Микола Іванович Шатаєв (рос. Николай Иванович Шатаев; 5 квітня 1914, Дубрава — 8 лютого 1990, Київ) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1946), у роки німецько-радянської війни заступник командира 3-го гвардійського бомбардувального авіаційного полку 2-ї гвардійської бомбардувальної авіаційної дивізії 2-го гвардійського бомбардувального авіаційного корпусу 18-ї повітряної армії, гвардії майор.
Микола Іванович Шатаєв | |
---|---|
рос. Николай Иванович Шатаев | |
Народження | 5 квітня 1914 Дубрава (тепер Ярославська область) |
Смерть | 8 лютого 1990 (75 років) Київ |
Поховання | Лук'янівське військове кладовище |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | Бомбардувальна авіація |
Роки служби | 1936—1960 |
Партія | КПРС |
Звання | Підполковник авіації |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 5 квітня 1914 року в селі Дубраві (тепер Рибинського району Ярославської області Росії) в селянській родині. Росіянин. Член КПРС з 1943 року. Закінчив перший курс , школу льотчиків Цивільного повітряного флоту в місті Балашові.
У 1936 році призваний до лав Червоної Армії. У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року.
До кінця війни майор М. І. Шатаєв здійснив 225 бойових вильотів на бомбардування військово-промислових об'єктів у глибокому тилу противника і 192 вильоти на бомбардування переднього краю ворога.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року за зразкове виконання завдань командування по знищенні живої сили і техніки противника і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії майору Миколі Івановичу Шатаєву присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 8972).
У 1948 році закінчив Вищу офіцерську льотно-тактичну школу командирів частин. З 1960 року підполковник М. І. Шатаєв — в запасі. Працював на підприємствах «Аерофлоту». Жив у Києві. Помер 8 лютого 1990 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями.
Література
- Герои огненных лет. Ярославль: Верхне-Волжское кн. изд., 1985
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988
- Киньдюшев И. И. К победным рассветам. М., 1978.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Ivanovich Shatayev ros Nikolaj Ivanovich Shataev 5 kvitnya 1914 Dubrava 8 lyutogo 1990 Kiyiv radyanskij vijskovij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1946 u roki nimecko radyanskoyi vijni zastupnik komandira 3 go gvardijskogo bombarduvalnogo aviacijnogo polku 2 yi gvardijskoyi bombarduvalnoyi aviacijnoyi diviziyi 2 go gvardijskogo bombarduvalnogo aviacijnogo korpusu 18 yi povitryanoyi armiyi gvardiyi major Mikola Ivanovich Shatayevros Nikolaj Ivanovich ShataevNarodzhennya5 kvitnya 1914 1914 04 05 Dubrava teper Yaroslavska oblast Smert8 lyutogo 1990 1990 02 08 75 rokiv KiyivPohovannyaLuk yanivske vijskove kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskBombarduvalna aviaciyaRoki sluzhbi1936 1960PartiyaKPRSZvannya Pidpolkovnik aviaciyiVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 5 kvitnya 1914 roku v seli Dubravi teper Ribinskogo rajonu Yaroslavskoyi oblasti Rosiyi v selyanskij rodini Rosiyanin Chlen KPRS z 1943 roku Zakinchiv pershij kurs shkolu lotchikiv Civilnogo povitryanogo flotu v misti Balashovi U 1936 roci prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi U boyah nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Do kincya vijni major M I Shatayev zdijsniv 225 bojovih vilotiv na bombarduvannya vijskovo promislovih ob yektiv u glibokomu tilu protivnika i 192 viloti na bombarduvannya perednogo krayu voroga Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 15 travnya 1946 roku za zrazkove vikonannya zavdan komanduvannya po znishenni zhivoyi sili i tehniki protivnika i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm gvardiyi majoru Mikoli Ivanovichu Shatayevu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 8972 Mogila Mikoli Shatayeva U 1948 roci zakinchiv Vishu oficersku lotno taktichnu shkolu komandiriv chastin Z 1960 roku pidpolkovnik M I Shatayev v zapasi Pracyuvav na pidpriyemstvah Aeroflotu Zhiv u Kiyevi Pomer 8 lyutogo 1990 roku Pohovanij u Kiyevi na Luk yanivskomu vijskovomu kladovishi NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina troma ordenami Chervonogo Prapora ordenom Oleksandra Nevskogo ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya dvoma ordenami Chervonoyi Zirki medalyami LiteraturaGeroi ognennyh let Yaroslavl Verhne Volzhskoe kn izd 1985 Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 2 M Voeniz 1988 Kindyushev I I K pobednym rassvetam M 1978