Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гей Таліз англ Gay Talese 7 лютого 1932 Оушен Сіті Нью Джерсі США американський журналіст і письменник Гей ТалізGay Tale

Гей Таліз

Гей Таліз

Гей Таліз (англ. Gay Talese, 7 лютого 1932), Оушен-Сіті, Нью-Джерсі, США) — американський журналіст і письменник.

Гей Таліз
Gay Talese
image
Народився7 лютого 1932(1932-02-07) (92 роки)
Оушен-Сіті, Кейп-Мей, Нью-Джерсі, США
Громадянствоimage США
Місце проживанняНью-Йорк
Діяльністьжурналіст, письменник
Alma materУніверситет Алабами і d
ЗакладУніверситет Південної Каліфорнії
Мова творіванглійська
Роки активності1961 —дотепер
Напрямокнова журналістика
Жанрдокументальна література
У шлюбі зНен А. Таліз
ПреміїПремія Джорджа Полка (2008)
Премія Нормана Мейлера (2011)
Премія Сада (2017)
Сайт: randomhouse.com/kvpa/talese
image Гей Таліз у Вікісховищі

До середини 1960-х років Таліз працював у The New York Times і був провідним автором, але не знайшов творчої сумісності з редакцією й перейшов до журналу Esquire. Найвідоміші нариси Гея Таліза — тонко деталізовані літературні портрети Френка Сінатри, Пітера О'Тула, Джо Ді Маджо, Діна Мартіна та Джо Луїса в Esquire. 2003 року його «Frank Sinatra Has a Cold» (1966) названо найвизначнішим твором в історії Esquire. Згідно з твердженням Тома Вулфа Гей Таліз належить до піонерів напрямку «нова журналістика».

Засновані на багаторічних дослідженнях книги Таліза «Шануй батька свого» (англ. Honor Thy Father, 1971), присвячена історії мафіозного клану Бонанно, та «Дружина близького твого» (англ. Thy Neighbor's Wife, 1981), провокаційний опис сексуальної революції у США, вважаються головними прикладами «нової журналістики».

Дитинство та юність

Гей Таліз народився в курортному містечку Оушен-Сіті, штат Нью-Джерсі, в родині італо-американців. Його батько, кравець Джозеф Таліз, іммігрував з Калабрії 1922 року, мати Кетрін Таліз, до шлюбу Ді Паоло, працювала в бруклінському універсальному магазині. Як згодом він сам напише в есе «Origins of a Nonfiction Writer» (1997), відчував себе маргіналом і аутсайдером, меншиною в меншині: італійський католик, що навчався серед ірландських католицьких чорниць та священиків в бідній парафіяльній школі на острові, керованому протестантською громадою.

Таліз відвідував середню школу в Оушен-Сіті і закінчив її 1949 року. Раптовий випадок в роки навчання визначив його подальшу кар'єру журналіста. Він був не дуже вправним спортсменом і, сподіваючись на вдячність і більшу поблажливість з боку тренера бейсбольної команди, взявся написати звіт про гру у місцевій газеті. Це сталося 1947 року, коли хлопцю було п'ятнадцять. Після семи статей він вже мав власну колонку у шкільній High School Highlights, а коли залишав Оушен-Сіті 1949 року, йому належало вже 311 спортивних статей і соціальних оглядів в місцевому щотижневику Ocean City Sentinel-Ledger

За спогадами Таліза, своєю технікою бесіди, що з роками допомогла йому провести низку успішних інтерв'ю з найрізноманітнішими людьми, він завдячує матері:

Я навчився [від матері] слухати з терпінням і увагою, і ніколи не переривати навіть тоді, коли люди мали великі труднощі в поясненні себе, бо під час таких невтішних і неточних моментів ... люди дуже показові — те, про що вони не бажають говорити, може багато чого розповісти про них. Їхні паузи, їхні ухилення, їхні раптові зміни предмету [розмови] були ймовірними індикаторами того, що їх бентежить, або дратує, або що вони вважають надто приватним чи необачним для розкриття іншій особі в цей час. Почув багато людей, які відверто обговорювали з моєю матір'ю те, чого раніше уникали — реакція, яка, на мою думку, менше залежала від її цікавого характеру або чутливих питань, ніж від їхнього поступового прийняття її як довіреної особи.
Оригінальний текст (англ.)
I learned to listen with patience and care, and never to interrupt even when people were having great difficulty in explaining themselves, for during such halting and imprecise moments... people are very revealing — what they hesitate to talk about can tell much about them. Their pauses, their evasions, their sudden shifts in subject matter are likely indicators of what embarrasses them, or irritates them, or what they regard as too private or imprudent to be disclosed to another person at that particular time. However, I have also over-heard many people discussing candidly with my mother what they had earlier avoided — a reaction that I think had less to do with her inquiring nature or sensitively posed questions than with their gradual acceptance of her as a trustworthy individual in whom they could confide.
— Гей Таліз

Навчання в коледжі

Після закінчення школи Таліз вивчав журналістику та історію в Університеті Алабами. Вже на першому курсі він став спортивним редактором університетської газети The Crimson-White і започаткував власну колонку, яку назвав «Sports Gay-zing».

На думку Тома Вулфа, вперше Таліз почав вибудовувати сцени у статті Esquire «Joe Louis: The King as a Middle-aged Man», але пошуки фірмового почерку і стилістичні експерименти почалися набагато раніше, під час навчання в коледжі, 1950—1953 роки. Вже в цей період Таліз почав використовувати у своїх репортажах літературні прийоми. Наприклад, в написаних в коледжі статтях вибудовані сцени з ретельними подробицями або автор без попередньої експозиції (In medias res) стрибає до центру події. Він багато читав Ірвіна Шоу, Карсон Маккалерс, Джона О'Хара, Ернеста Хемінгуея і Френсіса Скотта Фіцджеральда та прагнув застосувати отримані у цих письменників стилістичні засоби в публіцистиці. В той час, коли тематика традиційної журналістики орієнтувалася на переможців, Таліз приділяв найбільшу увагу маловідомим спортсменам та невдахам, тим, хто не отримав слави переможця, герої цікавили його меншою мірою.

Репортер «Нью-Йорк Таймс»

Таліз закінчив коледж у червні 1953 року і, завдяки приятелю по коледжу, що познайомив його з редактором, влаштувався на роботу [en] у «Нью-Йорк Таймс». Першими непідписаними статтями Таліза були створені у вільний час і запропоновані редакторам історії, на кшталт нарису про людину, що керувала електронними білбордами на будівлях Таймс-Сквер («Times Square Anniversary», 2.11.1953). Далі були вже підписані статті про крісла-каталки на променаді в Атлантік-Сіті, якими користувалось 10 млн осіб на рік («Famous Rolling Chairs beside the Sea», 21.02.1954), про бродвейську зірку Керол Ченнінг, розкішний новий боулінг та пісні з бейсбольної тематики. Щоразу в буденних обставинах знаходилось щось цікаве, але позбавлене уваги і непомітне, допоки не потрапило під пильне око Гея Таліза.

На короткий час кар'єра Таліза в «Нью-Йорк Таймс» була перервана військовою службою. Під час Корейської війни всі студенти-чоловіки Університету Алабами паралельно з навчанням проходили підготовку в Корпусі підготовки офіцерів запасу (ROTC), де Таліз отримав звання другого лейтенанта. 1954 року його призвали до армії та відрядили до танкового корпусу в Форт-Ноксі, штат Кентуккі. Невдовзі далекого від техніки, але з певним журналістським досвідом Таліза перевели до Управління публічної інформації, де він зайнявся знайомою справою: відновив колонку «Fort Knox Confidential» в місцевій газеті «Inside the Turret» і продовжив свої літературні вправи.

1956 року Таліз повернувся до «Нью-Йорк Таймс» і отримав доручення вести спортивний розділ. Особливу увагу в цей час він приділяв висвітленню боксу і робив це з притаманною йому прискіпливістю та прагненням дослідити предмет до найменших деталей. Так, 1957 року Таліз написав першу з 38 окремих статей про чемпіона світу з боксу в суперважкій вазі Флойда Паттерсона. Працюючи над своєю знаменитою статтею «Лузер» (березень 1964), він жив з Паттерсоном в його тренувальному таборі і бігав поруч з ним доріжкою. «Я став майже внутрішньою фігурою його життя, — згадував Таліз. — Я був його другою шкірою». Успіхи Таліза були помічені керівництвом і 1959 року його відрядили до бюро в Олбані, для висвітлення діяльності губернатора Нельсона Рокфеллера і нью-йоркської Генеральної Асамблеї. Перехід від спортивної тематики до політичної став майже фатальним для кар'єри Таліза. Він звик до вільного існування спортивного репортера і вперше зіткнувся з обмеженнями, що накладалися в політичній публіцистиці, його статті щоразу піддавались значному редагуванню, це порушувало авторський зміст і відточену стилістику. Аби запобігти появі свого імені під відредагованими статтями, Таліз вдався до написання коротких, з 6 абзаців, статей. Це не лишилося непоміченим і було сприйнято редакторами як виклик сформованій системі цінностей «Нью-Йорк Таймс», за що Гея з ганьбою повернули до Нью-Йорку і, як покарання, змусили писати дрібні некрологи.

Вимушене заслання Таліза до відділу некрологів тривало рік. В цей час він активно шукав зручне місце для своїх статей поза межами «Нью-Йорк Таймс». Спочатку притулок йому надав Лестер Маркел, редактор недільного додатку The New York Times Magazine, для якого Таліз в 1959—1960 роках написав 12 статей. В липні 1960 року статтею «Нью-Йорк, Нью-Йорк» почалась співпраця Таліза з Esquire. Ця широко відома стаття складалася з майстерно зшитих десятків епізодів «непоміченого», опублікованих раніше в «Нью-Йорк Таймс». В жовтні 1960 року під назвою «Offbeat Wonders of New York» (укр. «Незвичайні чудеса Нью-Йорка» її було передруковано в «Рідерз дайджест», на її основі створено першу книгу Таліза «New York: A Serendipiter's Journey» (укр. «Нью-Йорк: Подорож Серендіпітера», 1961 р.). Ілюстрована безліччю фото «Подорож Серендіпітера» складалась з п'яти розділів: «Нью-Йорк — місто непомітних речей», «…анонімів», «…персонажів», «…дивних професій», «…забутих».

До цього ж часу належить створення іншої відомої книги Таліза, «Міст» (1964), що також почалася як репортаж «Нью-Йорк Таймс». 1 січня 1959 вийшла перша з 11 статей про нью-йоркські мости, в якій йшлося про будівництво моста Веррацано-Нарроуз, що з'єднує Бруклін і Стейтен-Айленд. 1960 року Таліз знов і знов повертався на міст і врешті-решт присвятив йому весь свій вільний час у наступні три роки, спостерігаючи за надзвичайним будівництвом і будівельниками. Таліз читав книги про будівництво мостів і мостобудівників, брав інтерв'ю у проектувальника Веррацано-Нарроуз і простих робітників, ходив по вузьких конструкційних балках, аби відчути небезпеку. «Я так регулярно перебував на мосту у свій неробочий час … , що практично вважався одним зі співробітників американської компанії Steel», — згадував він. Як наслідок, книга майже одностайно отримала схвальну реакцію критики. Журнальні й книжкові успіхи допомогли Талізу 1965 року остаточно і назавжди залишити «Нью-Йорк Таймс».

Журналіст Esquire

1965 року Таліз залишив «Нью-Йорк Таймс» і підписав однорічний контракт на 15 000 доларів з журналом Esquire. Він цілком відпрацював отримані гроші. За цей рік Таліз, між іншим, написав такі згодом зразкові в журналістиці статті, як портрет-некролог письменника Олдена Вітмена «Mr. Bad News» (укр. «Містер Погані Новини», лютий 1966), літературний портрет Френка Сінатри «Frank Sinatra Has a Cold» (укр. «Френк Синатра застудився», квітень 1966), присвячену видатному бейсболісту Джо Ді Маджо «The Silent Season of a Hero» (укр. «Мовчазний сезон героя», липень 1966). З такими талановитими авторами, як Гей Таліз, Том Вулф і Норман Мейлер, цей період називають золотим віком Esquire. Таліз віддав належне тодішньому головному редактору, Гарольду Гейсу, особливо підкресливши надану авторам свободу: «…він знав як писати і ніколи не говорив вам, що ви повинні робити».

Письменник

1967 року Таліз отримав від видавництва World аванс в розмірі 11 500 доларів на створення книги «The Kingdom and the Power» про історію і життя за лаштунками газети «Нью-Йорк Таймс» з особливою увагою до вашингтонського офісу в післявоєнні роки. Він вирішив не продовжувати свій контракт з Esquire і взявся до написання книги, що стала, за деякими оцінками, найбільшим художнім досягненням його творчості. Це була фундаментальна праця обсягом у 20 розділів, що розглядала «Нью-Йорк Таймс» як один з наріжних каменів американської традиції та істеблішменту. «The Kingdom and the Power» вважається першою «медіа книгою» сфокусованою на внутрішній роботі медіа-закладу та людях, що пишуть і створюють новини. Перша її публікація відбулася в січні-лютому 1969 року в журналі Harper's Magazine. В травні 1969 року, за шість тижнів до публікації окремим виданням, копія книги потрапила в редакцію «Нью-Йорк Таймс» і отримала нищівний відгук на її сторінках. Стаття мала зворотний ефект, привернула до книги увагу і стала початком широкої суспільної дискусії. Більшість оглядів були схвальними, Таліза запрошували на численні інтерв'ю в журналах і, як наслідок, «The Kingdom and the Power» стала бестселером і утримувалась в списку бестселерів протягом шести місяців.

Наступним проектом Таліза, що розвивався паралельно зі створенням «The Kingdom and the Power», була історія мафіозного клану Бонанно. Вперше побачивши Сальваторе «Білла» Бонанно, сина «дона» однієї з п'яти найвпливовіших «сімей» італо-американської мафії, 1965 року, Таліз захопився ідеєю книги, отримав аванс 30 000 доларів і впродовж чотирьох місяців писав листи, телефонував і відвідував його офіс, марно шукаючи інтерв'ю. Нарешті Бонанно погодився зустрітись з Талізом, а наступного тижня вони вже вечеряли разом з дружинами. 1966 року Білл Бонанно залишив Нью-Йорк і тільки 1969 року Таліз отримав запрошення до його будинку в Каліфорнії, де залишався допоки не зібрав необхідний матеріал. В пошуках інформації він також подорожував до Кастелламмаре-дель-Гольфо, Сицилія, на батьківщину боса клану Бонанно, Джозефа. «Honor Thy Father» побачила світ 1971 року і швидко стала бестселером. Вже у листопаді 1971 року було продано понад 200 000 примірників і замовлено додаткових 160 000. «Мій син був занадто відвертий з вами»,— сказав у телефонній розмові з письменником бос клану Джозеф Бонанно.

Дев'ять років Таліз витратив на створення книги «Thy Neighbor's Wife» (укр. «Дружина ближнього твого», 1980), присвяченої сексуальній революції та субкультурі вільного кохання в США. За ці роки автор знайшов і опитав сотні людей, які зголосилися на розповідь в книзі під реальними іменами, що вважалось ним принциповим. До цього він додав власні дослідження: керував «масажним салоном», брав участь у групових секс-вечірках, декілька тижнів жив у свінгерському клубі «Sandstone» в Каліфорнії, ледь не зруйнувавши власний шлюб. Книга стала найбільшим фінансовим успіхом автора і найбільшою критичною поразкою. Літературний світ був здивований і шокований, критика сприйняла книгу вкрай негативно, Талізу закидали аморальність, вузький погляд і відсутність повної картини сексуального життя. Зайва відвертість та нетрадиційні методи здобуття матеріалу одруженим чоловіком та батьком двох маленьких дочок викликали осуд і обурення громадськості. Реакція громади в рідному місті письменника змусила його продати будинок і ніколи більше не повертатись до Оушен-Сіті, аби захистити від наслідків публікації батьків, дружину і дітей.

Книга «The Voyeur's Motel» (укр. «Мотель вуайєріста», 2016) стала черговим випробуванням репутації Таліза, але цього разу сумніву було піддано фактичний бік матеріалу. У квітні 2016 року Гей Таліз опублікував в журналі The New Yorker частину майбутньої книги, заснованої на розповідях Джеральда Фуса, власника мотеля в місті Аврора, штат Колорадо, який десятки років підглядав за своїми гостями. 1980 року, невдовзі після публікації «Thy Neighbor's Wife», Фус зв'язався з письменником, оскільки вважав себе дослідником в тій самій царині. В наступні роки Таліз відвідував його в Аврорі, завоював довіру і отримав рукопис та багато додаткової іноформації стосовно життя Фуса. Після публікації статті в The New Yorker надану Фусом інформацію було поставлено під сумнів журналістом «The Washington Post» Полом Фархі. З'ясувалося, що, принаймні у два відрізки часу, описаних Фусом, йому не належав мотель і що вбивство, свідком і причиною якого начебто був Фус, ніде і ніколи не зафіксовано. Це дало підстави поставити під сумнів загалом всю історію Фуса. Гей Таліз, звинувачений у використанні неправдивих тверджень Фуса і відсутності належної перевірки матеріалу, повідомив, що не збирається просувати цю книгу на тлі питань щодо її правдивості. Попри це, в липні 2016 року книга вийшла друком у видавництві Grove Press.В своїх наступних інтерв'ю Таліз відмовилася від попередніх слів і запевнював, що попри невідповідності, виявлені «The Washington Post» і ненадійність Джеральда Фуса як джерела, загалом викладена історія є достовірною.


Вибрана бібліографія

Книги

  • «New York: A Serendipiter's Journey» (Harper & Row, 1961)
  • «The Bridge: The Building of the Verrazano-Narrows Bridge» (Harper & Row, 1964)
  • «The Overreachers» (Harper & Row, 1965)
  • «The Kingdom and the Power» (World, 1969)
  • «Fame and Obscurity: Portraits» (World, 1970)
  • «Honor Thy Father» (World, 1971)
  • «Thy Neighbor's Wife» (1981)
  • «Unto the Sons» (Knopf, 1992)
  • «Writing Creative Nonfiction: The Literature of Reality» з Барбарою Лаунсберрі (HarperCollins, 1995)
  • «The Gay Talese Reader: Portraits and Encounters» (Walker & Company, 2003)
  • «A Writer's Life» (Knopf, 2006)
  • «The Silent Season of a Hero: The Sports Writing of Gay Talese» (Walker & Company, 2010)
  • «The Voyeur's Motel» (Grove Press, 2016)

Статті

  • . Esquire (англ.). 1 червня 1962. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 21 травня 2019.
  • . Esquire (англ.). 1 липня 1963. Архів оригіналу за 14 травня 2016.
  • . Esquire (англ.). 1 березня 1964. Архів оригіналу за 23 січня 2018.
  • . Esquire (англ.). 1 квітня 1966. Архів оригіналу за 26 липня 2018.
  • The Silent Season of a Hero. Esquire (англ.). 1 липня 1966. оригіналу за 24 липня 2018.
  • . Esquire (англ.). 1 листопада 1966. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 21 травня 2019.
  • . Esquire (англ.). 1 березня 1970. Архів оригіналу за 18 березня 2017. Процитовано 21 травня 2019.
  • The Crisis Manager. The New Yorker (англ.). 24 вересня 2012. оригіналу за 9 грудня 2017.
  • The Voyeur's Motel. The New Yorker (англ.). 11 квітня 2016. оригіналу за 11 липня 2018.}}

Примітки

  1. 2008 George Polk Award Winners (англ.). Long Island University. 2008. оригіналу за 23 липня 2018.
  2. Mailer Prize (англ.). The Norman Mailer Center. 2011. оригіналу за 10 серпня 2018.
  3. Mazin, Cécile (17 вересня 2017). Le Motel du voyeur de Gay Talese reçoit le prix Sade 2017. ActuaLitté (фр.). оригіналу за 17 травня 2019.
  4. Anthony, Andrew (2 серпня 2012). . British GQ magazine (англ.). Архів оригіналу за 7 березня 2015. Процитовано 17 травня 2019.
  5. . Esquire (англ.). 14 листопада 2008. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 17 травня 2019.
  6. Wolfe, Tom (December, 1972). Why They Aren’t Writing the Great American Novel Anymore. Esquire (англ.). оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 17 травня 2019.
  7. Lounsberry, Barbara (2007). Portrait of an (Nonfiction) Artist (англ.). Офіційний вебсайт. оригіналу за 12 жовтня 2008.
  8. Talese, Gay (2011). Origins of a Nonfiction Writer (1997). у "Frank Sinatra Has a Cold: And Other Essays" (англ.). Penguin UK. ISBN .
  9. Weingarten, Marc (2010). The Gang That Wouldn't Write Straight: Wolfe, Thompson, Didion, Capote, and the New Journalism Revolution (англ.). Crown/Archetype. ISBN .
  10. Wolfe, Tom (14 лютого 1972). The Birth of 'The New Journalism'. New York Magazine (англ.). оригіналу за 11 листопада 2009. Процитовано 17 травня 2019.
  11. Gutkind, Lee (2011). Keep It Real: Everything You Need to Know About Researching and Writing Creative Nonfiction (англ.). W. W. Norton & Company. с. 68. ISBN .
  12. Berger, Joseph (1 липня 2014). Gay Talese Reminisces About Verrazano Construction. The New York Times (англ.). ISSN 0362-4331. оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 20 травня 2019.
  13. Aucoin, Don (6 грудня 2003). Getting a read on Gay Talese. The Boston Globe (англ.). оригіналу за 23 травня 2019.
  14. Taft, William H. (2015). Encyclopedia of Twentieth Century Journalists (англ.). Routledge. с. 337. ISBN .
  15. Gay Talese, The Kingdom and the Power (Cleveland: World Publishing, 1969) (англ.). New York University / Arthur L. Carter Journalism Institute. оригіналу за 24 травня 2019.
  16. Halberstam, David (1972- 01-30). The Guest Word. The New York Times (англ.). оригіналу за 23 травня 2019.
  17. Shepard, Richard F. (1971- 11-22). The Mafia Is Dying Out, Talese Concludes. The New York Times (англ.). оригіналу за 23 травня 2019.
  18. Allen, Henry (7 травня 1980). . The Washington Post (англ.). Архів оригіналу за 28 серпня 2017.
  19. CBS News (19 лютого 2017). . CBS News (англ.). Архів оригіналу за 20 лютого 2017.
  20. The Voyeur's Motel. The New Yorker (англ.). 11 квітня 2016. оригіналу за 11 липня 2018.
  21. Farhi, Paul (30 червня 2016). (англ.). The Washington Post. Архів оригіналу за 7 грудня 2017. Процитовано 25 травня 2019.
  22. Hannon, Elliot (30 червня 2016). Gay Talese Disavows His Own Book Before It’s Published Saying “Its Credibility Is Down the Toilet” (англ.). Slate. оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 25 травня 2019.
  23. O'Connor, Colleen (5 квітня 2016). Aurora motel owner for decades spied on guests having sex, author says. The Denver Post. оригіналу за 22 листопада 2017. Процитовано 25 травня 2019.
  24. Alter, Alexandra (1 липня 2016). Gay Talese Defends ‘The Voyeur’s Motel’ After Source Is Undercut (англ.). The New York Times. оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 25 травня 2019.
  25. . The New New Journalism (англ.). Архів оригіналу за 14 травня 2016.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gej Taliz angl Gay Talese 7 lyutogo 1932 Oushen Siti Nyu Dzhersi SShA amerikanskij zhurnalist i pismennik Gej TalizGay TaleseNarodivsya7 lyutogo 1932 1932 02 07 92 roki Oushen Siti Kejp Mej Nyu Dzhersi SShAGromadyanstvo SShAMisce prozhivannyaNyu JorkDiyalnistzhurnalist pismennikAlma materUniversitet Alabami i dZakladUniversitet Pivdennoyi KaliforniyiMova tvorivanglijskaRoki aktivnosti1961 doteperNapryamoknova zhurnalistikaZhanrdokumentalna literaturaU shlyubi zNen A TalizPremiyiPremiya Dzhordzha Polka 2008 Premiya Normana Mejlera 2011 Premiya Sada 2017 Sajt randomhouse com kvpa talese Gej Taliz u Vikishovishi Do seredini 1960 h rokiv Taliz pracyuvav u The New York Times i buv providnim avtorom ale ne znajshov tvorchoyi sumisnosti z redakciyeyu j perejshov do zhurnalu Esquire Najvidomishi narisi Geya Taliza tonko detalizovani literaturni portreti Frenka Sinatri Pitera O Tula Dzho Di Madzho Dina Martina ta Dzho Luyisa v Esquire 2003 roku jogo Frank Sinatra Has a Cold 1966 nazvano najviznachnishim tvorom v istoriyi Esquire Zgidno z tverdzhennyam Toma Vulfa Gej Taliz nalezhit do pioneriv napryamku nova zhurnalistika Zasnovani na bagatorichnih doslidzhennyah knigi Taliza Shanuj batka svogo angl Honor Thy Father 1971 prisvyachena istoriyi mafioznogo klanu Bonanno ta Druzhina blizkogo tvogo angl Thy Neighbor s Wife 1981 provokacijnij opis seksualnoyi revolyuciyi u SShA vvazhayutsya golovnimi prikladami novoyi zhurnalistiki Ditinstvo ta yunistGej Taliz narodivsya v kurortnomu mistechku Oushen Siti shtat Nyu Dzhersi v rodini italo amerikanciv Jogo batko kravec Dzhozef Taliz immigruvav z Kalabriyi 1922 roku mati Ketrin Taliz do shlyubu Di Paolo pracyuvala v bruklinskomu universalnomu magazini Yak zgodom vin sam napishe v ese Origins of a Nonfiction Writer 1997 vidchuvav sebe marginalom i autsajderom menshinoyu v menshini italijskij katolik sho navchavsya sered irlandskih katolickih chornic ta svyashenikiv v bidnij parafiyalnij shkoli na ostrovi kerovanomu protestantskoyu gromadoyu Taliz vidviduvav serednyu shkolu v Oushen Siti i zakinchiv yiyi 1949 roku Raptovij vipadok v roki navchannya viznachiv jogo podalshu kar yeru zhurnalista Vin buv ne duzhe vpravnim sportsmenom i spodivayuchis na vdyachnist i bilshu poblazhlivist z boku trenera bejsbolnoyi komandi vzyavsya napisati zvit pro gru u miscevij gazeti Ce stalosya 1947 roku koli hlopcyu bulo p yatnadcyat Pislya semi statej vin vzhe mav vlasnu kolonku u shkilnij High School Highlights a koli zalishav Oushen Siti 1949 roku jomu nalezhalo vzhe 311 sportivnih statej i socialnih oglyadiv v miscevomu shotizhneviku Ocean City Sentinel Ledger Za spogadami Taliza svoyeyu tehnikoyu besidi sho z rokami dopomogla jomu provesti nizku uspishnih interv yu z najriznomanitnishimi lyudmi vin zavdyachuye materi Ya navchivsya vid materi sluhati z terpinnyam i uvagoyu i nikoli ne pererivati navit todi koli lyudi mali veliki trudnoshi v poyasnenni sebe bo pid chas takih nevtishnih i netochnih momentiv lyudi duzhe pokazovi te pro sho voni ne bazhayut govoriti mozhe bagato chogo rozpovisti pro nih Yihni pauzi yihni uhilennya yihni raptovi zmini predmetu rozmovi buli jmovirnimi indikatorami togo sho yih bentezhit abo dratuye abo sho voni vvazhayut nadto privatnim chi neobachnim dlya rozkrittya inshij osobi v cej chas Pochuv bagato lyudej yaki vidverto obgovoryuvali z moyeyu matir yu te chogo ranishe unikali reakciya yaka na moyu dumku menshe zalezhala vid yiyi cikavogo harakteru abo chutlivih pitan nizh vid yihnogo postupovogo prijnyattya yiyi yak dovirenoyi osobi Originalnij tekst angl I learned to listen with patience and care and never to interrupt even when people were having great difficulty in explaining themselves for during such halting and imprecise moments people are very revealing what they hesitate to talk about can tell much about them Their pauses their evasions their sudden shifts in subject matter are likely indicators of what embarrasses them or irritates them or what they regard as too private or imprudent to be disclosed to another person at that particular time However I have also over heard many people discussing candidly with my mother what they had earlier avoided a reaction that I think had less to do with her inquiring nature or sensitively posed questions than with their gradual acceptance of her as a trustworthy individual in whom they could confide Gej TalizNavchannya v koledzhiPislya zakinchennya shkoli Taliz vivchav zhurnalistiku ta istoriyu v Universiteti Alabami Vzhe na pershomu kursi vin stav sportivnim redaktorom universitetskoyi gazeti The Crimson White i zapochatkuvav vlasnu kolonku yaku nazvav Sports Gay zing Na dumku Toma Vulfa vpershe Taliz pochav vibudovuvati sceni u statti Esquire Joe Louis The King as a Middle aged Man ale poshuki firmovogo pocherku i stilistichni eksperimenti pochalisya nabagato ranishe pid chas navchannya v koledzhi 1950 1953 roki Vzhe v cej period Taliz pochav vikoristovuvati u svoyih reportazhah literaturni prijomi Napriklad v napisanih v koledzhi stattyah vibudovani sceni z retelnimi podrobicyami abo avtor bez poperednoyi ekspoziciyi In medias res stribaye do centru podiyi Vin bagato chitav Irvina Shou Karson Makkalers Dzhona O Hara Ernesta Hemingueya i Frensisa Skotta Ficdzheralda ta pragnuv zastosuvati otrimani u cih pismennikiv stilistichni zasobi v publicistici V toj chas koli tematika tradicijnoyi zhurnalistiki oriyentuvalasya na peremozhciv Taliz pridilyav najbilshu uvagu malovidomim sportsmenam ta nevdaham tim hto ne otrimav slavi peremozhcya geroyi cikavili jogo menshoyu miroyu Reporter Nyu Jork Tajms Taliz zakinchiv koledzh u chervni 1953 roku i zavdyaki priyatelyu po koledzhu sho poznajomiv jogo z redaktorom vlashtuvavsya na robotu en u Nyu Jork Tajms Pershimi nepidpisanimi stattyami Taliza buli stvoreni u vilnij chas i zaproponovani redaktoram istoriyi na kshtalt narisu pro lyudinu sho keruvala elektronnimi bilbordami na budivlyah Tajms Skver Times Square Anniversary 2 11 1953 Dali buli vzhe pidpisani statti pro krisla katalki na promenadi v Atlantik Siti yakimi koristuvalos 10 mln osib na rik Famous Rolling Chairs beside the Sea 21 02 1954 pro brodvejsku zirku Kerol Chenning rozkishnij novij bouling ta pisni z bejsbolnoyi tematiki Shorazu v budennih obstavinah znahodilos shos cikave ale pozbavlene uvagi i nepomitne dopoki ne potrapilo pid pilne oko Geya Taliza Na korotkij chas kar yera Taliza v Nyu Jork Tajms bula perervana vijskovoyu sluzhboyu Pid chas Korejskoyi vijni vsi studenti choloviki Universitetu Alabami paralelno z navchannyam prohodili pidgotovku v Korpusi pidgotovki oficeriv zapasu ROTC de Taliz otrimav zvannya drugogo lejtenanta 1954 roku jogo prizvali do armiyi ta vidryadili do tankovogo korpusu v Fort Noksi shtat Kentukki Nevdovzi dalekogo vid tehniki ale z pevnim zhurnalistskim dosvidom Taliza pereveli do Upravlinnya publichnoyi informaciyi de vin zajnyavsya znajomoyu spravoyu vidnoviv kolonku Fort Knox Confidential v miscevij gazeti Inside the Turret i prodovzhiv svoyi literaturni vpravi 1956 roku Taliz povernuvsya do Nyu Jork Tajms i otrimav doruchennya vesti sportivnij rozdil Osoblivu uvagu v cej chas vin pridilyav visvitlennyu boksu i robiv ce z pritamannoyu jomu priskiplivistyu ta pragnennyam dosliditi predmet do najmenshih detalej Tak 1957 roku Taliz napisav pershu z 38 okremih statej pro chempiona svitu z boksu v supervazhkij vazi Flojda Pattersona Pracyuyuchi nad svoyeyu znamenitoyu statteyu Luzer berezen 1964 vin zhiv z Pattersonom v jogo trenuvalnomu tabori i bigav poruch z nim dorizhkoyu Ya stav majzhe vnutrishnoyu figuroyu jogo zhittya zgaduvav Taliz Ya buv jogo drugoyu shkiroyu Uspihi Taliza buli pomicheni kerivnictvom i 1959 roku jogo vidryadili do byuro v Olbani dlya visvitlennya diyalnosti gubernatora Nelsona Rokfellera i nyu jorkskoyi Generalnoyi Asambleyi Perehid vid sportivnoyi tematiki do politichnoyi stav majzhe fatalnim dlya kar yeri Taliza Vin zvik do vilnogo isnuvannya sportivnogo reportera i vpershe zitknuvsya z obmezhennyami sho nakladalisya v politichnij publicistici jogo statti shorazu piddavalis znachnomu redaguvannyu ce porushuvalo avtorskij zmist i vidtochenu stilistiku Abi zapobigti poyavi svogo imeni pid vidredagovanimi stattyami Taliz vdavsya do napisannya korotkih z 6 abzaciv statej Ce ne lishilosya nepomichenim i bulo sprijnyato redaktorami yak viklik sformovanij sistemi cinnostej Nyu Jork Tajms za sho Geya z ganboyu povernuli do Nyu Jorku i yak pokarannya zmusili pisati dribni nekrologi Vimushene zaslannya Taliza do viddilu nekrologiv trivalo rik V cej chas vin aktivno shukav zruchne misce dlya svoyih statej poza mezhami Nyu Jork Tajms Spochatku pritulok jomu nadav Lester Markel redaktor nedilnogo dodatku The New York Times Magazine dlya yakogo Taliz v 1959 1960 rokah napisav 12 statej V lipni 1960 roku statteyu Nyu Jork Nyu Jork pochalas spivpracya Taliza z Esquire Cya shiroko vidoma stattya skladalasya z majsterno zshitih desyatkiv epizodiv nepomichenogo opublikovanih ranishe v Nyu Jork Tajms V zhovtni 1960 roku pid nazvoyu Offbeat Wonders of New York ukr Nezvichajni chudesa Nyu Jorka yiyi bulo peredrukovano v Riderz dajdzhest na yiyi osnovi stvoreno pershu knigu Taliza New York A Serendipiter s Journey ukr Nyu Jork Podorozh Serendipitera 1961 r Ilyustrovana bezlichchyu foto Podorozh Serendipitera skladalas z p yati rozdiliv Nyu Jork misto nepomitnih rechej anonimiv personazhiv divnih profesij zabutih Do cogo zh chasu nalezhit stvorennya inshoyi vidomoyi knigi Taliza Mist 1964 sho takozh pochalasya yak reportazh Nyu Jork Tajms 1 sichnya 1959 vijshla persha z 11 statej pro nyu jorkski mosti v yakij jshlosya pro budivnictvo mosta Verracano Narrouz sho z yednuye Bruklin i Stejten Ajlend 1960 roku Taliz znov i znov povertavsya na mist i vreshti resht prisvyativ jomu ves svij vilnij chas u nastupni tri roki sposterigayuchi za nadzvichajnim budivnictvom i budivelnikami Taliz chitav knigi pro budivnictvo mostiv i mostobudivnikiv brav interv yu u proektuvalnika Verracano Narrouz i prostih robitnikiv hodiv po vuzkih konstrukcijnih balkah abi vidchuti nebezpeku Ya tak regulyarno perebuvav na mostu u svij nerobochij chas sho praktichno vvazhavsya odnim zi spivrobitnikiv amerikanskoyi kompaniyi Steel zgaduvav vin Yak naslidok kniga majzhe odnostajno otrimala shvalnu reakciyu kritiki Zhurnalni j knizhkovi uspihi dopomogli Talizu 1965 roku ostatochno i nazavzhdi zalishiti Nyu Jork Tajms Zhurnalist Esquire1965 roku Taliz zalishiv Nyu Jork Tajms i pidpisav odnorichnij kontrakt na 15 000 dolariv z zhurnalom Esquire Vin cilkom vidpracyuvav otrimani groshi Za cej rik Taliz mizh inshim napisav taki zgodom zrazkovi v zhurnalistici statti yak portret nekrolog pismennika Oldena Vitmena Mr Bad News ukr Mister Pogani Novini lyutij 1966 literaturnij portret Frenka Sinatri Frank Sinatra Has a Cold ukr Frenk Sinatra zastudivsya kviten 1966 prisvyachenu vidatnomu bejsbolistu Dzho Di Madzho The Silent Season of a Hero ukr Movchaznij sezon geroya lipen 1966 Z takimi talanovitimi avtorami yak Gej Taliz Tom Vulf i Norman Mejler cej period nazivayut zolotim vikom Esquire Taliz viddav nalezhne todishnomu golovnomu redaktoru Garoldu Gejsu osoblivo pidkreslivshi nadanu avtoram svobodu vin znav yak pisati i nikoli ne govoriv vam sho vi povinni robiti Pismennik1967 roku Taliz otrimav vid vidavnictva World avans v rozmiri 11 500 dolariv na stvorennya knigi The Kingdom and the Power pro istoriyu i zhittya za lashtunkami gazeti Nyu Jork Tajms z osoblivoyu uvagoyu do vashingtonskogo ofisu v pislyavoyenni roki Vin virishiv ne prodovzhuvati svij kontrakt z Esquire i vzyavsya do napisannya knigi sho stala za deyakimi ocinkami najbilshim hudozhnim dosyagnennyam jogo tvorchosti Ce bula fundamentalna pracya obsyagom u 20 rozdiliv sho rozglyadala Nyu Jork Tajms yak odin z narizhnih kameniv amerikanskoyi tradiciyi ta isteblishmentu The Kingdom and the Power vvazhayetsya pershoyu media knigoyu sfokusovanoyu na vnutrishnij roboti media zakladu ta lyudyah sho pishut i stvoryuyut novini Persha yiyi publikaciya vidbulasya v sichni lyutomu 1969 roku v zhurnali Harper s Magazine V travni 1969 roku za shist tizhniv do publikaciyi okremim vidannyam kopiya knigi potrapila v redakciyu Nyu Jork Tajms i otrimala nishivnij vidguk na yiyi storinkah Stattya mala zvorotnij efekt privernula do knigi uvagu i stala pochatkom shirokoyi suspilnoyi diskusiyi Bilshist oglyadiv buli shvalnimi Taliza zaproshuvali na chislenni interv yu v zhurnalah i yak naslidok The Kingdom and the Power stala bestselerom i utrimuvalas v spisku bestseleriv protyagom shesti misyaciv Nastupnim proektom Taliza sho rozvivavsya paralelno zi stvorennyam The Kingdom and the Power bula istoriya mafioznogo klanu Bonanno Vpershe pobachivshi Salvatore Billa Bonanno sina dona odniyeyi z p yati najvplivovishih simej italo amerikanskoyi mafiyi 1965 roku Taliz zahopivsya ideyeyu knigi otrimav avans 30 000 dolariv i vprodovzh chotiroh misyaciv pisav listi telefonuvav i vidviduvav jogo ofis marno shukayuchi interv yu Nareshti Bonanno pogodivsya zustritis z Talizom a nastupnogo tizhnya voni vzhe vecheryali razom z druzhinami 1966 roku Bill Bonanno zalishiv Nyu Jork i tilki 1969 roku Taliz otrimav zaproshennya do jogo budinku v Kaliforniyi de zalishavsya dopoki ne zibrav neobhidnij material V poshukah informaciyi vin takozh podorozhuvav do Kastellammare del Golfo Siciliya na batkivshinu bosa klanu Bonanno Dzhozefa Honor Thy Father pobachila svit 1971 roku i shvidko stala bestselerom Vzhe u listopadi 1971 roku bulo prodano ponad 200 000 primirnikiv i zamovleno dodatkovih 160 000 Mij sin buv zanadto vidvertij z vami skazav u telefonnij rozmovi z pismennikom bos klanu Dzhozef Bonanno Dev yat rokiv Taliz vitrativ na stvorennya knigi Thy Neighbor s Wife ukr Druzhina blizhnogo tvogo 1980 prisvyachenoyi seksualnij revolyuciyi ta subkulturi vilnogo kohannya v SShA Za ci roki avtor znajshov i opitav sotni lyudej yaki zgolosilisya na rozpovid v knizi pid realnimi imenami sho vvazhalos nim principovim Do cogo vin dodav vlasni doslidzhennya keruvav masazhnim salonom brav uchast u grupovih seks vechirkah dekilka tizhniv zhiv u svingerskomu klubi Sandstone v Kaliforniyi led ne zrujnuvavshi vlasnij shlyub Kniga stala najbilshim finansovim uspihom avtora i najbilshoyu kritichnoyu porazkoyu Literaturnij svit buv zdivovanij i shokovanij kritika sprijnyala knigu vkraj negativno Talizu zakidali amoralnist vuzkij poglyad i vidsutnist povnoyi kartini seksualnogo zhittya Zajva vidvertist ta netradicijni metodi zdobuttya materialu odruzhenim cholovikom ta batkom dvoh malenkih dochok viklikali osud i oburennya gromadskosti Reakciya gromadi v ridnomu misti pismennika zmusila jogo prodati budinok i nikoli bilshe ne povertatis do Oushen Siti abi zahistiti vid naslidkiv publikaciyi batkiv druzhinu i ditej Kniga The Voyeur s Motel ukr Motel vuajyerista 2016 stala chergovim viprobuvannyam reputaciyi Taliza ale cogo razu sumnivu bulo piddano faktichnij bik materialu U kvitni 2016 roku Gej Taliz opublikuvav v zhurnali The New Yorker chastinu majbutnoyi knigi zasnovanoyi na rozpovidyah Dzheralda Fusa vlasnika motelya v misti Avrora shtat Kolorado yakij desyatki rokiv pidglyadav za svoyimi gostyami 1980 roku nevdovzi pislya publikaciyi Thy Neighbor s Wife Fus zv yazavsya z pismennikom oskilki vvazhav sebe doslidnikom v tij samij carini V nastupni roki Taliz vidviduvav jogo v Avrori zavoyuvav doviru i otrimav rukopis ta bagato dodatkovoyi inoformaciyi stosovno zhittya Fusa Pislya publikaciyi statti v The New Yorker nadanu Fusom informaciyu bulo postavleno pid sumniv zhurnalistom The Washington Post Polom Farhi Z yasuvalosya sho prinajmni u dva vidrizki chasu opisanih Fusom jomu ne nalezhav motel i sho vbivstvo svidkom i prichinoyu yakogo nachebto buv Fus nide i nikoli ne zafiksovano Ce dalo pidstavi postaviti pid sumniv zagalom vsyu istoriyu Fusa Gej Taliz zvinuvachenij u vikoristanni nepravdivih tverdzhen Fusa i vidsutnosti nalezhnoyi perevirki materialu povidomiv sho ne zbirayetsya prosuvati cyu knigu na tli pitan shodo yiyi pravdivosti Popri ce v lipni 2016 roku kniga vijshla drukom u vidavnictvi Grove Press V svoyih nastupnih interv yu Taliz vidmovilasya vid poperednih sliv i zapevnyuvav sho popri nevidpovidnosti viyavleni The Washington Post i nenadijnist Dzheralda Fusa yak dzherela zagalom vikladena istoriya ye dostovirnoyu Vibrana bibliografiyaKnigi New York A Serendipiter s Journey Harper amp Row 1961 The Bridge The Building of the Verrazano Narrows Bridge Harper amp Row 1964 The Overreachers Harper amp Row 1965 The Kingdom and the Power World 1969 Fame and Obscurity Portraits World 1970 Honor Thy Father World 1971 Thy Neighbor s Wife 1981 Unto the Sons Knopf 1992 Writing Creative Nonfiction The Literature of Reality z Barbaroyu Launsberri HarperCollins 1995 The Gay Talese Reader Portraits and Encounters Walker amp Company 2003 A Writer s Life Knopf 2006 The Silent Season of a Hero The Sports Writing of Gay Talese Walker amp Company 2010 The Voyeur s Motel Grove Press 2016 Statti Esquire angl 1 chervnya 1962 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2019 Procitovano 21 travnya 2019 Esquire angl 1 lipnya 1963 Arhiv originalu za 14 travnya 2016 Esquire angl 1 bereznya 1964 Arhiv originalu za 23 sichnya 2018 Esquire angl 1 kvitnya 1966 Arhiv originalu za 26 lipnya 2018 The Silent Season of a Hero Esquire angl 1 lipnya 1966 originalu za 24 lipnya 2018 Esquire angl 1 listopada 1966 Arhiv originalu za 27 sichnya 2020 Procitovano 21 travnya 2019 Esquire angl 1 bereznya 1970 Arhiv originalu za 18 bereznya 2017 Procitovano 21 travnya 2019 The Crisis Manager The New Yorker angl 24 veresnya 2012 originalu za 9 grudnya 2017 The Voyeur s Motel The New Yorker angl 11 kvitnya 2016 originalu za 11 lipnya 2018 Primitki2008 George Polk Award Winners angl Long Island University 2008 originalu za 23 lipnya 2018 Mailer Prize angl The Norman Mailer Center 2011 originalu za 10 serpnya 2018 Mazin Cecile 17 veresnya 2017 Le Motel du voyeur de Gay Talese recoit le prix Sade 2017 ActuaLitte fr originalu za 17 travnya 2019 Anthony Andrew 2 serpnya 2012 British GQ magazine angl Arhiv originalu za 7 bereznya 2015 Procitovano 17 travnya 2019 Esquire angl 14 listopada 2008 Arhiv originalu za 30 lipnya 2018 Procitovano 17 travnya 2019 Wolfe Tom December 1972 Why They Aren t Writing the Great American Novel Anymore Esquire angl originalu za 15 travnya 2018 Procitovano 17 travnya 2019 Lounsberry Barbara 2007 Portrait of an Nonfiction Artist angl Oficijnij vebsajt originalu za 12 zhovtnya 2008 Talese Gay 2011 Origins of a Nonfiction Writer 1997 u Frank Sinatra Has a Cold And Other Essays angl Penguin UK ISBN 978 0 1411 9416 5 Weingarten Marc 2010 The Gang That Wouldn t Write Straight Wolfe Thompson Didion Capote and the New Journalism Revolution angl Crown Archetype ISBN 978 0 3075 2569 7 Wolfe Tom 14 lyutogo 1972 The Birth of The New Journalism New York Magazine angl originalu za 11 listopada 2009 Procitovano 17 travnya 2019 Gutkind Lee 2011 Keep It Real Everything You Need to Know About Researching and Writing Creative Nonfiction angl W W Norton amp Company s 68 ISBN 978 0 3930 7789 6 Berger Joseph 1 lipnya 2014 Gay Talese Reminisces About Verrazano Construction The New York Times angl ISSN 0362 4331 originalu za 15 bereznya 2018 Procitovano 20 travnya 2019 Aucoin Don 6 grudnya 2003 Getting a read on Gay Talese The Boston Globe angl originalu za 23 travnya 2019 Taft William H 2015 Encyclopedia of Twentieth Century Journalists angl Routledge s 337 ISBN 978 1 3174 0325 8 Gay Talese The Kingdom and the Power Cleveland World Publishing 1969 angl New York University Arthur L Carter Journalism Institute originalu za 24 travnya 2019 Halberstam David 1972 01 30 The Guest Word The New York Times angl originalu za 23 travnya 2019 Shepard Richard F 1971 11 22 The Mafia Is Dying Out Talese Concludes The New York Times angl originalu za 23 travnya 2019 Allen Henry 7 travnya 1980 The Washington Post angl Arhiv originalu za 28 serpnya 2017 CBS News 19 lyutogo 2017 CBS News angl Arhiv originalu za 20 lyutogo 2017 The Voyeur s Motel The New Yorker angl 11 kvitnya 2016 originalu za 11 lipnya 2018 Farhi Paul 30 chervnya 2016 angl The Washington Post Arhiv originalu za 7 grudnya 2017 Procitovano 25 travnya 2019 Hannon Elliot 30 chervnya 2016 Gay Talese Disavows His Own Book Before It s Published Saying Its Credibility Is Down the Toilet angl Slate originalu za 25 travnya 2019 Procitovano 25 travnya 2019 O Connor Colleen 5 kvitnya 2016 Aurora motel owner for decades spied on guests having sex author says The Denver Post originalu za 22 listopada 2017 Procitovano 25 travnya 2019 Alter Alexandra 1 lipnya 2016 Gay Talese Defends The Voyeur s Motel After Source Is Undercut angl The New York Times originalu za 1 lipnya 2016 Procitovano 25 travnya 2019 The New New Journalism angl Arhiv originalu za 14 travnya 2016

Дата публікації:
Топ