Оранієнбаумська електрична лінія

Оранієнбаумська електрична лінія (неофіційна назва— Оранел або Оранела) — унікальна залізнична лінія, створена в Санкт-Петербурзі на початку XX століття уздовж , яка мала зв'язати зі Стрєльною, Петергофом, Оранієнбаумом і (загальна довжина - близько 66 км). По суті, Оранієнбаумська електрична лінія — перший в Російській імперії проєкт приміських електропоїздів (якщо не вважати створеної 1901 року у польському місті Лодзь).

Ідея прокладання трамвайної лінії була висунена у 1898 році, у грудні 1906 року будівництво було доручено «Обществу Северных электрических железных дорог» (пізніше «Общество Ораниенбаумской электрической линии»). У 1912 році була покладений перший відрізок залізничної колії на ділянці «Автово — Стрєльна». У 1913 році почалося будівництво лінії за проєктом інженера С. А. Бернатовича, який переміг у конкурсі. Центральна електростанція будувалася в межах Петербурга на березі річки , а три тягові підстанції зводилися в селищі Княжево (збереглася споруда «цегляного стилю» на проспекті Стачек поблизу Трамвайного проспекту), в Стрєльні і (також збереглася в складі колишнього механічного заводу поблизу шляхопроводу). У Княжево, поруч з , з'явився вагонний парк з майстернями (згодом трамвайний парк імені Котлякова).

Перша дільниця залізниці від депо Княжево до відкрилася для пасажирських перевезень тільки у грудні 1915 року, а у січні 1916 року трамваї пішли по Петергофському шосе до Нарвських воріт. Центральна електростанція так і не була введена в експлуатацію. Відрізок що діяв, електрику мав від міської мережі, що робило технічно неможливим рух трамвая далі Стрєльни. До літа 1917 року працювала дільниця від Нарвських воріт до Привалу (розвилки Нарвської і Петергофської доріг) на Петергофському шосе, пізніше — до Стрєльні (протяжність — близько 25 км).

Оранієнбаумська електростанція мала два агрегати з 3 тис. КВт кожен. У 1919 році в умовах наступу німців вони були евакуйовані і вивезені на копальні , де ще навесні 1918 року було запропоновано проєкт потужністю 15 тис. Квт. У відсутність електричної тяги трамваї, що слідували по рейках Оранели, підчіплювались до паровоза. У 1920-і роки рейки і шпали від Стрєльні до Оранієнбаума були демонтовані і використані в Азербайджані.

У 1924 році рух від Автово до Стрєльні відновився, а у 1929 році колії були приєднані до міської трамвайної мережі. Під час німецько-радянської війни були зруйновані та колії від Стрєльні до міста.

У 1953 році трамвайна лінія до Стрєльні була відновлена. У 1959—1963 роках лінія перенесена з проспекту Стачки. З того часу по ній курсує трамвайний маршрут № 36, а також частково — інші маршрути.

Примітки

1. Владимир Парахуда Загадочный ОРАН // Нева. — № 8, седьмая тетрадь. — 2005. (рос.)
2. Воссоздать Оранэлу! [ 2016-03-05 у Wayback Machine.] // Санкт-Петербургский университет. — № 28-29 (3653—54). — 2003. — 12 декабря. — ISSN 1681-1941 (рос.)
3. А. И. Карху От «Конки» до электрички // Истоки. (рос.)
4. Н. Д. Аленчикова В буднях великих строек. — Пермское книжное изд-во, 1977. — С. 81. (рос.)
5. Баканов С. А. Строительство районных электростанций по плану ГОЭЛРО на Урале // Вестник Челябинского государственного университета. — 2009. — № 32 (170). История. Вып. 35. — С. 67. [ 2013-12-19 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела

• (рос.)
• Владимир Парахуда Загадочный ОРАН // Нева. — № 8, седьмая тетрадь. — 2005. (рос.)
• Воссоздать Оранэлу! // Санкт-Петербургский университет. — № 28-29 (3653—54). — 2003. — 12 декабря. — ISSN 1681-1941 (рос.)
• Как Ораниенбаумская электродорога стала трамвайной // Октябрьская магистраль. — № 78 (13505). — 2003. — 26 апреля. (рос.)
• Начало строительства ОРАНЭЛы // Петербургские магистрали. — № 17 (6019). — 2005. — 18 мая. (рос.)
• Из Петербурга в Петергоф по морю и посуху // Наука и жизнь. (рос.)
• А. И. Карху От «Конки» до электрички // Истоки. (рос.)
• Ораниенбаумская электрическая железная дорога (рос.)