Зако́н подві́йного запере́чення — принцип, що покладений в основу класичної логіки, згідно з яким «якщо неправильно, що неправильно А, то А правильно». Закон подвійного заперечення називається законом зняття подвійного заперечення. Формалізованою мовою логіки висловлювань закон подвійного заперечення може бути виражений формулою
і в такому вигляді фігурує, зазвичай, в переліку логічних аксіом формальних теорій. У традиційній змістовній математиці закон подвійного заперечення служить логічною підставою для проведення так званих доведень від супротивного за наступною схемою: з припущення, що судження А цієї математичної теорії є неправильним, виводиться суперечність у цій теорії, потім на підставі несуперечності теорії робиться висновок, що неправильним є «не А», тоді за законом подвійного заперечення укладають те, що А є правильним. У рамках конструктивних поглядів, коли діє вимога алгоритмічної реалізованості обґрунтування математичних суджень, закон подвійного заперечення виявляється, взагалі кажучи, неприйнятним.
Типовим прикладом буде будь-яке доведення від протилежного судження А, що має вигляд «при будь-якому x існує y такий, що правильним є В (х, у)», коли останній крок, що полягає в застосуванні закону подвійного заперечення, виявляється неможливим через те, що конструктивне розуміння судження вимагає для його обґрунтування побудови алгоритму, який для кожного x давав би конструкцію у такого, що правильним було б В (х, у). Тим часом міркування із застосуванням закону подвійного заперечення не приводить до побудови якого-небудь алгоритму; ба більше, алгоритму, який шукають в цьому разі, може взагалі не існувати.
Інші формулювання
Закон подвійного заперечення тісно пов'язаний з законом виключеного третього, а також з законом Пірса. В певному сенсі всі три закони еквівалентні. Так, в інтуїціоністському обчисленні висловлювань, де ці закони не є тавтологіями, кожен із цих двох законів виводимо з іншого, а додавання будь-якого з них в аксіоматику одразу приводить до класичної логіки. Водночас існують логіки в яких всі три закони нееквівалентні.
Джерела
- Закон подвійного заперечення [ 30 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Подвійного заперечення закон // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 491. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Примітки
- Zena M. Ariola and Hugo Herbelin. Minimal classical logic and control operators. In Thirtieth International Colloquium on Automata, Languages and Programming, ICALP'03, Eindhoven, The Netherlands, June 30 — July 4, 2003, volume 2719 of Lecture Notes in Computer Science, pages 871–885. Springer-Verlag, 2003.[1] [ 18 липня 2008 у Wayback Machine.]
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zako n podvi jnogo zapere chennya princip sho pokladenij v osnovu klasichnoyi logiki zgidno z yakim yaksho nepravilno sho nepravilno A to A pravilno Zakon podvijnogo zaperechennya nazivayetsya zakonom znyattya podvijnogo zaperechennya Formalizovanoyu movoyu logiki vislovlyuvan zakon podvijnogo zaperechennya mozhe buti virazhenij formuloyu A A displaystyle neg neg A rightarrow A i v takomu viglyadi figuruye zazvichaj v pereliku logichnih aksiom formalnih teorij U tradicijnij zmistovnij matematici zakon podvijnogo zaperechennya sluzhit logichnoyu pidstavoyu dlya provedennya tak zvanih doveden vid suprotivnogo za nastupnoyu shemoyu z pripushennya sho sudzhennya A ciyeyi matematichnoyi teoriyi ye nepravilnim vivoditsya superechnist u cij teoriyi potim na pidstavi nesuperechnosti teoriyi robitsya visnovok sho nepravilnim ye ne A todi za zakonom podvijnogo zaperechennya ukladayut te sho A ye pravilnim U ramkah konstruktivnih poglyadiv koli diye vimoga algoritmichnoyi realizovanosti obgruntuvannya matematichnih sudzhen zakon podvijnogo zaperechennya viyavlyayetsya vzagali kazhuchi neprijnyatnim Tipovim prikladom bude bud yake dovedennya vid protilezhnogo sudzhennya A sho maye viglyad pri bud yakomu x isnuye y takij sho pravilnim ye V h u koli ostannij krok sho polyagaye v zastosuvanni zakonu podvijnogo zaperechennya viyavlyayetsya nemozhlivim cherez te sho konstruktivne rozuminnya sudzhennya vimagaye dlya jogo obgruntuvannya pobudovi algoritmu yakij dlya kozhnogo x davav bi konstrukciyu u takogo sho pravilnim bulo b V h u Tim chasom mirkuvannya iz zastosuvannyam zakonu podvijnogo zaperechennya ne privodit do pobudovi yakogo nebud algoritmu ba bilshe algoritmu yakij shukayut v comu razi mozhe vzagali ne isnuvati Inshi formulyuvannyaZakon podvijnogo zaperechennya tisno pov yazanij z zakonom viklyuchenogo tretogo a takozh z zakonom Pirsa V pevnomu sensi vsi tri zakoni ekvivalentni Tak v intuyicionistskomu obchislenni vislovlyuvan de ci zakoni ne ye tavtologiyami kozhen iz cih dvoh zakoniv vivodimo z inshogo a dodavannya bud yakogo z nih v aksiomatiku odrazu privodit do klasichnoyi logiki Vodnochas isnuyut logiki v yakih vsi tri zakoni neekvivalentni DzherelaZakon podvijnogo zaperechennya 30 serpnya 2016 u Wayback Machine Podvijnogo zaperechennya zakon Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 491 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PrimitkiZena M Ariola and Hugo Herbelin Minimal classical logic and control operators In Thirtieth International Colloquium on Automata Languages and Programming ICALP 03 Eindhoven The Netherlands June 30 July 4 2003 volume 2719 of Lecture Notes in Computer Science pages 871 885 Springer Verlag 2003 1 18 lipnya 2008 u Wayback Machine Div takozhLatinski logichni virazi Zakon viklyuchenogo tretogo Zakon Pirsa