Церкви Миру (пол. Kościoły Pokoju, нім. Friedenskirchen) — найбільші дерев'яні сакральні споруди в Європі. Розташовані в польських містах Свідниця та Явор (Нижньосілезьке воєводство). У 2001 році церкви миру були внесені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Церкви Миру | |
---|---|
Churches of Peace in Jawor and Świdnica | |
Світова спадщина | |
Церкви Миру | |
51°03′14″ пн. ш. 16°11′20″ сх. д. / 51.05391400002777402° пн. ш. 16.18904100002777824° сх. д. | |
Країна | Польща |
Тип | Культурний |
(Критерії) | iii, iv, vi |
Об'єкт № | 1054 |
Зареєстровано: | 2001 (25 сесія) |
Церкви Миру у Вікісховищі |
Історія
Церкви Миру були зведені у другій половині XVII століття після Вестфальського миру 1648 року, який завершив Тридцятилітню війну (1618—1648). Під тиском протестантської Швеції імператор Священної Римської імперії Фердинанд III Габсбург (католик за віросповіданням) дозволив сілезьким лютеранам-євангелістам побудувати три церкви на території, що знаходилася під його безпосереднім управлінням.
Згода імператора містила декілька обмежень:
- церкви мусили бути побудовані тільки з недовговічних матеріалів (деревина, солома, глина, пісок);
- церкви можна було будувати лише за межами міста, однак не далі гарматного пострілу від міських стін;
- церкви не повинні були мати веж, дзвонів, а також мати традиційну форму;
- церкви повинні були бути збудовані протягом одного року;
- спорудження мало проводитися виключно на гроші протестантів;
- при церквах не можна було відкривати парафіяльні школи.
Всього було побудовано три церкви: у містах Глогув, Явор та Свідниця (донині збереглися дві з них: у Глогуві церква згоріла 1758-го року).
Попри обмеження, Церкви Миру стали найбільшими дерев'яними релігійними спорудами, адже при їх будівництві були застосовані передові архітектурні та будівельні рішення. Церква Миру у Свідниці займає 1180 кв. м. і вміщує 6000 віруючих, а церква міста Явор — 1090 кв. м. і 7500 віруючих (3000 сидячих місць).
Церква у місті Явор
Явор |
Церква у Свідниці
Свідниця |
Церква у Глогуві
- Панорама Глогува (XVII століття). Костел миру видно в правому верхньому куті
Див. також
Література
- Worthmann, Ludwig, Führer durch die Friedenskirche zu Schweidnitz. Breslau 1929.
- Kalinowski, Konstanty, Barock in Schlesien. München 1990. .
- Gruk, Wojciech, Silesian Churches of Peace and the Royal Hungarian Articular Churches. Possible Legal and Architectural Relations. In: Protestantischer Kirchenbau der Frühen Neuzeit in Europa. Grundlagen und neue Forschungskonzepte. — Protestant Church Architecture in Early Modern Europe. Fundamntals and New Research Approaches. Regensburg 2015, p. 333—343. .
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Centre, UNESCO World Heritage. Churches of Peace in Jawor and Świdnica. whc.unesco.org (англ.). Процитовано 20 березня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkvi Miru pol Koscioly Pokoju nim Friedenskirchen najbilshi derev yani sakralni sporudi v Yevropi Roztashovani v polskih mistah Svidnicya ta Yavor Nizhnosilezke voyevodstvo U 2001 roci cerkvi miru buli vneseni do spisku Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Cerkvi MiruChurches of Peace in Jawor and Swidnica Svitova spadshinaCerkvi Miru51 03 14 pn sh 16 11 20 sh d 51 05391400002777402 pn sh 16 18904100002777824 sh d 51 05391400002777402 16 18904100002777824Krayina PolshaTipKulturnijKriteriyiiii iv viOb yekt 1054Zareyestrovano 2001 25 sesiya Cerkvi Miru u VikishovishiIstoriyaCerkvi Miru buli zvedeni u drugij polovini XVII stolittya pislya Vestfalskogo miru 1648 roku yakij zavershiv Tridcyatilitnyu vijnu 1618 1648 Pid tiskom protestantskoyi Shveciyi imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Ferdinand III Gabsburg katolik za virospovidannyam dozvoliv silezkim lyuteranam yevangelistam pobuduvati tri cerkvi na teritoriyi sho znahodilasya pid jogo bezposerednim upravlinnyam Zgoda imperatora mistila dekilka obmezhen cerkvi musili buti pobudovani tilki z nedovgovichnih materialiv derevina soloma glina pisok cerkvi mozhna bulo buduvati lishe za mezhami mista odnak ne dali garmatnogo postrilu vid miskih stin cerkvi ne povinni buli mati vezh dzvoniv a takozh mati tradicijnu formu cerkvi povinni buli buti zbudovani protyagom odnogo roku sporudzhennya malo provoditisya viklyuchno na groshi protestantiv pri cerkvah ne mozhna bulo vidkrivati parafiyalni shkoli Vsogo bulo pobudovano tri cerkvi u mistah Gloguv Yavor ta Svidnicya donini zbereglisya dvi z nih u Gloguvi cerkva zgorila 1758 go roku Popri obmezhennya Cerkvi Miru stali najbilshimi derev yanimi religijnimi sporudami adzhe pri yih budivnictvi buli zastosovani peredovi arhitekturni ta budivelni rishennya Cerkva Miru u Svidnici zajmaye 1180 kv m i vmishuye 6000 viruyuchih a cerkva mista Yavor 1090 kv m i 7500 viruyuchih 3000 sidyachih misc Cerkva u misti Yavor YavorOb yekt Svitovoyi spadshini na mapi Cerkva u Svidnici SvidnicyaOb yekt Svitovoyi spadshini na mapi Cerkva u Gloguvi Panorama Gloguva XVII stolittya Kostel miru vidno v pravomu verhnomu kutiDiv takozhDerev yani cerkvi na pivdni Maloyi Polshi Cerkva Miru v Yavori Cerkva miru u SvidniciLiteraturaWorthmann Ludwig Fuhrer durch die Friedenskirche zu Schweidnitz Breslau 1929 Kalinowski Konstanty Barock in Schlesien Munchen 1990 ISBN 3 422 06047 2 Gruk Wojciech Silesian Churches of Peace and the Royal Hungarian Articular Churches Possible Legal and Architectural Relations In Protestantischer Kirchenbau der Fruhen Neuzeit in Europa Grundlagen und neue Forschungskonzepte Protestant Church Architecture in Early Modern Europe Fundamntals and New Research Approaches Regensburg 2015 p 333 343 ISBN 978 3 7954 2942 3 Primitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Centre UNESCO World Heritage Churches of Peace in Jawor and Swidnica whc unesco org angl Procitovano 20 bereznya 2017