Чамбу́л (тур. czapuł — загін або c̦apul — «грабування, здобич») — мобільний загін татарської (ординської) кінноти, що, врізнобіч віддалюючись від головного табору (коша) роз'їжджав по степах і чинив раптові напади на мирне населення з метою грабунку.
Ротмістр Ташицький, якось збиваючись і давлячись словами, доповів, що розвідка нагнала татарський чамбул, який вчинив набіг на зимовник, всіх перебив, дівчину взяв до полону. Петро Панч, «Гомоніла Україна» |
З награбованим чамбул повертався до коша, від якого замість прибулого загону вирушав наступний для проведення наступних грабунків. Поступово все татарське військо, не припиняючи руху, збиралося разом з награбованим біля головної частини війська — коша. У зв'язку з наявністю худоби та бранців (ясиру) відступ війська ставав уповільненим. Відійшовши в степ на 120—160 км від кордонів, зупинявся на відпочинок, під час якого впорядковували військо та ділили здобич.
Про це згадує й українська дума:
За річкою вогні горять,
Там татари полон ділять.
Село наше запалили,
І багатство розграбили,
Стару неньку зарубали,
А миленьку в полон взяли.
А в долині бубни гудуть,
Бо на заріз людей ведуть:
Коло шиї аркан в'ється,
І по ногах ланцюг б'ється.
Козаки проти татарських чамбулів
Козаки, починаючи з XV ст., регулярно воювали з кримцями та задавали їх чамбулам «багато лиха» та робили «великі шкоди». На зростання чисельності і організованості українського козацтва у XVI ст. позитивно вплинули, зокрема, розгром перекопців на Ольшаниці 1527 р, походи під Очаків ополчень Київщини і Поділля в 1529 г., перемога над кримськими чамбулами в 1530 року на Голтві і в Полозорье і успішна оборона Черкас в 1532 р. під час їх облоги кримсько-турецьким військом.
Однак, за словами Бориса Черкаса, козацьке військо й саме було не проти пограбувати російськи або кримські каравани. Так, незабаром після деблокади Черкас козаки розбили великий купецький обоз з міста Кафи, чим заподіяли великої шкоди кримській скарбниці.
Реч Посполита проти татарських чамбулів
У 1672 р. напередодні укладання Бучацької мирної угоди під час польсько-турецької війни (у ході якої козацьке військо Петра Дорошенка воювало проти поляків у союзі з османами) Собеський наніс низку нищівних поразок татарським чамбулам. Так, маючи тільки 2,5-3 тис. кінноти і драгонії, він рушив 5 жовтня з Красного Ставу проти татар швидким маршем та вночі розбив малий чамбул під Краснобродом, а вже 6 жовтня — два чамбули під Наролем. Під Немирів він дістався 7 жовтня і розбив кіш Джамбета Гірея. Після одноденного відпочинку 8 жовтня, Собеський 9 жовтня заскочив і розбив під Комарним головні сіли нуреддин-султана. Переможна коронна кіннота переслідувала татар після битви аж до Бенькової Вишні. Далі війська Собеського переправилися через Дністер і рушили навздогін за Хаджі Гіреєм. Після форсованого маршу коронні війська числом тисячі жовнірів (решта відстала) наздогнали татар 14 жовтня і розбили їх під Петранкою. Ця блискуча перемога Собеського дещо полегшила умови мирної угоди, продиктовані 18 жовтня 1672 року Османською імперією Речі Посполитій.
Примітки
- . goroh.pp.ua. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 28 березня 2020.
- Словник української мови: в 11 томах. Том 11. . slovnyk.ua. АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980, с. 267. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 28 березня 2020.
- Петро Панч (1954). «Гомоніла Україна». с. с.202.
{{}}
:|pages=
має зайвий текст () - Сторінка:Струни. Антольоґія української поезії. Т. 1.djvu/34 — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 28 березня 2020.
- Литвин М. (М., 1994). О нравах татар, литовцев и московитян. с. 67.
- ЦДІАК. Ф.КМФ.36, оп.1, спр.7. с. 1008—1009.
- Хроника Литовская и Жмойская. Волынская краткая летопись. Ольшевская летопись. Румянцевская летопись. // ПСРЛ – Т. 35. М., 1980. с. 107, 170, 192, 213.
- Ластовський В. Облога Черкаського замку у 1532 р. – [Б. м.], [б. p.] с. 82.
- Черкас Б. В. (2002). Остафій Дашкович — черкаський і канівський староста XVI ст. Український історичний журнал, № 1. с. 63.
- Черкас Б. В. (2000.). Політична криза в Кримському ханстві і боротьба Іслам-Гірея за владу в 20-30-х роках XVI ст. К.: Інститут історії України НАН України: Україна в Центрально-Східній Європі: Зб. наук. пр. — Вип. 1. с. 97—118.
- Малиновский И. (1901). Сборник материалов, относящихся к истории панов-рады Великого княжества Литовского. – Томск. с. 203.
- Кто такие запорожские казаки? История народов, этнология. istorya.ru: Исторический форум. Процитовано 28 березня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chambu l tur czapul zagin abo c apul grabuvannya zdobich mobilnij zagin tatarskoyi ordinskoyi kinnoti sho vriznobich viddalyuyuchis vid golovnogo taboru kosha roz yizhdzhav po stepah i chiniv raptovi napadi na mirne naselennya z metoyu grabunku Barelyef iz korolivskogo palacu Sobeskogo u Vilyanovi iz zobrazhennyam vipravi na chambuli Rotmistr Tashickij yakos zbivayuchis i davlyachis slovami dopoviv sho rozvidka nagnala tatarskij chambul yakij vchiniv nabig na zimovnik vsih perebiv divchinu vzyav do polonu Petro Panch Gomonila Ukrayina Z nagrabovanim chambul povertavsya do kosha vid yakogo zamist pribulogo zagonu virushav nastupnij dlya provedennya nastupnih grabunkiv Postupovo vse tatarske vijsko ne pripinyayuchi ruhu zbiralosya razom z nagrabovanim bilya golovnoyi chastini vijska kosha U zv yazku z nayavnistyu hudobi ta branciv yasiru vidstup vijska stavav upovilnenim Vidijshovshi v step na 120 160 km vid kordoniv zupinyavsya na vidpochinok pid chas yakogo vporyadkovuvali vijsko ta dilili zdobich Pro ce zgaduye j ukrayinska duma Za richkoyu vogni goryat Tam tatari polon dilyat Selo nashe zapalili I bagatstvo rozgrabili Staru nenku zarubali A milenku v polon vzyali A v dolini bubni gudut Bo na zariz lyudej vedut Kolo shiyi arkan v yetsya I po nogah lancyug b yetsya Kozaki proti tatarskih chambulivKozaki pochinayuchi z XV st regulyarno voyuvali z krimcyami ta zadavali yih chambulam bagato liha ta robili veliki shkodi Na zrostannya chiselnosti i organizovanosti ukrayinskogo kozactva u XVI st pozitivno vplinuli zokrema rozgrom perekopciv na Olshanici 1527 r pohodi pid Ochakiv opolchen Kiyivshini i Podillya v 1529 g peremoga nad krimskimi chambulami v 1530 roku na Goltvi i v Polozore i uspishna oborona Cherkas v 1532 r pid chas yih oblogi krimsko tureckim vijskom Odnak za slovami Borisa Cherkasa kozacke vijsko j same bulo ne proti pograbuvati rosijski abo krimski karavani Tak nezabarom pislya deblokadi Cherkas kozaki rozbili velikij kupeckij oboz z mista Kafi chim zapodiyali velikoyi shkodi krimskij skarbnici Rech Pospolita proti tatarskih chambulivDokladnishe Pohid Sobeskogo proti tatarskih chambuliv U 1672 r naperedodni ukladannya Buchackoyi mirnoyi ugodi pid chas polsko tureckoyi vijni u hodi yakoyi kozacke vijsko Petra Doroshenka voyuvalo proti polyakiv u soyuzi z osmanami Sobeskij nanis nizku nishivnih porazok tatarskim chambulam Tak mayuchi tilki 2 5 3 tis kinnoti i dragoniyi vin rushiv 5 zhovtnya z Krasnogo Stavu proti tatar shvidkim marshem ta vnochi rozbiv malij chambul pid Krasnobrodom a vzhe 6 zhovtnya dva chambuli pid Narolem Pid Nemiriv vin distavsya 7 zhovtnya i rozbiv kish Dzhambeta Gireya Pislya odnodennogo vidpochinku 8 zhovtnya Sobeskij 9 zhovtnya zaskochiv i rozbiv pid Komarnim golovni sili nureddin sultana Peremozhna koronna kinnota peresliduvala tatar pislya bitvi azh do Benkovoyi Vishni Dali vijska Sobeskogo perepravilisya cherez Dnister i rushili navzdogin za Hadzhi Gireyem Pislya forsovanogo marshu koronni vijska chislom tisyachi zhovniriv reshta vidstala nazdognali tatar 14 zhovtnya i rozbili yih pid Petrankoyu Cya bliskucha peremoga Sobeskogo desho polegshila umovi mirnoyi ugodi prodiktovani 18 zhovtnya 1672 roku Osmanskoyu imperiyeyu Rechi Pospolitij Primitki goroh pp ua Arhiv originalu za 28 bereznya 2020 Procitovano 28 bereznya 2020 Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 tomah Tom 11 slovnyk ua AN URSR Institut movoznavstva za red I K Bilodida K Naukova dumka 1970 1980 s 267 Arhiv originalu za 30 listopada 2020 Procitovano 28 bereznya 2020 Petro Panch 1954 Gomonila Ukrayina s s 202 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a pages maye zajvij tekst dovidka Storinka Struni Antologiya ukrayinskoyi poeziyi T 1 djvu 34 Vikidzherela uk wikisource org Arhiv originalu za 5 grudnya 2020 Procitovano 28 bereznya 2020 Litvin M M 1994 O nravah tatar litovcev i moskovityan s 67 CDIAK F KMF 36 op 1 spr 7 s 1008 1009 Hronika Litovskaya i Zhmojskaya Volynskaya kratkaya letopis Olshevskaya letopis Rumyancevskaya letopis PSRL T 35 M 1980 s 107 170 192 213 Lastovskij V Obloga Cherkaskogo zamku u 1532 r B m b p s 82 Cherkas B V 2002 Ostafij Dashkovich cherkaskij i kanivskij starosta XVI st Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1 s 63 Cherkas B V 2000 Politichna kriza v Krimskomu hanstvi i borotba Islam Gireya za vladu v 20 30 h rokah XVI st K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Ukrayina v Centralno Shidnij Yevropi Zb nauk pr Vip 1 s 97 118 Malinovskij I 1901 Sbornik materialov otnosyashihsya k istorii panov rady Velikogo knyazhestva Litovskogo Tomsk s 203 Kto takie zaporozhskie kazaki Istoriya narodov etnologiya istorya ru Istoricheskij forum Procitovano 28 bereznya 2020