Болько (пол. Wyspa Bolko, нім. Bolko-Insel) — острів на Одрі, з 1954 року входить до складу Ополе.
острів Болько | |
---|---|
пол. Wyspa Bolko | |
Географія | |
50°39′05″ пн. ш. 17°55′25″ сх. д. / 50.65139° пн. ш. 17.92361° сх. д.Координати: 50°39′05″ пн. ш. 17°55′25″ сх. д. / 50.65139° пн. ш. 17.92361° сх. д. | |
Місцерозташування | Одра |
Акваторія | Одра |
Площа | 1,15 км² |
Довжина | 2 км |
Ширина | 0,9 км |
Країна | |
Польща | |
Регіон | Опольське воєводство |
(Адм. одиниця) | d |
Населення | |
острів Болько острів Болько (Опольське воєводство) | |
Острів Болько у Вікісховищі |
Назва
Згадується ще 1213 року як нім. Kampe або пол. kępa (малий острів). З XIV століття польською називався «Болько», на честь князя Болеслава I Опольського, який правив містом Ополе у 1281—1313 роках. З 1888 року і далі на німецьких мапах позначений як нім. Bolko-Insel.
Після переходу сілезьких земель до Польщі, з 1945 по 2004 рік острів офіційно звався «Больківська кемпа» пол. Bolkowska Kępa, але назва була забута на користь «Острів Болько», що стала офіційною після міського голосування 2004 року.
Історія
Князь Болеслав I Опольський 21 березня 1313 року подарував монахам з францисканського монастиря, розташованого на острові біля [pl], став і прилеглий до нього дубовий ліс. Вперше позначений на карті Ополя 1811 року між двома руслами Одри як «Ліс Міноритів» на острові Polko, оскільки орден францисканців-міноритів володів тут маєтком. 1825 року на мапі острова додаються протиповеневі вали, а 1883 року маєток було розширено, з'явилися нові дороги та цегельний завод. Північно-західну і центральну частину острова займали орні землі, а на решті зберігся дубовий ліс.
В середині XIX століття, з виникненням моди відпочинку на природі, острів набув популярності як місце прогулянок ополян. За відсутністю мостів вони переправлялися на острів човнами. На початку XX століття на острові все ще було кілька полів і дубовий ліс.
27 жовтня 1910 року Рада Ополя вирішила створити [cs] (нім. Volkspark). Проєкт виконав головний садівник Ополя Андреас Ульріх, він же в 1911—1912 роках керував його розбудовою. На острові висаджено близько 12000 дерев і кущів, завдяки створенню системи каналів і шлюзів осушено заболочену територію й створено два відомих сьогодні озера, що раніше були глиняними кар'єрами. 8 червня 1913 року парк було відкрито для загального користування.
1912 року на острові засновано невеликий звіринець, де гуляли козулі, лані, павичі та фазани. 1937 року цей приватний звіринець площею 1,5 га був придбаний містом і став прообразом майбутнього зоопарку.
1930 року збудовано пішохідний сталевий міст через Одру, що з'єднав Болько з островом Пасєка. Під час Другої світової війни його було зруйновано, тривалий час до острова можна було дістатися лише поромною переправою та понтонним мостом, аж поки 1960 року не з'явився міст, що експлуатується дотепер.
Сучасність
Сьогодні на Болько є [pl], Міський парк, багато пішохідних і велосипедних доріжок, кілька ставків і каналів. Існує також місце зустрічі опольської молоді, що зветься «Поляною». Острів є місцем проведення численних спортивних міських змагань. Болько обмежений на півночі та сході річкою Одра, на заході — [pl] і на північному заході — залишками [pl]. Туди можна потрапити пішохідно-велосипедним мостом ім. Ірени Сендлерової через річку Одра (від острова Пасєка), пішохідним мостом ім. Великого оркестру святкової допомоги через Віньський канал (від [de]) або вулицею Парковою, що проходить уздовж набережної біля каналу. Формально Болько лишається частиною [pl] (що відображено в довоєнній назві цього району), а його південна частина лежить за межами адміністративних кордонів Ополя після завершення будівництва каналу Ульгі, що має дещо інше русло, ніж колишня межа міста — Віньський канал. Після зникнення частини Віньського каналу, Болько перестав бути справжнім островом, оскільки до нього можна потрапити суходолом.
- Віньський канал на острові Болько
- Опольський зоопарк
- Міст ім. Ірени Сендлерової з о.Пасєка на о.Болько
- П'ястовський дуб
- Алеї міського парку
- Стежка вздовж каналу Ульгі
Примітки
- Jaroszewski, Wojciech; Marks, Leszek; Radomski, Andrzej (1985). Słownik geologii dynamicznej (пол.). Warszawa: Wydawnictwa Geologiczne. с. 110. ISBN .
- Słodczyk, Krystyna (2019-12). Spacer po parku miejskim na Wyspie Bolko, Zielonym Sercu Opola (PDF). skgd.pl (пол.). Towarzystwo Społeczno - Kulturalne Niemców na Śląsku Opolskim. (PDF) оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 27 червня 2023.
- Adamska, Monika Ewa (2016). Odrzańskie wyspy Opola – Bolko i Pasieka. Historia, rozwój przestrzenny i walory krajobrazu (PDF). Prace Komisji Krajobrazu Kulturowego (пол.). Komisja Krajobrazu Kulturowego Polskiego Towarzystwa Geograficznego. nr 33: 137—153. (PDF) оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 27 червня 2023.
- Sto lat wyspy Bolko w Opolu. Nowa Trybuna Opolska (пол.). 28 січня 2013. оригіналу за 28 червня 2023. Процитовано 28 червня 2023.
- Sosnowski, Joachim (2016-03). Wieś która stała się miastem. Nowa Trybuna Opolska (пол.). оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 28 червня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bolko pol Wyspa Bolko nim Bolko Insel ostriv na Odri z 1954 roku vhodit do skladu Opole ostriv Bolkopol Wyspa BolkoGeografiya50 39 05 pn sh 17 55 25 sh d 50 65139 pn sh 17 92361 sh d 50 65139 17 92361 Koordinati 50 39 05 pn sh 17 55 25 sh d 50 65139 pn sh 17 92361 sh d 50 65139 17 92361MisceroztashuvannyaOdraAkvatoriyaOdraPlosha1 15 km Dovzhina2 kmShirina0 9 kmKrayina PolshaRegionOpolske voyevodstvoAdm odinicyadNaselennyaostriv Bolkoostriv Bolko Opolske voyevodstvo Ostriv Bolko u VikishovishiNazvaZgaduyetsya she 1213 roku yak nim Kampe abo pol kepa malij ostriv Z XIV stolittya polskoyu nazivavsya Bolko na chest knyazya Boleslava I Opolskogo yakij praviv mistom Opole u 1281 1313 rokah Z 1888 roku i dali na nimeckih mapah poznachenij yak nim Bolko Insel Pislya perehodu silezkih zemel do Polshi z 1945 po 2004 rik ostriv oficijno zvavsya Bolkivska kempa pol Bolkowska Kepa ale nazva bula zabuta na korist Ostriv Bolko sho stala oficijnoyu pislya miskogo golosuvannya 2004 roku IstoriyaKnyaz Boleslav I Opolskij 21 bereznya 1313 roku podaruvav monaham z franciskanskogo monastirya roztashovanogo na ostrovi bilya pl stav i prileglij do nogo dubovij lis Vpershe poznachenij na karti Opolya 1811 roku mizh dvoma ruslami Odri yak Lis Minoritiv na ostrovi Polko oskilki orden franciskanciv minoritiv volodiv tut mayetkom 1825 roku na mapi ostrova dodayutsya protipovenevi vali a 1883 roku mayetok bulo rozshireno z yavilisya novi dorogi ta cegelnij zavod Pivnichno zahidnu i centralnu chastinu ostrova zajmali orni zemli a na reshti zberigsya dubovij lis V seredini XIX stolittya z viniknennyam modi vidpochinku na prirodi ostriv nabuv populyarnosti yak misce progulyanok opolyan Za vidsutnistyu mostiv voni perepravlyalisya na ostriv chovnami Na pochatku XX stolittya na ostrovi vse she bulo kilka poliv i dubovij lis 27 zhovtnya 1910 roku Rada Opolya virishila stvoriti cs nim Volkspark Proyekt vikonav golovnij sadivnik Opolya Andreas Ulrih vin zhe v 1911 1912 rokah keruvav jogo rozbudovoyu Na ostrovi visadzheno blizko 12000 derev i kushiv zavdyaki stvorennyu sistemi kanaliv i shlyuziv osusheno zabolochenu teritoriyu j stvoreno dva vidomih sogodni ozera sho ranishe buli glinyanimi kar yerami 8 chervnya 1913 roku park bulo vidkrito dlya zagalnogo koristuvannya 1912 roku na ostrovi zasnovano nevelikij zvirinec de gulyali kozuli lani pavichi ta fazani 1937 roku cej privatnij zvirinec plosheyu 1 5 ga buv pridbanij mistom i stav proobrazom majbutnogo zooparku 1930 roku zbudovano pishohidnij stalevij mist cherez Odru sho z yednav Bolko z ostrovom Pasyeka Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni jogo bulo zrujnovano trivalij chas do ostrova mozhna bulo distatisya lishe poromnoyu perepravoyu ta pontonnim mostom azh poki 1960 roku ne z yavivsya mist sho ekspluatuyetsya doteper SuchasnistSogodni na Bolko ye pl Miskij park bagato pishohidnih i velosipednih dorizhok kilka stavkiv i kanaliv Isnuye takozh misce zustrichi opolskoyi molodi sho zvetsya Polyanoyu Ostriv ye miscem provedennya chislennih sportivnih miskih zmagan Bolko obmezhenij na pivnochi ta shodi richkoyu Odra na zahodi pl i na pivnichnomu zahodi zalishkami pl Tudi mozhna potrapiti pishohidno velosipednim mostom im Ireni Sendlerovoyi cherez richku Odra vid ostrova Pasyeka pishohidnim mostom im Velikogo orkestru svyatkovoyi dopomogi cherez Vinskij kanal vid de abo vuliceyu Parkovoyu sho prohodit uzdovzh naberezhnoyi bilya kanalu Formalno Bolko lishayetsya chastinoyu pl sho vidobrazheno v dovoyennij nazvi cogo rajonu a jogo pivdenna chastina lezhit za mezhami administrativnih kordoniv Opolya pislya zavershennya budivnictva kanalu Ulgi sho maye desho inshe ruslo nizh kolishnya mezha mista Vinskij kanal Pislya zniknennya chastini Vinskogo kanalu Bolko perestav buti spravzhnim ostrovom oskilki do nogo mozhna potrapiti suhodolom Vinskij kanal na ostrovi Bolko Opolskij zoopark Mist im Ireni Sendlerovoyi z o Pasyeka na o Bolko P yastovskij dub Aleyi miskogo parku Stezhka vzdovzh kanalu UlgiPrimitkiJaroszewski Wojciech Marks Leszek Radomski Andrzej 1985 Slownik geologii dynamicznej pol Warszawa Wydawnictwa Geologiczne s 110 ISBN 978 8 3220 0196 7 Slodczyk Krystyna 2019 12 Spacer po parku miejskim na Wyspie Bolko Zielonym Sercu Opola PDF skgd pl pol Towarzystwo Spoleczno Kulturalne Niemcow na Slasku Opolskim PDF originalu za 27 chervnya 2023 Procitovano 27 chervnya 2023 Adamska Monika Ewa 2016 Odrzanskie wyspy Opola Bolko i Pasieka Historia rozwoj przestrzenny i walory krajobrazu PDF Prace Komisji Krajobrazu Kulturowego pol Komisja Krajobrazu Kulturowego Polskiego Towarzystwa Geograficznego nr 33 137 153 PDF originalu za 27 chervnya 2023 Procitovano 27 chervnya 2023 Sto lat wyspy Bolko w Opolu Nowa Trybuna Opolska pol 28 sichnya 2013 originalu za 28 chervnya 2023 Procitovano 28 chervnya 2023 Sosnowski Joachim 2016 03 Wies ktora stala sie miastem Nowa Trybuna Opolska pol originalu za 25 lyutogo 2019 Procitovano 28 chervnya 2023