У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Щербаков Алексє й Іва нович Щербако в 1858 1944 російський лікар терап

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Щербаков.

Алексє́й Іва́нович Щербако́в (1858—1944) — російський лікар-терапевт, професор Варшавського та Новоросійського університетів.

Алексє́й Іванович Щербаков
Алексей Иванович Щербаков

Народився	1858(1858)
Помер	1944(1944)
Країна	Російська імперія, Королівство Югославія
Діяльність	лікар
Alma mater	^d
Галузь	бальнеологія
Заклад	^d
Посада	лікар-терапевт, професор

Біографія

Алексє́й Щербаков здобув середню освіту у ^[ru].

У 1879 році закінчив курс на фізико-математичному факультеті Московського університету природничого відділення та прийнятий лаборантом при лабораторії органічної хімії Московського університету.

У 1883 році закінчив курс на медичному факультеті Московського університету, де з 1884 по 1887 рік був ординатором пропедевтичної клініки.

У 1895 році призначений професором Варшавського університету на кафедрі госпітальної терапевтичної клініки.

Попечитель Одеської (з 1908) і Ризької (з 1913) учбових округ.

З 1908 року до 1915 року О. І. Щербаков був професором бальнеології Новоросійського університету.

У першій половині листопада 1920 року прибув до Королівства сербів, хорватів і словенців, у Врнячка Баню; у 1921 році був призначений радником-бальнеологом у Міністерстві Охорони здоров'я у Белграді, а у 1924 році був обраний професором бальнеології на медичному факультеті Белградського університету. До другої світової війни займався науковими працями та практикою; був представником Югославії на міжнародних конгресах бальнеології та кліматології в Ліоні (у 1927 році) та Будапешті (у 1929 році).

Бібліографія

О действии нормального хлористого бутирила на нормальный цинкпропил // «Журнал Русского химического общества», 1881, том XIII;
О получении и свойствах цинкпропила // «Журнал Русского химического общества», 1881, том XIII;
Сакские грязи в Крыму // «Медицинское обозрение», 1884;
Об употреблении антифебрина и нефти при лечении чахотки // «Труды II съезда русских врачей в память Н. И. Пирогова», 1887;
О круглой язве желудка // «Труды Московсковского физико-медицинского общества» и «Дневник III съезда русских врачей в память Н. И. Пирогова», 1889;
К вопросу о происхождении свободной соляной кислоты в желудочном соке // «Труды Физико-медицинского общества в Москве», 1889;
Нарушение секреции желудка как причина болезней этого органа // «Дневник IV съезда русских врачей в память Н. И. Пирогова», 1891;
Об условиях развития круглой язвы желудка. Ulcus ventriculi chronicum rotundum; критическое и экспериментальное исследование, М., 1891;
О задачах клинического преподавания медицинской науки // «Варшавские университетские известия», 1898;
Les stations de Boues minérales de la Russie d'Europe // «XII Congres international de Médecine Moscou», 1897;
Грязелечебные местности Европейской России // «Библиотека врача», 1898;
По поводу некоторых методов исследования обмена и крови // «Записки Русского бальнеологического общества в Пятигорске», 1900;
Заметки о Лысогорских горько-соленых озерах // «Записки Русского бальнеологического общества в Пятигорске», 1902.
«Лечебные воды и климатические зоны Королевства СХС» Белград, 1922

Примітки

у співавторстві з Марко Леко, відомим сербським хіміком, та Йоксимовичем.

Джерела

Щербаков, Алексей Иванович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

[1] у співавторстві з Марко Леко, відомим сербським хіміком, та Йоксимовичем.