Похід Собеського проти татарських чамбулів стався 5-14 жовтня 1672 року у ході польсько-турецької війни 1672—1676.
Після здобуття Кам'янця турецька армія 20 вересня почала облогу Львова. В той же час татари, підтримані козаками гетьмана Дорошенка і деякі турецькі загони, що не брали участі в облозі Львова, поділивши війська на три групи, почали спустошення країни. Між Свинею і Сяном діяла група Джамбет Гірея, нуреддин-султан діяв над Віслоком і середньою течією Сяну. Третя група під командою Хаджі Гірей діяла на південному березі Дністра.
Собеський, що мав тільки 2,5-3 тис. кінноти і драгонії, рушив 5 жовтня з Красного Ставу проти татар швидким маршем, без таборів, а також узявши по двоє коней на одного вояка. Йдучи на тили татарських чамбулів, він просувався в напрямі Замостя і вночі розбив малий чамбул під Краснобродом, а 6 жовтня два чамбули під Наролем. Під Немирів він дістався 7 жовтня і розбив кіш Джамбета Гірея.
Після одноденного відпочинку 8 жовтня, Собеський 9 жовтня заскочив і розбив під Комарним головні сили нуреддин-султана. Переможна коронна кіннота переслідувала татар після битви аж до Бенькової Вишні. Далі війська Собеського переправилися через Дністер і рушили навздогін за Хаджі Гіреєм. Після форсованого маршу коронні війська числом тисячі жовнірів (решта відстала) наздогнали татар 14 жовтня і розбили їх під Петранкою.
Перемога Собеського дещо полегшила умови мирної угоди, продиктовані 18 жовтня 1672 року Османською імперією Речі Посполитій.
Під час цієї експедиції Собеського його жовніри пройшли поганими дорогами та в негоду близько 450 кілометрів, за допомогою української людності було звільнено з татарського ясиру 44 тисячі людей. Собеський застосував проти татар дуже ефективний метод, який полягав у тому, що проти татар виступала група з кількохсот кіннотників. Ця група відволікала їхню увагу від головних сил, що наближалися з протилежного напряму. Той спосіб завжди дозволяв розбити татар, проте унеможливлював їх повне оточення. Незвичайний при таких невеликих силах успіх походу став наслідком того, що Собеський завжди міг вибрати правильний напрям дій, завдяки чому необтяжені табором польські війська, швидко пересуваючись, могли наздогнати й розбити ворожі загони.
Примітки
- Jan Wimmer. Wojsko Polskie w drugiej polowie XVII wieku — Warszawa 1965
- Zarys dziejów wojskowości Polskiej do roku 1864 Tom II, Warszawa 1966
Джерела
- Mała Encyklopedia Wojskowa, 1967, Wydanie I
- Jan Wimmer. Wojsko Polskie w drugiej polowie XVII wieku — Warszawa 1965
- Zarys dziejów wojskowości Polskiej do roku 1864 Tom II, Warszawa 1966
Посилання
- Wyprawa Sobieskiego na czambuły
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro Chambul Pohid Sobeskogo proti tatarskih chambuliv stavsya 5 14 zhovtnya 1672 roku u hodi polsko tureckoyi vijni 1672 1676 Viprava Sobeskogo chervona strilka na tatarski chambuli sinim poznacheni rajoni yihnoyi diyalnosti u zhovtni 1672 r Barelyef iz korolivskogo palacu Sobeskogo u Vilyanovi iz zobrazhennyam vipravi na chambuli Pislya zdobuttya Kam yancya turecka armiya 20 veresnya pochala oblogu Lvova V toj zhe chas tatari pidtrimani kozakami getmana Doroshenka i deyaki turecki zagoni sho ne brali uchasti v oblozi Lvova podilivshi vijska na tri grupi pochali spustoshennya krayini Mizh Svineyu i Syanom diyala grupa Dzhambet Gireya nureddin sultan diyav nad Vislokom i serednoyu techiyeyu Syanu Tretya grupa pid komandoyu Hadzhi Girej diyala na pivdennomu berezi Dnistra Sobeskij sho mav tilki 2 5 3 tis kinnoti i dragoniyi rushiv 5 zhovtnya z Krasnogo Stavu proti tatar shvidkim marshem bez taboriv a takozh uzyavshi po dvoye konej na odnogo voyaka Jduchi na tili tatarskih chambuliv vin prosuvavsya v napryami Zamostya i vnochi rozbiv malij chambul pid Krasnobrodom a 6 zhovtnya dva chambuli pid Narolem Pid Nemiriv vin distavsya 7 zhovtnya i rozbiv kish Dzhambeta Gireya Pislya odnodennogo vidpochinku 8 zhovtnya Sobeskij 9 zhovtnya zaskochiv i rozbiv pid Komarnim golovni sili nureddin sultana Peremozhna koronna kinnota peresliduvala tatar pislya bitvi azh do Benkovoyi Vishni Dali vijska Sobeskogo perepravilisya cherez Dnister i rushili navzdogin za Hadzhi Gireyem Pislya forsovanogo marshu koronni vijska chislom tisyachi zhovniriv reshta vidstala nazdognali tatar 14 zhovtnya i rozbili yih pid Petrankoyu Peremoga Sobeskogo desho polegshila umovi mirnoyi ugodi prodiktovani 18 zhovtnya 1672 roku Osmanskoyu imperiyeyu Rechi Pospolitij Pid chas ciyeyi ekspediciyi Sobeskogo jogo zhovniri projshli poganimi dorogami ta v negodu blizko 450 kilometriv za dopomogoyu ukrayinskoyi lyudnosti bulo zvilneno z tatarskogo yasiru 44 tisyachi lyudej Sobeskij zastosuvav proti tatar duzhe efektivnij metod yakij polyagav u tomu sho proti tatar vistupala grupa z kilkohsot kinnotnikiv Cya grupa vidvolikala yihnyu uvagu vid golovnih sil sho nablizhalisya z protilezhnogo napryamu Toj sposib zavzhdi dozvolyav rozbiti tatar prote unemozhlivlyuvav yih povne otochennya Nezvichajnij pri takih nevelikih silah uspih pohodu stav naslidkom togo sho Sobeskij zavzhdi mig vibrati pravilnij napryam dij zavdyaki chomu neobtyazheni taborom polski vijska shvidko peresuvayuchis mogli nazdognati j rozbiti vorozhi zagoni PrimitkiJan Wimmer Wojsko Polskie w drugiej polowie XVII wieku Warszawa 1965 Zarys dziejow wojskowosci Polskiej do roku 1864 Tom II Warszawa 1966DzherelaMala Encyklopedia Wojskowa 1967 Wydanie I Jan Wimmer Wojsko Polskie w drugiej polowie XVII wieku Warszawa 1965 Zarys dziejow wojskowosci Polskiej do roku 1864 Tom II Warszawa 1966PosilannyaWyprawa Sobieskiego na czambuly