Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Майдан Марко Степанович (*20 червня 1913 — †10 лютого 1945) — стрілець 433-го стрілецького полку 64-ї стрілецької дивізії 50-ї армії 2-го Білоруського фронту Червоної Армії, рядовий, Герой Радянського Союзу.
| Майдан Марко Степанович | |
|---|---|
 | |
| Народження | 20 червня 1913 Пушкарівка (Сумський район)Сумська область Російська імперія |
| Смерть | 10 лютого 1945 (31 рік) БудапештУгорщина |
| Поховання | d |
| Країна |  СРСР |
| Приналежність |  Радянська армія |
| Рід військ | Піхота |
| Роки служби | січень 1943—10 лютого 1945 |
| Звання | Рядовий |
| Війни / битви | німецько-радянська війна |
| Нагороди | Герой Радянського Союзу |
 Майдан Марк Степанович у Вікісховищі | |
Біографія
Народився 20 червня 1913 року в селі Пушкарівка нині Сумського району Сумської області України в сім'ї селянина. Член ВЛКСМ з 1927 року. Закінчив 7 класів. Працював на Сумському рафінадному заводі, одночасно вчився на робітфаку Сумського педагогічного інституту. Після його закінчення працював учителем в селі Великий Жванчик Хмельницькій області України.
У Червоній Армії з січня 1943 року. Учасник Другої Світової війни з вересня 1943 року. Бився на Західному і 2-му Білоруському фронтах. Був поранений.
Влітку 1944 року 64-а стрілецька дивізія в наступальних боях витісняла німців з територій, що перед цим були окуповані СРСР. Удосвіта 14 липня 1944 року передові частини 433-го стрілецького полку вийшли до Німану і почали розвідку його західного берега.
Командир 2-го батальйону направив через Німан групу бійців на чолі з лейтенантом С. З. Сухіним, щоб відвернути увагу гітлерівців, а тим часом почати форсування у вигіднішому місці.
Щільна пелена уранішнього туману нависла над річкою, закрила протилежний берег. Безшумно спущені на воду колоди, завантажені плоти. І ось група С. З. Сухіна почала переправу. Бойова охорона німців виявила десант майже біля самого берега і відкрила вогонь.
У цей момент, заглушаючи тріскотню кулеметних і автоматних черг, пролунав голос лейтенанта С. З. Сухина: «Вперед, товариші, тільки вперед!». Напружуючи усі сили, мокрі, втомлені бійці здолали крутий берег і захопили позиції бойової охорони гітлерівців, створивши невеликий плацдарм.
Супротивник був упевнений, що саме тут форсують Німан наші основні сили. Він обрушив на річку шквал вогню, відсік інші підрозділи батальйону, не дав їм переправитися через річку. З підрозділу лейтенанта вдалося вийти на західний берег Німану у села Лунна Мостовского району Гродненської області тільки семеро. Це були С. Н. Калинин, И. И. Осінний, И. Г. Шеремет, А. П. Ничепуренко, М. С. Майдан, Т. І. Солопенко і сам 3.С. Сухін. Вони захопили невелику ділянку — 50 метрів по фронту і в глибину.
Користуючись деяким замішанням супротивника і послабленням вогню, лейтенант створив на «п'ятачку» кругову оборону. По траншеях обійшов він увесь свій «гарнізон», що зайняв ворожі окопи і вогневі осередки. Кожному бійцеві уточнив завдання, вказав сектор стрільби, нагадав: «Утримати плацдарм нам треба за всяку ціну неодмінно. Підпускати гітлерівців ближче і бити напевно. Що ж до допомоги, то розраховуватимемо на артилерію, вона вогнику підкине.»
Незабаром десантники помітили пожвавлення в стані ворога. Продовжуючи вести інтенсивний артилерійський і мінометний вогонь по східному берегу, біля роти солдатів супротивника пішло в контратаку на семеро сміливців. Зустрінуті вогнем артилерії із-за Німану і автоматним вогнем сімки відважних, німці вимушені були відійти. Не змусила себе чекати і друга контратака гітлерівців. Вона також була відбита з великими для німців втратами. Після невеликої паузи гітлерівці ще і ще кидали свої підрозділи піхоти.
У дев'яту контратаку йшло вже близько 150 гітлерівців, підтриманих вогнем мінометів і кулеметів. Але і цього разу їх зустрів кулеметний і автоматний вогонь тієї ж сімки. Рядовий М. С. Майдан, переходячи з місця на місце, вів вогонь з автомата і двох рушниць. Будучи пораненим, він не покинув поле бою, а продовжував стріляти і знищив 25 німецьких солдатів. І знову відійшов супротивник, залишивши на полі бою близько вісімдесяти убитих.
Після цієї атаки німців сімка змінила вогневі позиції. Гітлерівці не відмовилися від свого наміру знищити радянських воїнів. Близько 300 німецьких солдатів на повний зріст лавиною рушили на позиції сміливців. Це вже була психічна атака.
До шеренг, що настають, зовсім близько, не більше двохсот метрів. Але чому зволікає лейтенант, чому не дає команду? Раптом над головами прошелестіла одна, а за нею друга міни. Вони розірвалися десь в задніх рядах німців, що настають. І відразу ж гітлерівців накрила наша артилерія. Щоб вийти з-під артилерійського обстрілу, гітлерівці бігом кинулися вперед.
І в цей час бійці почули голос С. З. Сухіна: «Вогонь по фашистських гадах! Вогонь»! Свинцева злива обрушилася на німців. Артилеристи, добре пристрілявшися, все густіше накривали тих, що атакують вогнем. Ворог не витримав і безладно відкотився, залишивши убитими понад 150 солдатів і офіцерів.
Дванадцять лютих контратак відбила впродовж дня група лейтенанта С. З. Сухіна, утримуючи захоплений рубіж. Семеро сміливців прикували до себе увагу супротивника на цій ділянці і тим самим допомогли основним силам зробити обхідний маневр, форсувати річку у іншому місці, зайти німцям в тил і атакувати його. Бойове завдання було виконане.
Залікувавши рани в госпіталі, солдат повернувся на передову. Брав участь в боях за звільнення Польщі, Угорщини.
10 лютого 1945 року в боях на підступах до Будапешта Марк Степанович Майдан був смертельно поранений. Похований в братській могилі на кладовищі в містечку (24 кілометрів на південь від Будапешта). 7 листопада 1970 року на братській могилі, де він похований, встановлена меморіальна плита з написом: «Тут похований Герой Радянського Союзу Майдан Марк Степанович».
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року «за мужність і героїзм, виявлені при форсуванні Німану і утриманні плацдарму на його західному березі», рядовому Марку Степановичу Майдану присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Нагороди
Пам'ять
- У Луннинской школі створений музей бойової слави, експонати якого розповідають про подвиг Марка Майдана.
- У Сумському педагогічному інституті імені А. С. Макаренко, де він вчився, в кімнаті бойової слави є меморіальна дошка на честь Героя Радянського Союзу М. С. Майдану.
- У селі Пушкарівка встановлений бюст Майдана.
Джерела
- Майдан Марк Степанович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Majdan Marko Stepanovich 20 chervnya 1913 10 lyutogo 1945 strilec 433 go strileckogo polku 64 yi strileckoyi diviziyi 50 yi armiyi 2 go Biloruskogo frontu Chervonoyi Armiyi ryadovij Geroj Radyanskogo Soyuzu Majdan Marko StepanovichNarodzhennya20 chervnya 1913 1913 06 20 Pushkarivka Sumskij rajon Sumska oblast Rosijska imperiyaSmert10 lyutogo 1945 1945 02 10 31 rik Budapesht UgorshinaPohovannyadKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijskPihotaRoki sluzhbisichen 1943 10 lyutogo 1945ZvannyaRyadovijVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodiGeroj Radyanskogo Soyuzu Majdan Mark Stepanovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 20 chervnya 1913 roku v seli Pushkarivka nini Sumskogo rajonu Sumskoyi oblasti Ukrayini v sim yi selyanina Chlen VLKSM z 1927 roku Zakinchiv 7 klasiv Pracyuvav na Sumskomu rafinadnomu zavodi odnochasno vchivsya na robitfaku Sumskogo pedagogichnogo institutu Pislya jogo zakinchennya pracyuvav uchitelem v seli Velikij Zhvanchik Hmelnickij oblasti Ukrayini U Chervonij Armiyi z sichnya 1943 roku Uchasnik Drugoyi Svitovoyi vijni z veresnya 1943 roku Bivsya na Zahidnomu i 2 mu Biloruskomu frontah Buv poranenij Vlitku 1944 roku 64 a strilecka diviziya v nastupalnih boyah vitisnyala nimciv z teritorij sho pered cim buli okupovani SRSR Udosvita 14 lipnya 1944 roku peredovi chastini 433 go strileckogo polku vijshli do Nimanu i pochali rozvidku jogo zahidnogo berega Komandir 2 go bataljonu napraviv cherez Niman grupu bijciv na choli z lejtenantom S Z Suhinim shob vidvernuti uvagu gitlerivciv a tim chasom pochati forsuvannya u vigidnishomu misci Shilna pelena uranishnogo tumanu navisla nad richkoyu zakrila protilezhnij bereg Bezshumno spusheni na vodu kolodi zavantazheni ploti I os grupa S Z Suhina pochala perepravu Bojova ohorona nimciv viyavila desant majzhe bilya samogo berega i vidkrila vogon U cej moment zaglushayuchi triskotnyu kulemetnih i avtomatnih cherg prolunav golos lejtenanta S Z Suhina Vpered tovarishi tilki vpered Napruzhuyuchi usi sili mokri vtomleni bijci zdolali krutij bereg i zahopili poziciyi bojovoyi ohoroni gitlerivciv stvorivshi nevelikij placdarm Suprotivnik buv upevnenij sho same tut forsuyut Niman nashi osnovni sili Vin obrushiv na richku shkval vognyu vidsik inshi pidrozdili bataljonu ne dav yim perepravitisya cherez richku Z pidrozdilu lejtenanta vdalosya vijti na zahidnij bereg Nimanu u sela Lunna Mostovskogo rajonu Grodnenskoyi oblasti tilki semero Ce buli S N Kalinin I I Osinnij I G Sheremet A P Nichepurenko M S Majdan T I Solopenko i sam 3 S Suhin Voni zahopili neveliku dilyanku 50 metriv po frontu i v glibinu Koristuyuchis deyakim zamishannyam suprotivnika i poslablennyam vognyu lejtenant stvoriv na p yatachku krugovu oboronu Po transheyah obijshov vin uves svij garnizon sho zajnyav vorozhi okopi i vognevi oseredki Kozhnomu bijcevi utochniv zavdannya vkazav sektor strilbi nagadav Utrimati placdarm nam treba za vsyaku cinu neodminno Pidpuskati gitlerivciv blizhche i biti napevno Sho zh do dopomogi to rozrahovuvatimemo na artileriyu vona vogniku pidkine Nezabarom desantniki pomitili pozhvavlennya v stani voroga Prodovzhuyuchi vesti intensivnij artilerijskij i minometnij vogon po shidnomu beregu bilya roti soldativ suprotivnika pishlo v kontrataku na semero smilivciv Zustrinuti vognem artileriyi iz za Nimanu i avtomatnim vognem simki vidvazhnih nimci vimusheni buli vidijti Ne zmusila sebe chekati i druga kontrataka gitlerivciv Vona takozh bula vidbita z velikimi dlya nimciv vtratami Pislya nevelikoyi pauzi gitlerivci she i she kidali svoyi pidrozdili pihoti U dev yatu kontrataku jshlo vzhe blizko 150 gitlerivciv pidtrimanih vognem minometiv i kulemetiv Ale i cogo razu yih zustriv kulemetnij i avtomatnij vogon tiyeyi zh simki Ryadovij M S Majdan perehodyachi z miscya na misce viv vogon z avtomata i dvoh rushnic Buduchi poranenim vin ne pokinuv pole boyu a prodovzhuvav strilyati i znishiv 25 nimeckih soldativ I znovu vidijshov suprotivnik zalishivshi na poli boyu blizko visimdesyati ubitih Pislya ciyeyi ataki nimciv simka zminila vognevi poziciyi Gitlerivci ne vidmovilisya vid svogo namiru znishiti radyanskih voyiniv Blizko 300 nimeckih soldativ na povnij zrist lavinoyu rushili na poziciyi smilivciv Ce vzhe bula psihichna ataka Do shereng sho nastayut zovsim blizko ne bilshe dvohsot metriv Ale chomu zvolikaye lejtenant chomu ne daye komandu Raptom nad golovami proshelestila odna a za neyu druga mini Voni rozirvalisya des v zadnih ryadah nimciv sho nastayut I vidrazu zh gitlerivciv nakrila nasha artileriya Shob vijti z pid artilerijskogo obstrilu gitlerivci bigom kinulisya vpered I v cej chas bijci pochuli golos S Z Suhina Vogon po fashistskih gadah Vogon Svinceva zliva obrushilasya na nimciv Artileristi dobre pristrilyavshisya vse gustishe nakrivali tih sho atakuyut vognem Vorog ne vitrimav i bezladno vidkotivsya zalishivshi ubitimi ponad 150 soldativ i oficeriv Dvanadcyat lyutih kontratak vidbila vprodovzh dnya grupa lejtenanta S Z Suhina utrimuyuchi zahoplenij rubizh Semero smilivciv prikuvali do sebe uvagu suprotivnika na cij dilyanci i tim samim dopomogli osnovnim silam zrobiti obhidnij manevr forsuvati richku u inshomu misci zajti nimcyam v til i atakuvati jogo Bojove zavdannya bulo vikonane Zalikuvavshi rani v gospitali soldat povernuvsya na peredovu Brav uchast v boyah za zvilnennya Polshi Ugorshini 10 lyutogo 1945 roku v boyah na pidstupah do Budapeshta Mark Stepanovich Majdan buv smertelno poranenij Pohovanij v bratskij mogili na kladovishi v mistechku 24 kilometriv na pivden vid Budapeshta 7 listopada 1970 roku na bratskij mogili de vin pohovanij vstanovlena memorialna plita z napisom Tut pohovanij Geroj Radyanskogo Soyuzu Majdan Mark Stepanovich Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 24 bereznya 1945 roku za muzhnist i geroyizm viyavleni pri forsuvanni Nimanu i utrimanni placdarmu na jogo zahidnomu berezi ryadovomu Marku Stepanovichu Majdanu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Nagorodiorden Lenina orden Chervonoyi Zirki Pam yatU Lunninskoj shkoli stvorenij muzej bojovoyi slavi eksponati yakogo rozpovidayut pro podvig Marka Majdana U Sumskomu pedagogichnomu instituti imeni A S Makarenko de vin vchivsya v kimnati bojovoyi slavi ye memorialna doshka na chest Geroya Radyanskogo Soyuzu M S Majdanu U seli Pushkarivka vstanovlenij byust Majdana DzherelaMajdan Mark Stepanovich Sajt Geroi strany ros