Ріта Мей Браун

Ріта Мей Браун (англ. Rita Mae Brown, нар. 28 листопада 1944) — американська письменниця, лесбійська феміністка, найвідоміша автобіографічним романом виховання «Рубінові джунглі». Брала активну участь у ряді кампаній за громадянські права. Отримала нагороду за життєві досягнення на літературній премії Лямбда у 2015 році.

Ріта Мей Браун
англ. Rita Mae Brown
Народилася	28 листопада 1944 (79 років)(19441128) Гановер, Пенсільванія^[1]
Країна	США
Діяльність	сценаристка, поетеса, гравець у поло, письменниця-романістка, автобіографка, письменниця, ЛГБТ-активістка, прозаїк, драматург, феміністка
Сфера роботи	права тварин, права ЛГБТ^[d], лесбійський фемінізм, література^[2], ^d^[2] і ^d^[2]
Alma mater	Нью-Йоркський університет, Університет Флориди, ^d, ^d і ^d
Мова творів	англійська
Жанр	поезія, ^d, роман і сценарій
Magnum opus	^d, ^d, ^d, ^d, ^d і ^d
Членство	^d
Сайт: ritamaebrownbooks.com
Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

Народилася у 1944 році в Ганновері, штат Пенсильванія. Мати залишила її новонародженою в дитячому будинку. Двоюрідна сестра її матері Джулія Браун з чоловіком Ральфом забрали її і виховували в Йорку, штат Пенсильванія, а згодом у Форт-Айленді, Лодердейл, штат Флорида. Джулія та Ральф Браун були активними республіканцями у своїй місцевій партії.

Починаючи з кінця 1962 року, Браун відвідувала Флоридський університет в Гейнсвіллі. Навесні 1964 році керівники університету з расовим розділенням виключили її за участь у русі за громадянські права. Згодом вона вступила до Громадського коледжу Браварда з надією перейти в кінцевому підсумку до більш толерантного чотирирічного навчального закладу.

Кар'єра

Переїхала автостопом до Нью-Йорка і жила там між 1964 і 1969 роками, іноді без постійного місця проживання, відвідуючи Нью-Йоркський університет, де здобула ступені з антикознавства та англійської. У 1968 році отримала сертифікат з кінематографії від Нью-Йоркської школи візуальних мистецтв.

Здобула ступінь докторки філософії з літератури в Інституті та університеті Союзу в 1976 і має ступінь докторки політичних наук в Інституті політичних досліджень у Вашингтоні, округ Колумбія.

Писала для «Rat», першої визвольної газети для жінок у Нью-Йорку. 

У 1982 році Браун написала сценарій, що пародіює жанр слешера, під назвою «Безсонні ночі», продюсери вирішили зіграти його серйозно, і театрально було видано обмежений реліз. Браун представлена у фільмі про феміністичну історію «Вона прекрасна, коли злиться».

Філософські та політичні погляди

Навесні 1964 року під час навчання в Університеті Флориди в Гейнсвіллі Браун стала активною діячкою в Американському русі за громадянські права. Пізніше в 1960-х вона брала участь в антивоєнному русі, феміністичному русі та русі за визволення гомосексуальних людей. У 1967 році брала участь у студентській гомофільській лізі в Колумбійському університеті, але покинула її, оскільки чоловіки в лізі не цікавились правами жінок.

Брала участь у , але також покинула групу через відсутність участі у русі за права лесбійок. Потім приєдналася до Фронту визволення геїв, де запропонувала сформувати загальнолесбійську групу, оскільки багато жінок відчували себе виключеними з феміністичного руху та руху за визволення геїв, окупованого чоловіками.

Зайняла адміністративну посаду в молодій Національній організації жінок, але подала у відставку в січні 1970 за коментарями Бетті Фрідан, які деякі вважають гомофобними та спробами дистанціюватися від лесбійських організацій. Браун стверджувала, що лесбійка ― це «єдине слово, яке може спричинити колективний серцевий напад у Виконавчого комітету».

Грала провідну роль у групі феміністок «», другого з'їзду об'єднання жінок на 1 травня 1970, що протестували проти коментарів Фрідан і виключення лесбійок з жіночого руху. Браун та інші лесбійки з фронту визволення геїв створили маніфест «The Woman-Identified Woman». Потім група, яка написала маніфест, стала «радикалесбійками» (англ. Radicalesbians).

Працюючи в Американському русі за громадянські права, Браун була представлена групам підвищення свідомості, які включила в створені нею організації та ті, в яких працювала.

На початку 1970-х стала членкинею-засновницею The Furies Collective, сепаратистського лесбійського феміністичного колективу у Вашингтоні, округ Колумбія, який вважав гетеросексуальність коренем утисків. Жінки хотіли створити життєву ситуацію для радикальних феміністок. Група придбала два будинки, де вони жили разом, і використовували методи підвищення свідомості, щоб говорити про такі речі, як гомофобія, фемінізм та виховання дітей. Вони вважали, що лесбійство ― це політичний акт, а не лише особистий. Браун вислана з групи «Фурії» через кілька місяців, група була розпущена у 1972 році, через рік після створення.

Браун також не вважає себе письменницею-лесбійкою, оскільки вважає, що мистецтво ― це зв'язок, а не ярлик, що розділяє. У 2015 році в інтерв’ю The Washington Post Браун запитали, чи вважає вона, що нагороди в гей-лесбійській літературі важливі; вона відповіла:

Я люблю мову, я люблю літературу, я люблю історію і навіть віддалено не зацікавлена бути гомосексуальною. Я вважаю, що це одна з тих абсолютно марних та обмежуючих категорій. Це визначення наших гнобителів, якщо хочете. Я б обережно користувалася ними. Я точно не визначила би себе, ніколи, з точки зору мого гнобителя. Якщо ви приймаєте ці умови, ви потрапляєте в групу. Тепер, можливо, вам доведеться потрапити в групу політично, щоб боротися з цим гнобленням; Я це розумію, але не приймаю.

Нагороди та відзнаки

Отримала гранти від Національного фонду мистецтв і Массачусетської ради мистецтв на публікацію свого роману «Шість з одного».

У 1982 році була номінована на премію «Еммі» за видатні роботи в естрадній або музичній програмі «Я люблю свободу», а також за мінісеріал ABC «Довге спекотне літо» у 1985 році

Була однією з лауреаток премії Гільдії письменників Америки 1982 року за «Я люблю свободу» і лауреаткою премії літературного Лева Нью-Йоркської публічної бібліотеки 1987 року

У 2015 році Браун нагороджена премією Pioneer Award за життєві досягнення на 27-ї літературній премії Лямбда.

Була номінована на премію Audie award і отримала нагороди AudioFile Earphones і Publishers Weekly listen-Up awards.

Отримала почесний докторський ступінь в коледжі Вілсона у 1992 році.

Особисте життя

Починаючи з 1973 року, Браун жила на Голлівудських пагорбах у Лос-Анджелесі. У 1978 році переїхала в Шарлотсвілл, штат Вірджинія, де деякий час жила з американською акторкою, письменницею і сценаристкою Фанні Флегг, з якою познайомилася на вечірці в Лос-Анджелесі, організованій Марло Томасом. Пізніше вони розлучилися через, за словами Браун, «відмінності поколінь», хоча Флегг і Браун одного віку.

У 1979 році Браун познайомилася і закохалася в чемпіонку з тенісу Мартіну Навратілову. У 1980 році вони купили кінну ферму в Шарлоттсвіллі, де жили разом до розриву через тодішнє занепокоєння Навратілової про те, що камінг-аут зашкодить її заяві на отримання громадянства США (за даними Washington Post). Браун все ще живе в маєтку в Шарлотсвіллі.

Опубліковані твори

Поезія

• "Dancing the shout to the true gospel or The song movement sisters don't want me to sing" was included in the 1970 anthology Sisterhood Is Powerful: An Anthology of Writings from the Women's Liberation Movement, edited by Robin Morgan.
• The Hand That Cradles the Rock (1971). ASIN B00JACY1TA
• Songs to a Handsome Woman (1973). ASIN B000MZAK26

• Rubyfruit Jungle (1973)
• In Her Day (1976)
• A Plain Brown Rapper (June 1976)
• Southern Discomfort (1983)
• Sudden Death (1984)
• High Hearts (1987)
• Venus Envy (1994)
• Dolley: A Novel of Dolley Madison in Love and War (1995)
• Riding Shotgun (1996)
• Alma Mater (2002)

Книги Runnymede

• Six of One (1978)
• Bingo (1988)
• Loose Lips (1999)
• The Sand Castle (2008)
• Cakewalk (2016)

Містичні

Mrs. Murphy Mysteries

The Mrs. Murphy Mysteries include "Sneaky Pie Brown" as a co-author.

1. Wish You Were Here (1990)
2. Rest in Pieces (1992)
3. Murder at Monticello (1994)
4. Pay Dirt (1995)
5. Murder, She Meowed (1996)
6. Murder on the Prowl (1998)
7. Cat on the Scent (1999)
8. Pawing Through the Past (2000)
9. Claws and Effect (2001)
10. Catch as Cat Can (2002)
11. The Tail of the Tip-Off (2003)
12. Whisker of Evil (2004)
13. Cat's Eyewitness (2005)
14. Sour Puss (2006)
15. Puss n' Cahoots (2007)
16. The Purrfect Murder (2008)
17. Santa Clawed (2008)
18. Cat of the Century (2010)
19. Hiss of Death (2011)
20. The Big Cat Nap (2012)
21. Sneaky Pie for President (2012) [Not a Mrs. Murphy mystery] /
22. The Litter of the Law (2013)
23. Nine Lives to Die (2014)
24. Tail Gait (2015)
25. Tall Tail (2016)
26. A Hiss Before Dying (2017)
27. Probable Claws (2018)
28. Whiskers in the Dark (2019)
29. Furmidable Foes (2020)
30. Claws for Alarm (scheduled October 12, 2021)

"Sister" Jane Mysteries

1. Outfoxed (2000)
2. Hotspur (2002)
3. Full Cry (2003)
4. The Hunt Ball (2005)
5. The Hounds and the Fury (2006)
6. The Tell-Tale Horse (2007)
7. Hounded to Death (2008)
8. Fox Tracks (2012)
9. Let Sleeping Dogs Lie (2014)
10. Crazy Like a Fox (2017)
11. Homeward Hound (2018)
12. Scarlet Fever (2019)
13. Out of Hounds (2021)

Mags Rogers Mysteries

1. A Nose for Justice (2010)
2. Murder Unleashed (2010)

Художня література

• Starting from Scratch: A Different Kind of Writer's Manual (1988).
• Rita Will: Memoir of a Literary Rabble-Rouser (1997).
• Sneaky Pie's Cookbook For Mystery Lovers (1999).
• Animal Magnetism: My Life with Creatures Great and Small (2009).

Сценарії

• I Love Liberty (1982; TV special)
• The Slumber Party Massacre (1982; feature film)
• The Long Hot Summer (1985; TV movie)
• My Two Loves (1986; TV movie)
• Me and Rubyfruit (1989; short film interpretation of Rubyfruit Jungle)
• Rich Men, Single Women (1990; TV movie)
• The Woman Who Loved Elvis (1993; TV movie)
• Mary Pickford: A Life on Film (1997; documentary)
• Murder She Purred: A Mrs. Murphy Mystery (1998; TV movie)

Список літератури

1. Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 150.
   d:Track:Q47119734d:Track:Q18328141d:Track:Q47119724d:Track:Q47119715
2. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
4. Cogdill, Oline H. (14 жовтня 1997). . The Sun Sentinel. Архів оригіналу за 9 грудня 2015. Процитовано 16 травня 2021.
5. Brown, Rita Mae (1997). Rita Will: Memoir of a Literary Rabble-Rouser. Bantam Books. с. 1–2. ISBN .
6. Novelist Rita Mae Brown on the Peculiar Pleasures of Train Travel.
7. Brown, Rita Mae (1997). Rita Will: Memoir of a Literary Rabble-Rouser. Bantam Books. с. 183–184. ISBN .
8. Brown, Rita Mae (1997). Rita Will: Memoir of a Literary Rabble-Rouser. Bantam Books. с. 144–149. ISBN .
9. Brown, Rita Mae (1997). Rita Will: Memoir of a Literary Rabble-Rouser. Bantam Books. с. 186–189. ISBN .
10. Brown, Rita Mae (1997). Rita Will: Memoir of a Literary Rabble-Rouser. Bantam Books. с. 200–201. ISBN .
11. Brown, Rita Mae (1997). Rita Will: Memoir of a Literary Rabble-Rouser. Bantam Books. с. 209–210. ISBN .
12. Nelson, Emmanuel S. (2009). Encyclopedia of Contemporary LGBTQ Literature of the United States. Santa Barbara, California: Greenwood Press. с. 95. ISBN .
13. Related by Brown in her autobiography Rita Will and Starting from Scratch.
14. Brown, Rita Mae (1997). Rita Will: Memoir of a Literary Rabble-Rouser. Bantam Books. с. 298–299. ISBN .
15. The Women.
16. The Film — She's Beautiful When She's Angry. Shesbeautifulwhenshesangry.com.
17. Jacob Wheeler. An Evening with Rita Mae Brown.
18. Faderman, Lillian (2015). The Gay Revolution: The Story of Struggle. Simon and Schuster. с. 232.
19. Brownmiller, Susan (1999). In Our Time: Memoir of a Revolution. Dial Press. ISBN .
20. Hogan, Steve; Hudson, Lee (1998). Completely Queer: The Gay and Lesbian Encyclopedia. New York: Henry Holt.
21. Related by Brown in her autobiography Rita Will.
22. Davies, Diana. Photograph. New York Public Library Digital Collections.
23. Author and Activist Rita Mae Brown.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
24. Burns, Carole (30 травня 2015). Rita Mae Brown, awarded as pioneer of lesbian literature, scoffs at the term. The Washington Post.
25. Fresh Air with Terry Gross, October 9, 1978: Interview with Rita Mae Brown. . 9 жовтня 1978. OCLC 959925415. Scroll down to 'View online' to hear the audio of the interview.
26. 34th Primetime Emmys Nominees and Winners. emmys.com. Academy of Television Arts & Sciences.
27. Brown, Rita Mae 1944- | Encyclopedia.com. www.encyclopedia.com.
28. International Who's Who in Poetry 2005 (англ.). Taylor & Francis. 2004. ISBN .
29. Opinion | Rita Mae Brown 'not interested' in being gay. Washington Blade: Gay News, Politics, LGBT Rights (амер.). 12 червня 2015.
30. . www.politics-prose.com (англ.). Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.
31. Brown, Rita Mae (1997). Rita Will: Memoir of a Literary Rabble-Rouser. Bantam Books. с. 288–289. ISBN .
32. Mansfield, Stephanie (13 серпня 1981). Rita Mae Brown, Martina Navratilova &. The Washington Post.
33. Foster, Steven (1 листопада 2009). . OutSmart Magazine. Архів оригіналу за 30 July 2017.
34. Bernard, Marie Lyn. 15 Lesbian Couples Time Forgot. Autostraddle.
35. Brown, Rita Mae (1997). Rita Will: Memoir of a Literary Rabble-Rouser. Bantam Books. с. 322–329. ISBN .
36. . 15 травня 2013. Архів оригіналу за 15 травня 2013.
37. Sisterhood is powerful : an anthology of writings from the women's liberation movement (Book, 1970). [WorldCat.org]. OCLC 96157.
38. A Hiss Before Dying by Rita Mae Brown and Sneaky Pie Brown - PenguinRandomHouse.com.
39. Probable Claws by Rita Mae Brown and Sneaky Pie Brown - PenguinRandomHouse.com.
40. Whiskers in the Dark by Rita Mae Brown and Sneaky Pie Brown - PenguinRandomHouse.com.
41. Rita Mae Brown books. isbndb.

Посилання

Вікіцитати має збірку цитат :

Ріта Мей Браун

• Офіційний вебсайт
• Ріта Мей Браун на сайті IMDb (англ.)
• Відео, на якому Ріта Мей Браун
• Документи Ріти Мей Браун знаходяться в бібліотеці невеликих спеціальних колекцій Альберта та Шерлі при Університеті Вірджинії.
• Губернатор на один день, 1962 рік
• Вона прекрасна, коли вона сердиться, вебсайт фільму. Фільм включає інтерв'ю з Браун про її активізм.
• Інтерв'ю NPR з Рітою Мей Браун