Папужка червонощокий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Червонощокий папужка (підвид C. d. marshalli) | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Cyclopsitta diophthalma (Hombron & Jacquinot, 1841) | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Opopsitta diophthalma (Hombron & Jacquinot, 1841) Psittacula diophthalma Hombron & Jacquinot, 1841 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Папужка червонощокий (Cyclopsitta diophthalma) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae. Мешкає в Австралії, на Новій Гвінеї та на сусідніх островах.
Опис
Червонощокий папужка є найменшим австралійським папугою, його довжина становить 13-16 см, а вага 25-55 г. Хвіст дуже короткий, голова відносно велика. У самців номінативного підвиду забарвлення переважно зелене, нижня частина тіла має легкий жовтуватий віддтінок. Лоб, тім'я, обличчя, щоки і скроні червоні, тім'я окаймлене жовтою смугою, над і під очима є блакитнувато-зелені плями, під червоними щоками є світло-фіолетові смуги. Боки і груди з боків яскраво-жовті, хвіст темно-зелений. Дзьоб біля основи світло-сірий, на кінці більш темний. Очі темно-карі, лапи зеленувато-сірі. У самиць номінативного підвиду червоні плями на голові відсутні, передня частина тімені у них фіолетово-синя, окаймлена вузькою, більш світлою смугою. Представники різних підвидів вирізняються кольоровим візерунком на голові. Політ червонощокого папужки швидкий, прямий. Зазвичай вони літають високо над лісовим наметом, уникають маневрування серед крон дерев. Під час польоту вони видають різкий, пронизливий крик "цієт-цієт".
Підвиди
Виділяють сім підвидів:
- C. d. diophthalma (Hombron & Jacquinot, 1841) — острови Раджа-Ампат і Нова Гвінея (за винятком півдня);
- C. d. aruensis (Schlegel, 1874) — південь Нової Гвінеї і острови Ару;
- C. d. virago Hartert, E, 1895 — острови Д'Антркасто;
- C. d. inseparabilis Hartert, E, 1898 — острів [en] (архіпелаг Луїзіада);
- C. d. marshalli (Iredale, 1946) — схід півострова Кейп-Йорк (північний Квінсленд);
- C. d. macleayana Ramsay, EP, 1874 — південний схід півострова Кейп-Йорк;
- C. d. coxeni Gould, 1867 — східне узбережжя Австралії (південно-східний Квінсленд і північно-східний Новий Південний Уельс).
Деякі дослідники виділяють підвид C. d. coxeni у окремий вид Cyclopsitta coxeni.
Поширення і екологія
Червонощокі папужки мешкають в Австралії, Індонезії і Папуа Новій Гвінеї. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських лісах, в мангрових лісах, парках і садах. Зустрічаються парами або невеликими зграйками, на висоті до 1600 м над рівнем моря. Живляться переважно стиглими плодами і насінням фікусів, а також ягодами, насінням, нектаром, пилком і личинками комах. На відміну від багатьох інших папуг, що гніздяться в природних дуплах дерев, червонощокі папужки самостійно видовбують дупло в гнилій деревині. А Австралії сезон розмноження триває з серпня по листопад. В кладці 2 яйця. що відкладаються з інтервалом у 2 доби. Насиджують лише самиці. Пташенята покидають гніздо через 50 днів після вилуплення.
Збереження
МСОП загалом класифікує червонощокого папужку як вид, що не потрекбує особивих заходів зі збереження, однак підвид C. d. coxeni, який визнається окремим видом Cyclopsitta coxeni, класифікується як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція цього підвиду становить від 50 до 250 птахів. Підвиду C. d. coxeni загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- BirdLife International (2016). Cyclopsitta diophthalma.
- Hombron, Jacques Bernard; Jacquinot, Honoré (1841). Description de plusieurs Oiseaux nouveaux ou peu connus, provenant de l'expédition autour du monde faite sur les corvettes l'Astrolabe et la Zélée. (French) . 2 (16): 318 — через Biodiversity Heritage Library.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 червня 2022.
- BirdLife International (2016). Cyclopsitta coxeni.
Джерела
- Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World;
- Forshaw (2006) Parrots of the World: An Identification Guide;
- Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea. Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016, .
Посилання
- World Parrot Trust Parrot Encyclopedia - Species Profiles
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Papuzhka chervonoshokij Chervonoshokij papuzhka pidvid C d marshalli Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Papugopodibni Psittaciformes Rodina Psittaculidae Rid Novogvinejskij papuzhka Cyclopsitta Vid Papuzhka chervonoshokij Binomialna nazva Cyclopsitta diophthalma Hombron amp Jacquinot 1841 Pidvidi Div tekst Sinonimi Opopsitta diophthalma Hombron amp Jacquinot 1841 Psittacula diophthalma Hombron amp Jacquinot 1841 Posilannya Vikishovishe Cyclopsitta diophthalma Vikividi Cyclopsitta diophthalma ITIS 554856 MSOP 22727581 NCBI 503985 Papuzhka chervonoshokij Cyclopsitta diophthalma vid papugopodibnih ptahiv rodini Psittaculidae Meshkaye v Avstraliyi na Novij Gvineyi ta na susidnih ostrovah OpisSamec chervonoshokogo papuzhki pidvid C d macleayana Para chervonoshokih papuzhok Zabarvlennya golovi u samciv i samic riznih pidvidiv Chervonoshokij papuzhka ye najmenshim avstralijskim papugoyu jogo dovzhina stanovit 13 16 sm a vaga 25 55 g Hvist duzhe korotkij golova vidnosno velika U samciv nominativnogo pidvidu zabarvlennya perevazhno zelene nizhnya chastina tila maye legkij zhovtuvatij viddtinok Lob tim ya oblichchya shoki i skroni chervoni tim ya okajmlene zhovtoyu smugoyu nad i pid ochima ye blakitnuvato zeleni plyami pid chervonimi shokami ye svitlo fioletovi smugi Boki i grudi z bokiv yaskravo zhovti hvist temno zelenij Dzob bilya osnovi svitlo sirij na kinci bilsh temnij Ochi temno kari lapi zelenuvato siri U samic nominativnogo pidvidu chervoni plyami na golovi vidsutni perednya chastina timeni u nih fioletovo sinya okajmlena vuzkoyu bilsh svitloyu smugoyu Predstavniki riznih pidvidiv viriznyayutsya kolorovim vizerunkom na golovi Polit chervonoshokogo papuzhki shvidkij pryamij Zazvichaj voni litayut visoko nad lisovim nametom unikayut manevruvannya sered kron derev Pid chas polotu voni vidayut rizkij pronizlivij krik ciyet ciyet PidvidiVidilyayut sim pidvidiv C d diophthalma Hombron amp Jacquinot 1841 ostrovi Radzha Ampat i Nova Gvineya za vinyatkom pivdnya C d aruensis Schlegel 1874 pivden Novoyi Gvineyi i ostrovi Aru C d virago Hartert E 1895 ostrovi D Antrkasto C d inseparabilis Hartert E 1898 ostriv en arhipelag Luyiziada C d marshalli Iredale 1946 shid pivostrova Kejp Jork pivnichnij Kvinslend C d macleayana Ramsay EP 1874 pivdennij shid pivostrova Kejp Jork C d coxeni Gould 1867 shidne uzberezhzhya Avstraliyi pivdenno shidnij Kvinslend i pivnichno shidnij Novij Pivdennij Uels Deyaki doslidniki vidilyayut pidvid C d coxeni u okremij vid Cyclopsitta coxeni Poshirennya i ekologiyaChervonoshoki papuzhki meshkayut v Avstraliyi Indoneziyi i Papua Novij Gvineyi Voni zhivut u vologih rivninnih i girskih lisah v mangrovih lisah parkah i sadah Zustrichayutsya parami abo nevelikimi zgrajkami na visoti do 1600 m nad rivnem morya Zhivlyatsya perevazhno stiglimi plodami i nasinnyam fikusiv a takozh yagodami nasinnyam nektarom pilkom i lichinkami komah Na vidminu vid bagatoh inshih papug sho gnizdyatsya v prirodnih duplah derev chervonoshoki papuzhki samostijno vidovbuyut duplo v gnilij derevini A Avstraliyi sezon rozmnozhennya trivaye z serpnya po listopad V kladci 2 yajcya sho vidkladayutsya z intervalom u 2 dobi Nasidzhuyut lishe samici Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 50 dniv pislya viluplennya ZberezhennyaMSOP zagalom klasifikuye chervonoshokogo papuzhku yak vid sho ne potrekbuye osobivih zahodiv zi zberezhennya odnak pidvid C d coxeni yakij viznayetsya okremim vidom Cyclopsitta coxeni klasifikuyetsya yak takij sho perebuvaye pid zagrozoyu zniknennya Za ocinkami doslidnikiv populyaciya cogo pidvidu stanovit vid 50 do 250 ptahiv Pidvidu C d coxeni zagrozhuye znishennya prirodnogo seredovisha PrimitkiBirdLife International 2016 Cyclopsitta diophthalma Hombron Jacques Bernard Jacquinot Honore 1841 Description de plusieurs Oiseaux nouveaux ou peu connus provenant de l expedition autour du monde faite sur les corvettes l Astrolabe et la Zelee French 2 16 318 cherez Biodiversity Heritage Library Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red Parrots cockatoos IOC World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Procitovano 16 chervnya 2022 BirdLife International 2016 Cyclopsitta coxeni DzherelaJuniper amp Parr 1998 Parrots A Guide to Parrots of the World ISBN 0 300 07453 0 Forshaw 2006 Parrots of the World An Identification Guide ISBN 0 691 09251 6 Bruce M Beehler Thane K Pratt Birds of New Guinea Distribution Taxonomy and Systematics Princeton University Press Princeton 2016 ISBN 978 0 691 16424 3 PosilannyaWorld Parrot Trust Parrot Encyclopedia Species Profiles Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi