Салонікські атентати (бірм. Гемиджиите, болг. Гемиџиите) — болгарсько-македонська анархічна група, яка була активна в часи Османської імперії, між 1898 та 1903 роками. Члени угруповання були переважно з північномакедонського міста Велес, а також більшість з них були випускниками Солунської болгарської чоловічої гімназії. З 28 квітня до 1 травня 1903 року угруповання почало кампанію терористичних атак у Салоніках, що отримали назву «Салонікські вибухи 1903 року». Їхньою метою було привернення уваги до османського гніту в Македонії та Фракії . Відповідно до післявоєнної македонської історіографії, всі вони були етнічними македонцями.
Початок та етимологія
Угруповання бере свої корені ще з Болгарського анархічного руху, який набув популярності у 1890-х роках. Болгарське Князівство тоді було головним місцем анархічної діяльності, яка була спрямована проти Османської імперії. Водночас така підривна робота підтримувалася македонськими та фракійськими визвольними рухами. Салонікські атентати є спадкоємцями угруповання, яке було засноване у 1895 році в Пловдиві та мало назву «Македонський таємний революційний комітет», який в 1898 у Женеві переріс у «Женевську групу». Активістами спільноти були студенти Михаїло Герджиков, Петар Манджуков та Славі Мерджанов. Вони надихнулися анархо-націоналізмом, який був досить популярний в Європі, починаючи з Французької революції та закінчуючи Михайлом Бакуніним та його захоплення панславістичним (панслов’янським) рухом. Анархісти так званої «Женевської групи» студентів грали ключову роль у боротьбі проти Османської імперії.
У 1899 році Мерджанов переїхав у Салоніки, де працював вчителем у болгарській школі. У 1900 році Петар Манджуков також осів у Салоніках, де мав контакт з «Гемідзі», які надихнулися його анархічними ідеями, особливо методами терористичної боротьби. Перша зустріч угруповання відбулася в 1899 році з метою формування революційно-терористичної групи, яка мала мету змінити світову громадську думку щодо стану свободи в Північній Македонії та Східній Фракії. Анархічна група ввійшла в історію під різними назвами: «Салонікські атентати», «Корабельний екіпаж», «Гемідзії» (форма турецького слова «човнярі»). Назва «човнярі» була метафорично пов’язана з залишенням учасниками спільноти простого повсякденного життя і меж закону та відплиття на човні у вільні та дикі моря беззаконня.
Планування атак та операції в Стамбулі і Адріанополі
Спочатку анархісти планували бомбардувальну атаку в Стамбулі. Влітку 1899, під керівництвом Славі Мерджанова, угруповання планувало вбити султана. Мерджанов, Петар Соколов та їхній друг Петар Манджуков, звернулися до Бориса Сарафова, лідера Вищого македонського комітету, та попросили його профінансувати масштабну терористичну операцію в головних містах європейської частини Туреччини. Коли Сарафов пообіцяв забезпечити їх грошима, трійка поїхала до Стамбулу, де після тривалих дискусій, вирішила вбити султана. У грудні того ж року Мерджанов налагодив контакти через секретаря Болгарського екзархату Димітара Ляпова з місцевими вірменськими революціонерами. Згодом стало зрозуміло, що навіть з допомогою вірменів, вчинити тут вбивство неможливо. Трохи раніше вони вирішили, для більшого розголосу, провести паралельні терористичні операції в інших містах. Вони зв’язалися з Йорданом Поп Йордановим, членом малого терористичного угруповання в Салоніках, який погодився підірвати салонікську філію Османського банку. Він залучив до цього акту декілька своїх близьких друзів. Салонікські атентати були досить молодими людьми, здебільшого з міста Велес, учні болгарських вищих шкіл. Салонікське угруповання назвало себе «Gemidzhi». Вони планували почати свою діяльність з підриву центральних офісів Османського банку в Салоніках та Стамбулі.
В 1900 році Мерджанов прибув знову до Стамбулу, щоб обговорити план з вірменами. Згодом атентати почали роботу, копаючи тунелі в обох містах. 18 вересня 1900 року османська поліція затримала члена угруповання за носіння вибухових речовин. Пізніше все угруповання було заарештовано, включаючи Мерджанова, Соколова та Павела Шатева. Для безпеки все основне ядро атентатів було розформоване і тільки Пінгов залишився в Салоніках для підготовки до майбутньої активності. У 1901 році ув’язнені були депортовані до Болгарії після наполягань Болгарського уряду. Мерджанов та Соколов поїхали до Софії та почали складати нові плани, один з них ― це захоплення Східного експресу на турецькій території біля Андріанополя. Для досягнення цього плану, вони поїхали до Андріанополя у липні 1901 року, в кількості десяти чоловік. Угруповання було споряджене за допомогою Павела Генадієва, представника Верховного комітету Македонії в Пловдиві. Група заклала велику кількість динаміту на залізничній лінії, але щось пішло не так, і потяг проїхав непошкоджений. Після цієї невдачі вони викрали сина багатого турецького землевласника, але скоро були викриті та оточені турецькими військами. У битві, яка тривала 7 годин, більшість учасників групи було вбито або важко поранено. Соколов був серед загиблих, а Мерджанов був схоплений живим разом з болгарином з Лозенграда та двома вірменами. Полонені були доставлені до Андріанополя, де, в листопаді 1901, були публічно повішані.
Атентати були знову готові до дій в 1902 році, але конфіскування в Александруполісі динаміту, організованого лідером Верховного македонського комітету, Борисом Сарафовим, змусило групу відмовитися від запланованих нападів на Австрійське поштове відділення в Андріанополі і обмежити свою діяльність. Згодом атентати повернулися у Салоніки та продовжили планування нових бомбардувань.
Бомбардування у Салоніках
28 квітня 1903 року член групи атентатів, Павел Шатев, використовуючи динаміт, зірвав французький корабель «Гвадалкивір», який в цей момент покидав Салонікську гавань. Шатев покинув корабель разом з іншими пасажирами на човні, але був схоплений пізніше турецькою поліцією на залізничній станції в Скоп’є. Тієї ж ночі інші атентати ― Димитар Мечев, Ілля Трчков та Милан Арсов ― заклали вибухівку під залізничну колію між Салоніками та Стамбулом, внаслідок чого пошкодили локомотив та декілька вагонів, не поранивши при цьому пасажирів.
Наступного дня Константін Кірков дав сигнал для продовження операції в Салоніках, використавши велику кількість вибухівки для пошкодження електромереж та водопостачання міста. Йордан Поп Йорданов зірвав будівлю головного офісу Османського банку в Салоніках, під яким атентати раніше прокопали тунель. Милан Арсов закидав бомбами кафе «Алхамбра». Цієї ж ночі Константін Кірков, Ілля Богданов та Владимир Пінгов підірвали бомби в різних точках міста. Димитар Мечев та Ілля Трчков не змогли зірвати резервуар газовидобувного заводу. Вони були вбиті в своєму кварталі під час перестрілки з армією та жандармерією міста.
Йордан Поп Йорданов був вбитий 30 квітня того ж року. У травні Константін Кірков був вбитий під час того як намагався підірвати поштове відділення. Незадовго до цього був схоплений Цветко Траїков, який хотів вбити місцевого чиновника. Траїков вбив себе сам, запустивши бомбу, а потім сівши на неї.
Пов'язані атаки
Продовженням Салонікських бомбардувань був підрив пасажирського потягу біля залізничної станції Пітон під проводом Михаїла Герджікова та бомбардування пасажирського корабля «Васкапу» в затоці Бургас, яке було організовано Антоном Прудкіним. Обоє належали до анархістів, які були близькі до Внутрішньої македонської революційної організації .
28 серпня біля Пітона був підірваний денний експрес, який прямував з Будапешта до Стамбулу. Вибух був здійснений для пошкодження моста та, як наслідок, перекриття сполучення між Адріанополем та Салоніками. Сім людей вбито та п’ятнадцять поранено. Два вагони були розбиті вщент.
Другий терористичний акт, який був здійснений 2 вересня, вчинений на борті австро-угорського річкового та морського пароплава «Васкапу». Підрив корабля мав вагоме значення, адже в ті часи був великий пасажирський трафік між портами Дунаю та портами Чорного моря аж до Стамбулу. Внаслідок вибуху загинув капітан судна, два офіцери, шість членів бригади, п’ятнадцять цивільних пасажирів. Вибух був великої сили та спричинив загоряння корабля. Атентати – Іван Стоянов та Стефан Димитров, обидва близькі родичі Захарі Стоянова – також загинули після вибуху. Це була запланована терористична атака на Стамбульський порт, яка мала здійснитися за допомогою чотирьох кораблів, які мали зірвати 9 вересня. Окрім «Васкапу», в списку також були австро-угорський «Аполло», німецький «Тенедос» та французький «Фелікс Фрессінет». Якщо не брати до уваги передчасний вибух на кораблі «Васкапу», план загалом провалився.
Наслідки
Внаслідок терористичних атак, у Салоніках було оголошено воєнний стан. У відповідь на атаки, турецька армія і башибузуки убили багатьох невинних болгарських громадян у Салоніках, щоб «очистити провінцію від болгарської загрози», пізніше такі ж «чистки» були і в Бітолі. Павел Шатев, Марко Бошнаков, Георгі Богданов та Милан Арсов були заарештовані та засуджені військовим судом висилкою до виправної колонії в Феццан. Члени центрального комітету Внутрішньої македонської революційної організації, включаючи Івана Гарванова, Д. Мірчева та Й. Кондова, були ув’язнені.
У Феццані Бошнаков помер від малярії 14 лютого 1908 року, Арсов від виснаження 8 червня того ж року. 30 липня 1908 року, внаслідок перемоги руху Молодотурків, була дана амністія двом ще живим атентатам. Вони відрізали голову двом своїм померлим товаришам та прибули в Салоніки 18 жовтня, де віддали голови батькам для поховання.
Учасники
- Йордан Поп Йорданов (кличка Орцето) ― народився у 1881 році у Велесі, вважався лідером атентатів. Походив з буржуазної сім’ї. Долучився до радикально-революційних організацій після того як у 1884 році вступив до Болгарської школи в Салоніках. Був убитий під час бомбардувань та є єдиним з атентатів, жодного зображення якого не збереглося до наших днів.
- Константін Кірков ― народився у 1882 році у Велесі. Кірков був пов’язаний з Йордановим ще з ранніх років. Вони вступили в Болгарську школу в тому і самому році. Він був знаний за свою добру пам’ять та саркастичний гумор.
- Милан Арсов ― народився в 1886 році у селі Ораовец, біля Велесу. Наймолодший атентант у команді, який під час бомбардувальних атак вчився всього в 4 класі Болгарської школи. Загинув у засланні.
- Георгі Богданов ― народився у 1882 році у Велесі. Походив з заможної сім’ї. У 1901 році батько відправив його в Салоніки на роботу у відділ нерухомості. Під час активних дій у Салоніках, кидав бомби у ресторан "Noja". Богданов був заарештований та відправлений у заслання в Лівію. Після Молодотурецької революції він був амністований. Помер 12 червня 1939 у Софії.
- Димитар Мечев ― народився у 1870 році у Велесі. Намагався вбити місцевого чиновника сокирою у 1898 році. Після невдачі пішов у гори та приєднався там до озброєної партизанської групи. Помер під час активних терористичних дій.
- Ілля Трчков ― народився в 1885 році у Велесі. Працював у Салоніках шевцем. Помер під час бомбардувань.
- Владимир Пінгов ― народився у 1885 році в Велесі. Був «шибайголовою» та завжди брався за найбільш небезпечні місії. Він був перший з угруповання хто помер.
- Марко Бошнаков ― народився у 1878 році в Охриді. Був офіцером болгарської армії та одним з тих хто розробив план побудови тунелю під будівлею банку. Бошнаков був єдиний хто не взяв участі у бомбардуваннях. Був схоплений за 14 днів після бомбардувань, в 1908 році відправлений у заслання в Лівію, де в тому ж році і загинув.
- Цветко Трайков ― народився у 1878 році в Ресені та всього кілька років жив у Салоніках. Був активним учасником болгарської спільноти та останнім вбитим під час Салонікських подій.
- Павел Шатев ― народився у 1882 році в Кратово. Його батько був торговцем. Почав навчання у Болгарській школі в Салоніках у 1896 році. З 1910 по 1913 роки працював вчителем у Болгарському товарному коледжі в Салоніках. Помер у в’язниці в 1951 році у Битолі.
Сучасний вплив
Незважаючи на болгарську ідентифікацію членів угруповання та факту, що один з двох хто залишився живим з групи – Павел Шатев – був ув’язнений Соціалістичною Республікою Македонія за свої проболгарські та антиюгославські погляди, всі члени Салонікських атестатів вважаються сьогодні частиною національного пантеону Північної Македонії. Історики з Болгарії завжди підкреслюють безсумнівну болгарську етнічну приналежності анархістів, але схильні применшувати їхні дії щодо політичної автономії, яка була частиною ідеології групи.
Надихаючись історією угруповання, болгарський письменник Антон Страшиміров, який був колишнім членом Внутрішньої македонської революційної організації, написав роман «Роби» (укр. «Раби»). У 1961 році був знятий фільм «Салонікські терористи», в якому дії атентантів подаються як боротьба за незалежність Македонії. У 1983 році письменник Георгі Данаїлов написав п’єсу «Салонікські змовники», яка популярна в болгарських театрах і до сьогодні . Муніципалітет Велесу поставив пам’ятник Салонікським атентатам, який був створений з залишків новозбудованого металевого моста. Як частина проекту «Скоп’є 2014», також був зведений пам’ятник у центрі міста Скоп’є.
Див. також
Примітки
- Megas, Y. (1994) The Boatmen of Thessaloniki: The Anarchist Bulgarian Group and the Bombing Actions of 1903. Athens: Trochalia (in Greek), .
- Post-Cosmopolitan Cities: Explorations of Urban Coexistence [ 16 березня 2017 у Wayback Machine.], Caroline Humphrey, Vera Skvirskaja, Berghahn Books, 2012, , p. 213.
- Mercia MacDermott, Freedom Or Death, the Life of Gotsé Delchev, Journeyman Press, 1978; , p. 304.
- Georg Brandes, Human Rights and Oppressed Peoples: Collected Essays and Speeches; EditorWilliam Banks; University of Wisconsin Pres, 2020, , p. 97.
- Dimitar Bechev, Historical Dictionary of North Macedonia; Historical Dictionaries of Europe, second edition, Rowman & Littlefield, 2019, , p. 124.
- Iakovos D. Michailidis, From Christians to Members of an Ethnic Community: Creating borders in the city of Thessaloniki [ 9 травня 2020 у Wayback Machine.], in Luďa Klusáková and Laure Teulières (eds.), Frontiers and identities: cities in regions and nations, PLUS-Pisa University Press, 2008, p. 174.
- Historical Dictionary of the Republic of Macedonia Historical Dictionaries of Europe, Dimitar Bechev, Scarecrow Press, 2009, , p. 198.
- Дончо Даскалов, Анархизмът в България, Унив. изд-во "Св. Климент Охридски", 1995, ; стр. 34-36. Doncho Daskalov, Anarchism in Bulgaria, St. Kliment Ohridski Univ. Publishing House (in Bulgarian); pp. 34-36.
- Duncan M. Perry, The Politics of Terror: The Macedonian Liberation Movements, 1893-1903; Duke University Press, 1988; , p. 101.
- Die makedonische Frage. Ihre Entstehung und Entwicklung bis 1908. Steiner, Wiesbaden 1979, (Fikret Adanır's Frankfurt am Main, Universität, Dissertation, 1977), s. 171.
- Ryan Robert Mitchell Anarchism in Bulgaria in The International Encyclopedia of Revolution and Protest, , DOI: 10.1111/b.9781405184649.2009.01759.x .
- Петдесет 50-те най-големи атентата в българската история, Крум Благов, Репортер, 2000, стр. 21.
- James Sotros, The Greek Speaking Anarchist and Revolutionary Movement, p. 191
- Megas G., The Boatmen of Thesalloniki, p. 52
- . Архів оригіналу за 25 лютого 2018. Процитовано 27 березня 2021.
- The A to Z of the Ottoman Empire [ 9 травня 2021 у Wayback Machine.], Selcuk Aksin Somel, Scarecrow Press, 2010, , p. ixx.
- A History of the Ottoman Bank, Edhem Eldem, , Ottoman Bank Historical Research Center, 1999,pp. 239; 433. [ 9 травня 2021 у Wayback Machine.]
- The Imperial Ottoman Bank in Salonica: the first 25 years, 1864-1890, John Karatzoglou, Ottoman Bank Archives & Research Centre, 2003, , p. 9. [ 10 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Macedonia's child-grandfathers: the transnational politics of memory, exile, and return, 1948-1998, Author Keith Brown, Publisher Henry M. Jackson, University of Washington, 2003 p. 33.
- Ivo Banac. With Stalin against Tito: Cominformist splits in Yugoslav Communism Cornell University Press, 1988, , p. 198.
- Zielonka, Jan; Pravda, Alex (2001). Democratic consolidation in Eastern Europe. Oxford: Oxford University Press. p. 422. .
- Danforth, Loring M. (1997). The Macedonian conflict: ethnic nationalism in a transnational world. Princeton University Press. p. 64. ."
- Словото, © 1999-2016, WEB програмиране - Пламен Барух, Солунските съзаклятници, (набрала и въвела в мрежата: Вера Бучкова) 1983 г. Георги Данаилов. [ 10 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Veles.gov.mk: Споменици [ 24 вересня 2017 у Wayback Machine.], accessed on 27 березня 2021
Джерела
- , Издателство Репортер, 2000 г. , № 2. Солунските атентати. (Bulgarian)
- Солунските атентатори - Документи, снимки, линкове - (Bulgarian and English) [ 2 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Павел Шатев, В Македония под робство. Изд. на Отеч. фронт, София, 1983 г. (Bulgarian) [ 6 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Солунският атентат и заточениците във Фезан. По спомени на Павел Шатев. (Bulgarian) [ 3 травня 2020 у Wayback Machine.]
- Христо Силянов, "Освободителните борби на Македония", Том I, стр.243-262 (Bulgarian) [ 22 липня 2012 у Wayback Machine.]
- Ползите и вредите от солунските атентати. Цочо В. Билярски. (Bulgarian) [ 9 травня 2020 у Wayback Machine.]
- Предвестници на бурята, Петър Манджуков. Федерацията на анархистите в България, София, 2013. (Bulgarian) [ 9 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- James Sotros The Greek Speaking Anarchist and Revolutionary Movement (1830–1940) Writings for a History, No God-No Masters, December 2004.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Salonikski atentati birm Gemidzhiite bolg Gemiџiite bolgarsko makedonska anarhichna grupa yaka bula aktivna v chasi Osmanskoyi imperiyi mizh 1898 ta 1903 rokami Chleni ugrupovannya buli perevazhno z pivnichnomakedonskogo mista Veles a takozh bilshist z nih buli vipusknikami Solunskoyi bolgarskoyi cholovichoyi gimnaziyi Z 28 kvitnya do 1 travnya 1903 roku ugrupovannya pochalo kampaniyu teroristichnih atak u Salonikah sho otrimali nazvu Salonikski vibuhi 1903 roku Yihnoyu metoyu bulo privernennya uvagi do osmanskogo gnitu v Makedoniyi ta Frakiyi Vidpovidno do pislyavoyennoyi makedonskoyi istoriografiyi vsi voni buli etnichnimi makedoncyami Bolgarska poshtivka yaka vidobrazhaye aresht Salonikskih atentativPochatok ta etimologiyaSlavi Merdzhanov bolgarskij anarhist ta zasnovnik ugrupovannya Salonikskih atentativ Salonikski atentati ta vignannya u Feccan Memuari zasnovani na spogadah Pavela Shateva opublikovani u 1927 roci u Sofiyi Makedoniya pid rabstvom Salonikska konspiraciya 1903 r U spivavtorstvi Pavela Shateva kniga vidana u 1934 roci u Sofiyi Ugrupovannya bere svoyi koreni she z Bolgarskogo anarhichnogo ruhu yakij nabuv populyarnosti u 1890 h rokah Bolgarske Knyazivstvo todi bulo golovnim miscem anarhichnoyi diyalnosti yaka bula spryamovana proti Osmanskoyi imperiyi Vodnochas taka pidrivna robota pidtrimuvalasya makedonskimi ta frakijskimi vizvolnimi ruhami Salonikski atentati ye spadkoyemcyami ugrupovannya yake bulo zasnovane u 1895 roci v Plovdivi ta malo nazvu Makedonskij tayemnij revolyucijnij komitet yakij v 1898 u Zhenevi pereris u Zhenevsku grupu Aktivistami spilnoti buli studenti Mihayilo Gerdzhikov Petar Mandzhukov ta Slavi Merdzhanov Voni nadihnulisya anarho nacionalizmom yakij buv dosit populyarnij v Yevropi pochinayuchi z Francuzkoyi revolyuciyi ta zakinchuyuchi Mihajlom Bakuninim ta jogo zahoplennya panslavistichnim panslov yanskim ruhom Anarhisti tak zvanoyi Zhenevskoyi grupi studentiv grali klyuchovu rol u borotbi proti Osmanskoyi imperiyi U 1899 roci Merdzhanov pereyihav u Saloniki de pracyuvav vchitelem u bolgarskij shkoli U 1900 roci Petar Mandzhukov takozh osiv u Salonikah de mav kontakt z Gemidzi yaki nadihnulisya jogo anarhichnimi ideyami osoblivo metodami teroristichnoyi borotbi Persha zustrich ugrupovannya vidbulasya v 1899 roci z metoyu formuvannya revolyucijno teroristichnoyi grupi yaka mala metu zminiti svitovu gromadsku dumku shodo stanu svobodi v Pivnichnij Makedoniyi ta Shidnij Frakiyi Anarhichna grupa vvijshla v istoriyu pid riznimi nazvami Salonikski atentati Korabelnij ekipazh Gemidziyi forma tureckogo slova chovnyari Nazva chovnyari bula metaforichno pov yazana z zalishennyam uchasnikami spilnoti prostogo povsyakdennogo zhittya i mezh zakonu ta vidplittya na chovni u vilni ta diki morya bezzakonnya Planuvannya atak ta operaciyi v Stambuli i AdrianopoliSpochatku anarhisti planuvali bombarduvalnu ataku v Stambuli Vlitku 1899 pid kerivnictvom Slavi Merdzhanova ugrupovannya planuvalo vbiti sultana Merdzhanov Petar Sokolov ta yihnij drug Petar Mandzhukov zvernulisya do Borisa Sarafova lidera Vishogo makedonskogo komitetu ta poprosili jogo profinansuvati masshtabnu teroristichnu operaciyu v golovnih mistah yevropejskoyi chastini Turechchini Koli Sarafov poobicyav zabezpechiti yih groshima trijka poyihala do Stambulu de pislya trivalih diskusij virishila vbiti sultana U grudni togo zh roku Merdzhanov nalagodiv kontakti cherez sekretarya Bolgarskogo ekzarhatu Dimitara Lyapova z miscevimi virmenskimi revolyucionerami Zgodom stalo zrozumilo sho navit z dopomogoyu virmeniv vchiniti tut vbivstvo nemozhlivo Trohi ranishe voni virishili dlya bilshogo rozgolosu provesti paralelni teroristichni operaciyi v inshih mistah Voni zv yazalisya z Jordanom Pop Jordanovim chlenom malogo teroristichnogo ugrupovannya v Salonikah yakij pogodivsya pidirvati saloniksku filiyu Osmanskogo banku Vin zaluchiv do cogo aktu dekilka svoyih blizkih druziv Salonikski atentati buli dosit molodimi lyudmi zdebilshogo z mista Veles uchni bolgarskih vishih shkil Salonikske ugrupovannya nazvalo sebe Gemidzhi Voni planuvali pochati svoyu diyalnist z pidrivu centralnih ofisiv Osmanskogo banku v Salonikah ta Stambuli V 1900 roci Merdzhanov pribuv znovu do Stambulu shob obgovoriti plan z virmenami Zgodom atentati pochali robotu kopayuchi tuneli v oboh mistah 18 veresnya 1900 roku osmanska policiya zatrimala chlena ugrupovannya za nosinnya vibuhovih rechovin Piznishe vse ugrupovannya bulo zaareshtovano vklyuchayuchi Merdzhanova Sokolova ta Pavela Shateva Dlya bezpeki vse osnovne yadro atentativ bulo rozformovane i tilki Pingov zalishivsya v Salonikah dlya pidgotovki do majbutnoyi aktivnosti U 1901 roci uv yazneni buli deportovani do Bolgariyi pislya napolyagan Bolgarskogo uryadu Merdzhanov ta Sokolov poyihali do Sofiyi ta pochali skladati novi plani odin z nih ce zahoplennya Shidnogo ekspresu na tureckij teritoriyi bilya Andrianopolya Dlya dosyagnennya cogo planu voni poyihali do Andrianopolya u lipni 1901 roku v kilkosti desyati cholovik Ugrupovannya bulo sporyadzhene za dopomogoyu Pavela Genadiyeva predstavnika Verhovnogo komitetu Makedoniyi v Plovdivi Grupa zaklala veliku kilkist dinamitu na zaliznichnij liniyi ale shos pishlo ne tak i potyag proyihav neposhkodzhenij Pislya ciyeyi nevdachi voni vikrali sina bagatogo tureckogo zemlevlasnika ale skoro buli vikriti ta otocheni tureckimi vijskami U bitvi yaka trivala 7 godin bilshist uchasnikiv grupi bulo vbito abo vazhko poraneno Sokolov buv sered zagiblih a Merdzhanov buv shoplenij zhivim razom z bolgarinom z Lozengrada ta dvoma virmenami Poloneni buli dostavleni do Andrianopolya de v listopadi 1901 buli publichno povishani Atentati buli znovu gotovi do dij v 1902 roci ale konfiskuvannya v Aleksandrupolisi dinamitu organizovanogo liderom Verhovnogo makedonskogo komitetu Borisom Sarafovim zmusilo grupu vidmovitisya vid zaplanovanih napadiv na Avstrijske poshtove viddilennya v Andrianopoli i obmezhiti svoyu diyalnist Zgodom atentati povernulisya u Saloniki ta prodovzhili planuvannya novih bombarduvan Bombarduvannya u SalonikahOsmanskij bank pislya vibuhu kviten 1903 Francuzkij korabel Gvadalkivir u vogni 28 kvitnya 1903 roku chlen grupi atentativ Pavel Shatev vikoristovuyuchi dinamit zirvav francuzkij korabel Gvadalkivir yakij v cej moment pokidav Saloniksku gavan Shatev pokinuv korabel razom z inshimi pasazhirami na chovni ale buv shoplenij piznishe tureckoyu policiyeyu na zaliznichnij stanciyi v Skop ye Tiyeyi zh nochi inshi atentati Dimitar Mechev Illya Trchkov ta Milan Arsov zaklali vibuhivku pid zaliznichnu koliyu mizh Salonikami ta Stambulom vnaslidok chogo poshkodili lokomotiv ta dekilka vagoniv ne poranivshi pri comu pasazhiriv Nastupnogo dnya Konstantin Kirkov dav signal dlya prodovzhennya operaciyi v Salonikah vikoristavshi veliku kilkist vibuhivki dlya poshkodzhennya elektromerezh ta vodopostachannya mista Jordan Pop Jordanov zirvav budivlyu golovnogo ofisu Osmanskogo banku v Salonikah pid yakim atentati ranishe prokopali tunel Milan Arsov zakidav bombami kafe Alhambra Ciyeyi zh nochi Konstantin Kirkov Illya Bogdanov ta Vladimir Pingov pidirvali bombi v riznih tochkah mista Dimitar Mechev ta Illya Trchkov ne zmogli zirvati rezervuar gazovidobuvnogo zavodu Voni buli vbiti v svoyemu kvartali pid chas perestrilki z armiyeyu ta zhandarmeriyeyu mista Jordan Pop Jordanov buv vbitij 30 kvitnya togo zh roku U travni Konstantin Kirkov buv vbitij pid chas togo yak namagavsya pidirvati poshtove viddilennya Nezadovgo do cogo buv shoplenij Cvetko Trayikov yakij hotiv vbiti miscevogo chinovnika Trayikov vbiv sebe sam zapustivshi bombu a potim sivshi na neyi Pov yazani atakiProdovzhennyam Salonikskih bombarduvan buv pidriv pasazhirskogo potyagu bilya zaliznichnoyi stanciyi Piton pid provodom Mihayila Gerdzhikova ta bombarduvannya pasazhirskogo korablya Vaskapu v zatoci Burgas yake bulo organizovano Antonom Prudkinim Oboye nalezhali do anarhistiv yaki buli blizki do Vnutrishnoyi makedonskoyi revolyucijnoyi organizaciyi 28 serpnya bilya Pitona buv pidirvanij dennij ekspres yakij pryamuvav z Budapeshta do Stambulu Vibuh buv zdijsnenij dlya poshkodzhennya mosta ta yak naslidok perekrittya spoluchennya mizh Adrianopolem ta Salonikami Sim lyudej vbito ta p yatnadcyat poraneno Dva vagoni buli rozbiti vshent Drugij teroristichnij akt yakij buv zdijsnenij 2 veresnya vchinenij na borti avstro ugorskogo richkovogo ta morskogo paroplava Vaskapu Pidriv korablya mav vagome znachennya adzhe v ti chasi buv velikij pasazhirskij trafik mizh portami Dunayu ta portami Chornogo morya azh do Stambulu Vnaslidok vibuhu zaginuv kapitan sudna dva oficeri shist chleniv brigadi p yatnadcyat civilnih pasazhiriv Vibuh buv velikoyi sili ta sprichiniv zagoryannya korablya Atentati Ivan Stoyanov ta Stefan Dimitrov obidva blizki rodichi Zahari Stoyanova takozh zaginuli pislya vibuhu Ce bula zaplanovana teroristichna ataka na Stambulskij port yaka mala zdijsnitisya za dopomogoyu chotiroh korabliv yaki mali zirvati 9 veresnya Okrim Vaskapu v spisku takozh buli avstro ugorskij Apollo nimeckij Tenedos ta francuzkij Feliks Fressinet Yaksho ne brati do uvagi peredchasnij vibuh na korabli Vaskapu plan zagalom provalivsya Pavel Shatev yedinij hto vizhiv z grupi ta buv piznishe uv yaznenij v komunistichnij Yugoslaviyi pomer u v yaznici NaslidkiVnaslidok teroristichnih atak u Salonikah bulo ogolosheno voyennij stan U vidpovid na ataki turecka armiya i bashibuzuki ubili bagatoh nevinnih bolgarskih gromadyan u Salonikah shob ochistiti provinciyu vid bolgarskoyi zagrozi piznishe taki zh chistki buli i v Bitoli Pavel Shatev Marko Boshnakov Georgi Bogdanov ta Milan Arsov buli zaareshtovani ta zasudzheni vijskovim sudom visilkoyu do vipravnoyi koloniyi v Feccan Chleni centralnogo komitetu Vnutrishnoyi makedonskoyi revolyucijnoyi organizaciyi vklyuchayuchi Ivana Garvanova D Mircheva ta J Kondova buli uv yazneni U Feccani Boshnakov pomer vid malyariyi 14 lyutogo 1908 roku Arsov vid visnazhennya 8 chervnya togo zh roku 30 lipnya 1908 roku vnaslidok peremogi ruhu Molodoturkiv bula dana amnistiya dvom she zhivim atentatam Voni vidrizali golovu dvom svoyim pomerlim tovarisham ta pribuli v Saloniki 18 zhovtnya de viddali golovi batkam dlya pohovannya UchasnikiAbstraktnij monument yakij prisvyachenij Salonikskim atentatam u Velesi Pivnichna Makedoniya Jordan Pop Jordanov klichka Orceto narodivsya u 1881 roci u Velesi vvazhavsya liderom atentativ Pohodiv z burzhuaznoyi sim yi Doluchivsya do radikalno revolyucijnih organizacij pislya togo yak u 1884 roci vstupiv do Bolgarskoyi shkoli v Salonikah Buv ubitij pid chas bombarduvan ta ye yedinim z atentativ zhodnogo zobrazhennya yakogo ne zbereglosya do nashih dniv Konstantin Kirkov narodivsya u 1882 roci u Velesi Kirkov buv pov yazanij z Jordanovim she z rannih rokiv Voni vstupili v Bolgarsku shkolu v tomu i samomu roci Vin buv znanij za svoyu dobru pam yat ta sarkastichnij gumor Milan Arsov narodivsya v 1886 roci u seli Oraovec bilya Velesu Najmolodshij atentant u komandi yakij pid chas bombarduvalnih atak vchivsya vsogo v 4 klasi Bolgarskoyi shkoli Zaginuv u zaslanni Georgi Bogdanov narodivsya u 1882 roci u Velesi Pohodiv z zamozhnoyi sim yi U 1901 roci batko vidpraviv jogo v Saloniki na robotu u viddil neruhomosti Pid chas aktivnih dij u Salonikah kidav bombi u restoran Noja Bogdanov buv zaareshtovanij ta vidpravlenij u zaslannya v Liviyu Pislya Molodotureckoyi revolyuciyi vin buv amnistovanij Pomer 12 chervnya 1939 u Sofiyi Dimitar Mechev narodivsya u 1870 roci u Velesi Namagavsya vbiti miscevogo chinovnika sokiroyu u 1898 roci Pislya nevdachi pishov u gori ta priyednavsya tam do ozbroyenoyi partizanskoyi grupi Pomer pid chas aktivnih teroristichnih dij Illya Trchkov narodivsya v 1885 roci u Velesi Pracyuvav u Salonikah shevcem Pomer pid chas bombarduvan Vladimir Pingov narodivsya u 1885 roci v Velesi Buv shibajgolovoyu ta zavzhdi bravsya za najbilsh nebezpechni misiyi Vin buv pershij z ugrupovannya hto pomer Marko Boshnakov narodivsya u 1878 roci v Ohridi Buv oficerom bolgarskoyi armiyi ta odnim z tih hto rozrobiv plan pobudovi tunelyu pid budivleyu banku Boshnakov buv yedinij hto ne vzyav uchasti u bombarduvannyah Buv shoplenij za 14 dniv pislya bombarduvan v 1908 roci vidpravlenij u zaslannya v Liviyu de v tomu zh roci i zaginuv Cvetko Trajkov narodivsya u 1878 roci v Reseni ta vsogo kilka rokiv zhiv u Salonikah Buv aktivnim uchasnikom bolgarskoyi spilnoti ta ostannim vbitim pid chas Salonikskih podij Pavel Shatev narodivsya u 1882 roci v Kratovo Jogo batko buv torgovcem Pochav navchannya u Bolgarskij shkoli v Salonikah u 1896 roci Z 1910 po 1913 roki pracyuvav vchitelem u Bolgarskomu tovarnomu koledzhi v Salonikah Pomer u v yaznici v 1951 roci u Bitoli Suchasnij vplivMonument v chest Salonikskih atentativ v Skop ye Pivnichna Makedoniya Nezvazhayuchi na bolgarsku identifikaciyu chleniv ugrupovannya ta faktu sho odin z dvoh hto zalishivsya zhivim z grupi Pavel Shatev buv uv yaznenij Socialistichnoyu Respublikoyu Makedoniya za svoyi probolgarski ta antiyugoslavski poglyadi vsi chleni Salonikskih atestativ vvazhayutsya sogodni chastinoyu nacionalnogo panteonu Pivnichnoyi Makedoniyi Istoriki z Bolgariyi zavzhdi pidkreslyuyut bezsumnivnu bolgarsku etnichnu prinalezhnosti anarhistiv ale shilni primenshuvati yihni diyi shodo politichnoyi avtonomiyi yaka bula chastinoyu ideologiyi grupi Nadihayuchis istoriyeyu ugrupovannya bolgarskij pismennik Anton Strashimirov yakij buv kolishnim chlenom Vnutrishnoyi makedonskoyi revolyucijnoyi organizaciyi napisav roman Robi ukr Rabi U 1961 roci buv znyatij film Salonikski teroristi v yakomu diyi atentantiv podayutsya yak borotba za nezalezhnist Makedoniyi U 1983 roci pismennik Georgi Danayilov napisav p yesu Salonikski zmovniki yaka populyarna v bolgarskih teatrah i do sogodni Municipalitet Velesu postaviv pam yatnik Salonikskim atentatam yakij buv stvorenij z zalishkiv novozbudovanogo metalevogo mosta Yak chastina proektu Skop ye 2014 takozh buv zvedenij pam yatnik u centri mista Skop ye Div takozhIstoriya Makedoniyi Vnutrishnya makedonska revolyucijna organizaciya SalonikiPrimitkiMegas Y 1994 The Boatmen of Thessaloniki The Anarchist Bulgarian Group and the Bombing Actions of 1903 Athens Trochalia in Greek ISBN 9789607022479 Post Cosmopolitan Cities Explorations of Urban Coexistence 16 bereznya 2017 u Wayback Machine Caroline Humphrey Vera Skvirskaja Berghahn Books 2012 ISBN 0857455117 p 213 Mercia MacDermott Freedom Or Death the Life of Gotse Delchev Journeyman Press 1978 ISBN 0904526321 p 304 Georg Brandes Human Rights and Oppressed Peoples Collected Essays and Speeches EditorWilliam Banks University of Wisconsin Pres 2020 ISBN 0299324109 p 97 Dimitar Bechev Historical Dictionary of North Macedonia Historical Dictionaries of Europe second edition Rowman amp Littlefield 2019 ISBN 1538119625 p 124 Iakovos D Michailidis From Christians to Members of an Ethnic Community Creating borders in the city of Thessaloniki 9 travnya 2020 u Wayback Machine in Luda Klusakova and Laure Teulieres eds Frontiers and identities cities in regions and nations PLUS Pisa University Press 2008 p 174 Historical Dictionary of the Republic of Macedonia Historical Dictionaries of Europe Dimitar Bechev Scarecrow Press 2009 ISBN 0810862956 p 198 Doncho Daskalov Anarhizmt v Blgariya Univ izd vo Sv Kliment Ohridski 1995 ISBN 954 07 0157 0 str 34 36 Doncho Daskalov Anarchism in Bulgaria St Kliment Ohridski Univ Publishing House in Bulgarian pp 34 36 Duncan M Perry The Politics of Terror The Macedonian Liberation Movements 1893 1903 Duke University Press 1988 ISBN 0822308134 p 101 Die makedonische Frage Ihre Entstehung und Entwicklung bis 1908 Steiner Wiesbaden 1979 ISBN 3 515 02914 1 Fikret Adanir s Frankfurt am Main Universitat Dissertation 1977 s 171 Ryan Robert Mitchell Anarchism in Bulgaria in The International Encyclopedia of Revolution and Protest ISBN 9781405198073 DOI 10 1111 b 9781405184649 2009 01759 x Petdeset 50 te naj golemi atentata v blgarskata istoriya Krum Blagov Reporter 2000 str 21 James Sotros The Greek Speaking Anarchist and Revolutionary Movement p 191 Megas G The Boatmen of Thesalloniki p 52 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2018 Procitovano 27 bereznya 2021 The A to Z of the Ottoman Empire 9 travnya 2021 u Wayback Machine Selcuk Aksin Somel Scarecrow Press 2010 ISBN 1461731763 p ixx A History of the Ottoman Bank Edhem Eldem ISBN 975333110X Ottoman Bank Historical Research Center 1999 pp 239 433 9 travnya 2021 u Wayback Machine The Imperial Ottoman Bank in Salonica the first 25 years 1864 1890 John Karatzoglou Ottoman Bank Archives amp Research Centre 2003 ISBN 9759369257 p 9 10 travnya 2021 u Wayback Machine Macedonia s child grandfathers the transnational politics of memory exile and return 1948 1998 Author Keith Brown Publisher Henry M Jackson University of Washington 2003 p 33 Ivo Banac With Stalin against Tito Cominformist splits in Yugoslav Communism Cornell University Press 1988 ISBN 0801421861 p 198 Zielonka Jan Pravda Alex 2001 Democratic consolidation in Eastern Europe Oxford Oxford University Press p 422 ISBN 978 0 19 924409 6 Danforth Loring M 1997 The Macedonian conflict ethnic nationalism in a transnational world Princeton University Press p 64 ISBN 0691043566 Slovoto c 1999 2016 WEB programirane Plamen Baruh Solunskite szaklyatnici nabrala i vvela v mrezhata Vera Buchkova 1983 g Georgi Danailov 10 travnya 2021 u Wayback Machine Veles gov mk Spomenici 24 veresnya 2017 u Wayback Machine accessed on 27 bereznya 2021Dzherela Izdatelstvo Reporter 2000 g ISBN 9548102447 2 Solunskite atentati Bulgarian Solunskite atentatori Dokumenti snimki linkove Bulgarian and English 2 chervnya 2016 u Wayback Machine Pavel Shatev V Makedoniya pod robstvo Izd na Otech front Sofiya 1983 g Bulgarian 6 sichnya 2010 u Wayback Machine Solunskiyat atentat i zatochenicite vv Fezan Po spomeni na Pavel Shatev Bulgarian 3 travnya 2020 u Wayback Machine Hristo Silyanov Osvoboditelnite borbi na Makedoniya Tom I str 243 262 Bulgarian 22 lipnya 2012 u Wayback Machine Polzite i vredite ot solunskite atentati Cocho V Bilyarski Bulgarian 9 travnya 2020 u Wayback Machine Predvestnici na buryata Petr Mandzhukov Federaciyata na anarhistite v Blgariya Sofiya 2013 Bulgarian 9 veresnya 2013 u Wayback Machine James Sotros The Greek Speaking Anarchist and Revolutionary Movement 1830 1940 Writings for a History No God No Masters December 2004