Ерміт довгодзьобий | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Phaethornis malaris Nordmann, 1835 | ||||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||
Trochilus malaris | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Ермі́т довгодзьобий (Phaethornis malaris) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Південній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 13-17,5 см, самці важать 4,5-10 г, самиці 4-8 г. Верхня частина тіла золотисто-бронзово-коричнева, тім'я більш темне, пера на нижній частині спини, надхвісті і верхні покривні пера хвоста мають охристі края. Через очі ідуть широкі чорні смуги, окаймлені блідо-охристими "бровами" і "вусами". Нижня частина тіла сірувата, охриста або рудувата, в залежності від підвиду, горло з боків чорнувате, пера на гузці охристі з темними стрижнями. Стернові пера біля основи блідо-бронзово-зелені, з широкою чорною смугою на кінці, кінчики у них охристі. Два центральних стернових пера видовжені, кінчики у них білі. Дзьоб довжиною 42 мм, вигнутий, чорний, знизу червоний з чорним кінчиком, лапи коричневі.
Підвиди
Виділяють шість підвидів:
- P. m. malaris (Nordmann, 1835) — Суринам, Французька Гвіана і північна Бразилія (Амапа);
- P. m. insolitus Zimmer, JT, 1950 — східна Колумбія, південна Венесуела і північна Бразилія (північно-західний Амазонас);
- P. m. moorei Lawrence, 1858 — східна і південна Колумбія, схід Еквадору і північний схід Перу (на південь до річки Мараньйон);
- P. m. ochraceiventris Hellmayr, 1907 — північний схід Перу (на південь від Мараньйону) і захід Бразильської Амазонії (на південь від Амазонки, на схід до Мадейри);
- P. m. bolivianus Gould, 1861 — південний схід Перу, Болівія і західна Бразилія (між річками Мадейра і Тапажос);
- P. m. margarettae Ruschi, 1972 — східна Бразилія (від Пернамбуку до Еспіріту-Санту).
Поширення і екологія
Довгодзьобі ерміти мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Венесуелі, Суринамі і Французькій Гвіані. Вони живуть в підліску вологих тропічних лісів терра-фірме, у вологих гірських тропічних лісах Анд, у вторинних, бамбукових і чагарникових заростях. Представники підвиду P. m. ochraceiventris зустрічаються в заплавних лісах ігапо. Довгодзьобі ерміти зустрічаються переважно на висоті до 600 м над рівнем моря, в Колумбійських Андах вони зустрічаються на висоті до 1500 м над рівнем моря, в Болівійських Андах на висоті до 1650 м над рівнем моря, місцями трапляються на висоті до 2400 м над рівнем моря. Вони живляться нектаром квітів, зокрема з родів Heliconia і Pitcairnia, пересуваючись за певним маршрутом, а також дрібними комахами і павуками. Початок сезону розмноження різниться в залежності від регіону, у Французькій Гвіані він триває з серпня по грудень, в Болівії з червня по вересень, в Перу з червня по листопад. Гніздо конусоподібне, робиться з рослинних волокон і павутиння, підвішується до нижньої сторони листа. В кладці 2 яйця, інкубаційний період триває 14-15 днів, пташенята покидають гніздо через 20-23 дні після вилуплення.
Примітки
- BirdLife International (2016). Phaethornis malaris: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 31 липня 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 31 липня 2022.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ermit dovgodzobij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Serpokrilcepodibni Apodiformes Rodina Kolibriyevi Trochilidae Pidrodina Ermitni Phaethornithinae Rid Ermit Phaethornis Vid Ermit dovgodzobij Binomialna nazva Phaethornis malaris Nordmann 1835 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Trochilus malaris Posilannya Vikishovishe Phaethornis malaris Vikividi Phaethornis malaris ITIS 555033 MSOP 22686946 NCBI 304671 Ermi t dovgodzobij Phaethornis malaris vid serpokrilcepodibnih ptahiv rodini kolibriyevih Trochilidae Meshkaye v Pivdennij Americi OpisDovzhina ptaha stanovit 13 17 5 sm samci vazhat 4 5 10 g samici 4 8 g Verhnya chastina tila zolotisto bronzovo korichneva tim ya bilsh temne pera na nizhnij chastini spini nadhvisti i verhni pokrivni pera hvosta mayut ohristi kraya Cherez ochi idut shiroki chorni smugi okajmleni blido ohristimi brovami i vusami Nizhnya chastina tila siruvata ohrista abo ruduvata v zalezhnosti vid pidvidu gorlo z bokiv chornuvate pera na guzci ohristi z temnimi strizhnyami Sternovi pera bilya osnovi blido bronzovo zeleni z shirokoyu chornoyu smugoyu na kinci kinchiki u nih ohristi Dva centralnih sternovih pera vidovzheni kinchiki u nih bili Dzob dovzhinoyu 42 mm vignutij chornij znizu chervonij z chornim kinchikom lapi korichnevi PidvidiVidilyayut shist pidvidiv P m malaris Nordmann 1835 Surinam Francuzka Gviana i pivnichna Braziliya Amapa P m insolitus Zimmer JT 1950 shidna Kolumbiya pivdenna Venesuela i pivnichna Braziliya pivnichno zahidnij Amazonas P m moorei Lawrence 1858 shidna i pivdenna Kolumbiya shid Ekvadoru i pivnichnij shid Peru na pivden do richki Maranjon P m ochraceiventris Hellmayr 1907 pivnichnij shid Peru na pivden vid Maranjonu i zahid Brazilskoyi Amazoniyi na pivden vid Amazonki na shid do Madejri P m bolivianus Gould 1861 pivdennij shid Peru Boliviya i zahidna Braziliya mizh richkami Madejra i Tapazhos P m margarettae Ruschi 1972 shidna Braziliya vid Pernambuku do Espiritu Santu Poshirennya i ekologiyaDovgodzobi ermiti meshkayut v Kolumbiyi Ekvadori Peru Boliviyi Braziliyi Venesueli Surinami i Francuzkij Gviani Voni zhivut v pidlisku vologih tropichnih lisiv terra firme u vologih girskih tropichnih lisah And u vtorinnih bambukovih i chagarnikovih zarostyah Predstavniki pidvidu P m ochraceiventris zustrichayutsya v zaplavnih lisah igapo Dovgodzobi ermiti zustrichayutsya perevazhno na visoti do 600 m nad rivnem morya v Kolumbijskih Andah voni zustrichayutsya na visoti do 1500 m nad rivnem morya v Bolivijskih Andah na visoti do 1650 m nad rivnem morya miscyami traplyayutsya na visoti do 2400 m nad rivnem morya Voni zhivlyatsya nektarom kvitiv zokrema z rodiv Heliconia i Pitcairnia peresuvayuchis za pevnim marshrutom a takozh dribnimi komahami i pavukami Pochatok sezonu rozmnozhennya riznitsya v zalezhnosti vid regionu u Francuzkij Gviani vin trivaye z serpnya po gruden v Boliviyi z chervnya po veresen v Peru z chervnya po listopad Gnizdo konusopodibne robitsya z roslinnih volokon i pavutinnya pidvishuyetsya do nizhnoyi storoni lista V kladci 2 yajcya inkubacijnij period trivaye 14 15 dniv ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 20 23 dni pislya viluplennya PrimitkiBirdLife International 2016 Phaethornis malaris informaciya na sajti MSOP versiya 2021 3 angl 31 lipnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red Hummingbirds World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Procitovano 31 lipnya 2022 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi