r Geroj Radyanskogo Soyuzu 1965 posmertno Geroj Narodnoyi Respubliki Bolgariya Narodnij Geroj Yugoslaviyi kavaler ordenu Peremoga Fedir Ivanovich Tolbuhinros Fyodor Iva novich Tolbu hinNarodzhennya4 16 chervnya 1894 1894 06 16 Rosijska imperiyaSmert17 zhovtnya 1949 1949 10 17 55 rokiv Moskva SRSR cukrovij diabetPohovannyaNekropol bilya Kremlivskoyi stiniKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijskpihotaOsvitaVijskova akademiya imeni M V Frunze 1934 Roki sluzhbi1914 1968PartiyaKPRSZvannya Marshal Radyanskogo SoyuzuKomanduvannya SRSR Komanduvach 4 m ta 3 m Ukrayinskimi Pivdennim frontami komanduvach 57 yu ta 68 yu armiyamiVijni bitviPersha svitova vijna Druga svitova vijnaNagorodiMedal Za oboronu Sevastopolya Medal Za oboronu Stalingrada Medal Za oboronu Kavkazu Medal Za vzyattya Budapeshta Medal Za vzyattya Vidnya Medal Za vizvolennya Belgrada Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Nagorodi Rosijskoyi imperiyi Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenya Nagorodi inshih krayin Velikij oficer ordena Pochesnogo legionu Kavaler voyennogo hresta 1939 1945 z palmovoyu gilkoyu Franciya Tolbuhin Fedir Ivanovich u Vikishovishi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni komanduvach vijskami Pivdennogo 3 go i 4 go Ukrayinskih frontiv yaki brali uchast u vizvolenni Ukrayini Moldovi Rumuniyi Bolgariyi Yugoslaviyi Ugorshini i Avstriyi vid nacistskih zagarbnikiv BiografiyaRanni roki i pochatok vijskovoyi kar yeri Narodivsya 16 chervnya 1894 roku v seli Androniki Yaroslavskij guberniyi nini Yaroslavskij rajon Yaroslavska oblast v bagatoditnij zamozhnij selyanskij rodini Za versiyeyu ridnih rodove prizvishe bulo Holnovi ale v 1815 1825 koli odin z Holnovih buv burgomistrom u pomishika toj dav jomu dvoryanske prizvishe Tolbuhin mozhlivo dlya togo shob vidrizniti jogo vid inshih Holnovih Tolbuhin prizvishe druga cogo pomishika yaroslavskogo dvoryanina Zakinchiv cerkovnoparafiyalnu shkolu i Davidkovsku zemsku shkolu Pislya smerti batka buv razom z inshimi ditmi uzyatij na vihovannya jogo bratami peterburzkimi kupcyami 1912 roku zakinchiv Peterburzke komercijne uchilishe i pracyuvav buhgalterom v Sankt Peterburzi Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni prizvanij do armiyi sluzhiv soldatom motociklistom potim buv napravlenij na navchannya v shkolu praporshikiv 1915 roku vidpravlenij na front Komanduvav rotoyu bataljonom na Pivdenno Zahidnomu fronti i za bojovi zaslugi buv nagorodzhenij ordenami Svyatoyi Anni i Svyatogo Stanislava Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi buv obranij golovoyu polkovogo komitetu Zakinchiv vijnu v chini shtabs kapitana v 1918 roci buv demobilizovanij Nezabarom vstupiv do Chervonoyi armiyi Z serpnya 1918 roku sluzhiv v vijskovomu komisariati V 1919 roci zakinchiv shkolu shtabnoyi sluzhbi i brav uchast u Gromadyanskij vijni buduchi molodshim pomichnikom nachalnika shtabu strileckoyi diviziyi z operativnoyi roboti na Pivnichnomu ta Zahidnomu frontah Todi zh odruzhivsya shlyub z Katerinoyu Ivanivnoyu protrivav rik zalishilasya dochka Tetyana u shlyubi Vrublevska U 1921 roci brav uchast u pridushenni Kronshtadtskogo povstannya a potim u vijskovih diyah proti Finskoyi armiyi u Kareliyi Buv nagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora 1922 Mizhvoyennij period 1923 roku odruzhivsya v Novgorodi z Tamaroyu Yevgenivnoyu Bobilovoyu vona bula z dvoryan Ditej u comu shlyubi ne bulo Zakinchiv kursi udoskonalennya vishogo komskladu v 1927 i v 1930 roci V 1934 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu imeni Frunze Zajmav posadi nachalnika shtabu strileckoyi diviziyi z chervnya 1934 roku nachalnika shtabu strileckogo korpusu Z veresnya 1937 roku komandir strileckoyi diviziyi U lipni 1938 serpni 1941 rokiv F I Tolbuhin nachalnik shtabu Zakavkazkogo vijskovogo okrugu U chervni 1940 jomu bulo prisvoyeno vijskove zvannya general major Druga svitova vijna Pochatkovij period Na pochatku vijni z Nimechchinoyu Tolbuhin buv nachalnikom shtabu Zakavkazkogo serpen gruden 1941 i Kavkazkogo frontiv gruden 1941 sichen 1942 V sichni berezni 1942 roku zajmav posadu nachalnika shtabu Krimskogo frontu brav uchast u rozrobci ta provedenni Kerchensko Feodosijskoyi desantnoyi operaciyi U berezni 1942 roku znyatij iz posadi predstavnikom Stavki L Z Mehlisom Nezvazhayuchi na pochatkovij uspih operaciya zakinchilasya velikoyu porazkoyu tri radyanski armiyi buli otocheni i rozgromleni zagalni vtrati stanovili ponad 300 tisyach cholovik vklyuchayuchi blizko 170 tisyach polonenih a takozh bula vtrachena znachna kilkist vazhkogo ozbroyennya Porazka desantu vazhko vidbilosya na doli Sevastopolya yakij perebuvav v oblozi i polegshilo vermahtu litnij nastup na Kavkaz Korinnij perelom U travni lipni 1942 roku buv zastupnikom komanduvacha vijskami Stalingradskogo vijskovogo okrugu Z lipnya 1942 roku komanduvav 57 yu armiyeyu na Stalingradskomu fronti Pid chas Stalingradskoyi bitvi armiya oboronyala pivdenni pidstupi Stalingrada Tolbuhin proyaviv sebe vmilim polkovodcem U veresni 1942 roku kontrudarami zupiniv voroga na Sarpinskih ozerah Pid chas operaciyi Uran 57 a armiya brala uchast v otochenni i rozgromi nimeckih vijsk pid Stalingradom Same tankovi chastini armiyi Tolbuhina zamknuli kilce otochennya nad armiyeyu Paulyusa Za Stalingrad 28 sichnya 1943 roku general lejtenant Fedir Ivanovich Tolbuhin buv nagorodzhenij ordenom Suvorova 1 go stupenya Z lyutogo 1943 roku komanduvach vijskami 68 yi armiyi na Pivnichno Zahidnomu fronti Brav uchast u Staroruskij operaciyi v berezni 1943 roku Nastup zakinchivsya provalom z velikimi vtratami z radyanskogo boku Z bereznya 1943 roku Tolbuhin komanduvav vijskami Pivdennogo z 20 zhovtnya 4 go Ukrayinskogo frontu General polkovnik Tolbuhin proviv Miusku operaciyu lipen serpen 1943 v rezultati yakoyi protivniku ne vdalosya perekinuti svoyi vijska v rajon Kurskoyi bitvi Cya operaciya zigrala vazhlivu rol v bitvi na Kurskij duzi 21 veresnya 1943 roku jomu prisvoyene zvannya general armiyi V serpni listopadi 1943 roku vin uspishno proviv operaciyi v rezultati yakih vid nacistskih zagarbnikiv buv vizvolenij Donbas ta Melitopol Vijska frontu prorvali zazdalegid pidgotovlenij rubizh oboroni po richci Molochna prosunulisya na 320 kilometriv vidrizali vijska protivnika v Krimu i zajnyali placdarmi dlya jogo podalshogo shturmu 1944 1945 roki U hodi Nikopolsko Krivorizkoyi operaciyi jogo vijska vibili nimciv z placdarmu forsuvali Dnipro i vizvolili Nikopol lyutij 1944 Pid chas Krimskoyi operaciyi kviten traven 1944 jogo vijska prorvalisya do Krimu z pivnochi i spilno z Primorskoyu armiyeyu rozgromili nimciv i vizvolili Krim Nimci vtratili ponad 100 tisyach soldativ ubitimi i polonenimi Z travnya 1944 roku komanduye vijskami 3 go Ukrayinskogo frontu U serpni 1944 roku brav uchast u provedenni Yassko Kishinivskoyi operaciyi v rezultati yakoyi vijska 3 go Ukrayinskogo frontu spilno z vijskami 2 go Ukrayinskogo frontu komanduvach R Ya Malinovskij rozgromili grupu armij Pivdenna Ukrayina povnistyu vizvolili teritoriyu Moldovi i chastinu Rumuniyi Bezpovorotni vtrati vermahtu sklali ponad 300 tisyach soldativ ta oficeriv Rumuniya bula vivedena z vijni na boci nacistskoyi Nimechchini i vstupila do antigitlerivskoyi koaliciyi 12 veresnya 1944 roku Tolbuhinu bulo prisvoyene zvannya Marshal Radyanskogo Soyuzu U zhovtni 1944 uspishno proviv Belgradsku operaciyu jogo vijska vizvolili shidni rajoni Yugoslaviyi i yiyi stolicyu Belgrad Potim jogo vijska forsuvali Dunaj i rozgromili 2 u ugorsku armiyu Pid chas Budapeshtskoyi operaciyi jogo vijska spilno z vijskami 2 go Ukrayinskogo frontu z vazhkimi boyami zahopili Budapesht gruden 1944 lyutij 1945 U berezni 1945 proviv Balatonsku oboronnu operaciyu ostannyu veliku operaciyu Chervonoyi Armiyi proti nimeckih vijsk pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Vijska frontu vidbili ostannij velikij nastup vermahtu u Drugij svitovij vijni Protivnik zaznav velikih vtrat i vidstupiv Vijnu zakinchiv rozgromom grupi armij Pivden zavershivshi vizvolennya Ugorshini i zvilnivshi bilshu chastinu Avstriyi berezen kviten 1945 13 kvitnya 1945 roku jogo vijska vizvolili stolicyu Avstriyi Viden Videnska operaciya Za uspishne provedennya vijskovih operacij Tolbuhina nagorodzheno vishim polkovodnickim ordenom Peremoga Pislyavoyennij period Pislya vijni marshal Tolbuhin golovnokomanduvach Pivdennoyu grupoyu vijsk na teritoriyi Rumuniyi ta Bolgariyi stvorenoyi dlya jmovirnih vijskovih dij na Balkanah rozformovana v lyutomu 1947 Z sichnya 1947 roku komanduvach vijskami Zakavkazkogo vijskovogo okrugu Deputat Verhovnoyi Radi SRSR II sklikannya 1946 1949 Pomer 17 zhovtnya 1949 roku v Moskvi vid cukrovogo diabetu Buv kremovanij urna z prahom pohovana v Kremlivskij stini na Chervonij ploshi 7 travnya 1965 roku marshalovi Tolbuhinu Fedoru Ivanovichu posmertno prisvoyene zvannya Geroj Radyanskogo Soyuzu Ocinki tovarishiv po sluzhbiMarshal S S Biryuzov Fedir Ivanovich Tolbuhin za moyimi todishnimi uyavlennyami buv uzhe litnim tobto u vici blizko 50 rokiv Visokogo zrostu ogryadnij z velikimi ale priyemnimi risami oblichchya vin spravlyav vrazhennya duzhe dobroyi lyudini Zgodom ya mav mozhlivist ostatochno perekonatisya v cij yak i v inshij velmi harakternij dlya Tolbuhina yakosti jogo zovnishnij nezvorushnosti ta spokoyi Meni ne prigadayetsya zhodnogo vipadku koli b vin rozlyutivsya I ne divno tomu sho Fedir Ivanovich vidverto vislovlyuvav svoyu antipatiyu do nadmirno garyachih lyudej General I K Morozov Vid samogo pochatku svoyih dij shodo prikrittya Stalingrada z pivdnya i do perehodu v nastup 20 listopada 1942 roku 57 a armiya bez shumu pospihu produmano ta organizovano vela oboronni ta poodinoki nastupalni boyi ta operaciyi Mi nazivali yiyi armiyeyu poryadku ta organizovanosti i lyubili yiyi komanduvannya za viklyuchno uvazhne i berezhlive stavlennya do lyudej do voyiniv hoch bi v yakomu zvanni voni buli Marshal O M Vasilevskij U roki vijni osoblivo yaskravo viyavilisya taki yakosti Tolbuhina yak bezdoganne vikonannya sluzhbovogo obov yazku osobista muzhnist polkovodnickij talant dushevne stavlennya do pidleglih Pislya vijni F I Tolbuhin zajmayuchi vidpovidalni posti i buduchi duzhe hvorim prodovzhuvav uspishno vikonuvati svoyi obov yazki Nikoli ne zabudu yak Fedir lezhachi na likarnyanomu lizhku bukvalno za kilka hvilin do svoyeyi smerti zapevnyav sho zavtra vin vijde na robotu NagorodiRosijska imperiya Orden Svyatoyi Anni 3 go stupenya Orden Svyatogo Stanislava 3 go stupenya SRSR Geroj Radyanskogo Soyuzu 7 travnya 1965 posmertno Orden Peremoga 26 kvitnya 1945 3 ordena Lenina 19 03 1944 21 02 1945 7 05 1965 3 ordena Chervonogo Prapora 18 10 1922 3 11 1944 2 ordena Suvorova 1 go stupenya 28 01 1943 16 05 1944 Orden Kutuzova 1 go stupenya 17 09 1943 Orden Chervonoyi Zirki 22 02 1938 Medal Za oboronu Sevastopolya Medal Za oboronu Stalingrada Medal Za oboronu Kavkazu Medal Za peremogu nad Nimechchinoyu Medal Za vzyattya Budapeshta Medal Za vzyattya Vidnya Medal Za vizvolennya Belgrada Medal XX rokiv Robitnicho Selyanskij Chervonij Armiyi Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Inozemni nagorodi Geroj Narodnoyi Respubliki Bolgariya posmertno Narodnij Geroj Yugoslaviyi 31 travnya 1945 Orden Pochesnogo legionu Orden Ugorska svoboda Velikij hrest ordena Ugorska Respublika Dzherela ta literaturaRudenko N M Tolbuhin Fedir Ivanovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 116 ISBN 978 966 00 1359 9 PosilannyaTOLBUHIN Marshal Sovetskogo Soyuza Fedor Tolbuhin Tolbuhin Fedor Ivanovich Tolbuhin Fedor Ivanovich Fyodor Ivanovich Tolbuhin

Дата публікації:
Топ