Змія-стріла | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Змія-стріла | ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Psammophis lineolatus Brandt, 1836 | ||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||
Taphrometopon lineolatum | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Змія-стріла (Psammophis lineolatus) — отруйна змія з роду піщана змія (Psammophis) родини піщаних змій (Psammophiidae).
Опис
Загальна довжина сягає 91 см. Передній кінець морди тупо закруглений. Вузька голова слабко відмежована від шиї. Міжщелепний щиток майже не вдається між міжносовими. Лобовий щиток довгий й дуже вузький. Верхня поверхня морди ввігнута або з поздовжнім жолобком. Виличний щиток довгий та вузький. Навколо середини тулуба є 17 гладеньких лусок. Черевних щитків: 168—204, підхвостових щитків: 71—114 пар. Зіниці великі. Анальний щиток розділений. Тулуб тонкий. Хвіст короткий.
Забарвлення верхньої сторони тулуба оливково-сіре, піщане або буро-сіре, краї луски трохи світліше їх середини. Уздовж тулуба проходять 4 темні поздовжні смуги з чорними краями, які іноді відсутні або являють собою лише вузькі, іноді пунктирне смужки. Смуги починаються на щитках голови. Черево біле з сіруватими, коричневими або оливково-сірими плямами, які в деяких випадках зливаються у суцільну смужку, що проходить в середині передньої третини тіла.
Спосіб життя
Полюбляє відкриті аридні місцини, пустелі. Зустрічається на висоті до 2600 м над рівнем моря. Ховається у норах гризунів та кущах. Активна вдень. Досить рухлива змія. Із зимівлі з'являється напочатку березня. Активність триває до середини листопада.
Харчується ящірками. Жертву стріла-змія спочатку кусає, а потім обвиває кільцями тіла. Ящірки гинуть від укусу через декілька секунд в результаті дії отрути.
Це яйцекладна змія. Парування відбувається у травні-червні. Самиця наприкінці червня — липні відкладає 3-11 сильно витягнутих яєць розміром 7,5-15х30-55 мм. Молоді змії довжиною тіла 25-330 мм з'являються наприкінці липня — у серпні.
Розповсюдження
Мешкає від південної частини Казахстану та Середньої Азії до південної Монголії, північно-західного Китаю, Пакистану, Афганістану, Ірану й самих південних районів південно-східного Закавказзя (Нахічевань, Азербайджан).
Джерела
- Venchi, Alberto and Roberto Sindaco 2006. Annotated checklist of the reptiles of the Mediterranean countries, with keys to species identification. Part 2 -Snakes (Reptilia, Serpentes). Annali del Museo Civico di Storia Naturale «G. Doria», Genova, XCVIII: 259—364
- Baig, KJ, Masroor, R., and Arshad, M. 2008. Biodiversity and ecology of the herpetofauna of Cholistan Desert, Pakistan. Russian Journal of Herpetology 15 (3): 193—205
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zmiya strila Zmiya strila Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Zmiyi Serpentes Rodina Pishani zmiyi Psammophiidae Rid Pishana zmiya Psammophis Vid Zmiya strila Binomialna nazva Psammophis lineolatus Brandt 1836 Sinonimi Taphrometopon lineolatum Posilannya Vikishovishe Psammophis lineolatus Vikividi Psammophis lineolatus EOL 790920 ITIS 1081863 MSOP 164615 NCBI 224566 Zmiya strila Psammophis lineolatus otrujna zmiya z rodu pishana zmiya Psammophis rodini pishanih zmij Psammophiidae OpisZagalna dovzhina syagaye 91 sm Perednij kinec mordi tupo zakruglenij Vuzka golova slabko vidmezhovana vid shiyi Mizhshelepnij shitok majzhe ne vdayetsya mizh mizhnosovimi Lobovij shitok dovgij j duzhe vuzkij Verhnya poverhnya mordi vvignuta abo z pozdovzhnim zholobkom Vilichnij shitok dovgij ta vuzkij Navkolo seredini tuluba ye 17 gladenkih lusok Cherevnih shitkiv 168 204 pidhvostovih shitkiv 71 114 par Zinici veliki Analnij shitok rozdilenij Tulub tonkij Hvist korotkij Zabarvlennya verhnoyi storoni tuluba olivkovo sire pishane abo buro sire krayi luski trohi svitlishe yih seredini Uzdovzh tuluba prohodyat 4 temni pozdovzhni smugi z chornimi krayami yaki inodi vidsutni abo yavlyayut soboyu lishe vuzki inodi punktirne smuzhki Smugi pochinayutsya na shitkah golovi Cherevo bile z siruvatimi korichnevimi abo olivkovo sirimi plyamami yaki v deyakih vipadkah zlivayutsya u sucilnu smuzhku sho prohodit v seredini perednoyi tretini tila Sposib zhittyaPolyublyaye vidkriti aridni miscini pusteli Zustrichayetsya na visoti do 2600 m nad rivnem morya Hovayetsya u norah grizuniv ta kushah Aktivna vden Dosit ruhliva zmiya Iz zimivli z yavlyayetsya napochatku bereznya Aktivnist trivaye do seredini listopada Harchuyetsya yashirkami Zhertvu strila zmiya spochatku kusaye a potim obvivaye kilcyami tila Yashirki ginut vid ukusu cherez dekilka sekund v rezultati diyi otruti Ce yajcekladna zmiya Paruvannya vidbuvayetsya u travni chervni Samicya naprikinci chervnya lipni vidkladaye 3 11 silno vityagnutih yayec rozmirom 7 5 15h30 55 mm Molodi zmiyi dovzhinoyu tila 25 330 mm z yavlyayutsya naprikinci lipnya u serpni RozpovsyudzhennyaMeshkaye vid pivdennoyi chastini Kazahstanu ta Serednoyi Aziyi do pivdennoyi Mongoliyi pivnichno zahidnogo Kitayu Pakistanu Afganistanu Iranu j samih pivdennih rajoniv pivdenno shidnogo Zakavkazzya Nahichevan Azerbajdzhan DzherelaVenchi Alberto and Roberto Sindaco 2006 Annotated checklist of the reptiles of the Mediterranean countries with keys to species identification Part 2 Snakes Reptilia Serpentes Annali del Museo Civico di Storia Naturale G Doria Genova XCVIII 259 364 Baig KJ Masroor R and Arshad M 2008 Biodiversity and ecology of the herpetofauna of Cholistan Desert Pakistan Russian Journal of Herpetology 15 3 193 205 Slovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002