Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Йоганн фон Ламонт нім Johann von Lamont 13 грудня 1805 6 серпня 1879 німецький астроном і геофізик шотландського походже

Ламонт Йоганн

Ламонт Йоганн

Йоганн фон Ламонт (нім. Johann von Lamont; 13 грудня 1805 — 6 серпня 1879) — німецький астроном і геофізик шотландського походження, член Баварської АН (1835).

Йоганн фон Ламонт
Johann von Lamont
image
ПсевдонімиJohann von Zach[1]
Народився13 грудня 1808(1808-12-13)
d[2]
Помер6 серпня 1879(1879-08-06) (70 років)
d, Богенхаузен, Мюнхен, Німецька імперія[2]
ПохованняБогенхаузенський цвинтар
Місце проживанняМюнхен
Країнаimage Королівство Баварія
image Сполучене Королівство
Національністьшотландець
Діяльністьфізик, астроном, інженер, викладач університету
Alma materРегенсбурзький бенедиктинський монастир
Галузьастрономія, геофізика
ЗакладМюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Вчене званняпрофесор
Аспіранти, докторантиd[3]
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Леопольдина
Баварська академія наук
Відомий завдяки:дослідження земного магнетизму
Нагороди
image image

d

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (25 листопада 1852)

image Йоганн фон Ламонт у Вікісховищі

Життєпис

image
Могила у Богенгаузені

Родився в , Шотландія, поблизу Бальмораля; син керуючого маєтками графа Файфа. У 1817 батьків Ламонт умовили відпустити сина у Регенсбурзький бенедиктинський монастир, заснований для підтримки католицтва в Шотландії, і відтоді Ламонт вже не повертався на батьківщину. Природні обдарування розвивалися швидко і в 1827 Ламонт переселився в Мюнхен, де вступив до Богенгаузенської обсерваторії спочатку як асистент Зольднера, а у 1833 був призначений і директором обсерваторії. На цій посаді він залишався до самої смерті. З 1852 був також професором астрономії Мюнхенського університету.

У Богенгаузенській обсерваторії Ламонт вів спостереження та теоретичні дослідження в галузі астрономії, метеорології і земного магнетизму. Спостерігаючи зірки по зонах, Ламонт, серед іншого, визначив два рази положення Нептуна раніше, ніж ця планета була відкрита. У 1850 Ламонт вперше в Європі застосував хронографічний спосіб спостережень.

Наукові праці присвячені астрономії, геодезії, метеорології, геофізиці. Спостерігав супутники Сатурна (1836) та Урана (1837) і визначив їхні орбіти. Результати дослідження руху супутників Урана використовував для обчислення маси планети і отримав найточніше на той час значення. Провів тривалі ряди спостережень комети Галлея в її появі 1835; спостерігав сонячні затемнення 1842 та 1860 і описав їх. Продовжив меридіанне спостереження слабких зірок, розпочаті в обсерваторії в Богенгаузені його попередником на посаді, її директором Й.Зольднером. Опрацював і опублікував результати робіт Зольднера, разом зі своїм помічником визначив положення близько 35000 зірок, які публікувалися протягом 1866—1874. Каталог Ламонта стоїть в одному ряду з каталогами Ж. Ж. Ф. Лаланда, Ф. В. Бесселя, Ф. В. А. Аргеландера як одне з найважливіших досягнень позиційної астрономії XIX сторіччя.

Протягом понад 40 років вів регулярні метеорологічні спостереження за допомогою сконструйованого їм апарату для вимірювань і реєстрації даних.

Особливо відомі дослідження Ламонта в області земного магнетизму, у дослідженні якого він вважався першим авторитетом. Організував в Богенгаузені магнітну обсерваторію, яка в 1840 увійшла в міжнародну систему геомагнітних станцій. Розробив декілька нових приладів для магнітних вимірювань, написав ряд статей з теорії цих інструментів. У 1852—1855 роках він сам провів магнітні спостереження на 420 пунктах баварської території. У 1856—1858 їздив зі своїми приладами в експедиції до Франції, Іспанії, Португалії, Бельгії, Голландії, Данії для проведення геомагнітних вимірювань. Його «Керівництво з земного магнетизму» («Handbuch des Erdmagnetismuss», 1849) — відомий твір свого часу з цього питання. Тривалі регулярні дослідження земного магнетизму привели Ламонт до відкриття періодичності магнітних варіацій, яка збігається з періодичністю сонячних плям, виявленої Г. С. Швабе у 1843. Роботи Ламонта поклали початок вивченню сонячно-земних зв'язків.

У приватному житті Ламонт був відлюдником. Не маючи родичів в Німеччині і будучи вкрай бережливим, Ламонт, незважаючи на свою скромне утримання, ще за життя пожертвував 50 тисяч марок для видачі стипендій студентам Мюнхенського університету, що присвятили себе астрономії, фізиці або чистій математиці. За заповітом до цієї суми він додав ще 100 тисяч марок.

Ламонт був членом багатьох академій і наукових товариств і, серед інших, з 1852 — Лондонського королівського товариства.

На честь Ламонта названі кратери на Місяці та Марсі.

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #116662204 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984

Джерела

  • Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона (1890—1907)
  • Астронет [ 25 грудня 2010 у Wayback Machine.]


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Jogann fon Lamont nim Johann von Lamont 13 grudnya 1805 6 serpnya 1879 nimeckij astronom i geofizik shotlandskogo pohodzhennya chlen Bavarskoyi AN 1835 Jogann fon LamontJohann von LamontPsevdonimiJohann von Zach 1 Narodivsya13 grudnya 1808 1808 12 13 d 2 Pomer6 serpnya 1879 1879 08 06 70 rokiv d Bogenhauzen Myunhen Nimecka imperiya 2 PohovannyaBogenhauzenskij cvintarMisce prozhivannyaMyunhenKrayina Korolivstvo Bavariya Spoluchene KorolivstvoNacionalnistshotlandecDiyalnistfizik astronom inzhener vikladach universitetuAlma materRegensburzkij benediktinskij monastirGaluzastronomiya geofizikaZakladMyunhenskij universitet Lyudviga MaksimilianaVchene zvannyaprofesorAspiranti doktorantid 3 ChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Leopoldina Bavarska akademiya naukVidomij zavdyaki doslidzhennya zemnogo magnetizmuNagorodid inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 25 listopada 1852 Jogann fon Lamont u VikishovishiZhittyepisMogila u Bogengauzeni Rodivsya v Shotlandiya poblizu Balmoralya sin keruyuchogo mayetkami grafa Fajfa U 1817 batkiv Lamont umovili vidpustiti sina u Regensburzkij benediktinskij monastir zasnovanij dlya pidtrimki katolictva v Shotlandiyi i vidtodi Lamont vzhe ne povertavsya na batkivshinu Prirodni obdaruvannya rozvivalisya shvidko i v 1827 Lamont pereselivsya v Myunhen de vstupiv do Bogengauzenskoyi observatoriyi spochatku yak asistent Zoldnera a u 1833 buv priznachenij i direktorom observatoriyi Na cij posadi vin zalishavsya do samoyi smerti Z 1852 buv takozh profesorom astronomiyi Myunhenskogo universitetu U Bogengauzenskij observatoriyi Lamont viv sposterezhennya ta teoretichni doslidzhennya v galuzi astronomiyi meteorologiyi i zemnogo magnetizmu Sposterigayuchi zirki po zonah Lamont sered inshogo viznachiv dva razi polozhennya Neptuna ranishe nizh cya planeta bula vidkrita U 1850 Lamont vpershe v Yevropi zastosuvav hronografichnij sposib sposterezhen Naukovi praci prisvyacheni astronomiyi geodeziyi meteorologiyi geofizici Sposterigav suputniki Saturna 1836 ta Urana 1837 i viznachiv yihni orbiti Rezultati doslidzhennya ruhu suputnikiv Urana vikoristovuvav dlya obchislennya masi planeti i otrimav najtochnishe na toj chas znachennya Proviv trivali ryadi sposterezhen kometi Galleya v yiyi poyavi 1835 sposterigav sonyachni zatemnennya 1842 ta 1860 i opisav yih Prodovzhiv meridianne sposterezhennya slabkih zirok rozpochati v observatoriyi v Bogengauzeni jogo poperednikom na posadi yiyi direktorom J Zoldnerom Opracyuvav i opublikuvav rezultati robit Zoldnera razom zi svoyim pomichnikom viznachiv polozhennya blizko 35000 zirok yaki publikuvalisya protyagom 1866 1874 Katalog Lamonta stoyit v odnomu ryadu z katalogami Zh Zh F Lalanda F V Besselya F V A Argelandera yak odne z najvazhlivishih dosyagnen pozicijnoyi astronomiyi XIX storichchya Protyagom ponad 40 rokiv viv regulyarni meteorologichni sposterezhennya za dopomogoyu skonstrujovanogo yim aparatu dlya vimiryuvan i reyestraciyi danih Osoblivo vidomi doslidzhennya Lamonta v oblasti zemnogo magnetizmu u doslidzhenni yakogo vin vvazhavsya pershim avtoritetom Organizuvav v Bogengauzeni magnitnu observatoriyu yaka v 1840 uvijshla v mizhnarodnu sistemu geomagnitnih stancij Rozrobiv dekilka novih priladiv dlya magnitnih vimiryuvan napisav ryad statej z teoriyi cih instrumentiv U 1852 1855 rokah vin sam proviv magnitni sposterezhennya na 420 punktah bavarskoyi teritoriyi U 1856 1858 yizdiv zi svoyimi priladami v ekspediciyi do Franciyi Ispaniyi Portugaliyi Belgiyi Gollandiyi Daniyi dlya provedennya geomagnitnih vimiryuvan Jogo Kerivnictvo z zemnogo magnetizmu Handbuch des Erdmagnetismuss 1849 vidomij tvir svogo chasu z cogo pitannya Trivali regulyarni doslidzhennya zemnogo magnetizmu priveli Lamont do vidkrittya periodichnosti magnitnih variacij yaka zbigayetsya z periodichnistyu sonyachnih plyam viyavlenoyi G S Shvabe u 1843 Roboti Lamonta poklali pochatok vivchennyu sonyachno zemnih zv yazkiv U privatnomu zhitti Lamont buv vidlyudnikom Ne mayuchi rodichiv v Nimechchini i buduchi vkraj berezhlivim Lamont nezvazhayuchi na svoyu skromne utrimannya she za zhittya pozhertvuvav 50 tisyach marok dlya vidachi stipendij studentam Myunhenskogo universitetu sho prisvyatili sebe astronomiyi fizici abo chistij matematici Za zapovitom do ciyeyi sumi vin dodav she 100 tisyach marok Lamont buv chlenom bagatoh akademij i naukovih tovaristv i sered inshih z 1852 Londonskogo korolivskogo tovaristva Na chest Lamonta nazvani krateri na Misyaci ta Marsi PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Deutsche Nationalbibliothek Record 116662204 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984DzherelaEnciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona 1890 1907 Astronet 25 grudnya 2010 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ