Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гаївка — село в Україні, у Первозванівській сільській громаді Кропивницького району Кіровоградської області.
| село Гаївка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Кіровоградська область | ||||
| Район | Кропивницький район | ||||
| Громада | Первозванівська сільська громада | ||||
| Облікова картка | Облікова картка | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1910 | ||||
| Населення | 414 (2001 рік) | ||||
| Територія | 3238,27 га км² | ||||
| Поштовий індекс | 27604 | ||||
| Телефонний код | +380 522 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 48°30′13″ пн. ш. 32°26′45″ сх. д. / 48.50361° пн. ш. 32.44583° сх. д.Координати: 48°30′13″ пн. ш. 32°26′45″ сх. д. / 48.50361° пн. ш. 32.44583° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 134 м | ||||
| Водойми | річка Лозуватка | ||||
| Відстань до обласного центру | 15 км | ||||
| Відстань до районного центру | 15 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Карта | |||||
  Гаївка | |||||
 Гаївка | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Населення становить 414 осіб (перепис 2001 року). Колишній центр Гаївської сільської ради. Кількість наявного населення — 550 чол. (2007 рік).
За 15 кілометрів на захід від села Гаївки розташований обласний центр Кіровоград. Гаївка знаходиться на берегах річки Лозуватки (права притока Аджамки).
На території с. Гаївка розташовані:
- Будинок культури — 350 місць;
- Дитячий садок — 50 місць;
- Фельдшерсько-акушерський пункт;
- Відділення зв'язку.
Історія
Люди здавна заселяли територію, на якій розміщена Гаївка. Тут виявлено пам'ятки доби неоліту, 18 курганів віком до 5 тисяч років. З 2006 року на курганній групи «Могили» проводять екскурсії.
У XVI—XVIII століттях землі нинішньої Гаївки входили до Вольностей Запорізького війська. Відомо, що протопоселення Гаївки Лозуватка та Буланівка вже існували у XVIII столітті. За місцевими переказами, найбільше село місцевості Лозуватка (Козацька Лозуватка, Лозувата Балка), було засноване ще запорізькими козаками у нижній течії річки Лозуватки.
Перші письмові згадки про поселення пов'язані із подіями «Поземної війни» (1755—1775) — наступом Російської імперії на права Запоріжжя та боротьбою козаків за збереження своїх вольностей. У середині XVIII століття Росія захопила північ Бугогардської паланки Запорізької Січі під військові поселення Нова Сербія та Слобідський козацький полк. На Межовому плані розподілу землеволодінь при фортеці Святої Єлизавети від 24 липня 1758 року позначено два хутори Іванченків та Созонів. Вони розміщені на лівій притоці (нині Київцева балка) річки Лозуватки і включені до Слобідського поселення. Між іншим, запорожці доводили, що мають ці землі у своєму володінні — річку Інгул аж до її джерела, що вони вільно займалися там торгівлею, так само як і в іншій місцині, званій Балка Лозуватка . Справа доходила до збройних сутичок. У 1774 році поміщик Г.Бутович писав скаргу про те, що мешканці Лозуватої Балки втекли на Січ під збройною охороною запорожців . Певно, ті події стали основою гаївських переказів, як біля річки Лозуватки в Баленковій балці запорожці знищили ворожий загін разом із командиром.
Опір закріпаченню продовжувався і після руйнування Запорізької Січі. До 1812 року всі мешканці Буланівки втекли від поміщика.
Наприкінці XVIII століття, сільце Лозуватка стало власністю Григорія Бутовича, вихідця із лівобережної козацької старшини, незмінного судді Слобідського козацького полку (1754—1764). Межування земель сільця Лозуватки з хутором Мар'ївкою площею 3227 гектар у 1795 році — перша відома спроба організувати місцеву територіальну громаду.
У XIX столітті Лозуватка — центр Лозуватської волості Олександрійського повіту. Нащадки Бутовича Різанові уславилися своїм меценатством. Ганна Михайлівна Різанова (1814 р.н.) була співзасновницею Благодійного товариства та Товариства з розповсюдження грамотності в Єлизаветграді. За її діяльної підтримки 15 жовтня 1867 року відкрито Ремісничо-грамотне училище на Ковалівці — перше безплатне профтехучилище в Російській імперії.
Починаючи з 1910 року на землях Лозуватки засновано кілька поселень: Гаївка, Київці, Новогеоргіївка, Новопокровське та Дубова Балка. Гаївка перебирає на себе функції адміністративного центру громади.
Гаївчани підтримали українське відродження 1917—1921 років. У 1918 році в селах перебували Українські Січові Стрільці, зокрема Михайло Людкевич — брат видатного західноукраїнського композитора Станіслава Людкевича (1879—1979). З лютого 1920 року через село проліг шлях славного Зимового походу Армії Української Народної Республіки. Тут перебували видатні військові та громадські діячі: командуючий Армією УНР генерал-полковник Михайло Омелянович-Павленко, командир 2-го Запорізького збірного полку Запорізької дивізії полковник Іван Литвиненко, старшина кінноти 2-го Запорізького збірного полку, відомий письменник-мемуарист Юрій Горліс-Горський (Залізняк) та інші.
З 1921 року у краї встановлюється влада більшовиків. У 1929 році добудовано приміщення Гаївської школи. З 1929 по 1932 роки закінчилася колективізація Гаївки, внаслідок якої стався голодомор — загинули з голоду 420 членів громади (30 % населення), зникли хутори, деякі кутки сіл. Новогеоргіївка та Нопокровське об'єднано в Новогригорівку. Пам'ятний знак на території Гаївської загальноосвітньої школи I—III ступенів нагадує про темні роки геноциду українців.
Під час Другої світової війни у селах Гаївської сільради діяла підпільна група, яку очолили В. М. Сушко та І. А. Щирий. Підпільники поширювали антинацистські листівки. Всіх членів підпілля викрили і розстріляли в Кіровограді у 1942 році. Загалом, на фронтах війни загинули до півтори сотні гаївчан. Обеліск в центрі села увічнює пам'ять про воїнів. У 1950 році села Лозуватку та Буланівку включено у межі Гаївки.
Із 1960-х до 1974 умови життя у Гаївській сільській раді дещо покращилися: колгосп збудував більше десятка цегляних хат, клуб на 350 місць, дитсадок на 50 місць, контору, ФАП, 2 магазини, розпочали будівництво школи, у Гаївку проклали бруківку. У 1972 році у Гаївській школі навчалися 126 дітей. Поліпшення пов'язують із діяльністю тодішнього голови колгоспу Гладкого Івана Федотовича.
У 1974 році гаївський колгосп імені Котовського приєднаний до колгоспу імені Леніна Бережинської сільської ради. Гаївське господарство звалося 2-м відділенням. Одразу після об'єднання колгоспів припинили будівництво нової школи; відновилася масова втеча гаївчан із села. Тоді знелюдніло село Дубове, в інших поселеннях сільської ради кількість людей значно скоротилася.
З 1992 року Гаївка від'єдналася від спільного з Бережинкою колгоспу. Тоді заасфальтовано дорогу до Гаївки, збудовано млин, розпочато прокладення газогону. У 2002 році школа набула статусу загальноосвітньої I—III ступенів. З 2006 року Гаївка газифікована. Поступово збільшується кількість населення.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 355 осіб, з яких 164 чоловіки та 191 жінка.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 416 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 96,63 % |
| російська | 3,13 % |
| молдовська | 0,24 % |
Символіка Гаївки
Герб та прапор Гаївки затверджено рішенням Гаївської сільської ради від 17 грудня 2013 року. На синьому тлі трикутного щита зображено золотий Гаївський Криж — хрест із чотирма променями, де кожен довший за попередній на однакову довжину. Даний петрогліф вибито на кам'яному камені кургану № 8, що знаходиться за 2 кілометри від Гаївки. Гаївський Криж — солярний знак — подає погляд наших предків на різну силу Сонця протягом року, тому символічне зображення Сонця укомпоноване у Гаївський Криж. Оскільки засновники першопоселень Гаївки були запорожцями, то вісім променів сонця зображені у вигляді козацьких шабель. Синій колір щита символізує шляхетність чину, поступків; а золото Крижа це — велич знань предків, які прагнемо осягнути.
Щит увінчано стилізованим зеленим зображенням сторічної Великої Верби, що стала символом і візиткою Гаївки. До того ж, це опосередковано вказує і на рослинні назви Гаївки та першопоселення Лозуватки. Міцний трикорінь Великої Верби переходить у тригілля, що вказує на тяглість давніх традицій до теперішнього дня. Три срібні гілки дерева символізують три поселення, що ввійшли до Гаївки — Лозуватка, Буланівка та власне Гаївка. Срібло означає цноту, мудрість; зелений колір — свободу та життя.
У пам'ять про славну родину козацького судді Григорія Бутовича, на стовбур Великої Верби накладено терези як символ суддівства та справедливості. Щит прикрашений калиновими гілками, які обвиває синьо-золота стрічка. Калина — одвічний оберіг українців у Всесвіті. Внизу на золотій стрічці синіми літерами написано девіз «У РАДОСТІ».
Прапор повторює ідею герба: на синьому тлі золотий Гаївський Криж із закомпонованим зображенням сонця з вісьмома променями у вигляді козацьких шабель.
Видатні родини Гаївки
Із Гаївкою сільської ради пов'язані життя і діяльність родини козацького судді Григорія Івановича Бутовича. Козацький рід Бутовичів з 18-го століття осів в околицях форту Єлизавети — у селі Лозуватці та хуторі Буланівці, що були розміщені за 12 верст на схід від фортеці. Ті сільце та хутір є нині південним та північним кутками Гаївки Кіровоградського району. Такі роди додали багато характерних рис місту, що нині зветься Кіровоград, та прилеглому краю.
При успадкуванні земель Бутовича онучці Різановій Марії Романівні дісталася Мар'ївка у Козацькій балці, а онуку Різанову Андрію Романовичу — село Лозуватка у Лозуватій балці та Суха балка.
Народна пам'ять зберегла образ поміщика Різанова Андрія Романовича — внука судді Бутовича. Той «пан Різан» займався осушуванням боліт по долині річки Лозуватки, провів дубовий водогін до свого маєтку в Лозуватці.
Праправнучка Григорія Бутовича Катерина Романівна Кнорринг була останньою з роду, хто володів частиною лозуватських земель.
З Лозуватською громадою та її наступницею, Гаївською сільською радою, пов'язані також життя інших видатних людей. 24 лютого 1917 року у Гаївці народився Доленко Григорій Назарович — доктор геолого-мінералогічних наук, професор, академік АН України. Він став одним із засновників української геолого-мінералогії. Під його керівництвом відкрито найбільше в Європі родовище нафти Матцен (Австрія). Доленка включено до списку ста найвидатніших геологів світу.
У Гаївці під час геноциду 1932—1933 років загинув Михайло Людкевич — брат видатного західноукраїнського композитора Станіслава Людкевича (1879—1979). Січовий стрілець Михайло Людкевич залишився у Гаївці в 1918 році, коли УСС перебували в Україні. Алевтина Чанковська, правнучка Михайла Людкевича, нині очолює зразковий хор бандуристів «Орія» в Кіровограді. Відомий педагог, організатор першої національної школи в Кіровограді, Каюков Василь Іванович починав кар'єру освітянина на посаді директора Гаївської школи. Василь Іванович у Гаївці одружився. У Лозуватці Гаївської сільської ради народився, провів дитинство Ігнатенко Іван Іванович (1935—1995) — декан факультету автоматизації технологічних процесів Одеської державної академії харчових технологій, кандидат технічних наук, доцент. Лозуватчанин упорядкував фронтові спогади свого батька, Ігнатенка Івана Харитоновича, «Нотатки військового зв'язківця». Мемуари, зокрема, подають картини воєнного життя рідного краю.
Див. також
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
- Погода в селі Гаївка [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (червень 2015) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gayivka Gayivka selo v Ukrayini u Pervozvanivskij silskij gromadi Kropivnickogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti selo Gayivka Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Kirovogradska oblast Rajon Kropivnickij rajon Gromada Pervozvanivska silska gromada Oblikova kartka Oblikova kartka Osnovni dani Zasnovane 1910 Naselennya 414 2001 rik Teritoriya 3238 27 ga km Poshtovij indeks 27604 Telefonnij kod 380 522 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 30 13 pn sh 32 26 45 sh d 48 50361 pn sh 32 44583 sh d 48 50361 32 44583 Koordinati 48 30 13 pn sh 32 26 45 sh d 48 50361 pn sh 32 44583 sh d 48 50361 32 44583 Serednya visota nad rivnem morya 134 m Vodojmi richka Lozuvatka Vidstan do oblasnogo centru 15 km Vidstan do rajonnogo centru 15 km Misceva vlada Karta Gayivka Gayivka Mapa Gayivka u Vikishovishi Naselennya stanovit 414 osib perepis 2001 roku Kolishnij centr Gayivskoyi silskoyi radi Kilkist nayavnogo naselennya 550 chol 2007 rik Za 15 kilometriv na zahid vid sela Gayivki roztashovanij oblasnij centr Kirovograd Gayivka znahoditsya na beregah richki Lozuvatki prava pritoka Adzhamki Na teritoriyi s Gayivka roztashovani Budinok kulturi 350 misc Dityachij sadok 50 misc Feldshersko akusherskij punkt Viddilennya zv yazku IstoriyaLyudi zdavna zaselyali teritoriyu na yakij rozmishena Gayivka Tut viyavleno pam yatki dobi neolitu 18 kurganiv vikom do 5 tisyach rokiv Z 2006 roku na kurgannij grupi Mogili provodyat ekskursiyi U XVI XVIII stolittyah zemli ninishnoyi Gayivki vhodili do Volnostej Zaporizkogo vijska Vidomo sho protoposelennya Gayivki Lozuvatka ta Bulanivka vzhe isnuvali u XVIII stolitti Za miscevimi perekazami najbilshe selo miscevosti Lozuvatka Kozacka Lozuvatka Lozuvata Balka bulo zasnovane she zaporizkimi kozakami u nizhnij techiyi richki Lozuvatki Pershi pismovi zgadki pro poselennya pov yazani iz podiyami Pozemnoyi vijni 1755 1775 nastupom Rosijskoyi imperiyi na prava Zaporizhzhya ta borotboyu kozakiv za zberezhennya svoyih volnostej U seredini XVIII stolittya Rosiya zahopila pivnich Bugogardskoyi palanki Zaporizkoyi Sichi pid vijskovi poselennya Nova Serbiya ta Slobidskij kozackij polk Na Mezhovomu plani rozpodilu zemlevolodin pri forteci Svyatoyi Yelizaveti vid 24 lipnya 1758 roku poznacheno dva hutori Ivanchenkiv ta Sozoniv Voni rozmisheni na livij pritoci nini Kiyivceva balka richki Lozuvatki i vklyucheni do Slobidskogo poselennya Mizh inshim zaporozhci dovodili sho mayut ci zemli u svoyemu volodinni richku Ingul azh do yiyi dzherela sho voni vilno zajmalisya tam torgivleyu tak samo yak i v inshij miscini zvanij Balka Lozuvatka Sprava dohodila do zbrojnih sutichok U 1774 roci pomishik G Butovich pisav skargu pro te sho meshkanci Lozuvatoyi Balki vtekli na Sich pid zbrojnoyu ohoronoyu zaporozhciv Pevno ti podiyi stali osnovoyu gayivskih perekaziv yak bilya richki Lozuvatki v Balenkovij balci zaporozhci znishili vorozhij zagin razom iz komandirom Opir zakripachennyu prodovzhuvavsya i pislya rujnuvannya Zaporizkoyi Sichi Do 1812 roku vsi meshkanci Bulanivki vtekli vid pomishika Naprikinci XVIII stolittya silce Lozuvatka stalo vlasnistyu Grigoriya Butovicha vihidcya iz livoberezhnoyi kozackoyi starshini nezminnogo suddi Slobidskogo kozackogo polku 1754 1764 Mezhuvannya zemel silcya Lozuvatki z hutorom Mar yivkoyu plosheyu 3227 gektar u 1795 roci persha vidoma sproba organizuvati miscevu teritorialnu gromadu U XIX stolitti Lozuvatka centr Lozuvatskoyi volosti Oleksandrijskogo povitu Nashadki Butovicha Rizanovi uslavilisya svoyim mecenatstvom Ganna Mihajlivna Rizanova 1814 r n bula spivzasnovniceyu Blagodijnogo tovaristva ta Tovaristva z rozpovsyudzhennya gramotnosti v Yelizavetgradi Za yiyi diyalnoyi pidtrimki 15 zhovtnya 1867 roku vidkrito Remisnicho gramotne uchilishe na Kovalivci pershe bezplatne proftehuchilishe v Rosijskij imperiyi Pochinayuchi z 1910 roku na zemlyah Lozuvatki zasnovano kilka poselen Gayivka Kiyivci Novogeorgiyivka Novopokrovske ta Dubova Balka Gayivka perebiraye na sebe funkciyi administrativnogo centru gromadi Gayivchani pidtrimali ukrayinske vidrodzhennya 1917 1921 rokiv U 1918 roci v selah perebuvali Ukrayinski Sichovi Strilci zokrema Mihajlo Lyudkevich brat vidatnogo zahidnoukrayinskogo kompozitora Stanislava Lyudkevicha 1879 1979 Z lyutogo 1920 roku cherez selo prolig shlyah slavnogo Zimovogo pohodu Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Tut perebuvali vidatni vijskovi ta gromadski diyachi komanduyuchij Armiyeyu UNR general polkovnik Mihajlo Omelyanovich Pavlenko komandir 2 go Zaporizkogo zbirnogo polku Zaporizkoyi diviziyi polkovnik Ivan Litvinenko starshina kinnoti 2 go Zaporizkogo zbirnogo polku vidomij pismennik memuarist Yurij Gorlis Gorskij Zaliznyak ta inshi Z 1921 roku u krayi vstanovlyuyetsya vlada bilshovikiv U 1929 roci dobudovano primishennya Gayivskoyi shkoli Z 1929 po 1932 roki zakinchilasya kolektivizaciya Gayivki vnaslidok yakoyi stavsya golodomor zaginuli z golodu 420 chleniv gromadi 30 naselennya znikli hutori deyaki kutki sil Novogeorgiyivka ta Nopokrovske ob yednano v Novogrigorivku Pam yatnij znak na teritoriyi Gayivskoyi zagalnoosvitnoyi shkoli I III stupeniv nagaduye pro temni roki genocidu ukrayinciv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni u selah Gayivskoyi silradi diyala pidpilna grupa yaku ocholili V M Sushko ta I A Shirij Pidpilniki poshiryuvali antinacistski listivki Vsih chleniv pidpillya vikrili i rozstrilyali v Kirovogradi u 1942 roci Zagalom na frontah vijni zaginuli do pivtori sotni gayivchan Obelisk v centri sela uvichnyuye pam yat pro voyiniv U 1950 roci sela Lozuvatku ta Bulanivku vklyucheno u mezhi Gayivki Iz 1960 h do 1974 umovi zhittya u Gayivskij silskij radi desho pokrashilisya kolgosp zbuduvav bilshe desyatka ceglyanih hat klub na 350 misc ditsadok na 50 misc kontoru FAP 2 magazini rozpochali budivnictvo shkoli u Gayivku proklali brukivku U 1972 roci u Gayivskij shkoli navchalisya 126 ditej Polipshennya pov yazuyut iz diyalnistyu todishnogo golovi kolgospu Gladkogo Ivana Fedotovicha U 1974 roci gayivskij kolgosp imeni Kotovskogo priyednanij do kolgospu imeni Lenina Berezhinskoyi silskoyi radi Gayivske gospodarstvo zvalosya 2 m viddilennyam Odrazu pislya ob yednannya kolgospiv pripinili budivnictvo novoyi shkoli vidnovilasya masova vtecha gayivchan iz sela Todi znelyudnilo selo Dubove v inshih poselennyah silskoyi radi kilkist lyudej znachno skorotilasya Z 1992 roku Gayivka vid yednalasya vid spilnogo z Berezhinkoyu kolgospu Todi zaasfaltovano dorogu do Gayivki zbudovano mlin rozpochato prokladennya gazogonu U 2002 roci shkola nabula statusu zagalnoosvitnoyi I III stupeniv Z 2006 roku Gayivka gazifikovana Postupovo zbilshuyetsya kilkist naselennya NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 355 osib z yakih 164 choloviki ta 191 zhinka Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 416 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 96 63 rosijska 3 13 moldovska 0 24 Simvolika GayivkiGerb ta prapor Gayivki zatverdzheno rishennyam Gayivskoyi silskoyi radi vid 17 grudnya 2013 roku Na sinomu tli trikutnogo shita zobrazheno zolotij Gayivskij Krizh hrest iz chotirma promenyami de kozhen dovshij za poperednij na odnakovu dovzhinu Danij petroglif vibito na kam yanomu kameni kurganu 8 sho znahoditsya za 2 kilometri vid Gayivki Gayivskij Krizh solyarnij znak podaye poglyad nashih predkiv na riznu silu Soncya protyagom roku tomu simvolichne zobrazhennya Soncya ukomponovane u Gayivskij Krizh Oskilki zasnovniki pershoposelen Gayivki buli zaporozhcyami to visim promeniv soncya zobrazheni u viglyadi kozackih shabel Sinij kolir shita simvolizuye shlyahetnist chinu postupkiv a zoloto Krizha ce velich znan predkiv yaki pragnemo osyagnuti Shit uvinchano stilizovanim zelenim zobrazhennyam storichnoyi Velikoyi Verbi sho stala simvolom i vizitkoyu Gayivki Do togo zh ce oposeredkovano vkazuye i na roslinni nazvi Gayivki ta pershoposelennya Lozuvatki Micnij trikorin Velikoyi Verbi perehodit u trigillya sho vkazuye na tyaglist davnih tradicij do teperishnogo dnya Tri sribni gilki dereva simvolizuyut tri poselennya sho vvijshli do Gayivki Lozuvatka Bulanivka ta vlasne Gayivka Sriblo oznachaye cnotu mudrist zelenij kolir svobodu ta zhittya U pam yat pro slavnu rodinu kozackogo suddi Grigoriya Butovicha na stovbur Velikoyi Verbi nakladeno terezi yak simvol suddivstva ta spravedlivosti Shit prikrashenij kalinovimi gilkami yaki obvivaye sino zolota strichka Kalina odvichnij oberig ukrayinciv u Vsesviti Vnizu na zolotij strichci sinimi literami napisano deviz U RADOSTI Prapor povtoryuye ideyu gerba na sinomu tli zolotij Gayivskij Krizh iz zakomponovanim zobrazhennyam soncya z vismoma promenyami u viglyadi kozackih shabel Vidatni rodini GayivkiIz Gayivkoyu silskoyi radi pov yazani zhittya i diyalnist rodini kozackogo suddi Grigoriya Ivanovicha Butovicha Kozackij rid Butovichiv z 18 go stolittya osiv v okolicyah fortu Yelizaveti u seli Lozuvatci ta hutori Bulanivci sho buli rozmisheni za 12 verst na shid vid forteci Ti silce ta hutir ye nini pivdennim ta pivnichnim kutkami Gayivki Kirovogradskogo rajonu Taki rodi dodali bagato harakternih ris mistu sho nini zvetsya Kirovograd ta prileglomu krayu Pri uspadkuvanni zemel Butovicha onuchci Rizanovij Mariyi Romanivni distalasya Mar yivka u Kozackij balci a onuku Rizanovu Andriyu Romanovichu selo Lozuvatka u Lozuvatij balci ta Suha balka Narodna pam yat zberegla obraz pomishika Rizanova Andriya Romanovicha vnuka suddi Butovicha Toj pan Rizan zajmavsya osushuvannyam bolit po dolini richki Lozuvatki proviv dubovij vodogin do svogo mayetku v Lozuvatci Prapravnuchka Grigoriya Butovicha Katerina Romanivna Knorring bula ostannoyu z rodu hto volodiv chastinoyu lozuvatskih zemel Z Lozuvatskoyu gromadoyu ta yiyi nastupniceyu Gayivskoyu silskoyu radoyu pov yazani takozh zhittya inshih vidatnih lyudej 24 lyutogo 1917 roku u Gayivci narodivsya Dolenko Grigorij Nazarovich doktor geologo mineralogichnih nauk profesor akademik AN Ukrayini Vin stav odnim iz zasnovnikiv ukrayinskoyi geologo mineralogiyi Pid jogo kerivnictvom vidkrito najbilshe v Yevropi rodovishe nafti Matcen Avstriya Dolenka vklyucheno do spisku sta najvidatnishih geologiv svitu U Gayivci pid chas genocidu 1932 1933 rokiv zaginuv Mihajlo Lyudkevich brat vidatnogo zahidnoukrayinskogo kompozitora Stanislava Lyudkevicha 1879 1979 Sichovij strilec Mihajlo Lyudkevich zalishivsya u Gayivci v 1918 roci koli USS perebuvali v Ukrayini Alevtina Chankovska pravnuchka Mihajla Lyudkevicha nini ocholyuye zrazkovij hor banduristiv Oriya v Kirovogradi Vidomij pedagog organizator pershoyi nacionalnoyi shkoli v Kirovogradi Kayukov Vasil Ivanovich pochinav kar yeru osvityanina na posadi direktora Gayivskoyi shkoli Vasil Ivanovich u Gayivci odruzhivsya U Lozuvatci Gayivskoyi silskoyi radi narodivsya proviv ditinstvo Ignatenko Ivan Ivanovich 1935 1995 dekan fakultetu avtomatizaciyi tehnologichnih procesiv Odeskoyi derzhavnoyi akademiyi harchovih tehnologij kandidat tehnichnih nauk docent Lozuvatchanin uporyadkuvav frontovi spogadi svogo batka Ignatenka Ivana Haritonovicha Notatki vijskovogo zv yazkivcya Memuari zokrema podayut kartini voyennogo zhittya ridnogo krayu Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kirovogradska oblast Bulanivka Kulebivka LarisivkaPrimitkiKilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Kirovogradska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini PosilannyaPogoda v seli Gayivka 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Kirovogradskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno cherven 2015