Годинникарство дисципліна з вивчення механічних пристроїв для вимірювання часу їхньої розробки виготовлення та тестуванн

Годинникарство — дисципліна з вивчення механічних пристроїв для вимірювання часу, їхньої розробки, виготовлення та тестування.

Німецький годинникар, Франкфурт-на-Майні, 1568 рік

Історично, галузь мистецького ремесла з виготовлення годинників як предметів розкоші, що існувала від XIV до першої половини XIX століття, коли почалося масове виробництво годинників. Провідні майстри-годинникарі того часу були добре обізнані в багатьох царинах людських знань: металургії, металообробці, теслярстві та інших. Головними центрами годинникарства в Європі були Франція, Швейцарія, Німеччина, Італія, Англія. В Україні осередком мистецького виробництва годинників був Львів.

Сучасні майстри-годинникарі спеціалізуються на знанні електроніки, металообробці та матеріалознавстві. Часто вони спеціалізуються лише на виконанні однієї, чітко визначеної операції на виробництві. Наприклад, анодування поверхні металу до вибраного кольору.

Див. також

Примітки

Годинникарство // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
(пол.) Kazimierz Adel Poradnik zegarmistrza. Warszawa: 1959, s. 7-11.

Посилання

Годинникарство [ 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 255-256. — 1000 екз.

[УСЕ-1] Годинникарство // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

[Adel-2] (пол.) Kazimierz Adel Poradnik zegarmistrza. Warszawa: 1959, s. 7-11.