Мігель Мануель Франсіско Баррейро (ісп. Miguel Manuel Francisco Barreiro; 5 липня 1789 — 12 травня 1848) — уругвайський політик, губернатор Східної провінції (сучасний Уругвай) у 1815—1817 роках.
Мігель Баррейро | |||
| |||
---|---|---|---|
29 липня 1815 — 18 січня 1817 | |||
Попередник: | Фернандо Оторґуес | ||
Наступник: | Карлос Фредеріко Лекор як губернатор провінції Сісплатина | ||
Народження: | 5 липня 1789[1] Монтевідео, Уругвай | ||
Смерть: | 12 травня 1848[1] (58 років) Монтевідео, Уругвай | ||
Країна: | Уругвай | ||
Партія: | Партія Колорадо | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Народився в заможній сім'ї. Його батьком був Мануель Хосе Баррейро Камба-і-де-Барбара Бермудес Артігас, дядько Хосе Хервасіо Артігаса. 1811 року долучився до руху за незалежність, ставши секретарем Хосе Артігаса, та супроводжував його під час так званого «Східного виходу», масової еміграції жителів Східної смуги за річку Уругвай після зняття облоги з Монтевідео.
1813 року став секретарем провінційного уряду, а згодом увійшов до складу Конгресу, за результатами роботи якого було ухвалено «Рішення XIII року» про створення Установчих зборів Об'єднаних провінцій у Буенос-Айресі.
У липні 1815 року Артігас відрядив Баррейро до Монтевідео, щоб той замінив Фернандо Оторґуеса на посаді губернатора Східної провінції. Серед іншого Баррейро сприяв Дамасо Антоніо Ларраньязі в організації та відкритті 1816 року Національної бібліотеки.
У серпні 1816 року після початку португальсько-бразильського вторгнення Баррейро взяв на себе обов'язки військового та цивільного командування. Він наказав міському ополченню виступити на допомогу урядовим військам. Однак уже 2 вересня спалахнуло повстання, підбурене передусім нащадками іспанців та людьми, не пов'язаними зі Східною смугою, які не бажали помирати за ідею незалежності Уругваю.
Зазнавши поразки, Баррейро вночі 18 січня 1817 року залишив Монтевідео, а за кілька днів туди тріумфально увійшов Карлос Фредеріко Лекор.
У липні наступного року він потрапив у полон до португальців, які доправили його разом з дружиною назад до Монтевідео. Згодом їх перевели до в'язниці Кабільдо, а ще пізніше — на військовий корабель, що стояв на якорі в затоці. Після звільнення Баррейро відійшов від політики.
Однак події 1825 року змусили Баррейро повернутись до активного політичного життя. В листопаді 1828 року він як представник Колонії став членом Національної установчої та законодавчої асамблеї.
Після проголошення незалежності Східної Держави Уругвай Баррейро був обраний сенатором від Серро-Ларго. Але вже 1832 року він виступив з підтримкою протестів на чолі з Лавальєхою, за що його відправили у відставку з посади сенатора.
Помер у травні 1848 року в Монтевідео. 1840 року знову був обраний сенатором, але вже від Соріано. 1846 року Баррейро став членом Ради знаті, а наступного року Хоакін Суарес доручив йому очолити міністерства фінансів і закордонних справ. Однак уже за два місяці, 5 липня 1847 року, Баррейро вийшов у відставку й оголосив про свій остаточний вихід з політичного життя країни.
Примітки
Джерела
- Энциклопедический справочник "Латинская Америка". Баррейро Мигель. otpusk-info.ru (рос.) . Процитовано 11 жовтня 2020.
- Katra, William H. (2017). José Artigas and the Federal League in Uruguay’s War of Independence (1810–1820) (англ.) . Rowman & Littlefield. ISBN . Процитовано 11 жовтня 2020.
- Revista histórica (ісп.) . Museo Histórico Nacional (Uruguay). 1913. Процитовано 11 жовтня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Barrejro Migel Manuel Fransisko Barrejro isp Miguel Manuel Francisco Barreiro 5 lipnya 1789 12 travnya 1848 urugvajskij politik gubernator Shidnoyi provinciyi suchasnij Urugvaj u 1815 1817 rokah Migel Barrejro Prapor Gubernator Shidnoyi provinciyi 29 lipnya 1815 18 sichnya 1817 Poperednik Fernando Otorgues Nastupnik Karlos Frederiko Lekor yak gubernator provinciyi Sisplatina Narodzhennya 5 lipnya 1789 1789 07 05 1 Montevideo UrugvajSmert 12 travnya 1848 1848 05 12 1 58 rokiv Montevideo UrugvajKrayina UrugvajPartiya Partiya Kolorado Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v zamozhnij sim yi Jogo batkom buv Manuel Hose Barrejro Kamba i de Barbara Bermudes Artigas dyadko Hose Hervasio Artigasa 1811 roku doluchivsya do ruhu za nezalezhnist stavshi sekretarem Hose Artigasa ta suprovodzhuvav jogo pid chas tak zvanogo Shidnogo vihodu masovoyi emigraciyi zhiteliv Shidnoyi smugi za richku Urugvaj pislya znyattya oblogi z Montevideo 1813 roku stav sekretarem provincijnogo uryadu a zgodom uvijshov do skladu Kongresu za rezultatami roboti yakogo bulo uhvaleno Rishennya XIII roku pro stvorennya Ustanovchih zboriv Ob yednanih provincij u Buenos Ajresi U lipni 1815 roku Artigas vidryadiv Barrejro do Montevideo shob toj zaminiv Fernando Otorguesa na posadi gubernatora Shidnoyi provinciyi Sered inshogo Barrejro spriyav Damaso Antonio Larranyazi v organizaciyi ta vidkritti 1816 roku Nacionalnoyi biblioteki U serpni 1816 roku pislya pochatku portugalsko brazilskogo vtorgnennya Barrejro vzyav na sebe obov yazki vijskovogo ta civilnogo komanduvannya Vin nakazav miskomu opolchennyu vistupiti na dopomogu uryadovim vijskam Odnak uzhe 2 veresnya spalahnulo povstannya pidburene peredusim nashadkami ispanciv ta lyudmi ne pov yazanimi zi Shidnoyu smugoyu yaki ne bazhali pomirati za ideyu nezalezhnosti Urugvayu Zaznavshi porazki Barrejro vnochi 18 sichnya 1817 roku zalishiv Montevideo a za kilka dniv tudi triumfalno uvijshov Karlos Frederiko Lekor U lipni nastupnogo roku vin potrapiv u polon do portugalciv yaki dopravili jogo razom z druzhinoyu nazad do Montevideo Zgodom yih pereveli do v yaznici Kabildo a she piznishe na vijskovij korabel sho stoyav na yakori v zatoci Pislya zvilnennya Barrejro vidijshov vid politiki Odnak podiyi 1825 roku zmusili Barrejro povernutis do aktivnogo politichnogo zhittya V listopadi 1828 roku vin yak predstavnik Koloniyi stav chlenom Nacionalnoyi ustanovchoyi ta zakonodavchoyi asambleyi Pislya progoloshennya nezalezhnosti Shidnoyi Derzhavi Urugvaj Barrejro buv obranij senatorom vid Serro Largo Ale vzhe 1832 roku vin vistupiv z pidtrimkoyu protestiv na choli z Lavalyehoyu za sho jogo vidpravili u vidstavku z posadi senatora Pomer u travni 1848 roku v Montevideo 1840 roku znovu buv obranij senatorom ale vzhe vid Soriano 1846 roku Barrejro stav chlenom Radi znati a nastupnogo roku Hoakin Suares doruchiv jomu ocholiti ministerstva finansiv i zakordonnih sprav Odnak uzhe za dva misyaci 5 lipnya 1847 roku Barrejro vijshov u vidstavku j ogolosiv pro svij ostatochnij vihid z politichnogo zhittya krayini PrimitkiDiccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582DzherelaEnciklopedicheskij spravochnik Latinskaya Amerika Barrejro Migel otpusk info ru ros Procitovano 11 zhovtnya 2020 Katra William H 2017 Jose Artigas and the Federal League in Uruguay s War of Independence 1810 1820 angl Rowman amp Littlefield ISBN 978 1 68393 023 5 Procitovano 11 zhovtnya 2020 Revista historica isp Museo Historico Nacional Uruguay 1913 Procitovano 11 zhovtnya 2020