Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

14 Кита англ 14 Ceti одиночна зоря в екваторіальному сузір ї Кита Слабко помітна неозброєним оком за добрих погодних умо

14 Кита

14 Кита

14 Кита (англ. 14 Ceti) — одиночна зоря в екваторіальному сузір'ї Кита. Слабко помітна неозброєним оком за добрих погодних умов, має видиму зоряну величину 5,84. Відстань до 14 Кита можна оцінити за річним паралаксом, який дорівнює 17.26 мас, що відповідає відстані 189 світлових років. Зоря віддаляється від Сонця зі швидкістю +11 км/с.

14 Кита
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Кит
Пряме піднесення 00г 35х 32.83354с
Схилення −00° 30′ 20.1981″
Видима зоряна величина (V) 5.84
Характеристики
Спектральний клас F5 V or F5 IV
Показник кольору (B−V) 0.444±0.006
Показник кольору (U−B)


Астрометрія
Променева швидкість (Rv) +11.3±0.2 км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: +143.043 мас/р
Схил.: −62.326 мас/р
Паралакс (π) 17.2643 ± 0.0606 мас
Відстань 188.9 ± 0.7 св. р.
(57.9 ± 0.2 пк)
Абсолютна зоряна
величина (MV) 		2.26±0.04
Фізичні характеристики
Маса 1.55±0.1 M☉
Радіус 2.6 R☉
Світність 10.7 L☉
Ефективна температура 6,583±90 K
Обертальна швидкість (v sin i) 5 км/с
Інші позначення
14 Cet, BD−01° 68, FK5 2036, GC 701, HD 3229, HIP 2787, HR 143, SAO 128843
Посилання
SIMBADдані для 14+Cet

Грей (1989), а також Хоук і Свіфт (1999) віднесли цю зорю до зір головної послідовності спектрального класу F - F5  V. Проте, в п'ятому виданні Каталогу яскравих зір Гоффлайт і Воррен (1991) віднесли її до класу субгігантів, F5  IV. Абсолютна зоряна величина і ефективна температура такі, що зоря потрапляє в розрив Герцшпрунга, який містить зорі, що вичерпали водень в ядрі, але все ще не підтримують горіння водню в оболонці навколо ядра.

Моделі зоряної еволюції дають оцінку віку зорі близько 2,1  млрд років при масі 1,6 маси Сонця. Її радіус перевищує сонячний у 2,6 раза, а світність перевищує світність Сонця в 10,7 раза при ефективній температурі фотосфери близько 6583 K. Поблизу поверхні зорі існує тонка конвективна зона. Зоря має низьку металічність (вміст елементів масивніших за гелій) в порівнянні з Сонцем . Проєкція швидкості обертання досить низька, 5 км/с, але, оскільки кут нахилу екватора до променю зору невідомий, то точне значення швидкості обертання не визначене.

14 Кита має потужність випромінювання в рентгенівському діапазоні 0.33 эрг с−1, що відповідає межі класу F5. Корона і хромосфера зорі виявляють ознаки магнітного поля, напруженість на її поверхні, як показали вимірювання 2009 року, дорівнює 30 Гс. Це єдина відома зірка спектрального класу між F0 і F7, у якої виявлено ефект Зеемана. Наявність магнітного поля може мати два пояснення: або зоря дуже швидко обертається і діє динамо-механізм, або вона є Ap-зорею на ранній стадії еволюції . Властивості активності зорі такі, що імовірнішим є друге пояснення.

Примітки

  1. Brown, A. G. A. та ін. (August 2018). Gaia Data Release 2: Summary of the contents and survey properties. Astronomy and Astrophysics. 616. A1. arXiv:1804.09365. Bibcode:2018A&A...616A...1G. doi:10.1051/0004-6361/201833051.
  2. Aurière, M. та ін. (February 2015), The magnetic fields at the surface of active single G-K giants, Astronomy & Astrophysics, 574: 30, arXiv:1411.6230, Bibcode:2015A&A...574A..90A, doi:10.1051/0004-6361/201424579, A90.
  3. Gray, R. O. (1989), The extension of the MK spectral classification system to the intermediate population II F type stars, Astronomical Journal, 98 (3): 1049—1062, Bibcode:1989AJ.....98.1049G, doi:10.1086/115195.
  4. Houk, N.; Swift, C. (1999), Michigan catalogue of two-dimensional spectral types for the HD Stars, Michigan Spectral Survey, Ann Arbor, Michigan: Department of Astronomy, University of Michigan, т. 5, Bibcode:1999MSS...C05....0H.
  5. Anderson, E.; Francis, Ch. (2012), XHIP: An extended hipparcos compilation, Astronomy Letters, 38 (5): 331, arXiv:1108.4971, Bibcode:2012AstL...38..331A, doi:10.1134/S1063773712050015.
  6. Gontcharov, G. A. (November 2006), Pulkovo Compilation of Radial Velocities for 35495 Hipparcos stars in a common system, Astronomy Letters, 32 (11): 759—771, arXiv:1606.08053, Bibcode:2006AstL...32..759G, doi:10.1134/S1063773706110065.
  7. Holmberg, J. та ін. (July 2009), The Geneva-Copenhagen survey of the solar neighbourhood. III. Improved distances, ages, and kinematics, Astronomy and Astrophysics, 501 (3): 941—947, arXiv:0811.3982, Bibcode:2009A&A...501..941H, doi:10.1051/0004-6361/200811191.
  8. Bensby, T. та ін. (2014), Exploring the Milky Way stellar disk. A detailed elemental abundance study of 714 F and G dwarf stars in the solar neighbourhood, Astronomy & Astrophysics, 562 (A71): 28, arXiv:1309.2631, Bibcode:2014A&A...562A..71B, doi:10.1051/0004-6361/201322631.
  9. 14 Cet. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 20 грудня 2018.
  10. Aurière, M. та ін. (July 2012), 14 Ceti: a probable Ap-star-descendant entering the Hertzsprung gap, Astronomy & Astrophysics, 543: 6, arXiv:1205.6962, Bibcode:2012A&A...543A.118A, doi:10.1051/0004-6361/201219324, A118.
  11. Hoffleit, D.; Warren, W. H., Jr. (November 1995), Bright Star Catalogue (вид. 5th Revised), Bibcode:1995yCat.5050....0H.
  12. Aurière, M. та ін. (November 2014), Descendants of magnetic and non-magnetic A-type stars, у Mathys, G.; Griffin, E.; Kochukhov, O.; Monier, R.; Wahlgren, G. (ред.), Putting A Stars into Context: Evolution, Environment, and Related Stars, Proceedings of the international conference held on June 3-7, 2013 at Moscow M.V. Lomonosov State University in Moscow, Russia, Moscow: Pero, с. 444—450, arXiv:1310.6942, Bibcode:2014psce.conf..444A.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

14 Kita angl 14 Ceti odinochna zorya v ekvatorialnomu suzir yi Kita Slabko pomitna neozbroyenim okom za dobrih pogodnih umov maye vidimu zoryanu velichinu 5 84 Vidstan do 14 Kita mozhna ociniti za richnim paralaksom yakij dorivnyuye 17 26 mas sho vidpovidaye vidstani 189 svitlovih rokiv Zorya viddalyayetsya vid Soncya zi shvidkistyu 11 km s 14 Kita Dani sposterezhennya Epoha J2000 Suzir ya Kit Pryame pidnesennya 00g 35h 32 83354s Shilennya 00 30 20 1981 Vidima zoryana velichina V 5 84 Harakteristiki Spektralnij klas F5 V or F5 IV Pokaznik koloru B V 0 444 0 006 Pokaznik koloru U B Astrometriya Promeneva shvidkist Rv 11 3 0 2 km c Vlasnij ruh m Pr sh 143 043 mas r Shil 62 326 mas r Paralaks p 17 2643 0 0606 mas Vidstan 188 9 0 7 sv r 57 9 0 2 pk Absolyutna zoryana velichina MV 2 26 0 04 Fizichni harakteristiki Masa 1 55 0 1 M Radius 2 6 R Svitnist 10 7 L Efektivna temperatura 6 583 90 K Obertalna shvidkist v sin i 5 km s Inshi poznachennya 14 Cet BD 01 68 FK5 2036 GC 701 HD 3229 HIP 2787 HR 143 SAO 128843 PosilannyaSIMBADdani dlya 14 Cet Grej 1989 a takozh Houk i Svift 1999 vidnesli cyu zoryu do zir golovnoyi poslidovnosti spektralnogo klasu F F5 V Prote v p yatomu vidanni Katalogu yaskravih zir Gofflajt i Vorren 1991 vidnesli yiyi do klasu subgigantiv F5 IV Absolyutna zoryana velichina i efektivna temperatura taki sho zorya potraplyaye v rozriv Gercshprunga yakij mistit zori sho vicherpali voden v yadri ale vse she ne pidtrimuyut gorinnya vodnyu v obolonci navkolo yadra Modeli zoryanoyi evolyuciyi dayut ocinku viku zori blizko 2 1 mlrd rokiv pri masi 1 6 masi Soncya Yiyi radius perevishuye sonyachnij u 2 6 raza a svitnist perevishuye svitnist Soncya v 10 7 raza pri efektivnij temperaturi fotosferi blizko 6583 K Poblizu poverhni zori isnuye tonka konvektivna zona Zorya maye nizku metalichnist vmist elementiv masivnishih za gelij v porivnyanni z Soncem Proyekciya shvidkosti obertannya dosit nizka 5 km s ale oskilki kut nahilu ekvatora do promenyu zoru nevidomij to tochne znachennya shvidkosti obertannya ne viznachene 14 Kita maye potuzhnist viprominyuvannya v rentgenivskomu diapazoni 0 33 erg s 1 sho vidpovidaye mezhi klasu F5 Korona i hromosfera zori viyavlyayut oznaki magnitnogo polya napruzhenist na yiyi poverhni yak pokazali vimiryuvannya 2009 roku dorivnyuye 30 Gs Ce yedina vidoma zirka spektralnogo klasu mizh F0 i F7 u yakoyi viyavleno efekt Zeemana Nayavnist magnitnogo polya mozhe mati dva poyasnennya abo zorya duzhe shvidko obertayetsya i diye dinamo mehanizm abo vona ye Ap zoreyu na rannij stadiyi evolyuciyi Vlastivosti aktivnosti zori taki sho imovirnishim ye druge poyasnennya PrimitkiBrown A G A ta in August 2018 Gaia Data Release 2 Summary of the contents and survey properties Astronomy and Astrophysics 616 A1 arXiv 1804 09365 Bibcode 2018A amp A 616A 1G doi 10 1051 0004 6361 201833051 Auriere M ta in February 2015 The magnetic fields at the surface of active single G K giants Astronomy amp Astrophysics 574 30 arXiv 1411 6230 Bibcode 2015A amp A 574A 90A doi 10 1051 0004 6361 201424579 A90 Gray R O 1989 The extension of the MK spectral classification system to the intermediate population II F type stars Astronomical Journal 98 3 1049 1062 Bibcode 1989AJ 98 1049G doi 10 1086 115195 Houk N Swift C 1999 Michigan catalogue of two dimensional spectral types for the HD Stars Michigan Spectral Survey Ann Arbor Michigan Department of Astronomy University of Michigan t 5 Bibcode 1999MSS C05 0H Anderson E Francis Ch 2012 XHIP An extended hipparcos compilation Astronomy Letters 38 5 331 arXiv 1108 4971 Bibcode 2012AstL 38 331A doi 10 1134 S1063773712050015 Gontcharov G A November 2006 Pulkovo Compilation of Radial Velocities for 35495 Hipparcos stars in a common system Astronomy Letters 32 11 759 771 arXiv 1606 08053 Bibcode 2006AstL 32 759G doi 10 1134 S1063773706110065 Holmberg J ta in July 2009 The Geneva Copenhagen survey of the solar neighbourhood III Improved distances ages and kinematics Astronomy and Astrophysics 501 3 941 947 arXiv 0811 3982 Bibcode 2009A amp A 501 941H doi 10 1051 0004 6361 200811191 Bensby T ta in 2014 Exploring the Milky Way stellar disk A detailed elemental abundance study of 714 F and G dwarf stars in the solar neighbourhood Astronomy amp Astrophysics 562 A71 28 arXiv 1309 2631 Bibcode 2014A amp A 562A 71B doi 10 1051 0004 6361 201322631 14 Cet SIMBAD Strasburzkij centr astronomichnih danih Procitovano 20 grudnya 2018 Auriere M ta in July 2012 14 Ceti a probable Ap star descendant entering the Hertzsprung gap Astronomy amp Astrophysics 543 6 arXiv 1205 6962 Bibcode 2012A amp A 543A 118A doi 10 1051 0004 6361 201219324 A118 Hoffleit D Warren W H Jr November 1995 Bright Star Catalogue vid 5th Revised Bibcode 1995yCat 5050 0H Auriere M ta in November 2014 Descendants of magnetic and non magnetic A type stars u Mathys G Griffin E Kochukhov O Monier R Wahlgren G red Putting A Stars into Context Evolution Environment and Related Stars Proceedings of the international conference held on June 3 7 2013 at Moscow M V Lomonosov State University in Moscow Russia Moscow Pero s 444 450 arXiv 1310 6942 Bibcode 2014psce conf 444A

Дата публікації:
Топ