Ха́рківський істори́чний музе́й імені Миколи Федоровича Сумцова (колишній Музей Слобідської України ім. Г.Сковороди (М. С. У.))— постав у Харкові 1920 з ініціативи і під управою М.Сумцова.
Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова | |
---|---|
ХІМ після реконструкції з боку вул. Університетської (кінець серпня 2013) | |
49°59′33″ пн. ш. 36°13′50″ сх. д. / 49.99250000002777483° пн. ш. 36.23055555558377705° сх. д. | |
Тип | історичний |
Назва на честь | Сумцов Микола Федорович і Сковорода Григорій Савич |
Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
Країна | Україна |
Розташування | Україна, Харків, вул. Університетська, 5 |
Адреса | 61003 вул. Університетська, 5, м. Харків, 61003, Україна[1] |
Засновник | Сумцов Микола Федорович[2] |
Засновано | 1920 рік |
Фонд | 336 000 |
Відвідувачі | 230 000 осіб (2018) |
Директор | Сошнікова Ольга Миколаївна, Сумцов Микола Федорович і Цигульов Володимир Анатолійович |
Сайт | museum.kh.ua |
Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова (Харківська область) | |
Нагороди | |
Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова у Вікісховищі |
Історія
Історія музейної справи Харкова сягає за півтора сторіччя. Університетський музей красних мистецтв та старожитностей (1835 р.), міський художньо-промисловий музей (1886 р.), етнографічний музей Харківського історико-філологічного товариства (1904 р.) заклали традиції просвітництва, сприяли збереженню пам'яток історії та культури, вихованню поваги до минулого свого народу.
Музей Слобідської України імені Г. С. Сковороди
Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова є прямим нащадком створеного у 1920 році Музею Слобідської України імені Г. С. Сковороди, який у 1920—1922 рр. очолював відомий український історик, етнограф та громадський діяч академік М. Ф. Сумцов. У 1920—1930 рр. музей став регіональним центром вивчення традиційних та сучасних явищ культури та побуту, а також першим українським музеєм у Харкові, що мав за мету широку популяризацію надбань національної культури.
Музей було засновано 21 січня 1920 року за ініціативи відомого громадського діяча міста Харкова, етнографа, українського фольклориста, літературознавця та науковця у галузі вітчизняного музеєзнавства, професора Миколи Федоровича Сумцова. Також долучились до заснування і потім стали співпрацівниками музею український історик, філософ, один із фундаторів Української Академії Наук Дмитро Іванович Багалій, історик-сходознавець, україніст Андрій Петрович Ковалівський, цікавий дослідник українського народу (яка після смерті Сумцова стала з 1923 по 1929 роки до керівництва). Етнографічним напрямком, а потім і формуванням етнографічного відділу музею став етнограф, діалектолог і фольклорист Дмитро Костянтинович Зеленін. Зеленін багато уваги приділяв українській етнографії, і саме на базі музею почав створення ґрунтовного дослідження етнографії східних слов'ян за запитом від німецьких філологів Р. Траутмана і М.Фасмера.
У 1920 році очільником музею було обрано саме Миколу Федоровича Сумцова. На цій посаді він був до 12 вересня 1922 року, коли помер. Саме знервування за долю музею, коли стало питання про повну реорганізацію закладу призвели до такого фіналу життя відомого науковця.
Саме Сумцов запропонував для музею структуру з трьох відділів: історичного, художнього та етнографічного. Саме етнографічному відділу надавалася перевага. М. Сумцов планував організувати ще й четвертий відділ, присвячений Т.Шевченку.
Музей проіснував повноцінно лише десятиріччя (1920—1930 рр.) , але за цей час зумів заствердити себе як потужний регіональний центр вивчення традиційних та сучасних явищ культури та побуту Слобожанщини, а також він був по суті першим українським музеєм у Харкові, що мав за мету широку популяризацію надбань національної культури.
Ім'я Г.С.Сковороди було присвоєно Музеєві Слобідської України у зв'язку з 200-річчям з дня народження просвітителя.
Музей Слобідської України ім.Г.С.Сковороди був чи не єдиним музеєм, який у 20-х роках мав окреме приміщення. Розташований він був у будинку колишнього Харківського художньо-промислового музею (Сергієвська пл.,2). Перші три роки (1920-1923) музею довелося вести свою діяльність у надто складних умовах. Музей зазнав дві реорганізації і навіть знаходився на грані розформування. Так, у лютому 1923 року за постановою ВУЦКа – два відділи (крім художнього) було перевезено до новоутвореного , та вже у серпні повернуто. 21 серпня 1923 року музей знову відкрив свої двері для глядачів.
Найцінніші експонати музею були: сковородинські, шевченківські, харківських театрів, друку, цехів.
В контексті історичному у 1920-ті роки ХХст. Харків був місцем зосередження науки та культури. І саме музеї мали стати джерелом, з якого науково-дослідні організації мали б змогу брати необхідні їм матеріали. Та на той час більшість музейних закладів міста не мала змоги в повному обсязі розгорнути свою діяльність (особливо наукову), хоча в них було сконцентровано достатньо цінних зразків та матеріалів культурного надбання.
Основою колекції музею став фонд, що було створено з творів, які експонувалися на виставці, підготовленої до ХІІ археологічного з’їзду (1902 р.). Потім до них долучили численні експонати, що були або передані з Єпархіального, Університетського та інших музеїв, або були подаровані чи придбані у приватних осіб. З лютого 1923 року, коли відділи повернуто назад до попереднього приміщення — вже поліпшується його матеріальне становище, музей поступово нарощує свою науково-дослідну активність.
Згодом Музей Слобідської України ім. Г.С. Сковороди стає одним з кращих в Україні і по фондовому наповненню. У своїй статті до першого випуску "Бюллетеня Музею Слобідської України" за 1925 рік так описує цей факт: «Несмотря на … малочисленный штат (7 человек), музей все эти годы пополнялся: путем привлечения пожертвователей, получения по ордерам, обмена и покупки. За время с 1920 по 1925 года новых приобретений в музей поступило 2.484»
За ініціативою Миколи Федоровича Сумцова був створений і видавався “Бюлетень Музею Слобідської України ім. Г.С.Сковороди”. Зроблено це було «… з метою поширення серед людності відомостей про його діяльність»
На початку 1930-х років Музей Слобідської України було перейменовано на історичний, докорінно змінилася його структура, було оновлено кадровий склад співробітників. Значну частину художньої колекції було передано до Української художньої галереї. На початку 40-х років Харківський історичний музей став одним з найкрупніших в Україні, його збірки нараховували понад 100 тис. предметів.
Музей у роки Другої світової війни
Під час Німецько-радянської війни лише незначна частина музейної колекції була евакуйована до Уфи. На ст. Алексєєвка Бєлгородської області потяг потрапив під бомбардування, багато цінностей було знищено.
У листопаді 1941 р. в окупованому місті за рішенням управи було створено Музей Слобожанщини. Напередодні визволення Харкова від фашистських загарбників було спалено будівлю музею, знищено майже усю колекцію. Загальна вартість втрачених цінностей становила понад півтора мільярди карбованців. У вересні 1943 р., згідно з постановою РНК УРСР, були об'єднані обласний краєзнавчий музей та Музей Революції з історичним музеєм.
Музей у повоєнні роки
У повоєнний період ХІМ перетворився на один з найбільших музеїв України, який активно працює над поповненням своїх колекцій, побудовою виставок та експозицій, широкою популяризацією знань з історії Слобожанщини.
Крім археологічних пам'яток (матеріали з розкопів поселень бронзової доби, зокрема, О.Городцева з Ізюмського району, пам'ятки Салтівського катакомбного могильника VIII—X в., комплект речей з Донецького городища XI—XII в. тощо), експонати з історії постання Харкова, нумізматики, етногр. зб., колекції зброї, прапорів, мист. творів; сов. період представлений пропагандивним матеріалом, зброєю та особистими речами больш. діячів. В період 1958—1962 років музей проводив розкопки (керівник — ) на багатошаровому поселенні в урочищі Сердюково-2 біля с. Лиман Зміївського району. У розкопках брали участь учні шкіл Чугуєва, Харкова та Зміївської школи №1.
Музей був розташований у колишніх будівлях Свято-Покровського монастиря — Архієрейському будинку та у будівлі Жирардовської мануфактури. Значні зусилля були покладені співробітниками музею на пристосування приміщень для збереження та експонування колекцій.
Експозиція з історії краю, яка існувала у музеї у 1970-х — на початку 1990-х рр., пам'ятна багатьом харків'янам. З початку 1990-х рр. в експозиційній роботі музею головна увага приділялася створенню авторських виставок історичної та етнографічної тематики.
Музей у роки Незалежної України
22 вересня 1992 року музею змінили форму власності, і він став називатися Обласний комунальний заклад Харківський історичний музей. У 1997—2003 роках відбувся переїзд музею із будівель, переданих відновленому Свято-Покровському монастирю, у будівлю колишнього ломбарду, на вулиці Університетській, 5. Це стало важким випробуванням для колективу музею, але, не згортаючи жодного виду роботи, співробітники музею продовжують облаштування у новій будівлі, якою став колишній ломбард, розташований у самому серці історичного центру Харкова. Цей будинок по вул. Університетській, 5 був збудований на землі, що належала Міському Товариству, спеціально для Харківського міського ломбарду.
Будинок, споруджений у 1908—1912 роках за проектом архітектора Б. М. Корнієнка, є цікавою архітектурною пам'яткою та одним з елементів архітектурного ансамблю Університетської вулиці, створеного протягом XVII—XX ст. Впродовж багатьох років будинок використовувався за своїм первісним призначенням. 1984 року приміщення передане Харківському історичному музею. Будинок був споруджений непофарбований, а у роки радянської влади був пофарбований у темно-червоний «цегельний» колір
Тепер тут розміщені експозиційні і виставкові зали, фондосховище, бібліотека, актовий зал, кімнати наукових співробітників та технічного персоналу.
Сьогодні у колекції музею налічується понад 300 тис. одиниць збереження, які ілюструють археологічне минуле, період XVII—XX ст. і сучасну історію краю. Музей проводить значну наукову і просвітницьку діяльність і є одним з провідних науково-культурних центрів Східної України.
У 2010 році за значний внесок у розвиток музейної справи та збереження історичної спадщини Харківщини колектив Харківського історичного музею нагороджений почесною відзнакою Харківської обласної ради «Слобожанська слава»
У липні 2013 року зі скляного боку будівлі було встановлено статуї кам'яних баб.
2015 року Харківська обласна рада на власній сесії ухвалила рішення про надання Харківському історичному музею імені його засновника Миколи Сумцова.
16 січня 2020 року, до 100-річного ювілею музею, Національний банк України ввів в обіг спеціальну пам'ятну монету.
Назва
- 1920-1930 рр. Музей Слобідської України імені Г. С. Сковороди
- 1930-1941 рр. Український державний історичний музей імені Г.С.Сковороди
- 1941-1943 рр. Музей Слобожанщини
- 1943-1950 рр. Харківський державний історико-краєзнавчий музей
- 1950-1965 рр. Харківський державний історичний музей
- 1965-1992 рр. Харківський історичний музей
- 1992-2003 рр. Обласний державний комунальний заклад Харківський історичний музей
- 2003-2015 рр. Обласний комунальний заклад Харківський історичний музей
- З 2015 р. Комунальний заклад «Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова» Харківської обласної ради
Будівлі музею
- 1920-1943 рр. Будівля Ново-Сергієвського ряду (Харків, Сергіївська (Пролетарська) площа, 2)
- 1943-2003 рр. Будівля колишнього архієрейського будинку (Харків, вул. Університетська, 8) та магазину Жирардівської мануфактури (Харків, вул. Університетська, 10).
- З 2003 р. Будівля колишнього ломбарду (Харків, вул. Університетська, 5).
Керівництво музею
- Сумцов Микола Федорович (1920-1922)
- Данковська Раїса Сергіївна (1923-1929)
- Кушнірчук Кіндрат Іванович (03.08.1929-01.03.1931)
- (1941-1943)
- Михайличенко А. Б.(1943-1944)
- Середа Сергій Денисович (1944-1947)
- Воєводін Микола Антонович (1948-1983)
- Цевба Анатолій Андрійович (1983-1998)
- (1998-2003)
- Цигульов Володимир Анатолійович (2003-2021)
- Сошнікова Ольга Миколаївна (з 2021 року)
Примітки
- http://museum.kh.ua/about/contacts.html
- http://museum.kh.ua/about/
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2018. Процитовано 20 листопада 2018.
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2018. Процитовано 17 листопада 2018.
- . artmuseum.kh.ua (рос.). Архів оригіналу за 17 листопада 2018. Процитовано 17 листопада 2018.
- Література і мистецтво (хроніка). Червоний шлях. №7-8 1931. с. С.127.
{{}}
:|pages=
має зайвий текст () - Данковская Р (1925 - 1926). Музей Слободской Украины им. Г.С.Сковороды. Известия Центрального Бюро Краеведения. с. 112.
- Данковская, Раиса Сергеевна (№1 1925). История Музея Слободской Украины им. Г.С.Сковороды. Бюллетень Музей Слободской Украины. с. 25.
- Єрофєєв І. (№4 1925). Виставка у Слобожанському музеї ім.Г.С.Сковороди. Червоний шлях. с. 26.
- Пузаков Е. В. Харьковские школьники на раскопках близ г. Змиева / Е. В. Пузаков // Советская археология. – 1958. – №2. – С. 262–263.
- Володимир Тимофієнко у псевдодавньоруському стилі. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник [ 2017-02-21 у Wayback Machine.]
- Татьяна Буряковская. Куда уходят памятники? Время. 23.07.2013. (рос.)
- . Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 2 травня 2019.
- Под Историческим музеем поселились бабы (ФОТО). [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Комментарии: Харьков. 25.07.2013. (рос.)
- Про присвоєння Обласному комунальному закладу Харківському історичному музею імені Миколи Федоровича Сумцова та його перейменування[недоступне посилання]
- Роман І.О. Особливості та проблеми комплектування фондів Харківського історичного музею у повоєнні роки (1943–1954 рр.) // Двадцять перші Сумцовські читання: збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції «Музей у глобальномусвіті: інновації та збереження традицій», присвяченої 95-річчю з часу заснування Харківського історичного музею, 17 квітня 2015 р. Х.: Майдан, 2015. С.288-297.
- Дейнеко С.М. Сергій Середа, директор Харківського історико-краєзнавчого музею (1945–1947) // Науковий вісник Національного музею історії України. Збірник наукових праць. Випуск 3. Київ, 2018. С. 394-397
- Сошнікова Ольга Миколаївна [ 2022-01-29 у Wayback Machine.]: Заява 30/09/2021, документи, рекомендаційні листи
- КЗ "ХІМ імені М. Ф. Сумцова". Керівником організації є Сошнікова Ольга Миколаївна // youcontrol, 28.01.2022
Джерела та література
- Е. М. Піскова. Музей харківського історико-філологічного товариства // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 117. — .
- Федорова Л. Д. Харківський історичний музей // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 355. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Сошнікова О.М. Харківський історичний музей: Вчора, сьогодні, завтра (до 90-річчя заснування ХІМ) // Шістнадцяті Сумцовські читання: Збірник матеріалів наукової конференції, присвяченої 90-річчю із часу заснування Харківського історичного музею: 16 квітня 2010 р. Х., 2010. С.9-20.
- Павлова О. Музей Слобідської України імені Г.С. Сковороди (січень 1920-1929) // Переяславські Сковородинські студії. - 2011. - Вип. 1. - С. 304-309.
- Принь М. О. Раїса Сергіївна Данківська – музейниця, етнограф, директор Музею Слобідської України імені Г. С. Сковороди // Другий Всеукраїнський музейний форум. Матеріали науково-практичної конференції. – Переяслав-Хмельницький. 2019. С. 186–189.
- На пошану академіка Миколи Федоровича Сумцова: М. Ф. Сумцов у спогадах і дослідженнях
- Дудко Дмитро Михайлович Музей Слобідської України ім. Г.С.Сковороди.
- Конференція, присвячена 80-річчю Музею Слобідської України ім. Г. С. Сковороди. Матеріали наукової конференції 6-і Сумцовські читання, 2000 р.
- Рибальченко, Любов Леонідівна (17-18 квітня 1995 р.). О некоторых аспектах деятельности Музея Слободской Украины им. Г. С. Сковороды в 20-е-начале 30-х годов. Перші Сумцовські читання : тези наукової конференції, присвяченої 75-річчю Музею Слобідської України ім. Г. С. Сковороди.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова |
- Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова — офіційний сайт
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ha rkivskij istori chnij muze j imeni Mikoli Fedorovicha Sumcova kolishnij Muzej Slobidskoyi Ukrayini im G Skovorodi M S U postav u Harkovi 1920 z iniciativi i pid upravoyu M Sumcova Harkivskij istorichnij muzej imeni M F SumcovaHIM pislya rekonstrukciyi z boku vul Universitetskoyi kinec serpnya 2013 49 59 33 pn sh 36 13 50 sh d 49 99250000002777483 pn sh 36 23055555558377705 sh d 49 99250000002777483 36 23055555558377705TipistorichnijNazva na chestSumcov Mikola Fedorovich i Skovoroda Grigorij SavichStatus spadshinipam yatka arhitekturi miscevogo znachennya UkrayiniKrayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Harkiv vul Universitetska 5Adresa61003 vul Universitetska 5 m Harkiv 61003 Ukrayina 1 ZasnovnikSumcov Mikola Fedorovich 2 Zasnovano1920 rikFond336 000Vidviduvachi230 000 osib 2018 DirektorSoshnikova Olga Mikolayivna Sumcov Mikola Fedorovich i Cigulov Volodimir AnatolijovichSajtmuseum kh uaHarkivskij istorichnij muzej imeni M F Sumcova Harkivska oblast Nagorodi Harkivskij istorichnij muzej imeni M F Sumcova u Vikishovishi Sklyanij korpus HIM Viglyad z Majdanu KonstituciyiIstoriyaIstoriya muzejnoyi spravi Harkova syagaye za pivtora storichchya Universitetskij muzej krasnih mistectv ta starozhitnostej 1835 r miskij hudozhno promislovij muzej 1886 r etnografichnij muzej Harkivskogo istoriko filologichnogo tovaristva 1904 r zaklali tradiciyi prosvitnictva spriyali zberezhennyu pam yatok istoriyi ta kulturi vihovannyu povagi do minulogo svogo narodu Muzej Slobidskoyi Ukrayini imeni G S Skovorodi Harkivskij istorichnij muzej imeni M F Sumcova ye pryamim nashadkom stvorenogo u 1920 roci Muzeyu Slobidskoyi Ukrayini imeni G S Skovorodi yakij u 1920 1922 rr ocholyuvav vidomij ukrayinskij istorik etnograf ta gromadskij diyach akademik M F Sumcov U 1920 1930 rr muzej stav regionalnim centrom vivchennya tradicijnih ta suchasnih yavish kulturi ta pobutu a takozh pershim ukrayinskim muzeyem u Harkovi sho mav za metu shiroku populyarizaciyu nadban nacionalnoyi kulturi Muzej bulo zasnovano 21 sichnya 1920 roku za iniciativi vidomogo gromadskogo diyacha mista Harkova etnografa ukrayinskogo folklorista literaturoznavcya ta naukovcya u galuzi vitchiznyanogo muzeyeznavstva profesora Mikoli Fedorovicha Sumcova Takozh doluchilis do zasnuvannya i potim stali spivpracivnikami muzeyu ukrayinskij istorik filosof odin iz fundatoriv Ukrayinskoyi Akademiyi Nauk Dmitro Ivanovich Bagalij istorik shodoznavec ukrayinist Andrij Petrovich Kovalivskij cikavij doslidnik ukrayinskogo narodu yaka pislya smerti Sumcova stala z 1923 po 1929 roki do kerivnictva Etnografichnim napryamkom a potim i formuvannyam etnografichnogo viddilu muzeyu stav etnograf dialektolog i folklorist Dmitro Kostyantinovich Zelenin Zelenin bagato uvagi pridilyav ukrayinskij etnografiyi i same na bazi muzeyu pochav stvorennya gruntovnogo doslidzhennya etnografiyi shidnih slov yan za zapitom vid nimeckih filologiv R Trautmana i M Fasmera U 1920 roci ochilnikom muzeyu bulo obrano same Mikolu Fedorovicha Sumcova Na cij posadi vin buv do 12 veresnya 1922 roku koli pomer Same znervuvannya za dolyu muzeyu koli stalo pitannya pro povnu reorganizaciyu zakladu prizveli do takogo finalu zhittya vidomogo naukovcya Same Sumcov zaproponuvav dlya muzeyu strukturu z troh viddiliv istorichnogo hudozhnogo ta etnografichnogo Same etnografichnomu viddilu nadavalasya perevaga M Sumcov planuvav organizuvati she j chetvertij viddil prisvyachenij T Shevchenku Muzej proisnuvav povnocinno lishe desyatirichchya 1920 1930 rr ale za cej chas zumiv zastverditi sebe yak potuzhnij regionalnij centr vivchennya tradicijnih ta suchasnih yavish kulturi ta pobutu Slobozhanshini a takozh vin buv po suti pershim ukrayinskim muzeyem u Harkovi sho mav za metu shiroku populyarizaciyu nadban nacionalnoyi kulturi Im ya G S Skovorodi bulo prisvoyeno Muzeyevi Slobidskoyi Ukrayini u zv yazku z 200 richchyam z dnya narodzhennya prosvititelya Muzej Slobidskoyi Ukrayini im G S Skovorodi buv chi ne yedinim muzeyem yakij u 20 h rokah mav okreme primishennya Roztashovanij vin buv u budinku kolishnogo Harkivskogo hudozhno promislovogo muzeyu Sergiyevska pl 2 Pershi tri roki 1920 1923 muzeyu dovelosya vesti svoyu diyalnist u nadto skladnih umovah Muzej zaznav dvi reorganizaciyi i navit znahodivsya na grani rozformuvannya Tak u lyutomu 1923 roku za postanovoyu VUCKa dva viddili krim hudozhnogo bulo perevezeno do novoutvorenogo ta vzhe u serpni povernuto 21 serpnya 1923 roku muzej znovu vidkriv svoyi dveri dlya glyadachiv Najcinnishi eksponati muzeyu buli skovorodinski shevchenkivski harkivskih teatriv druku cehiv V konteksti istorichnomu u 1920 ti roki HHst Harkiv buv miscem zoseredzhennya nauki ta kulturi I same muzeyi mali stati dzherelom z yakogo naukovo doslidni organizaciyi mali b zmogu brati neobhidni yim materiali Ta na toj chas bilshist muzejnih zakladiv mista ne mala zmogi v povnomu obsyazi rozgornuti svoyu diyalnist osoblivo naukovu hocha v nih bulo skoncentrovano dostatno cinnih zrazkiv ta materialiv kulturnogo nadbannya Osnovoyu kolekciyi muzeyu stav fond sho bulo stvoreno z tvoriv yaki eksponuvalisya na vistavci pidgotovlenoyi do HII arheologichnogo z yizdu 1902 r Potim do nih doluchili chislenni eksponati sho buli abo peredani z Yeparhialnogo Universitetskogo ta inshih muzeyiv abo buli podarovani chi pridbani u privatnih osib Z lyutogo 1923 roku koli viddili povernuto nazad do poperednogo primishennya vzhe polipshuyetsya jogo materialne stanovishe muzej postupovo naroshuye svoyu naukovo doslidnu aktivnist Zgodom Muzej Slobidskoyi Ukrayini im G S Skovorodi staye odnim z krashih v Ukrayini i po fondovomu napovnennyu U svoyij statti do pershogo vipusku Byulletenya Muzeyu Slobidskoyi Ukrayini za 1925 rik tak opisuye cej fakt Nesmotrya na malochislennyj shtat 7 chelovek muzej vse eti gody popolnyalsya putem privlecheniya pozhertvovatelej polucheniya po orderam obmena i pokupki Za vremya s 1920 po 1925 goda novyh priobretenij v muzej postupilo 2 484 Za iniciativoyu Mikoli Fedorovicha Sumcova buv stvorenij i vidavavsya Byuleten Muzeyu Slobidskoyi Ukrayini im G S Skovorodi Zrobleno ce bulo z metoyu poshirennya sered lyudnosti vidomostej pro jogo diyalnist Na pochatku 1930 h rokiv Muzej Slobidskoyi Ukrayini bulo perejmenovano na istorichnij dokorinno zminilasya jogo struktura bulo onovleno kadrovij sklad spivrobitnikiv Znachnu chastinu hudozhnoyi kolekciyi bulo peredano do Ukrayinskoyi hudozhnoyi galereyi Na pochatku 40 h rokiv Harkivskij istorichnij muzej stav odnim z najkrupnishih v Ukrayini jogo zbirki narahovuvali ponad 100 tis predmetiv Muzej u roki Drugoyi svitovoyi vijni Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni lishe neznachna chastina muzejnoyi kolekciyi bula evakujovana do Ufi Na st Aleksyeyevka Byelgorodskoyi oblasti potyag potrapiv pid bombarduvannya bagato cinnostej bulo znisheno U listopadi 1941 r v okupovanomu misti za rishennyam upravi bulo stvoreno Muzej Slobozhanshini Naperedodni vizvolennya Harkova vid fashistskih zagarbnikiv bulo spaleno budivlyu muzeyu znisheno majzhe usyu kolekciyu Zagalna vartist vtrachenih cinnostej stanovila ponad pivtora milyardi karbovanciv U veresni 1943 r zgidno z postanovoyu RNK URSR buli ob yednani oblasnij krayeznavchij muzej ta Muzej Revolyuciyi z istorichnim muzeyem Muzej u povoyenni roki U povoyennij period HIM peretvorivsya na odin z najbilshih muzeyiv Ukrayini yakij aktivno pracyuye nad popovnennyam svoyih kolekcij pobudovoyu vistavok ta ekspozicij shirokoyu populyarizaciyeyu znan z istoriyi Slobozhanshini Krim arheologichnih pam yatok materiali z rozkopiv poselen bronzovoyi dobi zokrema O Gorodceva z Izyumskogo rajonu pam yatki Saltivskogo katakombnogo mogilnika VIII X v komplekt rechej z Doneckogo gorodisha XI XII v tosho eksponati z istoriyi postannya Harkova numizmatiki etnogr zb kolekciyi zbroyi praporiv mist tvoriv sov period predstavlenij propagandivnim materialom zbroyeyu ta osobistimi rechami bolsh diyachiv V period 1958 1962 rokiv muzej provodiv rozkopki kerivnik na bagatosharovomu poselenni v urochishi Serdyukovo 2 bilya s Liman Zmiyivskogo rajonu U rozkopkah brali uchast uchni shkil Chuguyeva Harkova ta Zmiyivskoyi shkoli 1 Muzej buv roztashovanij u kolishnih budivlyah Svyato Pokrovskogo monastirya Arhiyerejskomu budinku ta u budivli Zhirardovskoyi manufakturi Znachni zusillya buli pokladeni spivrobitnikami muzeyu na pristosuvannya primishen dlya zberezhennya ta eksponuvannya kolekcij Ekspoziciya z istoriyi krayu yaka isnuvala u muzeyi u 1970 h na pochatku 1990 h rr pam yatna bagatom harkiv yanam Z pochatku 1990 h rr v ekspozicijnij roboti muzeyu golovna uvaga pridilyalasya stvorennyu avtorskih vistavok istorichnoyi ta etnografichnoyi tematiki Muzej u roki Nezalezhnoyi Ukrayini 22 veresnya 1992 roku muzeyu zminili formu vlasnosti i vin stav nazivatisya Oblasnij komunalnij zaklad Harkivskij istorichnij muzej U 1997 2003 rokah vidbuvsya pereyizd muzeyu iz budivel peredanih vidnovlenomu Svyato Pokrovskomu monastiryu u budivlyu kolishnogo lombardu na vulici Universitetskij 5 Ce stalo vazhkim viprobuvannyam dlya kolektivu muzeyu ale ne zgortayuchi zhodnogo vidu roboti spivrobitniki muzeyu prodovzhuyut oblashtuvannya u novij budivli yakoyu stav kolishnij lombard roztashovanij u samomu serci istorichnogo centru Harkova Cej budinok po vul Universitetskij 5 buv zbudovanij na zemli sho nalezhala Miskomu Tovaristvu specialno dlya Harkivskogo miskogo lombardu Budinok sporudzhenij u 1908 1912 rokah za proektom arhitektora B M Korniyenka ye cikavoyu arhitekturnoyu pam yatkoyu ta odnim z elementiv arhitekturnogo ansamblyu Universitetskoyi vulici stvorenogo protyagom XVII XX st Vprodovzh bagatoh rokiv budinok vikoristovuvavsya za svoyim pervisnim priznachennyam 1984 roku primishennya peredane Harkivskomu istorichnomu muzeyu Budinok buv sporudzhenij nepofarbovanij a u roki radyanskoyi vladi buv pofarbovanij u temno chervonij cegelnij kolir Teper tut rozmisheni ekspozicijni i vistavkovi zali fondoshovishe biblioteka aktovij zal kimnati naukovih spivrobitnikiv ta tehnichnogo personalu Sogodni u kolekciyi muzeyu nalichuyetsya ponad 300 tis odinic zberezhennya yaki ilyustruyut arheologichne minule period XVII XX st i suchasnu istoriyu krayu Muzej provodit znachnu naukovu i prosvitnicku diyalnist i ye odnim z providnih naukovo kulturnih centriv Shidnoyi Ukrayini U 2010 roci za znachnij vnesok u rozvitok muzejnoyi spravi ta zberezhennya istorichnoyi spadshini Harkivshini kolektiv Harkivskogo istorichnogo muzeyu nagorodzhenij pochesnoyu vidznakoyu Harkivskoyi oblasnoyi radi Slobozhanska slava U lipni 2013 roku zi sklyanogo boku budivli bulo vstanovleno statuyi kam yanih bab Yuvilejna moneta NBU prisvyachena HIM 2015 roku Harkivska oblasna rada na vlasnij sesiyi uhvalila rishennya pro nadannya Harkivskomu istorichnomu muzeyu imeni jogo zasnovnika Mikoli Sumcova 16 sichnya 2020 roku do 100 richnogo yuvileyu muzeyu Nacionalnij bank Ukrayini vviv v obig specialnu pam yatnu monetu Nazva1920 1930 rr Muzej Slobidskoyi Ukrayini imeni G S Skovorodi 1930 1941 rr Ukrayinskij derzhavnij istorichnij muzej imeni G S Skovorodi 1941 1943 rr Muzej Slobozhanshini 1943 1950 rr Harkivskij derzhavnij istoriko krayeznavchij muzej 1950 1965 rr Harkivskij derzhavnij istorichnij muzej 1965 1992 rr Harkivskij istorichnij muzej 1992 2003 rr Oblasnij derzhavnij komunalnij zaklad Harkivskij istorichnij muzej 2003 2015 rr Oblasnij komunalnij zaklad Harkivskij istorichnij muzej Z 2015 r Komunalnij zaklad Harkivskij istorichnij muzej imeni M F Sumcova Harkivskoyi oblasnoyi radiBudivli muzeyu1920 1943 rr Budivlya Novo Sergiyevskogo ryadu Harkiv Sergiyivska Proletarska plosha 2 1943 2003 rr Budivlya kolishnogo arhiyerejskogo budinku Harkiv vul Universitetska 8 ta magazinu Zhirardivskoyi manufakturi Harkiv vul Universitetska 10 Z 2003 r Budivlya kolishnogo lombardu Harkiv vul Universitetska 5 Kerivnictvo muzeyuSumcov Mikola Fedorovich 1920 1922 Dankovska Rayisa Sergiyivna 1923 1929 Kushnirchuk Kindrat Ivanovich 03 08 1929 01 03 1931 1941 1943 Mihajlichenko A B 1943 1944 Sereda Sergij Denisovich 1944 1947 Voyevodin Mikola Antonovich 1948 1983 Cevba Anatolij Andrijovich 1983 1998 1998 2003 Cigulov Volodimir Anatolijovich 2003 2021 Soshnikova Olga Mikolayivna z 2021 roku Primitkihttp museum kh ua about contacts html http museum kh ua about Arhiv originalu za 17 listopada 2018 Procitovano 20 listopada 2018 Arhiv originalu za 17 listopada 2018 Procitovano 17 listopada 2018 artmuseum kh ua ros Arhiv originalu za 17 listopada 2018 Procitovano 17 listopada 2018 Literatura i mistectvo hronika Chervonij shlyah 7 8 1931 s S 127 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a pages maye zajvij tekst dovidka Dankovskaya R 1925 1926 Muzej Slobodskoj Ukrainy im G S Skovorody Izvestiya Centralnogo Byuro Kraevedeniya s 112 Dankovskaya Raisa Sergeevna 1 1925 Istoriya Muzeya Slobodskoj Ukrainy im G S Skovorody Byulleten Muzej Slobodskoj Ukrainy s 25 Yerofyeyev I 4 1925 Vistavka u Slobozhanskomu muzeyi im G S Skovorodi Chervonij shlyah s 26 Puzakov E V Harkovskie shkolniki na raskopkah bliz g Zmieva E V Puzakov Sovetskaya arheologiya 1958 2 S 262 263 Volodimir Timofiyenko u psevdodavnoruskomu stili Zodchi Ukrayini kincya XVIII pochatku XX stolit Biografichnij dovidnik 2017 02 21 u Wayback Machine Tatyana Buryakovskaya Kuda uhodyat pamyatniki Vremya 23 07 2013 ros Arhiv originalu za 2 travnya 2019 Procitovano 2 travnya 2019 Pod Istoricheskim muzeem poselilis baby FOTO 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Kommentarii Harkov 25 07 2013 ros Pro prisvoyennya Oblasnomu komunalnomu zakladu Harkivskomu istorichnomu muzeyu imeni Mikoli Fedorovicha Sumcova ta jogo perejmenuvannya nedostupne posilannya Roman I O Osoblivosti ta problemi komplektuvannya fondiv Harkivskogo istorichnogo muzeyu u povoyenni roki 1943 1954 rr Dvadcyat pershi Sumcovski chitannya zbirnik materialiv Vseukrayinskoyi naukovoyi konferenciyi Muzej u globalnomusviti innovaciyi ta zberezhennya tradicij prisvyachenoyi 95 richchyu z chasu zasnuvannya Harkivskogo istorichnogo muzeyu 17 kvitnya 2015 r H Majdan 2015 S 288 297 Dejneko S M Sergij Sereda direktor Harkivskogo istoriko krayeznavchogo muzeyu 1945 1947 Naukovij visnik Nacionalnogo muzeyu istoriyi Ukrayini Zbirnik naukovih prac Vipusk 3 Kiyiv 2018 S 394 397 Soshnikova Olga Mikolayivna 2022 01 29 u Wayback Machine Zayava 30 09 2021 dokumenti rekomendacijni listi KZ HIM imeni M F Sumcova Kerivnikom organizaciyi ye Soshnikova Olga Mikolayivna youcontrol 28 01 2022Dzherela ta literaturaE M Piskova Muzej harkivskogo istoriko filologichnogo tovaristva Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 117 ISBN 978 966 00 1061 1 Fedorova L D Harkivskij istorichnij muzej Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 355 ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Soshnikova O M Harkivskij istorichnij muzej Vchora sogodni zavtra do 90 richchya zasnuvannya HIM Shistnadcyati Sumcovski chitannya Zbirnik materialiv naukovoyi konferenciyi prisvyachenoyi 90 richchyu iz chasu zasnuvannya Harkivskogo istorichnogo muzeyu 16 kvitnya 2010 r H 2010 S 9 20 Pavlova O Muzej Slobidskoyi Ukrayini imeni G S Skovorodi sichen 1920 1929 Pereyaslavski Skovorodinski studiyi 2011 Vip 1 S 304 309 Prin M O Rayisa Sergiyivna Dankivska muzejnicya etnograf direktor Muzeyu Slobidskoyi Ukrayini imeni G S Skovorodi Drugij Vseukrayinskij muzejnij forum Materiali naukovo praktichnoyi konferenciyi Pereyaslav Hmelnickij 2019 S 186 189 Na poshanu akademika Mikoli Fedorovicha Sumcova M F Sumcov u spogadah i doslidzhennyah Dudko Dmitro Mihajlovich Muzej Slobidskoyi Ukrayini im G S Skovorodi Konferenciya prisvyachena 80 richchyu Muzeyu Slobidskoyi Ukrayini im G S Skovorodi Materiali naukovoyi konferenciyi 6 i Sumcovski chitannya 2000 r Ribalchenko Lyubov Leonidivna 17 18 kvitnya 1995 r O nekotoryh aspektah deyatelnosti Muzeya Slobodskoj Ukrainy im G S Skovorody v 20 e nachale 30 h godov Pershi Sumcovski chitannya tezi naukovoyi konferenciyi prisvyachenoyi 75 richchyu Muzeyu Slobidskoyi Ukrayini im G S Skovorodi PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Harkivskij istorichnij muzej imeni M F Sumcova Harkivskij istorichnij muzej imeni M F Sumcova oficijnij sajt Portal Istoriya Portal Muzeyi