Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жозеф Гюстав Бонне фр Joseph Gustave Bonnet 1810 Марсель 9 лютого 1875 Єр департамент Вар французький інженер урбаніст н

Гюстав Бонне

Гюстав Бонне

Жозеф Гюстав Бонне (фр. Joseph Gustave Bonnet; 1810, Марсель — 9 лютого 1875, Єр, департамент Вар) — французький інженер-урбаніст, натураліст і ботанік, один з керівників масштабної перебудови Ліона у 1850 — 1860-х роках. Перший директор Ліонського ботанічного саду, учасник проєктів з акліматизації екзотичних рослин.

Гюстав Бонне
фр. Gustave Bonnet
image
Народився1810
Марсель
Помер9 лютого 1875(1875-02-09)
Єр
Країнаimage Франція
Діяльністьботанік, помолог
Alma materПолітехнічна школа
d
Національна школа мостів та доріг
Галузьурбанізм і ботаніка
image Гюстав Бонне у Вікісховищі

Біографія

Закінчив ліцей Тьєр при Політехнічній школі в Парижі. У 1830 році вступив до Школи мостів і доріг, проте, захопившись ідеями Сен-Сімона, у 1832 році перервав навчання. За кілька років він закінчив цей навчальний заклад. У 1837 році призначено керівником навігації департаменту Верхня Сона. Внаслідок конфлікту зі своїм керівником [fr] змушений провести кілька років у «посадовому засланні» у Сен-Кантені.

Інженер-урбаніст

image
Прокладка вулиці Імперьяль, 1856
image
Карта Прескіля, виконана Гюставом Бонне, 1863

У 1854 році Клода-Маріуса Вайсса призначено префектом департаменту Рона й одночасно фактичним мером Ліона. Він запросив свого земляка, Гюстава Бонне, на посаду міського інженера доріг і мостів. Бонне шістнадцять років разом з [fr] був керівником масштабних містобудівних проєктів. На думку дослідника Домініка Бертена, Бонне став головним натхненником змін центру Ліона.

Бонне боровся з великою повінню 1856 року.

Під його керівництвом через центральний ліонський квартал Прескіль було прорубано дві широкі вулиці. Першою була вулиця Імперьяль (фр. rue Impériale — «імперська», нині вулиця Репюблік), для її будівництва було знесено 289 старих будинків. Через кілька років паралельно цій вулиці була прокладена вулиця Імператріс (фр. rue de l’Impératrice — «Імператриці», нині вулиця Президан-Едуар-Ерріо). Після цих перетворень квартал Прескіль перетворився з нетрів на престижний буржуазний район, забудований монументальними будинками. Серед збудованих у цьому районі будівель можна виділити Палац торгівлі, побудований Бонне спільно з Дежарденом на вулиці Імперьяль. Бонне отримав величезні прерогативи та свободу дій. Так, у 1857 році він розпоряджався бюджетом у сумі близько 600 000 франков і був керівником всього, що стосувалося вуличної мережі й озеленення.

У 1869 році призначено імператором Наполеоном III на посаду генерального інспектора.

Натураліст

З 1857 року керував створенням парку «Тет д'Ор» на півночі Ліона, розпоряджаючись бюджетом 75 000 франків. Були закуплені та посаджені перші 6000 дерев за ціною 2 франки за штуку. Ще 15 000 франків витрачено на купівлю екзотичних рослин. Бонне став першим директором Ліонського ботанічного саду, створеного як частина парку «Тет д'Ор», й очолював його з 1859 до 1870 рік. З 1865 року керував будівництвом у ботанічному саду великих теплиць і теплиць для агав. У результаті, за словами дослідника історії ботанічного саду Презамля-Бауера, Бонне став «одержимим натуралістом» і увійшов до членів Імперського зоологічного товариства з акліматизації.

Останні роки в Єре

Після падіння Другої імперії у 1870 році Гюстав Бонне впав в немилість і був відправлений у відставку. Останні роки Бонне прожив на своїй віллі Маргеріт (фр. villa Marguerite), у містечку Єр на півдні Франції. Там у саду вілли він створив акліматизаційний парк, в якому вирощував рідкісні пальми, наприклад, юбею чилійську, які стали найкрасивішими в окрузі. Сусідом Бонні по Єру був паризький ботанік Ернест Жермен де Сен-П'єр.

  • image
  • image
  • image

Примітки

  1. Accueil - Archives départementales du Var. archives.var.fr. Процитовано 12 грудня 2023.
  2. Jacques Delmas, Livre d'or. Histoire du lycée de Marseille, Marseille, Imprimerie marseillaise, 1898, p. 112.
  3. Biographie en ligne de Gustave Bonnet. [ 2017-08-24 у Wayback Machine.]
  4. Lyon : Archives municipales (фр.). Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 23 серпня 2017.
  5. Palais de la Bourse (Lyon). Le Guichet du Savoir (фр.). Bibliothèque municipale de Lyon. 22 вересня 2006. Процитовано 23 серпня 2017.
  6. Dominique Bertin. Lyon 1853-1859 : l’ouverture de la rue impériale. — Т. 106, № 106. — С. 50—58.
  7. Dominique Bertin. Les Transformations de Lyon sous le préfet Vaisse : étude de la régénération du centre de la presqu'île (1853-1864)' : ( )[фр.] // ANRT. — 1995. — № 3.
  8. Patrice Béghain, Bruno Benoit, Gérard Corneloup, Bruno Thévenon (coord.). Dictionnaire historique de Lyon. — P. 1341. — .
  9. C.Proesamle-Bauer, Le jardin botanique de Lyon, 1856—1914, Mémoire de Master, Lyon 3, 2002, p. 75
  10. Bulletin de la Société Impériale Zoologique d'Acclimatation. — Т. tome IV, 2e série. — P. 458.
  11. A. Robertson–Proschowsky, G. Roster et B. Chabaud. La résistance au froid des palmiers. — P. 180–181, 242. — .
  12. Adolphe Laurent Joanne. Itinéraire général de la France: de Paris à la Méditerranée. Auvergne, Dauphiné, Provence, Alpes-Maritimes, Corse, etc. — Т. Partie 2. з джерела 5 жовтня 2013

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhozef Gyustav Bonne fr Joseph Gustave Bonnet 1810 Marsel 9 lyutogo 1875 Yer departament Var francuzkij inzhener urbanist naturalist i botanik odin z kerivnikiv masshtabnoyi perebudovi Liona u 1850 1860 h rokah Pershij direktor Lionskogo botanichnogo sadu uchasnik proyektiv z aklimatizaciyi ekzotichnih roslin Gyustav Bonnefr Gustave BonnetNarodivsya1810 MarselPomer9 lyutogo 1875 1875 02 09 YerKrayina FranciyaDiyalnistbotanik pomologAlma materPolitehnichna shkola d Nacionalna shkola mostiv ta dorigGaluzurbanizm i botanika Gyustav Bonne u VikishovishiBiografiyaZakinchiv licej Tyer pri Politehnichnij shkoli v Parizhi U 1830 roci vstupiv do Shkoli mostiv i dorig prote zahopivshis ideyami Sen Simona u 1832 roci perervav navchannya Za kilka rokiv vin zakinchiv cej navchalnij zaklad U 1837 roci priznacheno kerivnikom navigaciyi departamentu Verhnya Sona Vnaslidok konfliktu zi svoyim kerivnikom fr zmushenij provesti kilka rokiv u posadovomu zaslanni u Sen Kanteni Inzhener urbanist Prokladka vulici Imperyal 1856 Karta Preskilya vikonana Gyustavom Bonne 1863 U 1854 roci Kloda Mariusa Vajssa priznacheno prefektom departamentu Rona j odnochasno faktichnim merom Liona Vin zaprosiv svogo zemlyaka Gyustava Bonne na posadu miskogo inzhenera dorig i mostiv Bonne shistnadcyat rokiv razom z fr buv kerivnikom masshtabnih mistobudivnih proyektiv Na dumku doslidnika Dominika Bertena Bonne stav golovnim nathnennikom zmin centru Liona Bonne borovsya z velikoyu povinnyu 1856 roku Pid jogo kerivnictvom cherez centralnij lionskij kvartal Preskil bulo prorubano dvi shiroki vulici Pershoyu bula vulicya Imperyal fr rue Imperiale imperska nini vulicya Repyublik dlya yiyi budivnictva bulo zneseno 289 starih budinkiv Cherez kilka rokiv paralelno cij vulici bula prokladena vulicya Imperatris fr rue de l Imperatrice Imperatrici nini vulicya Prezidan Eduar Errio Pislya cih peretvoren kvartal Preskil peretvorivsya z netriv na prestizhnij burzhuaznij rajon zabudovanij monumentalnimi budinkami Sered zbudovanih u comu rajoni budivel mozhna vidiliti Palac torgivli pobudovanij Bonne spilno z Dezhardenom na vulici Imperyal Bonne otrimav velichezni prerogativi ta svobodu dij Tak u 1857 roci vin rozporyadzhavsya byudzhetom u sumi blizko 600 000 frankov i buv kerivnikom vsogo sho stosuvalosya vulichnoyi merezhi j ozelenennya U 1869 roci priznacheno imperatorom Napoleonom III na posadu generalnogo inspektora Naturalist Z 1857 roku keruvav stvorennyam parku Tet d Or na pivnochi Liona rozporyadzhayuchis byudzhetom 75 000 frankiv Buli zakupleni ta posadzheni pershi 6000 derev za cinoyu 2 franki za shtuku She 15 000 frankiv vitracheno na kupivlyu ekzotichnih roslin Bonne stav pershim direktorom Lionskogo botanichnogo sadu stvorenogo yak chastina parku Tet d Or j ocholyuvav jogo z 1859 do 1870 rik Z 1865 roku keruvav budivnictvom u botanichnomu sadu velikih teplic i teplic dlya agav U rezultati za slovami doslidnika istoriyi botanichnogo sadu Prezamlya Bauera Bonne stav oderzhimim naturalistom i uvijshov do chleniv Imperskogo zoologichnogo tovaristva z aklimatizaciyi Ostanni roki v Yere Pislya padinnya Drugoyi imperiyi u 1870 roci Gyustav Bonne vpav v nemilist i buv vidpravlenij u vidstavku Ostanni roki Bonne prozhiv na svoyij villi Margerit fr villa Marguerite u mistechku Yer na pivdni Franciyi Tam u sadu villi vin stvoriv aklimatizacijnij park v yakomu viroshuvav ridkisni palmi napriklad yubeyu chilijsku yaki stali najkrasivishimi v okruzi Susidom Bonni po Yeru buv parizkij botanik Ernest Zhermen de Sen P yer PrimitkiAccueil Archives departementales du Var archives var fr Procitovano 12 grudnya 2023 Jacques Delmas Livre d or Histoire du lycee de Marseille Marseille Imprimerie marseillaise 1898 p 112 Biographie en ligne de Gustave Bonnet 2017 08 24 u Wayback Machine Lyon Archives municipales fr Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 23 serpnya 2017 Palais de la Bourse Lyon Le Guichet du Savoir fr Bibliotheque municipale de Lyon 22 veresnya 2006 Procitovano 23 serpnya 2017 Dominique Bertin Lyon 1853 1859 l ouverture de la rue imperiale T 106 106 S 50 58 Dominique Bertin Les Transformations de Lyon sous le prefet Vaisse etude de la regeneration du centre de la presqu ile 1853 1864 fr ANRT 1995 3 Patrice Beghain Bruno Benoit Gerard Corneloup Bruno Thevenon coord Dictionnaire historique de Lyon P 1341 ISBN 978 2 915 26665 8 C Proesamle Bauer Le jardin botanique de Lyon 1856 1914 Memoire de Master Lyon 3 2002 p 75 Bulletin de la Societe Imperiale Zoologique d Acclimatation T tome IV 2e serie P 458 A Robertson Proschowsky G Roster et B Chabaud La resistance au froid des palmiers P 180 181 242 ISBN 2 87655 039 3 Adolphe Laurent Joanne Itineraire general de la France de Paris a la Mediterranee Auvergne Dauphine Provence Alpes Maritimes Corse etc T Partie 2 z dzherela 5 zhovtnya 2013Posilannya

Дата публікації:
Топ